"олігархічний" характер національного капіталу



Сторінка5/9
Дата конвертації08.06.2016
Розмір445 b.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Функціонування капіталу відтворювало тіньові механізми одержання доходів і підтримувало корумповані схеми;

  • Властива капіталу замкнутість корпоративних інтересів перешкоджала усвідомленню ним своєї відповідальності перед суспільством



  • Нові виклики відчув на собі й сам великий капітал. Бізнес-групи, пов’язані з чорною металургією, функціонуючи на світовому ринку, завжди відчували на собі тиск вимог з боку західних партнерів. Саме цей тиск стимулював бізнес-групи до переходу на стандарти цивілізованого ведення підприємницької діяльності (структурований бізнес, прозорість і публічність діяльності, детінізація доходів, екологічні вимоги, соціальні послуги та ін.).

    • Нові виклики відчув на собі й сам великий капітал. Бізнес-групи, пов’язані з чорною металургією, функціонуючи на світовому ринку, завжди відчували на собі тиск вимог з боку західних партнерів. Саме цей тиск стимулював бізнес-групи до переходу на стандарти цивілізованого ведення підприємницької діяльності (структурований бізнес, прозорість і публічність діяльності, детінізація доходів, екологічні вимоги, соціальні послуги та ін.).

    • Розширюючи свою присутність на світовому ринку, великий український капітал потрапив у жорсткі умови конкуренції. Це змусило бізнес-групи перейти до активної модернізації виробництва.



    На певному етапі потужні бізнес-групи почали переростати олігархічну систему взаємозв’язку влади і великого капіталу.

    • На певному етапі потужні бізнес-групи почали переростати олігархічну систему взаємозв’язку влади і великого капіталу.

    • Збільшення потужності бізнес-груп та активна діяльність на світових ринках робили їх менш залежними від прийняття рішень з боку української влади.

    • Збереження «ручного» розподілу державних активів під час приватизації, а також сировинних і енергетичних ресурсів завдавало шкоди тимчасовим аутсайдерам



    Останніми роками почали виразно виявлятися ознаки структурної кризи в країні. Серед населення зростало роздратування щодо великих бізнес-груп, що нагромадили в стислі терміни надприбутки за рахунок відвертих преференцій з боку влади. Решта бізнесу болісно ставилася до переваг, які було надано великому капіталу.

    • Останніми роками почали виразно виявлятися ознаки структурної кризи в країні. Серед населення зростало роздратування щодо великих бізнес-груп, що нагромадили в стислі терміни надприбутки за рахунок відвертих преференцій з боку влади. Решта бізнесу болісно ставилася до переваг, які було надано великому капіталу.

    • Україна нині опинилася перед новим історичним викликом — необхідністю проведення чергового етапу структурної трансформації, завданням якого була зміна інституціональних основ економіки, що сформувалася на етапі олігархічної модернізації



    Законодавство, що регулює присутність іноземного капіталу в українській економіці, формально має досить ліберальний характер.

    • Законодавство, що регулює присутність іноземного капіталу в українській економіці, формально має досить ліберальний характер.

    • З 2000 р. для іноземних інвесторів у країні було запроваджено національний режим господарювання.

    • Регулювання присутності іноземного капіталу в українській економіці передбачається тільки за критерієм національної безпеки, що в цілому відповідає світовим стандартам.



    Правове регулювання: відсутнє визначення відповідного критерію національної безпеки і відсутній конкретний регламент регулювання допуску іноземного капіталу.

    • Правове регулювання: відсутнє визначення відповідного критерію національної безпеки і відсутній конкретний регламент регулювання допуску іноземного капіталу.

    • Є: лише кілька фрагментарних обмежень, що містяться в різних законах. До них можна віднести :

    • а) заборону на створення іноземних підприємств (100% іноземний капітал) у галузях, що мають стратегічне значення для країни;

    • б) заборону на заснування іноземними організаціями й іноземними громадянами телерадіоорганізацій;

    • в) заборону на купівлю земельних ділянок;

    • г) затвердження Верховної Радою переліку об’єктів групи Г (стратегічні об’єкти), до приватизації яких допускаються іноземні інвестори.

    • Відсутність конкретних правових регламентів, з одного боку, уможливлює застосування «ручного» обмеження допуску іноземного капіталу за досить невизначеним критерієм «національної безпеки», з другого – створює реальні ризики для національної безпеки, оскільки окремі стратегічні сфери української економіки залишаються поза державним контролем.



    Нині в сфері інтересів великого українського капіталу сформувалася система жорсткого «ручного» контролю, що дозволяла легко відсівати іноземних інвесторів. Для цього використовувалися такі процедури:

    • Нині в сфері інтересів великого українського капіталу сформувалася система жорсткого «ручного» контролю, що дозволяла легко відсівати іноземних інвесторів. Для цього використовувалися такі процедури:

    • а) позаконкурсний відбір інвесторів при створенні спільних підприємств;

    • б) спосіб приватизації стратегічних державних об’єктів за участі «промислових інвесторів», для яких встановлюються кваліфікаційні вимоги;

    • в) дозвільна система/процедури узгодження.

    • Усе це забезпечувало великому українському капіталу монопольні позиції в економіці країни.

    • Водночас в Україні послаблено контроль держави за процесом проникнення іноземного капіталу поза сфери інтересів великого українського капіталу й цілком відсутній такий контроль у приватному секторі.

    1   2   3   4   5   6   7   8   9


    База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка