"олігархічний" характер національного капіталу



Сторінка6/9
Дата конвертації08.06.2016
Розмір445 b.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

У результаті Україна вже зіткнулася з ризиками, що виникли в деяких галузях економіки (під час приватизації виявилася монополізованою іноземним капіталом сфера переробки нафти і торгівлі нафтопродуктами, традиційні періоди кризи на внутрішньому ринку палива)



Певні ризики пов’язані з присутністю в країні великих ТНК. Вони, з одного боку, спроможні внести в національну економіку позитивні моменти, з другого – при недостатньому регулюванні їх діяльності країна може зіткнутися зі значними негативними проблемами найрізноманітнішого характеру.

  • Певні ризики пов’язані з присутністю в країні великих ТНК. Вони, з одного боку, спроможні внести в національну економіку позитивні моменти, з другого – при недостатньому регулюванні їх діяльності країна може зіткнутися зі значними негативними проблемами найрізноманітнішого характеру.

  • Наприклад: в умовах подорожчання газу Mittal Steel, на відміну від українських бізнес-груп, що, як і зазвичай, почали вимагати від влади додаткових пільг, ця компанія самостійно вирішує цю проблему (внесення змін в технологію й організація закупівлі дешевшого коксу в Польщі та Казахстані).

  • Проте: оголошені плани нових власників «Криворіжсталі», пов’язані з масовим звільненням робітників з метою зниження витрат на виробництво.



Розвинені країни, капітал яких широко включено в глобальну економіку, виявляють наполегливість у поширенні в світі стандартів відкритої економіки. Вони домагаються зняття обмежень і встановлення режиму, що забезпечує вільне перетікання капіталу між країнами. Як єдиний критерій, що допускає застосування регулювання присутності іноземного капіталу, визнається забезпечення національних інтересів / безпеки.

  • Розвинені країни, капітал яких широко включено в глобальну економіку, виявляють наполегливість у поширенні в світі стандартів відкритої економіки. Вони домагаються зняття обмежень і встановлення режиму, що забезпечує вільне перетікання капіталу між країнами. Як єдиний критерій, що допускає застосування регулювання присутності іноземного капіталу, визнається забезпечення національних інтересів / безпеки.

  • Країни з економікою, що розвивається, та перехідною економікою, які мають порівняно слабкі вітчизняний капітал і виробництво, обстоюють збереження патронату для власних інвесторів і виробників. Вони зацікавлені у застосуванні широких обмежень для проникнення у свою економіку більш потужного іноземного капіталу.



Декларація про міжнародне інвестування і багатонаціональні підприємства та Кодекс з лібералізації руху капіталу визначають звід добровільних принципів і стандартів, адресованих урядам і окремим компаніям.

  • Декларація про міжнародне інвестування і багатонаціональні підприємства та Кодекс з лібералізації руху капіталу визначають звід добровільних принципів і стандартів, адресованих урядам і окремим компаніям.

  • У Декларації містяться зобов’язання країн, що приєдналися, надавати іноземним інвесторам національний режим і співпрацювати з ними у питаннях застосування заходів стимулювання і дестимулювання інвестицій. Декларація закріплює право кожної окремої країни на запровадження власної системи регулювання «входу» іноземних інвесторів у національну економіку. Ці заходи можуть бути вжиті в контексті забезпечення інтересів національної та міжнародної безпеки.

  • Головна вимога – ці заходи мають бути максимально прозорими та інформаційно доступними для іноземних інвесторів.



Угода щодо пов’язаних з торгівлею інвестиційних заходів (УТІЗ) обмежується тільки сферою торгівлі й присвячена зобов’язанням надання іноземним інвесторам національного режиму. Угодою заборонено застосування будь-яких інвестиційних заходів, що не узгоджуються з положенням ст. III або ст. XI Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) 1994 р.

  • Угода щодо пов’язаних з торгівлею інвестиційних заходів (УТІЗ) обмежується тільки сферою торгівлі й присвячена зобов’язанням надання іноземним інвесторам національного режиму. Угодою заборонено застосування будь-яких інвестиційних заходів, що не узгоджуються з положенням ст. III або ст. XI Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) 1994 р.

  • Заборона має сприяти подоланню практики встановлення для іноземних інвесторів умов, виходячи з національних пріоритетів. До заходів, що порушують національний режим, віднесено такі вимоги до підприємств з іноземними інвестиціями:

  • про придбання або використання певної частки товарів місцевого виробництва або отриманих з будь-яких місцевих джерел (місцева складова);

  • про закупівлю або використання імпортованих товарів у певній пропорції до обсягу або до вартості експортованих місцевих товарів (місцевий баланс);

  • про обмеження обсягу імпорту кількістю або вартістю експортованих товарів;

  • про обмеження доступу до іноземної валюти сумами, що є в розпорядженні підприємства;

  • про фіксований обсяг обов’язкового експорту (вимога продажу товарів на місцевому ринку, що призводить до обмеження експорту).

  • Угода передбачає для різних типів країн різну тривалість перехідного періоду до нових ліберальних умов інвестування: розвинені країни – 2 роки, країни,що розвиваються, – 5 років, найменш розвинені країни – 7 років.



У Керівних принципах з регулювання прямих іноземних інвестицій передбачається, що «кожна держава зберігає за собою право регулювати допуск іноземних інвестицій» у національну економіку. Відкритою за характером визнається інвестиційна політика, що передбачає відкритий допуск іноземних інвестицій в економіку при «існуванні списку обмеженого числа галузей, закритих для іноземних інвестицій або тих, що вимагають оцінки умов допуску, ліцензування».

1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка