"олігархічний" характер національного капіталу



Сторінка8/9
Дата конвертації08.06.2016
Розмір445 b.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Формально інвестиційне законодавство України забезпечує іноземним інвесторам національний режим господарювання та рівні з національними інвесторами умови інвестування.

  • Формально інвестиційне законодавство України забезпечує іноземним інвесторам національний режим господарювання та рівні з національними інвесторами умови інвестування.

  • Проте для України усе ще проблемою залишається втілення у реальну практику проголошених ліберальних принципів.

  • Це потребує ліквідації всіх положень у правовому регулюванні й процедурах, що уможливлюють здійснювати неформальну фільтрацію за ознакою іноземного капіталу.



За існуючого низького рівня адміністративної культури й довіри суспільства до влади, традиційної корумпованості чиновництва для України є необхідним запровадження чітко регламентованої в законодавчому плані й максимально публічної системи прийняття рішень.

  • За існуючого низького рівня адміністративної культури й довіри суспільства до влади, традиційної корумпованості чиновництва для України є необхідним запровадження чітко регламентованої в законодавчому плані й максимально публічної системи прийняття рішень.

  • Для частини особливо важливих об’єктів слід передбачити високий рівень прийняття рішень, навіть до Верховної Ради.

  • Для нейтралізації можливості прийняття волюнтаристських рішень доцільно використовувати конкурентні способи відбору інвесторів із застосуванням чітких, зрозумілих і доступних для формального порівняння критеріїв при оцінці інвестиційних пропозицій.

  • В країні має існувати система оскарження рішень державних органів.



Дотепер в Україні переважною формою лобіювання є просування корпоративних інтересів окремих бізнес-груп у владі.

  • Дотепер в Україні переважною формою лобіювання є просування корпоративних інтересів окремих бізнес-груп у владі.

  • Великий капітал ще не усвідомив себе соціальною спільнотою і не проводить асоційованої лобістської політики. Представники бізнес-груп діють автономно, знаходячи власні шляхи до тих чи інших органів влади через персональні домовленості.

  • У цьому випадку лобіювання тісно єднається з корумпованою системою влади.

  • Основним полем, на якому розгортають свою лобістську діяльність представники великого капіталу в Україні, є парламент.

  • Участь представників великого капіталу в різноманітних громадських структурах при органах влади (Ради, Робочі групи та ін.) усе ще має формальний (скоріш декоративний) характер. Вони не “вмонтовані” в систему прийняття державних рішень.



У світі сформувалися дві принципові моделі просування інтересів капіталу в органах влади:

  • У світі сформувалися дві принципові моделі просування інтересів капіталу в органах влади:

  • Перша модель – фахова система лобіювання, що передбачає наявність фахової лобістської діяльності. До неї відносять лобістську діяльність з метою одержання доходів, умови якої регулюються спеціальним законодавством (США). Лобізм визнається професією, закріпленою на законодавчому рівні. Для запобігання корупції в цій сфері чинне законодавство дуже детально регламентує всі аспекти лобістської діяльності.

  • Друга модель будується на принципово інших засадах і становить некомерційний варіант діяльності з просування певних інтересів. У цьому разі просування інтересів в органах влади здійснюється публічними неурядовими організаціями (асоціаціями, радами, альянсами та ін., утворюється т.зв. «лобістський парламент») (Франція, Австрія, Нідерланди).



Для України доцільно рекомендувати розвиток обох систем лобіювання: фахову діяльність і некомерційні форми. Хоча українське суспільство упереджено ставиться до лобістської діяльності, необхідно легально її впроваджувати й переходити до законодавчого регулювання лобіювання. Легалізація лобістської діяльності має стати складовою частиною системної боротьби з корупцією.

  • Для України доцільно рекомендувати розвиток обох систем лобіювання: фахову діяльність і некомерційні форми. Хоча українське суспільство упереджено ставиться до лобістської діяльності, необхідно легально її впроваджувати й переходити до законодавчого регулювання лобіювання. Легалізація лобістської діяльності має стати складовою частиною системної боротьби з корупцією.

  • Найприйнятнішими і традиційними для України є громадські форми організації лобістської діяльності. Їх найлегше буде відновити і розвивати відповідно до нових викликів. Причому завдання полягає не стільки в тому, щоб стимулювати створення подібних громадських структур, скільки в правовому регулюванні механізмів впливу громадських структур на прийняття рішень державними органами.

  • Особливого значення набуває правове регулювання фахової лобістської діяльності.



Україна належить до країн з високим рівнем тіньових доходів (на цей час рівень тіньової економіки становить 40% від ВВП).

  • Україна належить до країн з високим рівнем тіньових доходів (на цей час рівень тіньової економіки становить 40% від ВВП).

  • За існуючими світовими оцінками, обсяг тіньового сектора в нормальній економіці не має перевищувати 10–15%. Причому, у західних країнах мова йде переважно про заборонені (злочинні) джерела доходів.

  • Нині для України величезного значення набуває проблема залучення тіньових доходів у легальну економіку, легалізація яких може стати важливим чинником економічного розвитку країни.

1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка