Описана методика читання лекцій з дисципліни «Матеріалознавство»



Дата конвертації04.01.2017
Розмір445 b.



Проведено аналіз сучасної системи освіти у ВНЗ України, який свідчить про необхідність створення засобами інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) умов ефективного оволодіння студентами професійними знаннями, зокрема при вивченні ними дисципліни «Матеріалознавство».

  • Проведено аналіз сучасної системи освіти у ВНЗ України, який свідчить про необхідність створення засобами інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) умов ефективного оволодіння студентами професійними знаннями, зокрема при вивченні ними дисципліни «Матеріалознавство».

  • Показана можливість і доцільність використання ІКТ при читанні лекцій під час вивчення дисципліни «Матеріалознавство».

  • Описана методика читання лекцій з дисципліни «Матеріалознавство».



Стрімкий розвиток інформаційних і комунікаційних технологій привів до значної перебудови інформаційного середовища сучасного суспільства, відкриваючи нові можливості суспільного прогресу, що знаходить своє відображення й у сфері освіти.

  • Стрімкий розвиток інформаційних і комунікаційних технологій привів до значної перебудови інформаційного середовища сучасного суспільства, відкриваючи нові можливості суспільного прогресу, що знаходить своє відображення й у сфері освіти.

  • З кожним роком комп’ютери і комп’ютерні інформаційні технології (ІКТ) усе активніше входять у наше життя. Тому цілком природним є впровадження цих засобів у сучасний навчальний процес. При цьому оптимальним, на наш погляд, є не створення повністю комп’ютеризованих навчальних курсів, а вміле і доцільне їх поєднання із традиційними технологіями навчання (якщо, звичайно, не йдеться про дистанційні курси, де комп’ютери дають практично єдину і максимально прийнятну можливість комунікації).

  • Аналіз сучасної системи освіти у ВНЗ свідчить про необхідність створення засобами ІКТ умов ефективного оволодіння студентами професійними знаннями, зокрема під час вивченні ними дисципліни «Матеріалознавство».



Основоположники програмованого навчання В.П. Безпалько, П.Я. Гальперін, Б.Ф. Скіннер, Н.Ф. Тализіна створили наукову базу, розробили методи програмованого навчання і загальні принципи застосування навчаючих машин у навчальному процесі [1, 2, 3, 7, 8].

  • Основоположники програмованого навчання В.П. Безпалько, П.Я. Гальперін, Б.Ф. Скіннер, Н.Ф. Тализіна створили наукову базу, розробили методи програмованого навчання і загальні принципи застосування навчаючих машин у навчальному процесі [1, 2, 3, 7, 8].

  • Дослідження показують, що знайомство із новим навчальним матеріалом і його засвоєння студентами є значно ефективнішим тоді, коли, крім традиційних методів навчання, викладач використовує програмовані навчальні засоби [5, 7], оскільки саме вони дозволяють реалізувати наступні принципи навчання:

  • індивідуальний підхід до кожного студента;

  • послідовність і систематичність подання навчального матеріалу;

  • візуалізація інформації;

  • можливість варіювання складності навчального матеріалу.



Проблемам інформатизації вищої професійної освіти присвячені роботи Б.С. Гершунського, А.Л. Денисової, С.Р. Доманової, О.М. Тихонова, Г.А. Козлової, І.В. Марусевої, І.В. Роберт, Ю.М. Цевенкової, Е.Ю. Семенової та ін.), в яких вперше з’явилися такі висловлювання, як «нові інформаційні технології», «технології комп’ютерного навчання», «комп’ютерні педагогічні технології» й ін.

  • Проблемам інформатизації вищої професійної освіти присвячені роботи Б.С. Гершунського, А.Л. Денисової, С.Р. Доманової, О.М. Тихонова, Г.А. Козлової, І.В. Марусевої, І.В. Роберт, Ю.М. Цевенкової, Е.Ю. Семенової та ін.), в яких вперше з’явилися такі висловлювання, як «нові інформаційні технології», «технології комп’ютерного навчання», «комп’ютерні педагогічні технології» й ін.

  • Досягнення в галузі створення й розвитку принципово нових педагогічних технологій, заснованих на реалізації можливостей ІКТ, дозволяє розробляти й використовувати педагогічні програмні засоби (ППЗ), орієнтовані на виконання різноманітних видів навчальної діяльності.



Основними принципами ІКТ є:

  • Основними принципами ІКТ є:

  • інтерактивний (діалоговий) режим роботи з комп’ютером;

  • інтегрованість (взаємозв’язок) з іншими програмними продуктами; гнучкість процесу

  • зміни, як вихідних даних, так і постановки завдань.

  • Дані властивості притаманні ІКТ, що впроваджуються в освітній процес. ІКТ − сукупність технологій (прийомів, методів, способів), що дозволяють із використанням технічних і програмних засобів мультимедіа продукувати, обробляти, зберігати, передавати інформацію, представлену в різних формах інформацію (текст, звук, графіка, відео, анімація) з використанням інтерактивного програмного забезпечення.



показати можливості і доцільність використання ІКТ при читанні лекцій при вивченні дисципліни «Матеріалознавство».

  • показати можливості і доцільність використання ІКТ при читанні лекцій при вивченні дисципліни «Матеріалознавство».



Підготовка висококваліфікованих фахівців для певної галузі промисловості включає виконання так званого «соціального замовлення», тобто фахівець повинен бути належною мірою підготовленим до виконання роботи відповідно до вимог даного виробництва, володіти досягненнями науки й техніки в галузі своєї спеціальності, а також ураховувати перспективи їхнього розвитку.

  • Підготовка висококваліфікованих фахівців для певної галузі промисловості включає виконання так званого «соціального замовлення», тобто фахівець повинен бути належною мірою підготовленим до виконання роботи відповідно до вимог даного виробництва, володіти досягненнями науки й техніки в галузі своєї спеціальності, а також ураховувати перспективи їхнього розвитку.



Підвищити ефективність навчання можна шляхом впливу на окремі ланки педагогічного процесу, але одержати значні результати, очевидно, можна тільки в тому випадку, якщо розглядати процес навчання як комплексну проблему й оптимізувати всі складові даної системи, вишукуючи резерви для інтенсифікації на всіх етапах навчання.

  • Підвищити ефективність навчання можна шляхом впливу на окремі ланки педагогічного процесу, але одержати значні результати, очевидно, можна тільки в тому випадку, якщо розглядати процес навчання як комплексну проблему й оптимізувати всі складові даної системи, вишукуючи резерви для інтенсифікації на всіх етапах навчання.



Аналіз навчального процесу у ВНЗ дозволяє визначити наступні основні об’єкти для його оптимізації: 1) робоча програма; 2) «мотивація» вивчення даної дисципліни; 3) лекції; 4) лабораторні роботи; 5) науково-дослідна робота студентів; 6) учбово-дослідницька робота; 7) контроль за роботою студентів протягом семестру; 8) самостійна робота студентів.

  • Аналіз навчального процесу у ВНЗ дозволяє визначити наступні основні об’єкти для його оптимізації: 1) робоча програма; 2) «мотивація» вивчення даної дисципліни; 3) лекції; 4) лабораторні роботи; 5) науково-дослідна робота студентів; 6) учбово-дослідницька робота; 7) контроль за роботою студентів протягом семестру; 8) самостійна робота студентів.

  • Кожний з перерахованих об’єктів дослідження може бути обраний як тема або навіть цілий комплекс для науково-педагогічного дослідження. Проте при вивченні окремого об’єкта необхідно враховувати вплив інших, тобто розглядати навчальний процес у комплексі як систему.



Кількість лекційних годин на «Матеріалознавство» безупинно зменшується і на сьогодні складає у Вінницькому національному технічному університеті лише 32 години (при загальній їх кількості на дисципліну 108, з них на лабораторні роботи – всього 16 годин) при практично незмінній типовій програмі. Як бачимо, більшість часу виділяється на самостійне опрацювання матеріалу.

  • Кількість лекційних годин на «Матеріалознавство» безупинно зменшується і на сьогодні складає у Вінницькому національному технічному університеті лише 32 години (при загальній їх кількості на дисципліну 108, з них на лабораторні роботи – всього 16 годин) при практично незмінній типовій програмі. Як бачимо, більшість часу виділяється на самостійне опрацювання матеріалу.



У той же час матеріалознавство відноситься до важких предметів для сприйняття студентами, тому без допомоги викладачів і продуманої організації всієї навчальної роботи на кафедрі важко очікувати гарних результатів.

  • У той же час матеріалознавство відноситься до важких предметів для сприйняття студентами, тому без допомоги викладачів і продуманої організації всієї навчальної роботи на кафедрі важко очікувати гарних результатів.

  • Крім того, виклад лекційного матеріалу по даній дисципліні утрудняється цілим рядом об’єктивних факторів: недостатніми попередніми знаннями з хімії, фізики, опору матеріалів, деталей машин й ін., а також невмінням студентів молодших курсів швидко і якісно конспектувати лекцію, виконувати зарисовки. Поряд із цим обсяг навчального матеріалу з матеріалознавства безупинно зростає у зв’язку з появою нових конструкційних матеріалів і технологічних процесів.



Оскільки основою освітнього процесу очної форми навчання ВНЗ є лекції, дидактичними засобами навчання, адекватними новим ІКТ, повинні стати інтерактивні лекції, які читають у спеціально обладнаній навчальній аудиторії. Вони повинні допомогти студентам не тільки зрозуміти лекційний матеріал у процесі читання лекції з даної дисципліни, але й орієнтувати їх на можливість використовувати одержувану інформацію для практичних цілей у подальшій професійній діяльності.

  • Оскільки основою освітнього процесу очної форми навчання ВНЗ є лекції, дидактичними засобами навчання, адекватними новим ІКТ, повинні стати інтерактивні лекції, які читають у спеціально обладнаній навчальній аудиторії. Вони повинні допомогти студентам не тільки зрозуміти лекційний матеріал у процесі читання лекції з даної дисципліни, але й орієнтувати їх на можливість використовувати одержувану інформацію для практичних цілей у подальшій професійній діяльності.



Інтерактивна лекція використовується лектором з урахуванням його індивідуальної манери викладання, специфіки навчальної дисципліни, рівня підготовленості студентської аудиторії.

  • Інтерактивна лекція використовується лектором з урахуванням його індивідуальної манери викладання, специфіки навчальної дисципліни, рівня підготовленості студентської аудиторії.

  • Інтерактивна лекція дозволяє програмно з’єднати слайд-шоу текстового й графічного супроводу (фотознімки, діаграми, графіки, малюнки й т.д.) з комп’ютерною анімацією й моделюванням досліджуваних процесів. Вона поєднує технічні можливості комп’ютерної й аудіовідеотехніки в поданні навчального матеріалу зі спілкуванням лектора з аудиторією. Така організація навчального процесу визначає стрибок ефективності використання ІКТ у навчанні, тому що дозволяє розкрити на новому. якісно вищому рівні, класичний принцип дидактики − принцип наочності, званий «золотим правилом дидактики».



Використання ІКТ у лекційних курсах справляє значний психолого-педагогічний вплив на студентів. Наочно-образна інформація, подана засобами ІКТ, активізує емоційний вплив на студентів, що забезпечує зростання ролі сенсорно-перцептивного рівня сприйняття й обробки бімодальної інформації у порівнянні із традиційною лекцією, а також ефективності мнемонічних процесів. У результаті реалізація ІКТ у лекційних курсах сприяє поліпшенню концентрації уваги і процесів розуміння й запам’ятовування, формуванню уявлень, засвоєнню теоретичних знань (понять, концепцій і ін.), активізуючи пізнавальну діяльність студентів.

  • Використання ІКТ у лекційних курсах справляє значний психолого-педагогічний вплив на студентів. Наочно-образна інформація, подана засобами ІКТ, активізує емоційний вплив на студентів, що забезпечує зростання ролі сенсорно-перцептивного рівня сприйняття й обробки бімодальної інформації у порівнянні із традиційною лекцією, а також ефективності мнемонічних процесів. У результаті реалізація ІКТ у лекційних курсах сприяє поліпшенню концентрації уваги і процесів розуміння й запам’ятовування, формуванню уявлень, засвоєнню теоретичних знань (понять, концепцій і ін.), активізуючи пізнавальну діяльність студентів.



Активізація емоційного впливу лекції на студентів, яка проводиться із застосуванням ІКТ, пов’язана з тим, що:

  • Активізація емоційного впливу лекції на студентів, яка проводиться із застосуванням ІКТ, пов’язана з тим, що:

  • по-перше, навчальне середовище створюється з наочним поданням інформації в кольорі, що дозволяє збільшити репрезентативну цінність матеріалу за рахунок психофізіологічних особливостей людини (доведено, що запам’ятовування кольорової фотографії майже у два рази вище ніж запам’ятовування чорно-білої [9]);

  • по-друге: використання анімації є одним з ефективних засобів підвищення уваги [4] і емоційного сприйняття інформації (анімовані зображення сприяють підвищенню виразності й естетичності, разом із тим, заміна статичних зображень динамічними є доцільною лише тоді, коли сутність об’єкта демонстрації пов’язана із динамічним процесом);

  • по-третє, наочне подання інформації у вигляді відеофрагментів, фотографій, змодельованих процесів чинить принципово сильніший емоційний вплив на людину, ніж традиційне подання інформації, оскільки воно сприяє поліпшенню розуміння й запам’ятовування фізичних і технологічних процесів (явищ), що демонструються на екрані.



Інтерактивна лекція стає також більше гнучкою й дидактично ефективною, тому що ІКТ дозволяють [6]:

  • Інтерактивна лекція стає також більше гнучкою й дидактично ефективною, тому що ІКТ дозволяють [6]:

  • • підвищити інформативність лекції;

  • • стимулювати мотивацію навчання;

  • • підвищити наочність навчання за рахунок використання різних форм подання навчального матеріалу: тривимірної комп’ютерної графіки, відео, анімації;

  • • здійснити повтор найбільш складних моментів лекції;

  • • реалізувати доступність і сприйняття інформації за рахунок паралельного подання візуальної й слухової інформації;

  • • організувати уважність аудиторії у фазі її біологічного зниження (25-30 хвилин після початку лекції й останні хвилини лекції) за рахунок використання слайдів-заставок або за рахунок розумно застосованої анімації й звукового ефекту;

  • • здійснити повторення (огляд, коротке відтворення) матеріалу попередньої лекції;

  • • створити викладачеві комфортні умови роботи на лекції.



Головна перевага лекцій з використанням ІКТ полягає в можливості використання інтерактивної взаємодії викладача-лектора як із програмно-апаратним засобом, що припускає індивідуальне проектування викладу лекційного матеріалу, так і одночасне спілкування зі студентською аудиторією − можливість задавати питання, управляти емоційним зворотним зв’язком.

  • Головна перевага лекцій з використанням ІКТ полягає в можливості використання інтерактивної взаємодії викладача-лектора як із програмно-апаратним засобом, що припускає індивідуальне проектування викладу лекційного матеріалу, так і одночасне спілкування зі студентською аудиторією − можливість задавати питання, управляти емоційним зворотним зв’язком.



Активна робота студентів на лекціях замість пасивного конспектування дає гарні результати. Як змусити студентів активно працювати на лекції? Ідея ця давно розглядається педагогічною наукою, як прогресивна. Одним із способів втілення її в життя є читання так званих «проблемних лекцій». Перед студентською аудиторією ставиться проблема, яка вирішується спільно, звичайно під керівництвом викладача.

  • Активна робота студентів на лекціях замість пасивного конспектування дає гарні результати. Як змусити студентів активно працювати на лекції? Ідея ця давно розглядається педагогічною наукою, як прогресивна. Одним із способів втілення її в життя є читання так званих «проблемних лекцій». Перед студентською аудиторією ставиться проблема, яка вирішується спільно, звичайно під керівництвом викладача.

  • Така методика читання лекції підвищує ефективність лекції, привчає студентів логічно мислити, викладати свої думки, відстоювати свою точку зору. У процесі обговорення в студентів виникають питання, сумніви, припущення, які висловлюються, обговорюються й тим самим дозволяють їм глибше розібратися в даній темі. Засвоюється така лекція значно краще, ніж звичайна.



До недоліків «проблемних» лекцій можна віднести: більші витрати часу, у результаті яких викладач не завжди встигає виконати програму й змушений перенести окремі розділи на самостійну роботу студентів. Крім того, під час обговорення не всі студенти беруть активну участь у рішенні поставлених проблем.

  • До недоліків «проблемних» лекцій можна віднести: більші витрати часу, у результаті яких викладач не завжди встигає виконати програму й змушений перенести окремі розділи на самостійну роботу студентів. Крім того, під час обговорення не всі студенти беруть активну участь у рішенні поставлених проблем.



Дидактична сутність проблемної лекції полягає в тому, що, викладаючи факти, вона неминуче активізує процес пізнання, рух знання від одного рівня до іншого, вводить студентів в світ науково-пізнавальної діяльності (контроль руху чужої думки й співучасть у ньому).

  • Дидактична сутність проблемної лекції полягає в тому, що, викладаючи факти, вона неминуче активізує процес пізнання, рух знання від одного рівня до іншого, вводить студентів в світ науково-пізнавальної діяльності (контроль руху чужої думки й співучасть у ньому).



Глобальна мета будь-якої лекції − навчити вмінню гнучко вирішувати проблему, умінню вести науковий і практичний пошук у розв’язанні конкретних завдань.

  • Глобальна мета будь-якої лекції − навчити вмінню гнучко вирішувати проблему, умінню вести науковий і практичний пошук у розв’язанні конкретних завдань.

  • Відповідно, при читанні лекцій бажано дотримуватися методики, що дозволяє будувати необхідні дедуктивні й індуктивні умови.

  • Студент повинен знати, що в будь-якій проблемі є місце пошуку й будь-яка проблема має потребу в розвитку. Такі можливості ІКТ, як:

  • багатовіконне подання аудіовізуальної інформації на одному екрані з можливістю активізувати будь-яку частину екрана;

  • демонстрація моделей реальних процесів та саме реальних процесів;

  • «маніпулювання» (накладення, переміщення) візуальною інформацією як у межах даного екрана, так і в межах поля попереднього (наступного) екрана;

  • змішування різної аудіовізуальної інформації;

  • дискретна подача аудіовізуальної інформації, − дозволяють органічно втягнути студентів у проблемну ситуацію й створюють потужний стимул інтересу до досліджуваної проблеми;



дозволяють запропонувати наступні методичні умови проектування проблемної лекції за допомогою ІКТ:

  • дозволяють запропонувати наступні методичні умови проектування проблемної лекції за допомогою ІКТ:

    • Моделювання за допомогою мультимедійних програмних засобів можливих варіантів вирішення спеціально сконструйованої проблеми, яка буде розглядатися на майбутній лекції.
    • Створення викладачем на лекції проблемної ситуації й формулювання навчальної проблеми.
    • Фіксування пропозицій, рішень, висунутих студентами по сформульованій проблемі.
    • Демонстрація на екрані за допомогою мультимедійного проектора рішень, запропонованих студентами у процесі обговорення.
    • Спільне обговорення й здійснення порівняльного аналізу різних варіантів рішень поставленої проблеми, заявлених студентами.
  • Вибір найбільш раціонального й доцільного варіанта рішення різних дидактичних завдань.



Як показало наше дослідження, демонстрація на екрані рішень, запропонованих студентами у процесі обговорення проблеми й заздалегідь сконструйованих викладачем за допомогою мультимедіа засобів, підвищує інтерес до теми лекції з боку студентської аудиторії, актуалізує наявні в студентів знання по даній темі, сприяє кращому запам’ятовуванню лекції, активізує їхню пізнавальну діяльність.

  • Як показало наше дослідження, демонстрація на екрані рішень, запропонованих студентами у процесі обговорення проблеми й заздалегідь сконструйованих викладачем за допомогою мультимедіа засобів, підвищує інтерес до теми лекції з боку студентської аудиторії, актуалізує наявні в студентів знання по даній темі, сприяє кращому запам’ятовуванню лекції, активізує їхню пізнавальну діяльність.

  • Описана методика читання лекцій вимагає від викладачів додаткової методичної роботи. Готуючись до лекції, доводиться складати докладний сценарій її читання та використання ІКТ, при цьому вміти користуватися необхідними інструментальними засобами, які вимагають володіння спеціальними знаннями. Така робота вимагає від викладача не тільки спеціальних знань з дисципліни, що викладається, але й володіння рекомендаціями педагогічних і психологічних наук, та необхідними програмними засобами ІКТ.



Беспалько В.П. Образование и обучение с участием компьютеров – педагогика третьего тысячелетия / В.П. Беспалько. – М.: Изд-во Московского психолого-социального института, 2002. – 352 с.

  • Беспалько В.П. Образование и обучение с участием компьютеров – педагогика третьего тысячелетия / В.П. Беспалько. – М.: Изд-во Московского психолого-социального института, 2002. – 352 с.

  • Беспалько В.П. Педагогика и прогрессивные технологии обучения / В.П. Беспалько. − М.: Ин-т проф. обр. РАО, 1995. – 336 с.

  • Гальперин П.Я. Психология как объективная наука. / П.Я. Гальперин // Под ред. А.И. Подольского / Вступ. ст. А.И. Подольского. – М.: Издательство «Институт практической психологии), Воронеж: НПО «МОДЭК», 1998. – 480 с.

  • Гультяев А.К. Macromedia Authoware 6.0. Разработка мультимедийных учебных курсов / А.К. Гультяев. – СПб.: КОРОНА принт, 2002. – 400 с.

  • Роберт И.В., Самойленко П.И. Информационные технологии в науке и образовании / И.В. Роберт, П.И. Самойленко. – М., 1998. – 178 с.

  • Семенова Н.Г. Создание и практическая реализация мультимедийных курсов лекций: Учебное пособие / Н.Г. Семенова. – Оренбург, ОГУ, 2004. – 128 с.

  • Скиннер Б.Ф. Наука об учении и искусство обучения / Б.Ф. Скиннер // Программированное обучение за рубежом. – М. : Выс.школа., 1968. – 275 с.

  • Талызина Н.Ф. Управление процессом усвоения знаний / Н.Ф. Талызина. – М., Изд-во МГУ, 1975. – 343 с.

  • Яцюк О.Г., Романычева Э.Т. Компьютерные технологии в дизайне / О.Г. Яцюк, Э.Т. Романычева. − СПб.: БХВ-Петербург, 2001. – 423 с.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка