Опитування громадської думки: політичні технології чи барометр суспільства?



Дата конвертації17.06.2016
Розмір445 b.


Опитування громадської думки:

  • політичні технології чи барометр суспільства?

  • © Судин Д.Ю., 2012


Історія опитувань

  • Перші опитування громадської думки були проведені в 1824 р.;

  • 1824–1936 рр. – період “солом’яних опитувань” (straw polls);

  • з 1936 р. – домінування Ґеллапівських технологій



Історія опитувань

  • З 1936 р. опитування громадської думки опираються на методи математичної статистики, що ускладнює коректну інтерпретацію результатів не-фахівцями



Що робити журналісту?

  • Для оцінки якості результатів опитування не обов’язково мати спеціальні знання

  • Головне знати основи проведення та опрацювання результатів



1. Хто проводив опитування?

  • Соціологічна організація (дослідницький центр чи організація, що займається вивченням громадської думки) чи ні?



1. Хто проводив опитування?

  • Якщо це соціологічна організація, тоді:

    • Скільки років на ринку?
    • Чи проводить лише політичні дослідження?
    • Чи є керівники професійними соціологами?
    • Якими є відгуки про цю організацію інших фахівців?


1. Чому це важливо?

  • Нефахівці не можуть провести якісне дослідження

  • Новостворена організація не може мати достатньо ресурсів (не лише фінансових, але й технічних) для проведення всеукраїнських досліджень



2. Скільки людей було опитано?

  • Існує два способи дослідити громадську думку:

    • Провести суцільне обстеження (напр., перепис населення);
    • Провести вибіркове дослідження;
  • Чим більше людей опитано у вибірко- вому дослідженні, тим точніших даних можна сподіватися



2. Скільки людей достатньо?

  • 400 респондентів

  • Проте якщо ці 400 – це чоловіки та жінки, думку яких треба аналізувати окремо, то слід опитати 800 респондентів (400×2 групи)

  • При цьому слід враховувати помилку вибірки (питання 9)



3. Як здійснювався добір респондентів?

  • Суть вибіркового дослідження:

    • Опитуємо частину групи/суспільства, але отримані висновки поширюємо на всю групу/суспільство
  • Важлива проблема:

    • Як коректно сформувати вибірку, щоб вона була репрензентативною?


3. Класичний приклад

  • 1936 р. журнал “The Literary Digest” опитав 10 млн. американців, щоб дізнатися, хто ж переможе на президентських виборах;

  • Дж.Ґеллап опитав 50 тис. людей



3. Яким був спосіб відбору?

  • Дж.Ґеллап дав точний прогноз, хоча опитав меншу кількість людей

  • Помилка “The Literary Digest”: відбір проводився серед власників телефонів та авто, які становили незначну і особливу частину американського суспільства



3. Способи відбору

  • Випадкові:

    • Простий відбір;
    • Стратифікований (районований) відбір;
    • Гніздовий відбір;
    • Систематичний відбір;
  • Цілеспрямовані:

    • Квотний відбір;
    • Метод основного масиву;
    • Стихійний відбір


4. Кого репрезентує вибірка?

  • Чи вибірка репрезентує населення країни, регіону, області, міста чи певну соціальну групу?

  • Чи опитувана сукупність співпадає з досліджуваною?



5. Результати базуються на відповідях всіх респондентів?

  • Подано відсотковий розподіл частини опитаних (напр., чоловіків)

  • Подано відсотковий розподіл “дійсних” відповідей



5. Інтернет та українці

  • Дослідження КМІС 1-26. IV. 2010 р.

  • Результати:

    • Інтернетом користувалися протягом останніх 30 днів 55,9%;
    • Серед користувачів Інтернетом 21% робив покупки через Інтернет
  • Повідомлення в пресі:

    • 21% українців робить покупки через Інтернет
    • Висновок - помилковий


5. Проблема невідповідей

  • Якщо частка невідповідей менша 5%, то слід вказувати відсоткові розподіли до всіх відповідей;

  • Якщо частка невідповідей більша 5%, то слід подавати два відсоткові розподіли



6. Чи було опитано всіх, кого слід було опитати?

  • В дослідженнях трапляються випадки, коли частину людей не вдалося опитати

  • Неопитані переважно відрізняються від опитаних за певними характеристиками (як демографічними, так і в плані громадської думки)



6. Опитування садівників



7. Як проводилось опитування?

  • Основні види опитувань:

    • “Віч-на-віч” (F2F або “PAPI”);
    • CAPI (Computer Assisted Personal Interview);
    • CATI (Computer Assisted Telephone Interview);
    • CAWI (Computer Assisted WEB-Interview)


7. Види Інтернет опитувань

  • Опитування електронною поштою;

  • Онлайн опитування;

  • Онлайн-панелі:

    • Набрані онлайн;
    • Набрані оффлайн (репрензентативні)
  • Більшість з цих видів – нерепрезентативні опитування



8. Чи мав респондент сам проявити ініцативу?

  • Опитування типу “зателефонуйте нам”, “пришліть смс” тощо.

  • Невідомо, яку групу репрезентовано

  • Одна людина може взяти участь в опитуванні декілька разів



9. Якою була помилка вибірки?

  • При формуванні вибірки завжди є елемент випадковості, а тому отримані відповіді можуть дещо відрізнятися

  • Професіонал обов’язково вказує помилку вибірки

    • Соціологи проводять дослідження так, щоб помилка не перевищувала 5%


9. Оцінка помилки для підгруп

  • Якщо помилка для всієї вибірки – 3%, то для чоловіків та жінок вона вже інша:

    • Слід враховувати розмір підгруп (кількість респондентів);
    • Відповідно до розміру підгрупи можна оцінити помилку вибірки


9. Оцінка помилки вибірки

  • Для оцінки помилки вибірки слід знати:

    • Об’єм вибірки


9. Різниця відсотків

  • При порівнянні “розривів” у відсотках слід враховувати помилку вибірки;

  • Якщо різниця відсотків менша, ніж помилка вибірки для меншої з підгруп, то насправді не можна говорити про різницю



9. Читання російської класики

  • Дослідження “R&B” про читання книжок українцями (15-25 травня 2011 р., вибірка – 2089 респ., помилка – 2,2%)

  • Інтерпретація:

    • Найбільшими любителями російської класики є покоління 40+ (35-40%)
  • Реальні дані:

    • 18-29 рр. - 21,8%; 30-39 рр. - 30,5%; 40-49 рр. - 37,1%; 50-54 рр. – 40,6%.


9. Читання російської класики

  • “На око” “розлам” проходить між віковими когортами 30-39 рр. і 40-49 рр.;

  • Проте для цих когорт помилка вибірки не 2,2%, а 4%:

    • згадані когорти становлять по 500респ.,
    • для 500 респ. помилка вибірки – 4%;
    • різниця між відсотками повинна бути більшою 8%
  • “Розлам” проходить між когортами 18-29рр. та 30-39 рр. (різниця 8,7%)



9. Інтерпретація даних з врахуванням помилки

  • Помилка вказує на розкид значень:

    • Якщо 6,2% опитаних вважають найбільш популярними в Україні твори письменників-фантастів,
    • То це слід розуміти так: 6,2±2,2% вважають популярними твори фантастів (тобто від 4% до 8,4%).


10. Коли проводилося опитування?



11. Як було сформульовано запитання?

  • Формулювання запитання впливає на відповідь:

    • Формулювання питання може “підштовхувати” до певної відповіді
    • Часто респонденти “підлаштовуються” під питання


12. Скільки варіантів відповіді міг обрати респондент?

  • Якщо один варіант відповіді, то слід лише враховувати проблему невідповідей

  • Якщо більше 1 варіанта, то відсоткові розподіли розрахувати можна в два способи



12. Декілька варіантів відповідей

  • Опитування “Львів-Донецьк” (2004 р.), листопад 2004 р., N=800, питання про ідентичності

  • Перше враження: українців в Донецьку та Львові однакова кількість!



12. Декілька варіантів відповідей



13. В якому порядку йшли запитання?

  • Порядок запитань впливає на відповіді:

    • Порядок запитань може “підштовхувати” респондента до певних відповідей


14. Чи співпали отримані результати з іншими?

  • Слід враховувати:

  • Якщо є разючі відмінності, слід повернутися до питання 1, але “задати” його іншим дослідженням



14. “Україна – вперед!” і соціологи

  • Дані опитувань за кінець вересня – початок жовтня 2012 р.



Дякую за увагу!




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка