Організація роботи щодо створення умов формування соціальної компетентності, розвитку та духовно-ціннісної орієнтації вихованців шкіл-інтернатів



Дата конвертації16.06.2016
Розмір445 b.


Організація роботи щодо створення умов формування соціальної компетентності, розвитку та духовно-ціннісної орієнтації вихованців шкіл-інтернатів


Соціалізація (із лат. – «громадський») – це процес входження індивіда до соціуму. Цей процес передбачає засвоєння індивидом певної системи цінностей (норм, зразків, знань, уявлень) для функціонування в суспільстві, здобуття власного соціального досвіду та активного формування особистості.

  • Соціалізація (із лат. – «громадський») – це процес входження індивіда до соціуму. Цей процес передбачає засвоєння індивидом певної системи цінностей (норм, зразків, знань, уявлень) для функціонування в суспільстві, здобуття власного соціального досвіду та активного формування особистості.



Соціальна девіаціяце поведінка, яка не відповідає соціальним нормам (або реалізовує традиційні, установлені соціальні норми) і засуджується значною частиною суспільства.

  • Соціальна девіація – це поведінка, яка не відповідає соціальним нормам (або реалізовує традиційні, установлені соціальні норми) і засуджується значною частиною суспільства.



Соціально-педагогічна адаптація – це процес взаємодії особистості з середовищем, коли остання повинна враховувати особливості середовища й активно впливати на нього, щоб забезпечити задоволення своїх основних потреб і реалізацію значущих цілей.

  • Соціально-педагогічна адаптація – це процес взаємодії особистості з середовищем, коли остання повинна враховувати особливості середовища й активно впливати на нього, щоб забезпечити задоволення своїх основних потреб і реалізацію значущих цілей.



Соціальна компетентність – це соціальні навчички (обов’язки), що дозволяють людині адекватно сприймати норми і правила життя в суспільстві, – це здатність індивіда:

  • ефективно взаємодіяти з людьми в системі міжсобистісних стосунків, що зводиться до сукупності вмінь та орієнтації в соціальних ситуаціях;

  • правильно визначати емоційні особливості інших людей, вибирати адекватні способи спілкування з ними та реалізовувати їх у процесі взаємодії.



Умови формування соціальної компетентності, розвитку та духовно-ціннісної орієнтації вихованців шкіл-інтернатів



Побут освітньо-виховного закладу

  • Побут виховної устнови визначається архітектурно-планувальними особливостями приміщень та організацією предметно-просторового середовища, його облаштованістю, а також режимом життя, етикетом та рядом власних традицій, що складаються в кожному закладі.



Приміщення виховної організації

  • Архітектурно-планувальне рішення



Вплив предметно-прострового середовища:

  • Вплив предметно-прострового середовища:

  • Наявність або відсутність диференціювання на три види територій – первинні (довгий час знаходяться в користуванні дитячим колективом), вторинні (періодично використовуються), специфічні (приміщення, необхідні для використання всією установою).

  • Врахування вікових та індивідуальних особливостей вихованців та членів педагогічного колективу (кольорові рішення, відповідність меблів, адекватність набору м’якого інвентарю тощо).

  • Ступінь благоустрою та технічного оснащення приміщень.



Наявність фіксованої персоніфікованої території сприяє:

  • Наявність фіксованої персоніфікованої території сприяє:

  • формуванню групової ідентичності (наш клас, наші спальні)

  • згуртованості виховної групи

  • зросту інтенсивності взаємодії в первинному колективі

  • зниженню частоти агресивної поведінки в первинних колективах та між ними тощо.



Просторова ущільненість (відсутність меж групового та персонального простору) дає ряд негативних ефектів:

  • Просторова ущільненість (відсутність меж групового та персонального простору) дає ряд негативних ефектів:

  • когнітивне перенавантаження (обсяг інформації перебільшує можливість організму впоратися з ним)

  • неможливість, і, як наслідок, нездатність контролювати небажане пілкування

  • зменшення можливості вибору та свободи дій, а також контролю простору

  • виникнення стресів та конфліктних ситуацій.



«[благоустроенность]… имеет значение не только потому, что она определяет достаток, удобство жизни воспитанников, чистоту и порядок, но и потому, что в этой области воспитываются очень важные навыки, создается более спокойный фон для психического настроения воспитанников… Поэтому воспитательная часть не должна пренебрегать даже самыми пустячными мелочами в материальном быту коллектива …создавая кодекс внутриколлективных правил, обязанностей и традиций и т.д.»

  • «[благоустроенность]… имеет значение не только потому, что она определяет достаток, удобство жизни воспитанников, чистоту и порядок, но и потому, что в этой области воспитываются очень важные навыки, создается более спокойный фон для психического настроения воспитанников… Поэтому воспитательная часть не должна пренебрегать даже самыми пустячными мелочами в материальном быту коллектива …создавая кодекс внутриколлективных правил, обязанностей и традиций и т.д.»

  • А.С.Макаренко



Режим

  • Режим передбачає певну тривалість та чередування різних занять, сну та відпочинку, в тому числі й відпочинок на свіжому повітрі, регулярність харчування, дотримання правил особистої гігієни.



Параметри ефективності режиму (за А.С.Макаренком):

  • доцільність

  • точність

  • загальність

  • визначеність



Етикет

  • Етикет – сукупність правил поведінки, що регулюють зовнішні прояви людських відносин.



Етикет в освітньо-виховному закладі містить наступні складові:

  • норми спілкування членів організації один з одним, старших з молодшими і навпаки

  • загальні правила дисципліни – навчальної, рекреаційної. Побутової

  • правила вирішення конфліктів

  • правила користування приміщеннями та обладнанням

  • дотримання та підтримка чистоти й порядку

  • вимоги до зовнішнього вигляду всіх членів колективу.



Традиції

  • Традиція – форми та установлення життя, ідеї, цінності, норми поведінки, що зберігаються у виховному закладі на протязі тривалого часу та передаються від одного покоління його членів до іншого.



Для традиції характерні:

  • бережливе відношення до раніше усталеного укладу життя закладу

  • увага не лише до змісту життя й поведінки, а й до зовнішнього оформлення і прояву



Самообслуговування

  • Самообслуговування включає такі компоненти:

  • підтримування в чистоті приміщень, догляд за обладнанням та інвентарем

  • посильний ремонт приміщень, обладнання, інвентарю

  • участь в організації харчування та прибирання посуду за собою

  • виготовлення наочних посібників, спортивного та іншого інвентарю, предметів оформлення приміщень, реквізиту для виховних заходів



Одяг

  • Одяг може мати не лише функціональне значення – збереження здоров’я вихованців, їх фізичний та естетичний розвиток, а й символічне – особлива належність до освітньої установи.



Життєдіяльність виховної організації

  • Життєдіяльність – взаємопов’язана сукупність різних видів роботи, що забезпечує задовільнення потреб конкретних людини, колектива, групи з врахуванням вимог та потреб більш широкого соціального середовища та всього суспільства.



Сфери змісту життєдіяльності:

  • спілкування

  • пізнання

  • предметно-практична діяльність

  • духовно-практична діяльність

  • спорт

  • гра



Організація та навчання взаємодії у виховній організації

  • Взаємодія розглядається як організація сумісних дій індивідів, груп та організацій, що дозволяє реалізувати їм сумісну роботу.



Змістовна основа взаємодії – цінності, визнані суспільством і конкретним освітнім закладом:

  • інтелектуальні

  • експресивні

  • інструментальні

  • соціальні

  • цінності, специфічні для різних сфер життя (пізнання, спорту, спілкування тощо)



Вирізняють організацію

  • групової взаємодії

  • міжгрупової

  • масової



Навчання взаємодії – формування та розвиток в людини інтелектуальної, психічної та соціальної готовності до ефективної участі у взаємодії та освоєння нею засобів практичної реалізації цієї готовності.

  • Навчання взаємодії – формування та розвиток в людини інтелектуальної, психічної та соціальної готовності до ефективної участі у взаємодії та освоєння нею засобів практичної реалізації цієї готовності.



Шляхи підготовки вихованців до активної взаємодії:

  • організації взаємодії вихованців в побуті та життєдіяльності організаці

  • в процесі спеціально створюваних ситуацій, що передбачають взаємодію

  • за допомогою різноманітних тренінгів, ігор, інших виховних заходів



Важливі складові процесу навчання взаємодії:

  • розвиток у вихованців бази мовленнєвого спілкування

  • формування соціально ціннісних установок

  • розвиток комунікативних вмінь.



Виховна робота дає широкі можливості для формування ціннісних орієнтирів вихованців, їх соціальної компетентності, що в подальшому сприяє виконанню основного завдання освітніх інтернатних закладів – соціалізації та соціальній адаптації дітей пільгових категорій.

  • Виховна робота дає широкі можливості для формування ціннісних орієнтирів вихованців, їх соціальної компетентності, що в подальшому сприяє виконанню основного завдання освітніх інтернатних закладів – соціалізації та соціальній адаптації дітей пільгових категорій.



ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка