Ортоміксовіруси віруси грипу людини ортоміксовіруси найбільш характерні властивості



Дата конвертації08.06.2016
Розмір445 b.


ОРТОМІКСОВІРУСИ ВІРУСИ ГРИПУ ЛЮДИНИ


ОРТОМІКСОВІРУСИ

  • Найбільш характерні властивості:

  • Геном – одноланцюгова фрагментована РНК.

  • Не розмножуються в присутності акти-номіцину Д і не утворюють інфекційних віріонів в клітинах без ядра.

  • Відрізняються швидкою антигенною мінливістю, що приводить до появи нових варіантів.



ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ВІРУСІВ ГРИПУ

  • Тип А

  • Викликають: епідемії, пандемії

  • Повторюваність: 2-3 роки

  • Тривалість імунітету: 1-2 роки

  • Виділення від хворих: 70%

  • Культивування в КЕ: 36-37ºС – 48 год

  • Морфологія вірусів: сфе-рична, нитковидна

  • Мінливість антигенів: висока (шифт, дрейф)



Морфологія: куляс-ті, 80-120 нм; зустрі-чаються ниткоподіб-ні форми; спіраль-ної симетрії; мають 3-шарову оболонку; на поверхні шипи – гемаглютинін та нейрамінідаза.

  • Морфологія: куляс-ті, 80-120 нм; зустрі-чаються ниткоподіб-ні форми; спіраль-ної симетрії; мають 3-шарову оболонку; на поверхні шипи – гемаглютинін та нейрамінідаза.





Антигeнна структура

  • 2 основних антигени:

  • S-антиген (“soluble” – розчинний) - загальний, пов’язаний із нуклео-протеїном вірусу, ідентичний у всіх вірусів типу А і виявляється в РЗК;

  • V-антиген (“viral” – вірусний) – по-в’язаний з Н і N-антигенами; виявляється у реакціях РГГА, РЗК, преципітації в гелі, постійно змінюється в організмі людини за дії імунного пресу, призводить до до утворення нових підтипів вірусів, які відрізняються гемаглютиніном і нейрамінідазою.



У вірусів грипу людини виділено 3 гем-аглютиніни (Н1, Н2, Н3) і 2 нейра-мінідази (N1 і N2).

  • У вірусів грипу людини виділено 3 гем-аглютиніни (Н1, Н2, Н3) і 2 нейра-мінідази (N1 і N2).

  • Існує 2 види мінливості гемаглютиніну і нейрамінідази: :

  • Дрейф (мала мінливість) – кількісні зміни і приводять до селекції нових варіантів;

  • Шифт (глибока мінливість) – якісні зміни з періодичністю 10-18 років, приводять до виникнення пандемій.



РEЗИСТEНТНІСТЬ

  • Віруси грипу мало стійкі в зовнішньому середовищі:

  • при кімнатній температурі інактивуються через кілька годин;

  • при температурі 56 °С – через 5-10 годин;

  • легко знешкоджуються

  • за дії жиророзчинників,

  • а також дезрозчинів та

  • УФ променів.



КУЛЬТИВУВАННЯ ВІРУСІВ ГРИПУ

  • Легко культивуються в курячих ембріонах: най-ефективніший шлях зара-ження – в амніотичну по-рожнину (10-11-денні КE; час 48-72 години інкубації).

  • Можна культивувати в культурі клітин /добре роз-множуються, але не завжди виявляють ЦПД/.



ПАТОГЕНЕЗ ГРИПУ

  • Грип – гостре інфекційне захворювання з ураженням слизової оболонки дихальних шляхів.

  • Передається повітряно-краплинним шляхом; в клітини циліндричного епітелію, розмножується 8-12 год. З одного утворюється 103 віріонів.



ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА

  • 1). Риноцитоскопічне дослідження: вивчають мазки-відбитки з нижньої частини носової раковини, пофарбовані сумішшю основного фуксину і метиленового синього. У цито-плазмі циліндричного епітелію, а також у цитоплазмі дегенерованих макрофагів і лейкоцитів розташовуються широкі кон-туровані включення

  • червоного кольору.



2). Eкспрес-діагностика: виявлення специфічного вірусного антигену методом флуоресціюючих антитіл – МФА (мазки з носу, секрет, змиви з носоглотки, секційний матеріал). Можна також застосовувати реакцію непрямої гемадсорбції (РНГадс) з еритроцитами барана. Реакція пасивної гемадсорбції (РПГадс) – виявляють з допо-могою еритроцитарного антитільного діаг-ностикуму.

  • 2). Eкспрес-діагностика: виявлення специфічного вірусного антигену методом флуоресціюючих антитіл – МФА (мазки з носу, секрет, змиви з носоглотки, секційний матеріал). Можна також застосовувати реакцію непрямої гемадсорбції (РНГадс) з еритроцитами барана. Реакція пасивної гемадсорбції (РПГадс) – виявляють з допо-могою еритроцитарного антитільного діаг-ностикуму.



3). Вірусологічний метод: виділення вірусу в куря-чому ембріоні і культурі тканини з послідуючою ідентифікацією за допомо-гою специфічних сирова-ток у реакціях: РГГА, РЗК, РН, РІФ, РП, РEМА.

  • 3). Вірусологічний метод: виділення вірусу в куря-чому ембріоні і культурі тканини з послідуючою ідентифікацією за допомо-гою специфічних сирова-ток у реакціях: РГГА, РЗК, РН, РІФ, РП, РEМА.



Виділення вірусу на курячих ембріонах: вводять 10-11-денним курячим ембріонам в амніотичну 0,1 мл та 0,2 в алантоїсну порож-нину. Ідентифікацію виділених вірусів прово-дять у РЗК, РГГА.

  • Виділення вірусу на курячих ембріонах: вводять 10-11-денним курячим ембріонам в амніотичну 0,1 мл та 0,2 в алантоїсну порож-нину. Ідентифікацію виділених вірусів прово-дять у РЗК, РГГА.

  • Виділення вірусу в культурі тканин: заражають одношарові трипсинізовані куль-тури з нирок мавп, ембріону людини, одно-денних курчат, перещеплювані – типу МДСК та LLC-MK-2. Ідентифікують у РГГА або в реакції пригнічення (гальмування) гемад-сорбції на інфікованій культурі (РГГадс).



4). Серологічний метод: виявляють наростання титру антитіл у парних сироватках в реакціях: РГГА, РЗК, РН, РП, РІД, РНГА, РРГ, МФА прямий і непрямий, ІФА, РІА, РПГА.

  • 4). Серологічний метод: виявляють наростання титру антитіл у парних сироватках в реакціях: РГГА, РЗК, РН, РП, РІД, РНГА, РРГ, МФА прямий і непрямий, ІФА, РІА, РПГА.



ЕПІДЕМІОЛОГІЯ ГРИПУ

  • Джерело – хвора людина, шлях передачі – краплинно-аерогенний, сприйнятливість – загальна.

  • Діти до 6 місяців хворіють рідко, завдяки материнському імунітету і малому контакту.

  • У віці від 6 місяців до 3 років захворювання перебігає важко.

  • Старші люди хворіють рідко, але важко.

  • Спалахи і епідемії частіше бувають у холодний період року.



ШВИДКЕ ПОШИРЕННЯ ЕПІДЕМІЙ ГРИПУ ПОЯСНЮЄТЬСЯ:

  • ШВИДКЕ ПОШИРЕННЯ ЕПІДЕМІЙ ГРИПУ ПОЯСНЮЄТЬСЯ:

  • Коротким інкубаційним періодом

  • Мінливістю віруса

  • Наявністю багатьох типів, підтипів, варіантів

  • Легкістю передавання

  • Загальною сприйнятливістю

  • Недовготривалим імунітетом



ПРОФІЛАКТИКА ГРИПУ

  • Специфічна активна. Вакцини живі і інактивовані.

  • Живі:

  • яєчна: готується шляхом пасажів у курячих ембріонах /інтраназально, дворазово (через 20-30 днів)/;

  • тканинна: готують на культурі клітин нирки ембріона курчат /перорально 3 рази через 10 днів; за 1-2 місяці до початку спалаху/;



Інактивовані:

  • Інактивовані:

  • віріонна – вбита, очищена /0,2 мл внутріш-ньошкірно одноразово/;

  • субодинична – містить компоненти вірусної частки /руйнують віруси, розділяють, антигени діалізують, центрифугують/;

  • розщеплена – отримують шляхом обробки вірусів після концентрації детергентами (твін-ефір, тритон N 101, три-н-бутил-фосфат).

  • Вводять підшкірно 0,5 мл внутрішньо-м’язево чи підшкірно.



Вакцини зменшують захворюваність у 1,5-2,5 рази.

  • Вакцини зменшують захворюваність у 1,5-2,5 рази.

  • Специфічна пасивна профілактика – гамаглобулін.

  • Хіміопрепарати: найактивніший – риман-тадин/амантадин (добова доза – 50 мг, 30 діб у період епідемії).

  • Можливе використання інтерферону або індукторів ендогенного інтерферону (можуть бути живі вірусні вакцини – ентеральні і паротитні).



Неспецифічна профілактика:

  • Неспецифічна профілактика:

  • Санітарно-гігієнічні заходи:

  • провітрювання приміщення;

  • ультрафіолетове опромінення;

  • боротьба з протягами;

  • носіння марлевих масок;

  • кип’ятіння предметів, які використовують хворі.

  • Загальні протиепідемічні заходи:

  • раннє виявлення хворих;

  • розмежування хворих і здорових;

  • заборона масових зборів людей;

  • організаційні питання.



ВІРУС ПТАШИНОГО ГРИПУ



Вперше виділений від птахів у 1955 році (тип А).

  • Вперше виділений від птахів у 1955 році (тип А).

  • H5N1 – вірус пташиного грипу.

  • 2003 рік – 6 країн (Камбоджа, Китай, Індонезія, Японія, Лаос, Південна Корея).

  • Загинуло і було знищено біля 140 млн. птахів.

  • З липня 2004 року – випадки захворюваності людей з тяжким перебігом та високим ступенем летальності.



Двічі перей-шов міжви-довий бар’єр – 1997 – “птах – людина”, 2003 – “птах – котячі”.

  • Двічі перей-шов міжви-довий бар’єр – 1997 – “птах – людина”, 2003 – “птах – котячі”.



Тривалий час виживає в секретах, випорожненнях і тканинах птахів, у воді.

  • Тривалий час виживає в секретах, випорожненнях і тканинах птахів, у воді.

  • Чутливий до кислого середовища, жиророзчинників, температури.

  • Чинники передачі – вода, м’ясо і яйця птахів, їжа з цих продуктів (недостатньо термічно оброблені).

  • Висока небезпека – виділення як хворих, так і здорових птахів водно-болотяного і морського комплексів, передача з пухом та пір’ям.



Особливості перебігу:

  • Особливості перебігу:

  • переважне ураження дітей і молоді /середній вік 15 років/;

  • період заразності – з 2-ої доби проявів хвороби до повного одужання;

  • інкубаційний період – 3-5 днів;

  • відсоток летальності хворих на тяжкі форми – 30-100%.

  • Виникає: первинна грипозна пневмонія і поліорганні ураження, що зумовлює високу летальність.

  • Може проявлятися: кон’юнктивітом, пневмо-нією, ГРЗ, гастроентеритом, гепатитом, нирковою недостатністю, енцефалітом.






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка