Основи суспільної географії



Дата конвертації02.06.2016
Розмір445 b.





Курс "Основи суспільної географії" викладається студентам 1 курсу денного і заочного відділень, є загальною та невід'ємною складовою у підготовці бакалаврів географії.

  • Курс "Основи суспільної географії" викладається студентам 1 курсу денного і заочного відділень, є загальною та невід'ємною складовою у підготовці бакалаврів географії.



В курсі висвітлюються методологічні принципи й предметна область суспільної географії, що вивчає територіальну організацію суспільної життєдіяльності в цілому, а також розглядаються питання історії формування та розвитку суспільної географії.

  • В курсі висвітлюються методологічні принципи й предметна область суспільної географії, що вивчає територіальну організацію суспільної життєдіяльності в цілому, а також розглядаються питання історії формування та розвитку суспільної географії.



Курс узагальнює знання про еволюцію поглядів на сутність суспільної географії, її сучасну структуру, закономірності територіальної (геопросторової) організації суспільства, територіальну організацію суспільної життєдіяльності, прикладні аспекти, зокрема, взаємодія суспільства та природи та визначає роль географічної науки у вирішенні багатьох глобальних проблем людства.

  • Курс узагальнює знання про еволюцію поглядів на сутність суспільної географії, її сучасну структуру, закономірності територіальної (геопросторової) організації суспільства, територіальну організацію суспільної життєдіяльності, прикладні аспекти, зокрема, взаємодія суспільства та природи та визначає роль географічної науки у вирішенні багатьох глобальних проблем людства.



Мета курсу – дати основи знань з теорії, історії та методики суспільної географії як фундаментальної науки, сприяти формуванню у майбутніх фахівців з географії основних понять, категорій, законів і закономірностей територіальної організації суспільства, просторової диференціації природного середовища, населення та його господарської діяльності, розкрити сутність географічних процесів та явищ.

  • Мета курсу – дати основи знань з теорії, історії та методики суспільної географії як фундаментальної науки, сприяти формуванню у майбутніх фахівців з географії основних понять, категорій, законів і закономірностей територіальної організації суспільства, просторової диференціації природного середовища, населення та його господарської діяльності, розкрити сутність географічних процесів та явищ.



ознайомлення з сучасним об’єктом і предметом науки – територіальною (геопросторовою) організацією суспільства в цілому чи її окремих компонентів – населенням, соціальною, виробничою, політичною, духовно-культурною та екологічною сферами;

  • ознайомлення з сучасним об’єктом і предметом науки – територіальною (геопросторовою) організацією суспільства в цілому чи її окремих компонентів – населенням, соціальною, виробничою, політичною, духовно-культурною та екологічною сферами;

  • вивчення підходів до структуризації суспільної географії за професором С. Ниммик, С. Лавровим, М. Пістуном, О. Ващенком, О. Топчієвим, О. Шаблієм;

  • визначення особливостей історичного розвитку суспільної географії в світі в цілому та в Україні, зокрема, зв'язок з іншими науками;

  • ознайомлення з сучасними науковими суспільно-географічними центрами й організаціями в Україні;

  • ознайомлення з системою методів суспільної географії, їх класифікацією;

  • ознайомлення з основними поняттями та категоріями суспільної географії;

  • визначення перспектив розвитку суспільної географії.





Поняття об'єкта науки в цілому.

  • Поняття об'єкта науки в цілому.

  • Різноманітність підходів до розуміння загального об'єкта суспільної географії.



суспільна географія:

  • суспільна географія:

  • – наука про територіальну (геопросторову) організацію суспільства (О.І. Шаблій),

  • – наука про соціально-економічну організація ландшафтної оболонки Землі (А.Г. Топчієв).



Основною методологічною проблемою суспільної географії виступає просторовий аналіз взаємодії суспільства з природою, людини та її господарської діяльності з природним середовищем, тобто аналіз відношень і взаємодії "суспільство – природа" або "населення – господарство – природне середовище"

  • Основною методологічною проблемою суспільної географії виступає просторовий аналіз взаємодії суспільства з природою, людини та її господарської діяльності з природним середовищем, тобто аналіз відношень і взаємодії "суспільство – природа" або "населення – господарство – природне середовище"



об'єктом науки взагалі є певний фрагмент (частина) дійсності - предметної чи духовної, який вона вивчає і який опосередкований системою понять і категорій, а також методами дослідження. Він може бути реальним (ділянка землі, населений пункт, берегова зона, населення тощо) або уявним – ідеалізованим, абстрактним.

  • об'єктом науки взагалі є певний фрагмент (частина) дійсності - предметної чи духовної, який вона вивчає і який опосередкований системою понять і категорій, а також методами дослідження. Він може бути реальним (ділянка землі, населений пункт, берегова зона, населення тощо) або уявним – ідеалізованим, абстрактним.



Загальним об'єктом для всієї системи географічних наук виступає земна поверхня, поверхнева оболонка Землі (ще називають географічною оболонкою або геосферою, яка більш докладно вивчається у курсі загального землезнавства). Останнім часом поширюється ще одна назва – ландшафтна оболонка Землі.

  • Загальним об'єктом для всієї системи географічних наук виступає земна поверхня, поверхнева оболонка Землі (ще називають географічною оболонкою або геосферою, яка більш докладно вивчається у курсі загального землезнавства). Останнім часом поширюється ще одна назва – ландшафтна оболонка Землі.



Ландшафтна оболонка складається з компонентів, серед яких виділяють поверхню (рельєф), повітря, воду, рослинний і тваринний світ, населення, штучний матеріальний світ (будівлі, комунікації та ін), виробничі підприємства та інше.

  • Ландшафтна оболонка складається з компонентів, серед яких виділяють поверхню (рельєф), повітря, воду, рослинний і тваринний світ, населення, штучний матеріальний світ (будівлі, комунікації та ін), виробничі підприємства та інше.



Кожний компонент, який поширений по всій земній поверхні, формує компонентну оболонкугеосферу: літосфера, атмосфера, гідросфера, біосфера, антропосфера, техносфера, соціосфера.

  • Кожний компонент, який поширений по всій земній поверхні, формує компонентну оболонкугеосферу: літосфера, атмосфера, гідросфера, біосфера, антропосфера, техносфера, соціосфера.









Формаційне розуміння суспільства – суспільно-економічні формації з властивою тільки їм економічною базою, а суспільства взагалі не існує. Воно є конкретно-історичним явищем.

  • Формаційне розуміння суспільства – суспільно-економічні формації з властивою тільки їм економічною базою, а суспільства взагалі не існує. Воно є конкретно-історичним явищем.

  • У своєму розвитку формації послідовно переходять одна в одну внаслідок різних соціальних змін (революцій), змінюючись від первіснообщинної, потім рабовласницьку, феодальну, капіталістичну та комуністичну.

  • Робився акцент на продуктивних силах та виробничих відносинах.





Людина у СГ може розглядатися за двома головними підходами:

  • Людина у СГ може розглядатися за двома головними підходами:

  • як категорія життєдіяльності;

  • як категорія культури і духовності (так званий цивілізаційний підхід).



протилежний до формаційного. Цей підхід ґрунтується на тезі, що головними фрагментами людського суспільства у глобальному масштабі є цивілізації (західна (християнська), конфуціанська (китайська), японська (азіатська), мусульманська, індуська, слов'яно-православна, африканська та ін.)

  • протилежний до формаційного. Цей підхід ґрунтується на тезі, що головними фрагментами людського суспільства у глобальному масштабі є цивілізації (західна (християнська), конфуціанська (китайська), японська (азіатська), мусульманська, індуська, слов'яно-православна, африканська та ін.)

  • Кожна цивілізація характеризується певною історично-духовною цілісністю та стійкістю.



трудова,

  • трудова,

  • споживча,

  • соціоприродна,

  • відтворювальна

  • екістична (розселенська).



це процес, що відбувається між людиною і природою, у якому людина як сила природи регулює, контролює й опосередковує обмін речовин між собою і природою

  • це процес, що відбувається між людиною і природою, у якому людина як сила природи регулює, контролює й опосередковує обмін речовин між собою і природою



це народження та виховання дітей, функціонування сім'ї, відтворення фізичного й інтелектуального потенціалу населення, підготовка фізично і духовно здорових людей тощо

  • це народження та виховання дітей, функціонування сім'ї, відтворення фізичного й інтелектуального потенціалу населення, підготовка фізично і духовно здорових людей тощо



людина як жива істота взаємодіє з природою безпосередньо на популяційному (у межах усього людства), соціумному (у межах окремих частин цивілізації - держав, націй, населених пунктів тощо) й організменному (як окремий людський організм) рівнях. Ця взаємодія має кількісні та якісні характеристики

  • людина як жива істота взаємодіє з природою безпосередньо на популяційному (у межах усього людства), соціумному (у межах окремих частин цивілізації - держав, націй, населених пунктів тощо) й організменному (як окремий людський організм) рівнях. Ця взаємодія має кількісні та якісні характеристики



пов'язана з "силовим полем" людини і полягає у зв'язках людей між собою у системі поселень (населених пунктів). У результаті люди створили мережу поселень, які комунікаційними лініями автошосейного, залізничного, річкового, морського, авіаційного транспорту, ліній електропередач, трубопроводів і зв'язку утворюють глобальний екістичний континуум, складовими частинами якого стали розселенські системи країн та окремих регіонів

  • пов'язана з "силовим полем" людини і полягає у зв'язках людей між собою у системі поселень (населених пунктів). У результаті люди створили мережу поселень, які комунікаційними лініями автошосейного, залізничного, річкового, морського, авіаційного транспорту, ліній електропередач, трубопроводів і зв'язку утворюють глобальний екістичний континуум, складовими частинами якого стали розселенські системи країн та окремих регіонів

  • континуум – система, яка має риси безперервності



полягає у тому, що створені в процесі праці матеріальні та духовні блага люди використовують у своїх інтересах - споживають. У процесі споживання виникають додаткові потреби в енергії та інших засобах.

  • полягає у тому, що створені в процесі праці матеріальні та духовні блага люди використовують у своїх інтересах - споживають. У процесі споживання виникають додаткові потреби в енергії та інших засобах.





Людину можна розглядати як соціальний елемент біосфери

  • Людину можна розглядати як соціальний елемент біосфери

  • Біосферу розглядають учені як:

  • сукупність усіх живих організмів;

  • область живого, тобто, по суті, географічна оболонка.



У розвитку взаємозв'язків між ноосферою і біосферою можна виділити два етапи:

  • У розвитку взаємозв'язків між ноосферою і біосферою можна виділити два етапи:

  • перший етап, коли ноосфера як ціле розвивається стихійно (характерний для всіх дотеперішніх суспільств);

  • другий етап, коли ноосфера усвідомлює себе як єдність людини і природи, як найвищий етап освоєння природи людиною. Цей етап припадає на період розвитку постіндустріального, а далі - інформаційного суспільства.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка