Основні нормативно-директивні документи моз україни стосовно здоров’я населення



Дата конвертації08.06.2016
Розмір445 b.



Основні нормативно-директивні документи МОЗ України стосовно здоров’я населення

  • Основні нормативно-директивні документи МОЗ України стосовно здоров’я населення

  • Сучасні тенденції показників здоров’я населення та методика їх обчислення

  • Методика комплексної нормативної оцінки здоров’я населення та діяльності медичних закладів

  • Регіональні особливості здоров’я населення України



Виконання основного стратегічного завдання діяльності системи охорони здоров’я в умовах реформування галузі – збереження та зміцнення здоров’я населення та поліпшення якості медичної допомоги, розробка конкретних лікувальних і профілактичних заходів, форм і методів роботи окремих спеціалізованих служб не можливі без знання основних характеристик, тенденцій та закономірностей стану здоров’я населення.

  • Виконання основного стратегічного завдання діяльності системи охорони здоров’я в умовах реформування галузі – збереження та зміцнення здоров’я населення та поліпшення якості медичної допомоги, розробка конкретних лікувальних і профілактичних заходів, форм і методів роботи окремих спеціалізованих служб не можливі без знання основних характеристик, тенденцій та закономірностей стану здоров’я населення.





Рівень смертності немовлят

  • Рівень смертності немовлят

  • Середня очуікувана тривалість життя

  • Відсоток ВВП держави, який виділяється на охорону здоров’я (6,5%- критичний рівень)





збільшити середню очікувану тривалість життя на 2,2 року;

  • збільшити середню очікувану тривалість життя на 2,2 року;

  • - стабілізувати та досягти тенденції до зниження смертності від хронічних неінфекційних захворювань на 10 відсотків;

  • - стабілізувати та досягти тенденції до зниження передчасної смертності осіб працездатного віку на 10 відсотків;

  • - стабілізувати та досягти тенденції до зниження смертності від дорожньо-транспортних пригод на 20 відсотків

  • - стабілізувати та досягти тенденції до зниження смертності від самогубств на 8 відсотків;



- знизити смертність немовлят на 20 відсотків;

  • - знизити смертність немовлят на 20 відсотків;

  • - знизити материнську смертність на 20 відсотків;

  • - знизити на 7 відсотків рівень первинного виходу на інвалідність (насамперед населення працездатного віку)

  • -забезпечити щорічне збільшення відрахувань від ВВП на охорону здоров'я на 0,5 відсотку.









  • Досить оригінальні визначення здоровя зустрічаються в сучасній науково-методичній літературі, наприклад “Здоров’я – це процес збереження та розвитку біологічних, психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній тривалості життя”.



Здоров’я визначають як стан біогенетичного, психофізіологічного, фізичного і індивідуального благополуччя, при якому системи організму людини взаємно зрівноважені, а також адаптовані до соціального і природного середовища при відсутності хвороб і фізичних недуг.

  • Здоров’я визначають як стан біогенетичного, психофізіологічного, фізичного і індивідуального благополуччя, при якому системи організму людини взаємно зрівноважені, а також адаптовані до соціального і природного середовища при відсутності хвороб і фізичних недуг.





Основні джерела вивчення здоров’я населення

  • Основні джерела вивчення здоров’я населення

  • 1)     офіційні звіти лікувально-профілактичних закладів і органів охорони здоровя, соціального забезпечення, ЗАГСу і статистичних органів;

  • 2)     спеціально організований облік випадків захворювань і смертей в лікувально-профілактичних закладах виділених зон спостереження – проспективні дослідження;

  • 3)     ретроспективна інформація облікових документів лікувально-профілактичних закладів за минулий період часу;

  • 4)     дані анкетування населення;

  • 5)     дані лікарських оглядів;

  • 6)     дані лабораторних і інструментальних досліджень;

  • 7)     результати математичного моделювання.



  • Соціальні (умови та якість життя, якість харчування, умови праці, сім’я та її стан, рівень матеріального забезпечення)- 50 %;

  • Біологічні – 25%;

  • Стан довкілля – 13%

  • Рівень доступності медичної допомоги – 8%



Фактори, що впливають на здоровя, можна розділити на 4 великі групи:

  • Фактори, що впливають на здоровя, можна розділити на 4 великі групи:

  • -         спосіб життя;

  • -         біологічні;

  • -         стан навколишнього середовища;

  • -         обсяг і якість медичної допомоги.







смертність за статтю (у чоловіків і жінок)

  • смертність за статтю (у чоловіків і жінок)

  • за віком (в окремих вікових групах)

  • за причинами (від окремих класів, груп і нозологічних форм захворювань)





збільшення серед населення питомої ваги осіб старше 60 років призводить до зниження показників народжуваності та зростання загальних показників смертності, що необхідно враховувати при аналізі демографічних процесів відтворення населення;

  • збільшення серед населення питомої ваги осіб старше 60 років призводить до зниження показників народжуваності та зростання загальних показників смертності, що необхідно враховувати при аналізі демографічних процесів відтворення населення;

  • • зростання числа звертань населення старших вікових груп за медичною допомогою - амбулаторно-поліклінічною та стаціонарною, потребує особливої уваги до названих контингентів з боку служб первинної медико-санітарної допомоги, у т.ч. сімейної медицини, а також необхідність вирішення таких медико-соціальних проблем як догляд за одинокими, госпіталізація хворих з довготривалими хронічними захворюваннями тощо.







Материнська смертність на 100000 живонароджених становить 16,9

  • Материнська смертність на 100000 живонароджених становить 16,9



Мертвонароджуваність – 6,2 ‰,

  • Мертвонароджуваність – 6,2 ‰,

  • Перинатальна смертність – 10,1 ‰,

  • Неонатальна смертність – 5,5 ‰.







1 місце – хвороби органів дихання –

  • 1 місце – хвороби органів дихання –

  • 44 %

  • 2 місце – хвороби системи кровообігу – 7,3 %

  • 3 місце – травми, отруєння -6,6 %

  • 4 місце – хвороби сечостатевої системи -6,5 %

  • 5 місце – хвороби шкіри та підшкірної клітковини – 5,7 %



1 місце – хвороби системи кровообігу –

  • 1 місце – хвороби системи кровообігу –

  • 30,5 %

  • 2 місце – хвороби органів дихання – 20,7 %

  • 3 місце – хвороби органів травлення - 9,6 %

  • 4 місце – хвороби сечостатевої системи і хвороби кісково-мязевої системи - 5,4 %

  • 5 місце – хвороби ока та придаткового апарату –4,9 %



Комплексний нормований показник – коефіцієнт життєстійкості населення, який визначається з урахуванням:

  • Комплексний нормований показник – коефіцієнт життєстійкості населення, який визначається з урахуванням:

  • ·       середньої очікуваної тривалості життя;

  • ·       смертності немовлят;

  • ·       якості продуктів харчування;



здорові (0-1 випадок гострих респіраторних хвороб за рік);

  • здорові (0-1 випадок гострих респіраторних хвороб за рік);

  • практично здорові (особи з факторами ризику, преморбідним станом; не більше 2-4 випадки гострих респіраторних хвороб за рік);

  • хворі з компенсованим станом (особи з хронічними хворобами без загострень; 4 і більше випадків гострих респіраторних хвороб за рік);

  • хворі з субкомпенсованим станом (особи з загостреннями хронічних хвороб протягом року);

  • хворі з декомпенсованим станом (хронічні хворі в стадії декомпенсації.



на глобальному,

  • на глобальному,

  • популяційному ,

  • індивідуальному рівнях;





Для визначення комплексної інтегрованої оцінки здоров'я населення необхідно враховувати комплекс показників:

  • Для визначення комплексної інтегрованої оцінки здоров'я населення необхідно враховувати комплекс показників:

  • Демографічні (смертність немовлят та середня тривалість життя, загальна смертність)

  • Захворюваність (первинна, загальна, захворюваність дітей)

  • Смертність від соціально-значимих хвороб, смертність в працездатному віці.





де КНО - комплексна нормативна оцінка,

  • де КНО - комплексна нормативна оцінка,

  • n – кількість показників, взятих для аналізу,

  • Рф – показник фактичний,

  • Рн – показник нормативний.

  • За нормуючу величину приймається пересічний показник по Україні.





За допомогою методу комплексної оцінки здоров’я населення нами проведено соціально-медичне дослідження стосовно вивчення територіальних відмінностей у стані здоров’я мешканців України за основними показниками здоров’я в динаміці за період (2001-2009 рр).

  • За допомогою методу комплексної оцінки здоров’я населення нами проведено соціально-медичне дослідження стосовно вивчення територіальних відмінностей у стані здоров’я мешканців України за основними показниками здоров’я в динаміці за період (2001-2009 рр).

  • Проведена порівняльна оцінка показників здоров’я в динаміці за останні 8 років.

  • Регіональна диференціація за показниками захворюваності, смертності населення є вагомою, території відрізняються особливими умовами розвитку трудового потенціалу, соціальними факторами, зокрема умовами та способом життя.



Встановлені значні територіальні відмінності здоров’я мешканців України. Найкращим рівнем здоров’я вирізняються Західний та Південний регіони, гіршим – Східний та Центральний. Відмічено тривожні тенденції погіршення стану здоров’я в деяких областях Західного та Південного регіонів.

  • Встановлені значні територіальні відмінності здоров’я мешканців України. Найкращим рівнем здоров’я вирізняються Західний та Південний регіони, гіршим – Східний та Центральний. Відмічено тривожні тенденції погіршення стану здоров’я в деяких областях Західного та Південного регіонів.

  • У 2009 році показник загальної смертності вийшов на рівень 2001 року, хоча в попередні роки відмічався вищий рівень. Показник смертності немовлят за цей період знизився на 16,8 %. Захворюваність мешканців України невпинно зростала: первинна – на 6,2%, загальна – на 21,0%. Рівень первинної захворюваності дітей підвищився на 11,2%, а загальної захворюваності дітей на 14,9%.









Наявність суттєвих відмінностей у стані здоров’я мешканців в межах одного регіону з приблизно однаковим статево-віковим складом населення та медичним забезпеченням свідчить про вирішальний вплив комплексу соціальних чинників на стан здоров’я людей.

  • Наявність суттєвих відмінностей у стані здоров’я мешканців в межах одного регіону з приблизно однаковим статево-віковим складом населення та медичним забезпеченням свідчить про вирішальний вплив комплексу соціальних чинників на стан здоров’я людей.





Варіанти ряду розподіляються таким чином: 68.3% їх знаходиться в межах М ± 1, 95.5% — в межах М ± 2 і 99.7% — в межах М ± 3.

  • Варіанти ряду розподіляються таким чином: 68.3% їх знаходиться в межах М ± 1, 95.5% — в межах М ± 2 і 99.7% — в межах М ± 3.

  • Отже, показники, хоч вони й різноманітні за своєю суттю, мають спільну характеристику — віддаленість від своєї пересічної, виміряну пересічним квадратовим відхиленням ()



Захворюваність населення можна вважати найчутливішим показником, який характеризує вплив середовища на людину.

  • Захворюваність населення можна вважати найчутливішим показником, який характеризує вплив середовища на людину.

  • Первинна захворюваність розраховується на основі лише вперше виявлених випадків хвороби протягом року, а загальна (хворобливість, поширеність) враховує всіх хворих, виявлених на момент обліку. Статистичні показники захворюваності не завжди достовірні і придатні для порівняння, і навпаки, показники смертності, які можна розглядати як результат впливу середовища, вважаються більш достовірними. Вони ґрунтуються на випадках смерті кожної окремої людини, які обов'язково реєструються, причому за єдиною міжнародною класифікацією.










База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка