Основні психопатологічні синдроми. Порушення свідомості. Підготував: доц. Несторович Я. М



Дата конвертації01.01.2017
Розмір445 b.


Основні психопатологічні синдроми. Порушення свідомості.

  • Підготував:

  • доц. Несторович Я.М.


Є багато визначень свідомості:

  • Є багато визначень свідомості:

  • Ленін: “Свідомість – це властивість високоорганізованої матерії”.

  • К.Маркс: “ Свідомість – це моє відношення до навколишньої дійсності”.

  • І.П.Павлов: “Свідомість – це динамічне вогнище оптимального збудження в к.г.м. з від’ємною індукцією навколо”.

  • З медико-психологічної точки зору:

  • Свідомість – це вища форма психічної діяльності людини і полягає у відображенні об’єктивної дійсності і цілеспрямованому регулюванні взаємодії людини з навколишнім світом.



Мозок і свідомість

  • Мозок сам по собі як складова частина організму не має свідомості. Він є матеріальним субстратом свідомості, але лише тоді, коли людина в процесі активної діяльності набуває досвіду і знань, освоює культуру народу.



Поняття самосвідомості

  • Свідомість включає в себе і самосвідомість – це усвідомлення людиною себе самої у своїх відношеннях до зовнішнього світу та інших людей. Це психічна функція відбиття самого себе, т. аутопсихічне орієнтування або аутоорієнтація.



Самосвідомість має багато форм свого прояву:

  • В сфері пізнавальних процесів: самопочуття, самоспостереження, самоаналіз, самооцінка, самокритика, самоспілкування та ін.

  • Емоціональна сфера: самолюбство, самовихваляння, самовпевненість, самоприниженість, скромність, пихатість, почуття обов’язку, власної гідності, совість і ін.

  • Вольова сторона психіки: стриманість, самовладання, самоконтроль, ініціатива, самостійність, самодисципліна тощо.



Властивості свідомості:

  • Ясність: наявність чіткого і послідовного сприймання оточуючого світу і правильна орієнтація в ньому, т. аллоорієнтація, автопсихічна орієнтація, наявність самосвідомості із збереженням пам’яті на минуле і сучасне, збереження здатності відповідати за свої дії і керувати ними.

  • Обсяг: певна кількість зв’язків або переживань, що знаходяться у свідомості на даний час, т. широта охоплення свідомістю оточуючої ситуації і власних переживань.

  • Зміст: Зміст асоціацій, які виникають під впливом різних подразників і знаходяться у свідомості, т. зміст думок і переживань.

  • Безперервність: єдність переживань минулого, сучасного і майбутнього.



Симптоми порушень свідомості (К.Ясперс, 1948)

  • Повна відсутність здатності сприймати навколишній світ, або сприймання фрагментарне, нечітке.

  • Порушення мислення (розірване, безладність, при цьому порушується аналіз, синтез).

  • Повне або часткове порушення орієнтації в місці, часі, власній особі.

  • Амнестичні порушення, що охоплюють період порушеної свідомості.

  • Пароксизмальність виникнення психопатологічних ознак, які так же швидко зникають, як і появляються, відповідно до зміни етіологічного фактору (приклад – епілептичний напад).



Розлади самосвідомості

  • Розлади самосвідомості

  • А.Стани розгубленості;

  • В.Стани деперсоналізації – дереалізації;

  • С.Стани психічного автоматизму

  • А. Стан розгубленості:

  • виникає болісне нерозуміння хворим ситуації і/або свого стану, які здаються йому незвичними; ‘зі мною щось відбувається’, ‘Нічого не розумію’, ‘Здається, я божеволію’.

  • мова невпевнена, багата на запитальні інтонації, часом не зв’язана.

  • міміка мінлива, маски здивування, збентеження.

  • надмірне відволікання уваги.

  • з часом – маячення, вербальні галюцинації, психічні автоматизми, затьмарення свідомості.



В.Стани деперсоналізації – дереалізації.

  • В.Стани деперсоналізації – дереалізації.

  • це різні варіанти порушення самосвідомості, при яких довільні акти, дії, емоції, думки переживаються, як суб’єктивно чужі, позбавлені особистої незалежності.

  • насамперед виникає відчуття відчуження навколишнього, яке видається зміненим, дивним, примарним, застиглим.

  • час сповільнюється, зникає, зупиняється, або,навпаки, плине надзвичайно швидко.

  • Дереалізація: симптоми”вже баченого” , “вже чутого”або, навпаки, “ніколи не баченого”,“ніколи не чутого“.

  • відчуження може стосуватись елементарних форм діяльності, відчуження власних рухів, чуттів, тілесних функцій.

  • спостерігають ці розлади при шизофренії, ендогенній депресії, епілепсії, орг. ураж. гол. мозку, і неврозах.



С.Стани психічного автоматизму.

  • С.Стани психічного автоматизму.

  • до переживання відчуженості вперше приєднується компонент впливу сторонньої сили.

  • виділяють асоціативний, сенсорний і руховий психічний автоматизми:

  • Асоціативний(ідеаторний): відчуження власних процесів мислення: спочатку зміни темпу мислення, явищ ментизму, втрата контролю над думками,с-м відкритості думок, с-м відлуння думок(інші повторюють думки хворого).

  • з часом –“передача думок“, ”телепатія“, “розмови розумом”. Це психічні галюцинації, а коли приєднується акустичний компонент, то це вербальні псевдогалюцинації.



Нерідко – сенестопатії із впевненістю в їх “зробленості”+ вплив на фізіологічні ф-ції: псують апетит, нюх,смак,затримують сечовиділення, спричинюють статеве збудження. Це сенсорний автоматизм.

  • Нерідко – сенестопатії із впевненістю в їх “зробленості”+ вплив на фізіологічні ф-ції: псують апетит, нюх,смак,затримують сечовиділення, спричинюють статеве збудження. Це сенсорний автоматизм.

  • Руховий автоматизм:

  • спочатку окремі, непотрібні мимовільні жести або мімічні рухи, далі – більш складні дії та вчинки.”Хтось рухає моїми руками”,”говорить моїм язиком”.

  • особливо яскраво відчуження”Я” проявляється при маяченні метаморфози:

  • перетворенні субєкта в іншу особу, навіть іншої статі, тварину, неживий предмет.



Порушення свідомості

  • Кількісні

  • (виключення свідомості):

  • Оглушеність:

  • Обнубіляція

  • Сомнолентність

  • Сопор

  • Кома

  • Абсанс

  • Непритомність

  • (знепритомлення)



Якісні (затьмарення)

  • Якісні (затьмарення)

  • Делірій

  • Аменція

  • Онейроїд

  • Присмерковий (сутінковий)

  • стан свідомості, в т.ч. амбулаторний автоматизм, фуги, транси, лунатизм.



Особливі стани свідомості:

  • а) Патологічний афект

  • б) Патологічне сп’яніння;

  • в) Патологічний просонковий стан;

  • г) Реакція “короткого замикання”

  • д) Синдроми “уже баченого” і “ніколи

  • не баченого;

  • “уже почутого” і “ніколи не почутого”.



Кількісні порушення Оглушення

  • Обнубіляція (nubes – хмарка) – найлегша ступінь оглушення. Коливання ступеня ясності свідомості з неповним розумінням того, що відбувається довкола, хворі поволі відповідають на запитання, не можуть швидко осмислити ситуацію, в’ялі, повільні.

  • Сомнолентність – підвищується поріг сприймання зовнішніх подразників. На тихий голос не реагують, на голосну мову відповідають повільно, легкі завдання виконують повільно, складні завдання не можуть осмислити; вираз обличчя байдужий, тупий, реакція на біль знижена.



Сопор – (заціпеніння, глибокий сон) може виникнути ізольовано або слідом за обнубіляцією. Контакт з хворим порушений , ніби глибоко спить. Не реагує на навколишнє. Всі види орієнтації порушені. На сильні подразники (біль, звук) – елементарна, неосмислена реакція. Збережені безумовні рефлекси, в т.ч. больовий, зіничний, корнеальний, ковтальний.

  • Сопор – (заціпеніння, глибокий сон) може виникнути ізольовано або слідом за обнубіляцією. Контакт з хворим порушений , ніби глибоко спить. Не реагує на навколишнє. Всі види орієнтації порушені. На сильні подразники (біль, звук) – елементарна, неосмислена реакція. Збережені безумовні рефлекси, в т.ч. больовий, зіничний, корнеальний, ковтальний.

  • Кома (непробудний сон, без пам’яті) – найглибший ступінь оглушеності. Повна відсутність реакції на зовнішні подразники і безумовних рефлексів. Порушення дихання, серцевої діяльності, функцій других життєво важливих органів і систем. Можливе психомоторне збудження, епілептиформні приступи. Повна амнезія.



Види ком: гіперглікемічна, ниркова, печінкова, тіреотоксична, алкогольна, посттравматична і ін

  • Види ком: гіперглікемічна, ниркова, печінкова, тіреотоксична, алкогольна, посттравматична і ін

  • Причини виключення свідомості: тяжкі інтоксикації, ЧМТ, органічні ураження ЦНС, важкі соматичні недуги, епілептичний напад.

  • Абсанс (англ. – відсутній) – короткочасна (2-5 сек) втрата свідомості як прояв епілепсії

  • Непритомність – втрата свідомості внаслідок знекровлення Г.М. (психотравма – “анатомічний театр”, душне приміщення).



Якісні порушення (затьмарення)

  • Делірій (лат. – божевільний).

  • Порушена аллоорієнтація, але збережена автоорієнтація. Наявні яскраві (частіше зорові) галюцинації, маячення (частіше переслідування).

  • Галюцинації страхітливого змісту, поодинокі чи панорамічні, афект страху. Хворий веде себе відповідно до видінь (захищається, нападає), небезпечний для навколишніх і для себе.

  • Стан погіршується ввечері і в ночі, “вдень можливі “світлі вікна”.

  • Виражені вегетативні розлади (почервоніння, блідість, тахікардія).

  • При алкоголізмі чорно-білі галюцинації, мікрозоогалюцинації (чорти, щурі, комахи)



Епілепсія (епілептичний делірій) - яскраві, кольорові (кров, полум’я) галюцинації, нерідко релігійного змісту. Закінчується амнезією, пам’ятає лише найбільш яскраві видіння. Триває 2-5-7 днів

  • Епілепсія (епілептичний делірій) - яскраві, кольорові (кров, полум’я) галюцинації, нерідко релігійного змісту. Закінчується амнезією, пам’ятає лише найбільш яскраві видіння. Триває 2-5-7 днів

  • При алкоголізмі бувають атипові форми делірію:

  • муситуючий делірій (буркотливий);

  • професійний делірій.

  • Аменція (лат – “бессмыслие”) – гостра спутаність свідомості, порушення синтетичної діяльності при частковому збереженні аналізу, тому мова беззв’язна, осмислення навколишнього відсутнє, т. спостерігається первинна безладність мислення (інкогеренція).



Фрагментарні галюцинації і маячні ідеї, особливо ввечері і вночі.

  • Фрагментарні галюцинації і маячні ідеї, особливо ввечері і вночі.

  • Порушені всі види орієнтації. Збудження в межах ліжка. Спостерігається при важких соматичних і інфекційних захворюваннях, сепсисі, післяпологових психозах.

  • Онейроїд (лат. – сон) – наплив сноподібних фантастичних галюцинацій, причому псевдогалюцинацій (події відбуваються ніби в мислительному просторі, а не в реальності).



Ілюзорно-галюцинаторні явища надзвичайно яскраві і незвичні. Маячення фантастичного змісту (подорож по Риму, політ в Космос).

  • Ілюзорно-галюцинаторні явища надзвичайно яскраві і незвичні. Маячення фантастичного змісту (подорож по Риму, політ в Космос).

  • Орієнтація повністю порушена або подвійна орієнтація (реальна дійсність + фантастичні події).

  • Безпосередня участь хворого у фантастичних подіях. Час летить надто швидко (пройшло кілька тисячоліть, змінилось кілька цивілізацій або надто повільно).

  • Коли? – Sch, онейроїдна кататонія, епілепсія, орган.ураж.Г.М.



Присмерковий (сутінковий) стан свідомості

  • Це патологічно звужена свідомість, виникає раптово.

  • Різноманітні галюцинації, маячні ідеї – збудження, агресія відповідно до фабули маячення. Повна амнезія. Повна дезорієнтація.

  • Зустрічається: епілепсія, органічні ураження Г.М., істеричні психози.

  • Підвидом присмеркового стану свідомості є амбулаторний автоматизм, коли відсутні галюцинації, маячення, тому поведінка хворих ззовні упорядкована.



Види амбулаторного автоматизму:

  • Транси – хворі здійснюють тривалі подорожі, ззовні ніби розгублені. Опинившись в новому місці, не розуміють, як опинились там. Амнезія пережитого.

  • Фуга (лат. – бігти)- бурхливий, нестримний порив до бігу на тлі сутінкового стану свідомості. Триває хвилини, припиняється раптово. Амнезія.

  • Коли ? – Епілепсія, орган. ураж. Г.М.

  • Сомнамбулізм (сноходіння) – лат. сон-ходити.

  • Це сутінковий стан, що виникає у сні. Дитина (рідше дорослий) піднімається серед сну, ходить по кімнаті, може вийти на вулицю, долає небезпечні перешкоди (ходьба по карнізу будинку) і не відчуває при цьому страху. Повна амнезія. Не можна будити (переляк).

  • Коли ? – Неврози, епілепсія, орган. ураж. Г.М.



Особливі стани свідомості – це різновид сутінкового стану

  • Патологічний афект – короткочасна, сильна емоційна реакція на незначний подразник із затьмаренням свідомості з люттю, агресією, виснаженням ЦНС – глибоким сном і наступною повною амнезією.

  • Коли ? – орган. ураж ЦНС, патологія характеру (психопатії збудливого типу).

  • Патологічне сп’яніння: незначна доза прийнятого алкоголю, нема ознак сп’яніння, гостре затьмарення свідомості з агресією, небезпечними діями. Сон – Повна амнезія.

  • Коли? Орган. ураж. Г.М., психопатія, астенічний стан.



Патологічний просонковий стан: виникає у вахтерів, вартових на варті. Враження, що людина неповністю проснулась.

  • Патологічний просонковий стан: виникає у вахтерів, вартових на варті. Враження, що людина неповністю проснулась.

  • Першим просипається “Я” (сторож, вартовий), а аллоорієнтація запізнюється і людина може застосувати зброю.

  • Реакція “короткого замикання”: На тлі тривалої дії образи, психічної травми незначний привід може викликати бурхливу неадекватну реакцію з агресією, небезпечними діями. Усі неосудні.

  • С-ми “уже баченого”, “ніколи не баченого; “уже почутого” – бувають при неврозах, епілепсії.





Основні психопатологічні синдроми

  • Симптом – синдром : простий , складний

  • По мірі наростання важкості усі синдроми можна розмістити таким чином:

  • Астенічний синдром;

  • Афективні синдроми:

  • депресивний

  • маніакальний



Невротичні синдроми:

  • Невротичні синдроми:

  • істеричні

  • нав’язливості

  • сенесто-іпохондричні

  • деперсоналізаційні

  • дисморфофобічні

  • Паранойяльний синдром

  • Галюциноз

  • Галюцинаторно-параноїдний, в т.ч. с-м Кандінського-Клерамбо:

  • ідеаторний (асоціативний) варіант,

  • сенестопатичний

  • моторний (кінестетичний)



Парафренний синдром

  • Парафренний синдром

  • Кататонічний синдром

  • Порушення свідомості:

  • Кількісні (виключення),

  • Якісні (затьмарення)

  • Судомні синдроми

  • Психоорганічний синдром (амнестичний).



Дякую

  • Дякую

  • за

  • увагу!




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка