Основу давньоруської культури складала спадщина східних слов'ян



Дата конвертації01.06.2016
Розмір445 b.







Основу давньоруської культури складала спадщина східних слов'ян.

  • Основу давньоруської культури складала спадщина східних слов'ян.

  • Давньоруська культура ввібрала в себе культурні досягнення народів, що проживали в складі Русі та побіля неї.

  • Великий вплив на руськую культуру мала Візантія, особливо після прийняття християнства.

  • Роблячи свої творіння, давньоруські майстри не стали сліпо копіювати своїх візантійских учителів, вони намагались відобразити в них думки та потреби руського народу.





Кожне велике місто вело свій літопис.

  • Кожне велике місто вело свій літопис.

  • Вражда межи князів приводила до того, що в літописах спотворювались окремі події. Величезну роль для нашої історії відіграла написана на початку 12 ст. монахом Нестором «Повість Минулих літ».





Грамотність була поширена не лише серед феодалів, але й серед міщан та селян. Про це розповідають численні берестяні грамоти, а також надписи-граффіті на стінах.

  • Грамотність була поширена не лише серед феодалів, але й серед міщан та селян. Про це розповідають численні берестяні грамоти, а також надписи-граффіті на стінах.



Від Гостяти до Василя.

  • Від Гостяти до Василя.

  • «Що мені дав батько та родичі дали впридачу, то за ним я й жив.

  • А теперь, одружившись на новій жінці, мені він не дає нічого. Ударивши по руках (в знак нових заручин), він мене прогнав, а іншу взял в жінки. Приїзжай, зроби милість»





Скандинавські історики називають Русь країною міст. Літописи повідом-

  • Скандинавські історики називають Русь країною міст. Літописи повідом-

  • ляють про 24 міста в Київській Русі.

  • Найбільше з них – Київ.

  • Місто київського князя Ярослава Мудрого оточували високі земляні вали загальною протяжністю 3,5 км.



Це – потужна бойова

  • Це – потужна бойова

  • башта з церквою Благовіщення, що надбудована над нею, яка викликала захоплення сучасників та навіювала жах на ворогів своєю неприступністю.



Софійський собор був побудований за зразком візантійського.

  • Софійський собор був побудований за зразком візантійського.

  • В плані храму основу складав хрест, створений основним та боковими нефами.

  • Центральний купол оточували розміщені трішки нижче чотири середніх куполи, за якими ще нижче стояли вісім малих. Так однокупольний візантійський храм перетворювався в багатокупольну піраміду.





Собор Святої Софії розташований в самому центрі міста. Збереглись і через віки дійшли до нас 260 кв.м. мозаїк та 3 тисячі кв.м. фресок.

  • Собор Святої Софії розташований в самому центрі міста. Збереглись і через віки дійшли до нас 260 кв.м. мозаїк та 3 тисячі кв.м. фресок.



Ікони зазвичай писалися на липовій дошці.

  • Ікони зазвичай писалися на липовій дошці.

  • Специфіка іконописного мистецтва:

  • Фігури зображалися плоскими та нерухомими, використовувались особлива система зображення простору (обернена перспектива),

  • позачасове зображення,

  • фігури не дають тіней,

  • світіння навколо голови у вигляді круга (німб).



Щоб беззастережно дотримуватись канону, іконописці користувались у вигляді зразків або древніми іконами, або іконописними оригіналами.

  • Щоб беззастережно дотримуватись канону, іконописці користувались у вигляді зразків або древніми іконами, або іконописними оригіналами.



В Новгороді, другому за значенням та величині місті Київської держави, в 1052р. побудований собор Св. Софії. Побудована Софія Новгородська в основному з каменю, і лише арки порталів та віконних отворів 

  • В Новгороді, другому за значенням та величині місті Київської держави, в 1052р. побудований собор Св. Софії. Побудована Софія Новгородська в основному з каменю, і лише арки порталів та віконних отворів 

  • викладені з цегли, а стелі в інтер'єрі - частково із каменю, частково із цегли.



Епоха Київської Русі ознаменувалась розквітом художніх ремесел, серед яких почесне місце займала обробка металів, зокрема ювелирна справа, центром розвитку якої став Київ. Основи металевих виробів виготовлялись за допомогою техніки лиття, яку використовували для створення як унікальных творінь, так і виробів масового використання. Для перших використовували воскові моделі, для других – кам'яні формочки.

  • Епоха Київської Русі ознаменувалась розквітом художніх ремесел, серед яких почесне місце займала обробка металів, зокрема ювелирна справа, центром розвитку якої став Київ. Основи металевих виробів виготовлялись за допомогою техніки лиття, яку використовували для створення як унікальных творінь, так і виробів масового використання. Для перших використовували воскові моделі, для других – кам'яні формочки.





Дрібні золоті чи срібні кульки (діам. від 0,4 мм), котрі напаюються в ювелірних виробах на орнамент. Зернь створює ефектний вигляд, гру світла й тіні.

  • Дрібні золоті чи срібні кульки (діам. від 0,4 мм), котрі напаюються в ювелірних виробах на орнамент. Зернь створює ефектний вигляд, гру світла й тіні.



Скань (от др.-рус. скать — звивати, зкручувати), філігрань — вид ювелірної техніки: ажурний чи напаяний на металевий фон орнамент з тонкого золотого, срібного чи медного дроту, гладенького чи скрученого у мотузочки. Вироби із скані часто доповнюються зерню (маленькі срібні чи золоті кульки) та емаллю.

  • Скань (от др.-рус. скать — звивати, зкручувати), філігрань — вид ювелірної техніки: ажурний чи напаяний на металевий фон орнамент з тонкого золотого, срібного чи медного дроту, гладенького чи скрученого у мотузочки. Вироби із скані часто доповнюються зерню (маленькі срібні чи золоті кульки) та емаллю.



Колти із зображеннями птахів по сторонах «дерева життя» та дрібний ланцюжок з бляшок для кріплення колтів. Золото. Перегородчата емаль. XII ст.

  • Колти із зображеннями птахів по сторонах «дерева життя» та дрібний ланцюжок з бляшок для кріплення колтів. Золото. Перегородчата емаль. XII ст.



Список використаних джерел: Література:

  • 1. Вовк Ю. Й. Історія України в художньо-історичних образах з найдавніших часів до середини XVI ст. – С. 148 – 155.

  • 2.Смолій В. А., В. С. Степанков. Історія України: Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл./ - К.:Генеза, 2007. – С.103-109.

  • 3. Асєєв Ю. С. Мистецтво стародавнього Києва. – К., 1969.

  • 4. Давня історія України:У 3-х т. – Т. 3: Слов‘яно-Руська доба. – К., 2000.

  • Інтернет-ресурси:

  • - http://poznayko.at.ua/load/25-2-2

  • - http://metodportal.net/node/1353




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка