Особливості органів дихання у віковому аспекті



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.


Тема лекції

  • Особливості органів дихання у віковому аспекті (газообмін, зміни показників зовнішнього дихання, структурні і функціональні зміни, регуляція дихання).


Загальна будова органів дихання

  • 1-приносові пазухи

  • 2-стовбур мозку

  • 3-носова частина горла

  • 4-ротова частина горла

  • 5-гортанна частина горла

  • 6-надгортанник

  • 7-стравохід

  • 8-ребра

  • 9-міжреберні м’язи

  • 10-ліва легеня

  • 11-поперекова частина діафрагми

  • 12-діафрагма

  • 13-листки плеври

  • 14-серце

  • 15-бронхи

  • 16-легеневі судини

  • 17-трахея

  • 18-гортань

  • 19-носове волосся

  • 20-носова порожнина



Функції дихальної системи

  • Постачання організму киснем

  • Виділення з організму вуглекислоти

  • Розподіл повітря для обміну газів



Стадії ембріогенезу легень:

  • 1)Залозиста – 4 - 16 тиждень внутрішньоутробного розвитку.

  • 2)Реканалізації - 16-24 тиждень внутрішньоутробного розвитку.

  • 3)Альвеолярна - 24 - 40 тиждень внутрішньоутробного розвитку.

  • 4)Постнатальна - від моменту народження до заключного формування легень (в цілому до 8-12 років).



Морфологічні особливості органів дихання

  • Верхні дихальні шляхи у дітей раннього віку є морфологічно незавершеними.

  • Недорозвиток лицевої частини черепа обумовлює відносно малі розміри носа



Морфологічні особливості органів дихання

  • Вузькі носові ходи

  • Нижній носовий хід відсутній у дітей грудного віку; завершення формування нижнього носового ходу припадає на 4-й рік життя;

  • З розширенням носових ходів інтенсивно розвиваються хоани



Слизова оболонка носа покрита миготливим епітелієм; вона тонка;ніжна;має густу сітку кровоносних судин;

  • Слизова оболонка носа покрита миготливим епітелієм; вона тонка;ніжна;має густу сітку кровоносних судин;

  • Підслизовий шар містить мало кавернозної тканини,тому у дітей раннього віку рідко бувають носові кровотечі; збільшення маси кавернозної тканини спостерігається у 8-9 років життя та у період статевого дозрівання; тому саме в цьому періоді найбільш часті носові кровотечі;



багата васкуляризація та вузький простір носових ходів сприяє швидкому розвитку набряку слизової оболонки , що викликає звуження носових ходів;

  • багата васкуляризація та вузький простір носових ходів сприяє швидкому розвитку набряку слизової оболонки , що викликає звуження носових ходів;

  • завдяки цьому у дітей грудного віку навіть при звичайному риніті спостерігається утруднене носове дихання, яке заважає смоктанню грудей,може спричинити розвиток дихальної недостатності;



Додаткові пазухи носа у дітей раннього віку розвинені недостатньо;

  • Додаткові пазухи носа у дітей раннього віку розвинені недостатньо;

  • -верхньощелепна (гайморова) пазуха розвивається на 3-му, а решітчаста (етмоїдальна) – на 6-му місяцях внутрішньоутробного періоду, але у новонароджених дітей вони мають дуже малі розміри і недостатньо розвинуті;



При рентгенологічному дослідженні ці пазухи можна виявити у дітей з 3-місячного віку;

  • При рентгенологічному дослідженні ці пазухи можна виявити у дітей з 3-місячного віку;

  • Завершення формування гайморової та решітчастої пазух припадає на вік 15-20 років

  • Лобна (фронтальна) і клиноподібна пазухи у дітей раннього віку відсутні; їх розвиток найбільш інтенсивно проходить у 7-ми річному віці і завершується до 15-20 років;



Клінічні значення: у зв’язку з недостатнім розвитком додаткових пазух у дітей раннього віку не спостерігається поширення запального процесу з носа та носоглотки на лобну та основну пазухи;

  • Клінічні значення: у зв’язку з недостатнім розвитком додаткових пазух у дітей раннього віку не спостерігається поширення запального процесу з носа та носоглотки на лобну та основну пазухи;

  • Рідкі випадки гаймориту та фронтиту

  • Часто спостерігаються синусопатії - зменшення вмісту повітря в пазухах після перенесеного запалення верхніх дихальних шляхів.



Глотка має наступні особливості:

  • Глотка має наступні особливості:

  • -у дітей раннього віку відносно коротка і вузька;

  • -слухова труба , яка з’єднує носову частину глотки з барабанною перетинкою, коротка,широка і пряма .

  • Клінічне значення:це сприяє легкому занесенню інфекції з носової частини глотки до порожнини середнього вуха і частому розвитку отитів у дітей при захворюванні верхніх дихальних шляхів.



  • Лімфоїдне кільце горла(Пирогова-Вальдейєра) утворене 6 мигдаликами, слабко розвинені крипти та судини.

  • Клінічне значення:у дітей 1-го року життя практично не буває ангін.

  • Найбільш інтенсивно лімфоїдна тканина розвивається у віці 4-10 років.

  • Клінічне значення : у даному віці найбільш часто спостерігається гіпертрофія глоткового мигдалика, який може перекривати задні носові отвори (хоани), що утруднює носове дихання і формує “аденоїдний” вираз обличчя (широке перенісся, носовий тембр голосу, постійно відкритий рот, храп під час сну)



Особливості гортані

  • Лійкоподібна форма

  • Вузький просвіт

  • Ніжні та податливі хрящі

  • Відносно коротка



Особливості гортані

  • Слизова оболонка тонка, ніжна, багата на кровоносні судини

  • Голосова щілина у дітей до 6-7-річного віку вузька

  • Голосові зв’язки короткі

  • Клінічне значення:частий розвиток у дітей стенозу гортані (крупу) навіть при незначному запаленні слизової оболонки



Особливості трахеї:

  • Вузький просвіт

  • Лійкоподібна форма

  • Ніжна слизова оболонка

  • Багата васкуляризація

  • Слабкий розвиток слизистих залоз

  • Клінічне значення: слизова оболонка легко втягується в патологічний процес запального характеру, що проявляється крупом.



Верхній кінець трахеї у новонароджених дітей розташований на рівні IV шийного хребця і з віком поступово опускається до рівня VII шийного хребця (як у дорослих).

  • Верхній кінець трахеї у новонароджених дітей розташований на рівні IV шийного хребця і з віком поступово опускається до рівня VII шийного хребця (як у дорослих).

  • У новонароджених дітей трахея складається з 12-20 хрящових напівкілець, кількість яких є сталою на протязі життя;



Хрящові півкільця м’які та податливі

  • Хрящові півкільця м’які та податливі

  • В хрящових півкільцях недостатньо розвинені еластичні волокна

  • Перетинчаста частина трахеї у дітей раннього віку досить значна і становить 1/3 від її периметра (у дітей старшого віку – 1/5)



Особливості бронхів у дітей:

  • До моменту народження у дітей бронхіальне дерево спрямоване і в процесі росту кількість розгалужень не змінюється;

  • Біфуркація у новонароджених знаходиться вище, ніж у дорослих (на рівні III грудного хребця у порівнянні з V грудним хребцем).

  • Правий бронх є безпосереднім продовженням трахеї і проходить майже вертикально.



Бронхіальне дерево



Клінічне значення: у 90% випадків сторонні тіла, які потрапляють у дихальні шляхи дитини попадають саме у правий бронх;

  • Клінічне значення: у 90% випадків сторонні тіла, які потрапляють у дихальні шляхи дитини попадають саме у правий бронх;

  • Лівий бронх відходить під кутом 90 градусів;

  • Хрящі бронхів дуже еластичні, м’які, пружні, легко зміщуються.

  • У стінці бронхів новонароджених і дітей перших місяців життя переважає внутрішній шар;



Слизова оболонка пухка, добре васкуляризована;

  • Слизова оболонка пухка, добре васкуляризована;

  • У слизовій оболонці бронхів недостатньо розвинуті слизові залози (клінічне значення – відносна сухість,недостатня зволоженість повітря, що проходить через бронхи).

  • М’язова та еластична тканина бронхів розвинена слабо.

  • Слабкий розвиток м’язів та миготливого епітелію

  • Незакінчена мієлінізація n. vagus та недорозвиток дихальної мускулатури



Клінічне значення – недостатня моторика бронхів призводить до недостатньої дренажної та очисної функції бронхіального дерева,закупорки просвіту дрібних бронхів інфікованим слизом;сприяють спадінням (ателектазам) легеневої тканини та її інфікуванню, слабкості кашльового поштовху у дітей раннього віку

  • Клінічне значення – недостатня моторика бронхів призводить до недостатньої дренажної та очисної функції бронхіального дерева,закупорки просвіту дрібних бронхів інфікованим слизом;сприяють спадінням (ателектазам) легеневої тканини та її інфікуванню, слабкості кашльового поштовху у дітей раннього віку



Особливості легень у дітей

  • Окремі частки легень розвиваються нерівномірно

  • У дітей 1-го року життя недорозвинена верхня частка лівої легені

  • Верхня і середня частки правої легені мають майже одинакові розміри

  • У 2-річному віці співвідношення окремих часток відповідають дорослим



Особливості легень у дітей

  • Термінальні бронхи легень у новонароджених закінчуються не альвеолами, а мішечками, з країв яких формуються нові альвеоли.

  • У новонароджених дітей кількість ацинусів в три рази менша, ніж у дорослих.

  • Міжчасткові щілини у дітей раннього віку не виражені клінічне значення – 1) дифузний (поширений ) характер патології; 2)відсутність міжчасткових плевритів ;

  • Сегментарна структура легень у дітей така ж як у дорослих (по 10 сегментів у кожній легені).





У новонароджених та дітей грудного віку дихання неритмічне;

  • У новонароджених та дітей грудного віку дихання неритмічне;

  • Переважає діафрагмальний тип дихання; з 6 років у дівчаток починає переважати грудний тип дихання, а у хлопчиків – черевний тип дихання

  • У новонароджених, особливо у недоношених дітей, спостерігається апное (зупинка дихання, що триває 5-10 сек.) та нестійкість ритму дихання.



Це обумовлено незавершеною диференціацією дихального центру та його гіпоксією(клінічне значення:при кисневій терапії вони проходять).

  • Це обумовлено незавершеною диференціацією дихального центру та його гіпоксією(клінічне значення:при кисневій терапії вони проходять).



При народженні об’єм дихання незначний, він складає 15-20мл, в цей період організм забезпечується киснем за рахунок збільшення частоти дихальних рухів.

  • При народженні об’єм дихання незначний, він складає 15-20мл, в цей період організм забезпечується киснем за рахунок збільшення частоти дихальних рухів.

  • З віком дихальний об’єм зростає;

  • В 1 рік – 60-80 мл, в 5 років – 150мл, в 12 років – 200 – 250 мл.



Вікові зміни грудної клітки і бронхів

  • Деформується грудна клітка, вона стає бочкоподібною, з однаковими розмірами з боків і в передньо-задньому напрямку, зменшується її рухомість, що погіршує вентиляцію легень.

  • Відбуваються зміни в повітроносних шляхах. У просвітах бронхів міститься слиз, злущений епітелій, які призводять до їх звуження. У стінці бронхів атрофується м'язовий шар, волокнисті елементи. Утворюються здуття — випинання бронхів і нерівномірне звуження їх просвіту. Відбувається атрофія бронхового епітелію, залоз, послаблюється перистальтика бронхів, знижується кашльовий рефлекс, порушується дренажна функція.



Вікові зміни в легеневій тканині:

  • дегенерація колагенових волокон, утворення поперечних зв'язок між колагеновими волокнами, які зменшують їх здатність розтягуватися.

  • У легеневих артеріях відбувається фіброз, збільшується кількість колагенових і зменшується кількість еластичних волокон



З віком змінюються і капіляри, в яких з'являється жироподібна зернистість, вони стають ламкими, порушується проникність, зменшується кількість капілярів, які функціонують. Поряд зі зменшенням серцевого викиду ці зміни призводять до зменшення кровонаповнення легень. Зменшується дихальний об'єм (ДО) та життєва ємкість легень (ЖЄЛ). Але з віком збільшується залишковий об'єм, що пов'язано з втратою еластичності. Це призводить до порушення газообміну.

  • З віком змінюються і капіляри, в яких з'являється жироподібна зернистість, вони стають ламкими, порушується проникність, зменшується кількість капілярів, які функціонують. Поряд зі зменшенням серцевого викиду ці зміни призводять до зменшення кровонаповнення легень. Зменшується дихальний об'єм (ДО) та життєва ємкість легень (ЖЄЛ). Але з віком збільшується залишковий об'єм, що пов'язано з втратою еластичності. Це призводить до порушення газообміну.



З віком максимальна вентиляція легень зменшується, тому легко виникає задишка. В умовах спокою газообмін підтримується та компенсується збільшенням частоти дихання, але пристосувальні механізми з віком знижуються. Відбувається порушення розподілу вдихуваного повітря через неоднаковий опір у бронхових шляхах, різний ступінь втрати еластичності елементів, наявність ателектазів.

  • З віком максимальна вентиляція легень зменшується, тому легко виникає задишка. В умовах спокою газообмін підтримується та компенсується збільшенням частоти дихання, але пристосувальні механізми з віком знижуються. Відбувається порушення розподілу вдихуваного повітря через неоднаковий опір у бронхових шляхах, різний ступінь втрати еластичності елементів, наявність ателектазів.



Отже, відбуваються виражені морфологічні зміни, які проявляються такими показниками:

  • Отже, відбуваються виражені морфологічні зміни, які проявляються такими показниками:

  • нерівномірністю вентиляції легень;

  • дискоординацією вентиляції та кровотоку в легенях;

  • збільшенням анатомічного шунтування;

  • зменшенням альвеоло-капілярної дифузії кисню.

  • Тому в людей віком 40—70 років часто зустрічаються такі захворювання, як гострий і хронічний бронхіт, пневмонія, рак легень.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка