Особливості розвитку освіти І педагогічної думки у ХVІІІ ст



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.


ЛЕКЦІЯ № 10


Тема: Особливості розвитку освіти і педагогічної думки у ХVІІІ ст.



ПЛАН

  • 1. Загальний огляд основних доленосних для українського народу подій.

  • 2. Освітня політика царизму у Малоросії.

  • 3. Формування педагогічної думки:

    • освітньо-педагогічна діяльність Ф.Прокоповича
    • педагогічна концепція Г.Сковороди
    • педагогічна діяльність М.Ломоносова, В.Татіщева, І.Бецького, Ф.Янковича та ін.


Література:

  • Антология педагогической мысли Украинской ССР. – М.: Педагогика 1988. – С. 143-151.

  • Кравець В.П. Історія української школи і педагогіки. – Тернопіль, 1994.

  • Константинов Н.А. и др. История педагогика. – М.: Просвещение, 1982.

  • Історія педагогіки /за редакцією М.Левківського, О.Дубасенюк/. – Житомир, 1999.

  • Сбруєва А.А., Рисіна М.Ю. Історія педагогіки у схемах, картах, діаграмах. – Суми, 2002.



Нет, ты не будешь забвенно, столетье безумно и мудро.

  • Нет, ты не будешь забвенно, столетье безумно и мудро.

  • А.Н.Радищев



ХVІІІ ст. ознаменувалося поступовим переходом освіти до загальнодержавної системи, формування якої зумовлено особливостями розвитку окремих частин української землі, підпорядкованих Росії, Польщі, Австро-Угорщині, Румунії.

  • ХVІІІ ст. ознаменувалося поступовим переходом освіти до загальнодержавної системи, формування якої зумовлено особливостями розвитку окремих частин української землі, підпорядкованих Росії, Польщі, Австро-Угорщині, Румунії.

  • Входження Лівобережної України з Києвом до складу Російської держави, за наслідками договору 1654 року та російсько-польської війни 1654-1667 рр. визначило подальші шляхи розвитку освіти.



СТРУКТУРА ОСВІТИ НА УКРАЇНІ у другій половині ХVІІ - ХVІІІ століттях

  • СТРУКТУРА ОСВІТИ НА УКРАЇНІ у другій половині ХVІІ - ХVІІІ століттях



ЕЛЕМЕНТАРНА ОСВІТА

  • ЕЛЕМЕНТАРНА ОСВІТА



СЕРЕДНЯ ОСВІТА



ВИЩА ОСВІТА

  • ВИЩА ОСВІТА



НОВАЦІЇ В ОСВІТІ ОСТАННЬОЇ ЧВЕРТІ ХVІІІ СТОЛІТТЯ

  • Лівобережна Україна

  • 1786 згідно з освітньою реформою Катерини II

  • БУЛИ ВІДКРИТІ ШКОЛИ:

  • ГОЛОВНІ НАРОДНІ УЧИЛИЩА

  • МАЛІ НАРОДНІ УЧИЛИЩА

  • ПЕРЕСТАЛИ ІСНУВАТИ ШКОЛИ:

  • ПОЛКОВІ, СІЧОВІ, МАНДРІВНИХ ДЯКІВ.

  • Правобережна Україна

  • 1722 Перший поділ Речі Посполитої. Засновано едукаційну комісію.

  • 1783 Перша шкільна реформа заснувала: ВИЩІ (ОКРУЖНІ) школи, НИЖЧІ (ПІДОКРУЖНІ) школи, ПАРАФІЯЛЬНІ школи. З 1795 року Едукаційна комісія перестала існувати



Звернемося до хронології XVIII ст.

  • Звернемося до хронології XVIII ст.

  • Петровські реформи

  • 1701 рік. Було засновано школу математичних та навігаційних наук.

  • 1706 рік. Об’єднання козаків у полки Лівобережної і Слобідської України в дивізію під командування царського генерала.

  • 1711 рік. Переселення українців за указом Петра І з Правобережжя в Лівобережну Україну.

  • 1714 рік. Створюються державні початкові (цифірні) школи.



  • 1715 рік. Відкрито Морську академію в Петербурзі.

  • 1720 рік. Указ Петра І про заборону книгодрукування українською мовою і вилучення текстів писаних українською мовою з церковних книг.

  • 1753 рік. Указ Катерини ІІ про заборону викладання української мовою в Києво-Могилянській академії.





1769 рік. Указ Синоду російської церкві про вилучення в населення українських букварів.

  • 1769 рік. Указ Синоду російської церкві про вилучення в населення українських букварів.

  • 1783 рік. Запровадження кріпосного права в Росії.

  • 1793 рік. Другий поділ Польщі, внаслідок якого Правобережна Україна відійшла до Росії.

  • Політика, яку проводили щодо українського народу підпорядковувалася меті – перетворити на темне і затуркане населення.

  • У ХVІІІ ст. російські монархи закріпили за Україною назву Мала Росія або Малоросія.





За роки правління Катерини ІІ значно посилились великодержавні позиції в керівництві шкільною справою.

  • За роки правління Катерини ІІ значно посилились великодержавні позиції в керівництві шкільною справою.

  • Зміщення позицій великодержавного абсолютизму, піднесення класу дворян.

  • Реформа писемності (введено цивільний алфавіт і доступний для вивчення правопис, відбулася заміна буквеного зображення цифр арабськими позначками тощо).

  • Панівною ідеологічною силою ХVІІІ ст. була релігія. Церква і духовенство охороняли свої права від вільнодумства, але соціально-політичні суперечності породжували нові прогресивні ідеї.



Просвітництво ХVІІІ ст. мало свої особливості:

  • Просвітництво ХVІІІ ст. мало свої особливості:

  • прагнення звільнити людський розум від панування церковних догм;

  • переосмислення християнського вчення;

  • формування нової високоосвіченої світської особи;

  • входить в ужиток слово “школа”.



На початку ХVІІІ ст., у 1714 р., за наказом Петра і створюються цифірні школи. Вони стали першими загальноосвітніми державними початковими школами з математичним ухилом для дітей дворян, духівництва, урядовців, міщан. Безплатні цифірні школи готували писемних людей для державних установ, армії та флоту, промисловості й торгівлі, а також до вступу в професійні школи – навігацькі, адміралтейські та ін. Цифірні школи існували до 1744 р.

  • На початку ХVІІІ ст., у 1714 р., за наказом Петра і створюються цифірні школи. Вони стали першими загальноосвітніми державними початковими школами з математичним ухилом для дітей дворян, духівництва, урядовців, міщан. Безплатні цифірні школи готували писемних людей для державних установ, армії та флоту, промисловості й торгівлі, а також до вступу в професійні школи – навігацькі, адміралтейські та ін. Цифірні школи існували до 1744 р.



У середині ХVІІІ ст. в Україні почали створювати державні школи. У цій школі вивчали: закон Божий, російську, німецьку, французьку, польську, латинську мови, арифметику, геометрію, історію, географію, алгебру, військову справу. Тих, хто добре навчався, призначали в капрали, ротні квартирмейстери, вахмістри; ледачих – у слюсарі, ковалі, столяри; ледачих із поганою поведінкою – у сажотруси тощо.

  • У середині ХVІІІ ст. в Україні почали створювати державні школи. У цій школі вивчали: закон Божий, російську, німецьку, французьку, польську, латинську мови, арифметику, геометрію, історію, географію, алгебру, військову справу. Тих, хто добре навчався, призначали в капрали, ротні квартирмейстери, вахмістри; ледачих – у слюсарі, ковалі, столяри; ледачих із поганою поведінкою – у сажотруси тощо.



Одним із поширених типів навчальних закладів на початку ХVІІІ ст. були архієрейські школи, які готували священиків і вчителів для нижчих духовних училищ. З 1737 р. архієрейські школи стали перетворюватись у духовні семінарії.

  • Одним із поширених типів навчальних закладів на початку ХVІІІ ст. були архієрейські школи, які готували священиків і вчителів для нижчих духовних училищ. З 1737 р. архієрейські школи стали перетворюватись у духовні семінарії.

  • Відкриваються перші приватні навчальні заклади, так звані дворянські пансіони. У навчальні заклади такого типу приймали дітей лише тих українців, кого було зараховано царським урядом до дворянства.

  • Вагомий внесок у поширення писемності на Лівобережній Україні зробили мандрівні дяки, яких запрошували працювати домашніми вчителями у заможні сім’ї.



Розвиток торгівлі, потреби виробництва, формування третього стану, що народжувався, - все це вимагало від царського уряду рішучих заходів не тільки в економіці, політиці, а й у галузі освіти. 1786 р. - затверджено “Статут народним училищам у Російській імперії”. Згідно з цим документом запроваджувала лось два типи навчальних закладів: головні й малі народні училища. Головні народні училища були чотирикласними з п’ятирічним терміном навчання.

  • Розвиток торгівлі, потреби виробництва, формування третього стану, що народжувався, - все це вимагало від царського уряду рішучих заходів не тільки в економіці, політиці, а й у галузі освіти. 1786 р. - затверджено “Статут народним училищам у Російській імперії”. Згідно з цим документом запроваджувала лось два типи навчальних закладів: головні й малі народні училища. Головні народні училища були чотирикласними з п’ятирічним терміном навчання.



  • За роки навчання в головному народному училищі учні вчилися читати, писати, лічити, вивчали історію церкви, короткий катехізис, граматику, малювання.

  • Штати педагогічних кадрів мали такий вигляд: у головному народному училищі дозволялося мати 6 учителів, а в малих – 2.

  • Російський царизм ні за яких умов не хотів сприяти відродженню національної освіти, української культури, національної свідомості.



  • Педагогічні погляди діячів XVIII століття



Розвитку вітчизняної педагогічної думки спиряла плідна діяльність видатного українського вченого, історика, філософа і політолога, державного діяча, письменника, оратора Феофана Прокоповича.

  • Розвитку вітчизняної педагогічної думки спиряла плідна діяльність видатного українського вченого, історика, філософа і політолога, державного діяча, письменника, оратора Феофана Прокоповича.

  • Ф.Прокопович був видатним богословом, засновником в Україні та Росії філологічного та історичного, замість колишнього напрямку у вивченні Біблії та інших основоположних праць християнства.

  • У творчій спадщині Феофана Прокоповича відбилися і особистісні риси характеру вченого, і суперечності та антагонізм епохи, в якій він жив.



Ф.Прокопович був енциклопедично обізнаним ученим і залишив глибокий слід в історії розвитку педагогічної думки в Україні та Росії.

  • Ф.Прокопович був енциклопедично обізнаним ученим і залишив глибокий слід в історії розвитку педагогічної думки в Україні та Росії.

  • Він високо цінував освіту, надавав перевагу знанням над “темрявою”.

  • Уболівав за зміст навчання, працюючи на посадах професора і ректора Київської академії.

  • Пропагував філософські погляди Бекона, Декарта, Локка, був добре обізнаний із системою поглядів Коперніка і вченням Галілея.

  • Особливе місце в його педагогічному доробку посідала “Риторика”.



Феофан Прокопович у 1721 р. відкрив власну загальноосвітню школу для дітей-сиріт і бідних. Вона вважалася кращим навчальним закладом столиці на початку ХVІІІ ст.



Питання жіночої освіти також не були байдужі Ф.Прокоповичу. Його погляди на жіночу освіту викликали шалену лють у реакційного духовенства. На його думку, розум жінки ніскільки не поступався розуму чоловіка, їй доступна будь-яка наука.

  • Питання жіночої освіти також не були байдужі Ф.Прокоповичу. Його погляди на жіночу освіту викликали шалену лють у реакційного духовенства. На його думку, розум жінки ніскільки не поступався розуму чоловіка, їй доступна будь-яка наука.

  • Досить оригінальними були думки філософа про щастя, зло, добро.

  • У “Духовному регламенті” (1721) для Синоду Ф.Прокопович ставив питання про відкриття духовних шкіл, шкіл для простого люду. Його буквар “Перше учіння отрокам” витримав 12 видань за 5 років.





3 грудня 1722 р. - село Чорнухи Лубенського полку на Полтавщині, народився видатний просвітитель, філософ, поет в сім’ї Сави та Пелагеї Сковороди. Дитинство пройшло селянських дітей на лоні рідної природи. 7-8 років - Григорій починає вчитися, за традицією, у дяка, потім – у місцевій церковно - парафіяльній школі, є солістом церковного хору.

  • 3 грудня 1722 р. - село Чорнухи Лубенського полку на Полтавщині, народився видатний просвітитель, філософ, поет в сім’ї Сави та Пелагеї Сковороди. Дитинство пройшло селянських дітей на лоні рідної природи. 7-8 років - Григорій починає вчитися, за традицією, у дяка, потім – у місцевій церковно - парафіяльній школі, є солістом церковного хору.

  • з 1734 по 1753 р. Григорій Сковорода з перервами навчався в Київській академії. Саме тут йому поталанило зустріти – Феофана Прокоповича, який читав курс філософії і якоюсь мірою поділяв ідеї Г.Галілея і Ф.Бекона (індивідуальна логіка).



Багато займається самоосвітою, вивчає найвидатніших представників різних течій античної культури – Аристотеля, Лукіана, Лукреція Кара, Піфагора, Сократа, Платона.

  • Багато займається самоосвітою, вивчає найвидатніших представників різних течій античної культури – Аристотеля, Лукіана, Лукреція Кара, Піфагора, Сократа, Платона.

  • Завдяки неабияким музичним здібностям, чудовому голосу і слуху, його узяли у придворну хорову капелу в Петербурзі.



Наступні п’ять років (із 1745 р.) Григорій навчався за кордоном: у Будапешті, Пресбурзі (нині Братислава), Відні, Венеції, Флоренції. Деякі дослідники стверджують, що три роки він навчався в університеті м.Галле (Німеччина).

  • Наступні п’ять років (із 1745 р.) Григорій навчався за кордоном: у Будапешті, Пресбурзі (нині Братислава), Відні, Венеції, Флоренції. Деякі дослідники стверджують, що три роки він навчався в університеті м.Галле (Німеччина).

  • Г.С.Сковорода працював викладачем у Переяславському (1753) і Харківському (1760, 1764, 1766) колегіумах з перервами, які були викликані його свободолюбними думками. Зрештою Г.Сковорода обрав шлях мандрівного філософа і просвітителя.



Г.Сковороді неодноразово пропонували прийняти духовний сан: і в Харківському колегіумі, і монахи Києво-Печерської лаври, і Катерина ІІ, але він обрав служіння обездоленому народові і все життя присвятив пошукам істини, боротьби проти соціальної нерівності.

  • Г.Сковороді неодноразово пропонували прийняти духовний сан: і в Харківському колегіумі, і монахи Києво-Печерської лаври, і Катерина ІІ, але він обрав служіння обездоленому народові і все життя присвятив пошукам істини, боротьби проти соціальної нерівності.

  • 9 листопада 1794 р. Григорій Савич Сковорода пішов з життя в с. Пан-Іванівці на Харківщині (нині с.Сковородинівка Золочівського району).

  • Педагогічні погляди Г.Сковороди пов’язані не тільки з педагогічною роботою, а й з просвітительською діяльністю.

  • В основу виховання мають бути покладені традиції українського народу, любов до рідного краю, до мови.



Особливу роль у педагогічних творах та листах Г.С.Сковороди відіграє вчитель. Перш за все, на педагогічній ниві люди повинні працювати лише за покликанням.

  • Особливу роль у педагогічних творах та листах Г.С.Сковороди відіграє вчитель. Перш за все, на педагогічній ниві люди повинні працювати лише за покликанням.

  • На думку філософа, вчитель повинен бути чесним, безкомпромісним, любити учня, поважати його особистість, служити добру.

  • Мислитель не раз ставив перед собою такі запитання: як зробити людину щасливою, що вона повинна знати і вміти для цього?



Філософ-гуманіст був глибоко переконаний у тому, що щастя людини – не в багатстві або плотській насолоді, не в честолюбстві або надмірній славі, а в розумному задоволенні матеріальних і духовних потреб, у корисній справі, в душевному спокої. Усього цього можна досягти завдяки “сродной” праці. Саме в цій концепції втілилася одвічна мрія простих людей про працю за покликанням. Він закликав виховувати у дітей любов до праці, готувати їх до життя, бо тільки “сродная” праця може дати людині насолоду.

  • Філософ-гуманіст був глибоко переконаний у тому, що щастя людини – не в багатстві або плотській насолоді, не в честолюбстві або надмірній славі, а в розумному задоволенні матеріальних і духовних потреб, у корисній справі, в душевному спокої. Усього цього можна досягти завдяки “сродной” праці. Саме в цій концепції втілилася одвічна мрія простих людей про працю за покликанням. Він закликав виховувати у дітей любов до праці, готувати їх до життя, бо тільки “сродная” праця може дати людині насолоду.

  • Щасливою робить людину й усвідомлення нею свободи. Мислитель вважав свободу “главной мерой” у своєму житті.



У своїх працях Г.С.Сковорода стверджував рівність людей від природи.

  • У своїх працях Г.С.Сковорода стверджував рівність людей від природи.

  • Політичний ідеал Г.С.Сковороди – республіка, у якій не буде гноблення, соціальної нерівності, ворожості, процвітатимуть взаємна любов і довіра.

  • Григорій Савич Сковорода багато в чому випередив західноєвропейських просвітителів і гуманістів ХVІІІ ст. Багато його ідей не втратили актуальності і в наш час.



Сковорода зробив істотний внесок у скарбницю вітчизняною культури. Крім знань філософії, іноземних мов, літератури, тодішньої педагогіки він чудово співав, грав на скрипці, флейті, сопілці, бандурі, чудово малював. Його багатопланова літературна, філософська, педагогічна спадщина належить до вітчизняних надбань прогресивної вітчизняної культури ХVІІІ ст.

  • Сковорода зробив істотний внесок у скарбницю вітчизняною культури. Крім знань філософії, іноземних мов, літератури, тодішньої педагогіки він чудово співав, грав на скрипці, флейті, сопілці, бандурі, чудово малював. Його багатопланова літературна, філософська, педагогічна спадщина належить до вітчизняних надбань прогресивної вітчизняної культури ХVІІІ ст.

  • На відміну від своїх попередників, Cковорода висуває ідею “сродного”, тобто природовідповідного виховання. Природні задатки у людей – не однакові. Але кожна людина, на його думку, має можливість, спираючись на них, розгорнути успішну діяльність у тій чи іншій галузі.





Михайло Васильович Ломоносов (1711-1765)



Учений-енциклопедист, натураліст- матеріаліст, літератор, художник, поет.

  • Учений-енциклопедист, натураліст- матеріаліст, літератор, художник, поет.

  • Прихильник безсословної системи. В 19 років вступає до Словяно-греко-латинської академії.

  • Його відкриття визначили напрями науки того часу.

  • Створив проект організації університету.

  • Розробив “Регламент московських гімназій”.

  • Відмежовував науку від релігії.



М.В. Ломоносов зумів добитися реалізації деяких вимог

  • М.В. Ломоносов зумів добитися реалізації деяких вимог

  • 1. До МДУ (1755) приймали дітей різночинців.

  • 2. Було відкрито гімназію, яку очолив Ломоносов.

  • 3. Вимагав від учнів різносторонніх знань.

  • 4. Сформулював закон збереження матерії і руху; досліджував електрику, силу тяжіння, описав будову Землі.

  • Хоча увесь архів, що був конфіскований графом Орловим, після смерті Ломоносова зник, залишилися опубліковані роботи.



Підручники:

  • Підручники:

  • «Российская грамматика»

  • «О размножении и сохранении русского народа» (не закінчено)

  • «Экспериментальная физика»

  • «Риторика»



Татіщев Василь Микитович (1686-1750)



Російський історик, державний діяч, керівник гірнозаводських шкіл на Україні.

  • Російський історик, державний діяч, керівник гірнозаводських шкіл на Україні.

  • Був прихильником петровських реформ.

  • Займав різні посади в державному апараті Петра I, в армії (брав участь в битвах під Нарвою, Полтавою, у війні зі шведами, турками).



Закінчив інженерну та артилерійську школи в Москві, навчався в Пруссії. Мав успіхи у географії, історії, етнографії, вихованні.

  • Закінчив інженерну та артилерійську школи в Москві, навчався в Пруссії. Мав успіхи у географії, історії, етнографії, вихованні.

  • Засновник Єкатеринбурга (Свердловськ).

  • Багато сил віддавав просвітництву не лише дворянських дітей, а й робочих.

  • Створював школи.



Твори:

  • Твори:

  • “Разговор о пользе наук и училищ (1733)»;

  • «Духовная моему сыну» (1733);

  • «Увещание умирающего отца к сыну»;

  • Твори написані згідно з російськими традиціями.

  • Татіщев підвів підсумки морального розвитку суспільства XVIIIстоліття.



Іван Іванович Бецькой (1704-1795)



3 лютого 1704 р. народився в Стокгольмі син генерал-фельдмаршала князя Івана Юрійовича Трубецького й баронеси Вреде.

  • 3 лютого 1704 р. народився в Стокгольмі син генерал-фельдмаршала князя Івана Юрійовича Трубецького й баронеси Вреде.

  • За кордоном вивчав діяльність Локка, Руссо, Коменського.

  • 1763 р. - надає Катерині II план шкільної реформи “Генеральное учреждение о воспитании обоего пола юношества.”

  • 1764 р. – Устав про виховання двохсот шляхетних дівчат.



Одноразово назавжди ввів закон та строго затверджував:

  • Одноразово назавжди ввів закон та строго затверджував:

  • Ніколи і нізащо не бити дітей!

  • Створив училище при Художній академії, а також комерційне училище.

  • Діяльність спрямована на укріплення просвітницького абсолютизму Катерини II, сословно - кріпосних устоїв.



Федір Іванович Янкович (1741-1814)

  • Організатор народної просвіти.

  • 1782 р. - був запрошений із Австрії для роботи в “Комісії для установлення народних училищ.”

  • Розробив зміст, організацію, методи, форми навчання, підготував вчителів для народних училищ.



1786 р. – керував створеною в Петербурзі учительською семінарією.

  • 1786 р. – керував створеною в Петербурзі учительською семінарією.

  • 1786 р. – Устав малих і головних народних училищ.

  • Написав:

  • Устав народних училищ.

  • Буквар (1782).

  • Руководство до арифметики.

  • Переклав “Видимий світ у малюнках”.



Тестові запитання

  • 1 В якому році народився Г.Сковорода?

  • а) 1746;

  • б) 1722;

  • в) 1794;

  • 2 Що на думку Г.Сковороди повинно бути покладено в основу виховання?

  • а) традиції народу;

  • б) праця;

  • в) творчість;

  • 3 Хто уболівав за зміст навчання, працюючи на посадах професора і ректора Київської академії?

  • а) С.Оріховський;

  • б) Ф.Прокопович;

  • в) Г.Сковорода;



4 В якому році було видано Указ Петра І про заборону книгодрукування українською мовою?

  • 4 В якому році було видано Указ Петра І про заборону книгодрукування українською мовою?

  • а) 1828;

  • б) 1720;

  • в) 1753;

  • 5 В якому році відбулося скасування Катериною ІІ Гетьманщини ?

  • а) 1784;

  • б) 1804;

  • в) 1764;

  • 6 В якому році народився Ф.І.Янкович?

  • а) 1752;

  • б) 1741;

  • в) 1814;



7 В якому році Бецький надав план шкільної реформи Катерині II?

  • 7 В якому році Бецький надав план шкільної реформи Катерині II?

  • а) 1704;

  • б) 1742;

  • в) 1763;

  • 8 Засновником якого міста був Татіщев?

  • а) Єкатеринбурга;

  • б) Полтави;

  • в) Петербурга;

  • 9 В якому році помер В.М.Татіщев?

  • а) 1750;

  • б) 1764;

  • в) 1733.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка