Особливості вигодовування недоношених новонароджених



Дата конвертації26.12.2016
Розмір445 b.


  • Особливості вигодовування недоношених новонароджених.

  • Поняття про “вільне” вигодовування, його форми і показання

  • до призначення.


Новонароджені з низькою масою тіла.

  • Немовлята, які мають масу тіла менше ніж 2500 гр. незалежно від гестаційного віку, належать доновонароджених з низькою масою тіла - НМР





Класифікація новонароджених (ВООЗ):

  • Передчасно народжені діти

  • (від 24 до 37 тиж.);

  • Народжені в термін (своєчасно) (37-42 тиж.);

  • Діти, які народились після терміну –

  • (більше ніж 42 тиж.) (переношені)



Підгрупи передчасно народжених дітей:

  • З низькою масою тіла при народженні (від 2500 гр до 1501 гр.); З дуже низькою масою тіла (1001 – 1500 гр); З екстемально низькою масою тіла

  • (менше 1000 гр)



Ступені недоношеності:







Маса тіла 1001-1500 г (29-31 тиждень)





Час вигодовування недоношених дітей:

  • I ступінь недоношеності – через 6-9 годин після народження;

  • II ступінь недоношеності – через 9-12 годин після народження;

  • III ступінь недоношеності – через 12-18 годин після народження;

  • IY ступінь недоношеності – через 24-36 годин після народження.



Середньомісячна прибавка маси тіла у недоношених дітей



Особливості організму недоношених немовлят, які ускладнюють засвоєння їжі:

  • відсутність або погана координація смоктання і ковтання: координація смоктання, ковтання і дихання – на 32-34 тиж.

  • незначний об’єм шлунку і різко знижений тонус езофагокардіального сфінктера сприяють зригуванню їжі, а також її аспірації

  • сповільнене звільнення шлунка внаслідок низької перетравлюючої здатності шлункового соку (в 2-3 рази менше у порівнянні з доношеними)



Координоване смоктання:

  • При якому в перший день після народження на 3-5 смоктальних рухів є одне ковтання, а з 2-го дня – на 10-30 смоктальних рухів припадає одне ковтання.



значно знижена порівняно з доношеними внутрішньопорожнинна перетравлююча функція кишківника (білків, жирів, вуглеводів) і в меншій мірі – пристінкове (мембранне) травлення (гідроліз і всмоктування)

  • значно знижена порівняно з доношеними внутрішньопорожнинна перетравлююча функція кишківника (білків, жирів, вуглеводів) і в меншій мірі – пристінкове (мембранне) травлення (гідроліз і всмоктування)

  • знижена моторна активність і дискоординація травного каналу

  • знижена секреція імуноглобулінів (імунологічна резистентність кишківника)

  • знижена клітинна проліферація і міграція еритроцитів, що пояснює низьку регенераторну здатність слизової оболонки



Терміни початку смоктання недоношених дітей:

  • І ступінь (2001 – 2500 гр) – на 1-3 день;

  • ІІ ступінь (2000 – 1501 гр) – на кінець

  • 2-го тиж.;

  • ІІІ ступінь (1500 – 1001 гр) – початок 2-го місяця



Особливості організму недоношених немовлят, які ускладнюють засвоєння їжі:

  • Особливості організму недоношених немовлят, які ускладнюють засвоєння їжі:

  • потрапляння їжі в шлунок викликає тахіпное, брадикардію, зниження PO2, іноді апное;

  • внутрішньоутробні запаси кальцію, фосфору, білків, вітамінів А, С і Е, мікроелементів і заліза менші, ніж в доношених, що приводить до їх дефіциту при рості дитини.



Особливості вигодовування недоношених немовлят високого ризику:

  • Ефект передчасного народження

  • припинення парентерального харчування;

  • втрата материнського контролю за метаболізмом;

  • потреба невідкладної адаптації;

  • розбалансованість адаптаційних процесів, що пов’язані з травленням;

  • “нефізіологічність” ентерального харчування.



Особливості грудного молока після передчасних пологів:

  • Має велику енергетичну та біологічну цінність

  • Містить більше білків, жирів, мало вуглеводів

  • Переважання серед жирних кислот лінолевої та ліноленової

  • Підвищений вміст 2- і 3-фукозидази (біфідогенний фактор) у вуглеводній фракції

  • Відносний дефіцит Ca, P, Co, Cu, Zn, Fe, фолієвої кислоти



Недоношені діти надзвичайно чутливі до недостатнього харчування,тому що:

  • Запас білків та енергії у недоношеної дитини обмежений;

  • Співвідношення площі поверхні та маси тіла дуже високі, що обумовлює більшу потребу у харчових інгредієнтах та енергії;

  • Здатність до перетравлення, всмоктування та засвоєння харчових інгредієнтів знижена.



Формула на перші 10 днів життя:

  • Кількість молока в мл на 1 годування = 3×день життя ×масу тіла в кг (при умові 7-разового годування)

  • Формула Ромеля (4-10 день) : n+10 на кожних 100 г маси тіла, де n – кількість днів життя дитини



Після 10-го дня – розрахунки об’ємним методом:

  • 9-11 день – 1/7 маси тіла;

  • 12-14 день – 1/6 маси тіла;

  • 3-4 тижні – 1/5 маси тіла;

  • до 1500 г – розрахунки до 1 міс на ФМ

  • від 1501 г до 2000 г – до 2 тиж. на ФМ

  • більше 2000 г – на ІМ



Метод Ф. Севендж-Кінга 1995:

  • 1 день життя – 60 мл молока/кг,

  • 2 день життя – 80 мл молока/кг на добу,

  • 3 день життя – 100 мл молока/кг на добу,

  • 4-7 день життя – щодня збільшувати на 20 мл/кг на добу,

  • з 8 дня життя щоденно по 200 мл/кг на добу, поки маса тіла не досягне 1800 г і дитина не буде самостійно смоктати груди



Режим вигодовування недоношених немовлят:

  • Кількість годувань – 8 разів на добу через 3 години протягом доби, без нічної перерви.



Види вигодовування недоношених дітей:

  • ентеральне харчування (груди матері, вигодовування з ложечки, разові і постійні зонди – назогастральні, назодуоденальні),

  • парентеральне харчування (пупкова, периферичні, центральні вени)



Ентеральне харчування





Вид вигодовування залежно від гестаційного віку:

  • до 30-31 тиж., маса тіла 1300 гр. і менше – зондове годування з використанням материнського молока;

  • 31-32 тиж., 32-34 тиж. – годування з чашечки материнським молоком;

  • 34-36 тиж. – прикладання до грудей, грудне вигодовування.



Годування з ріжка



Годування шприцом



Фізіологічна потреба у харчових інгредієнтах недоношених дітей при природному вигодовуванні:



Енергетичні затрати недоношеної дитини:

  • Затрати в стані спокою – 40-50 ккал

  • Затрати в стані активності + 10-15 ккал

  • Затрати при охолодженні + 10-15 ккал

  • Затрати з випорожненнями + 10-15 ккал

  • Потреби росту + 5-25 ккал

  • Специфічно – динамічний ефект + 5-20 ккал



Добова потреба недоношеної дитини в енергії на 1 кг маси:

  • У перші три дні – 30-60 ккал/кг

  • На 10-14 день – 100 – 120 ккал/кг

  • У місячному віці – 135-140 ккал/кг

  • З 2-х місячного віку:

  • для недоношених І-ІІ ступеня – 130-135 ккал/кг

  • для глибоконедоношених – 140 ккал/кг

  • У віці 4 –5 міс. - 130 ккал/кг



Рекомендації щодо розрахунків нутрієнтів для недоношених дітей:



Рекомендації щодо розрахунків нутрієнтів для недоношених дітей:



Причини, що зумовлюють необхідність зондового харчування:

  • діти, які народилися до 33 тижня вагітності (відсутність смоктального рефлексу);

  • Будь-який термін недоношеності при наявності перинатальної патології – постгіпоксичні, інфекційні, токсичні, травматичні енцефалопатії, перехідні функціональні порушення ЦНС.



Способи зондового харчування:

  • одноразове введення зонда у шлунок;

  • застосування шлункового зонда протягом кількох днів;

  • введення зонда у дванадцятипалу кишку.



Переваги безперервного харчування:

  • значно рідше бувають блювання, проноси;

  • можна більше ввести їжі протягом доби;

  • краще проходить розщеплення та абсорбція харчових нутрієнтів;

  • активно збільшується маса тіла;

  • зменшується одноразове навантаження на органи детоксикації, серцево-судинну і дихальну системи.



Вимоги до зонда:

  • м’який, еластичний, легкий;

  • не змінює свої фізико-хімічні властивості (еластичність, мякість, хімічний склад) при тривалому зондовому харчуванні;

  • відповідати віку дитини;

  • мати маркування довжини.



Правила введення зонда:

  • катетер вводять інтрагастрально через рот або носові ходи на довжину, що дорівнює віддалі від перенісся до мечоподібного відростка грудини, а інтрадуоденально – на 2 см більше;

  • фіксують лейкопластирем над верхньою губою;

  • до і після годування зонд промивають дистильованою водою;

  • правильність введення перевіряють шляхом аспірації вмісту шлунка.







Переваги назодуоденального харчування:

  • рідко спостерігається аспірація їжі;

  • швидше досягається бажаний ефект;

  • повніше задовільняється енергетична потреба дитини;

  • краще відбувається збільшення маси.



Недоліки назодуоденального харчування:

  • погіршується засвоєння жирів;

  • може виникнути виразково – некротичний ентероколіт;

  • закупорка зонда.



Правила вигодовування дитини з низькою вагою при народженні:

  • з метою збільшення виділення молока необхідно якнайшвидше його зціджувати;

  • слід якомога більше зціджувати його перед кожним годуванням дитини, тобто через кожні 3 години, як вдень, так і вночі, тобто 8 разів на добу;

  • не варто робити великих проміжків між зціджуванням;



  • якщо мати зціджує всього 1-2 рази на день або вночі робить між цим великі інтервали, утворення і виділення молока зменшується;

  • дітей з масою менших 1600 грам звичайно годують через назогастральний зонд, по якому молоко повинно стікати вниз під силою свого тяжіння, тобто його не слід нагнітати;

  • якщо маса дитини понад 1600 грам, і збережений рефлекс ковтання, мати може годувати дитя зцідженим грудним молоком з маленького кухлика;



  • якщо маса дитини уже досягла 1600 г, то варто в такому випадку прикладати дитя до грудей, це допомагає розвивати вміння смоктати, а також стимулює рефлекс виділення молока;

  • слід допомогти дитині взяти груди в правильному положенні;

  • спочатку недоношена дитина смокче з перервами, не слід забирати у неї груди під час такого перепочинку;

  • після того, як дитина посмоктала груди стільки, скільки могла, мати повинна зцідити молоко і дати дитині відміряну кількість молока з маленького кухлика;



слід тримати дитину в теплі, з метою зігрівання організм дитини “спалює” молоко, отримане ним під час годування, внаслідок чого дитя не набирає масу;

  • слід тримати дитину в теплі, з метою зігрівання організм дитини “спалює” молоко, отримане ним під час годування, внаслідок чого дитя не набирає масу;

  • регулярно зважувати дитину, щоб переконатися, що вона набирає масу.



Схема парентерального харчування :

  • Кількість з 1 по 7 день – 60-150 мл/ кг/добу

  • склад: глюкоза 10% - 40мл (4 г глюкози) амінокислоти 5% - 50мл (2,5г білка, 5г цукру)

  • жирова емульсія 20% - 10мл (2г жиру, 0,5г цукру)

  • Співвідношення: 15,3% білка

  • 27,3% жирів

  • 57,3% цукру

  • Енергетична цінність: 68 ккал в 100 мл



Суміші для харчування недоношених:

  • SМА, прегестиміл, портаген;

  • енфаміл для недоношених дітей;

  • 3232 А, сімілак ПМ 60/40, спеціальний сімілак;

  • Alprem (Nestle);

  • Hipp-pre (Hipp);

  • Nenatal (Nutricia).



Суміші для харчування недоношених



Потреба в рідині для недоношених :

  • добова кількість – 200-250 мл/кг ;

  • кількість рідини, яку дитина отримує з грудним молоком (8-7% його складу);

  • орієнтовно кількість додаткового пиття складає об‘єм одного годування;

  • для пиття використовують 5% розчин глюкози, суміш 5% глюкози та ізотонічного розчину в однакових пропорціях;

  • з місячного віку непідсолоджену кип‘ячену воду.



Поради Севеджа Кінга, 1995

  • Недоцільно застосовувати режим спраги і голоду у недоношених дітей.

  • Корисно вигодовувати недоношену дитину грудним молоком через 6 год після пологів.

  • Необхідно призначити інфузійну терапію в перші дні після народження всім недоношеним, які не отримують ентерального харчування.

  • Важливо враховувати індивідуальні особливості недоношеної дитини.

  • Необхідно проводити щоденні розрахунки харчових інгредієнтів, вести щоденник харчування .



Властивості сучасних адаптованих сумішей для недоношених дітей:

  • гіперкалорійність в порівнянні з стандартними алаптованими сумішами для доношених дітей;

  • підвищений вміст білкового компонента (1,9-2,2 гр. на 100 мл);

  • обов’язкова присутність поліненасичених жирних кислот, представниками яких є омега –3 і омега – 6 жирні кислоти;

  • обов’язкова пристутність таурину, холіну, інозітолу і L-карнітину;



  • зменшена кількість лактози, обов’язкова пристутність полімера глюкози, який покращує всмоктування і засвоєння кальцію, фосфору, інших мінеральних речовин і зменшує осмотичне навантаження на нирки дитини;

  • покращений мінеральний склад.



Типовий вміст окремих харчових складників у продуктах харчування для недоношених немовлят (вміст у 100 мл):



Світові тенденції:

  • зменшення тривалості періоду повного парентерального харчування;

  • широке використання раннього “трофічного” або “мінімального” ентерального харчування (2,5-20,0 мл/кг/добу);

  • застосування харчових продуктів, спеціально призначених для недоношених немовлят (суміші, “підсилювачі” грудного молока, тощо).



Збагачення грудного молока:

  • білками; вуглеводами;

  • кальцієм; натрієм;

  • магнієм; міддю; цинком;

  • вітамінами.



Особливості вигодовування недоношених немовлят високого ризику:

  • Неможливість розпочати ентеральне харчування у ранній постнатальний період на фоні порушеної адаптації і наявної гострої патології.

  • Неможливість забезпечити специфічні харчові потреби за рахунок повного парентерального харчування через:

  • відсутність педіатричних білкових препаратів для ПХ;



  • високу вартість і непостійне забезпечення жировими емульсіями для ПХ;

  • відсутність педіатричних полівітамінних і мікроелементних комплексів для ПХ.



Основні продукти харчування для недоношених немовлят:

  • Грудне материнське молоко.

  • Стандартні адаптовані суміш.;

  • Спеціальні суміші, призначені для недоношених немовлят:

  • “підсилена” дієта:

  • грудне молоко + багатоскладовий “підсилюючий” додаток;

  • “формула” грудного молока.






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка