Освітня лінія “Особистість дитини” Зміст освіти: Зміст освіти



Дата конвертації15.06.2016
Розмір445 b.


Освітня лінія “Особистість дитини”


Зміст освіти:

  • Зміст освіти:

  • Здоров’я та фізичний розвиток;

  • Безпека життєдіяльності;

  • Здоров’я та хвороба;

  • Гігієна життєдіяльності;

  • Рухова активність та саморегуляція;

  • Здоров’я – збережувальна компетенція;

  • Самоставлення;

  • Самосвідомість;

  • Особистісно – оцінна компетенція.



СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ СТАВЛЕНЬ ДИТИНИ

  • розвиток трьох ліній ставлень дитини у ранньому віці:

  • до дорослих);

  • до предметного світу

  • до самої себе за провідної ролі ставлення до дорослого



Основні передумови розвитку в старших дошкільників ціннісного ставлення до себе



Ототожнення себе з власним ім'ям та образом, розвиток ціннісного ставлення до свого імені й до своєї персони загалом завдяки поєднанню імені й гідності у самосвідомості;

  • Ототожнення себе з власним ім'ям та образом, розвиток ціннісного ставлення до свого імені й до своєї персони загалом завдяки поєднанню імені й гідності у самосвідомості;

  • Усвідомлення себе як джерела власної волі, дій і вчинків, що виражається у відокремленні власного "Я" від інших людей, протиставленні своїх бажань бажанням дорослих, прагненні до самостійності;

  • Зміна образів "Я": вони стають більш диференційованими й багатокомпонентними, більш узагальненими й глибокими, більш індивідуальни­ми, стійкішими. Відбуваються первинне розмежу­вання й протиставлення наявного й ідеального, з'являється прагнення до постійного відтворення позитивних переживань щодо "Я“;

  • Розвиток та диференціація емоцій: гордості, сорому, провини, симпатії, співпереживання, самоповаги;

  • Розвиток самооцінки: від загальної, абсолютної, яка базується на оцінці дитини дорослими, до диференційованої в результаті збільшення кількості параметрів, які оцінює дитина;



- поява здатності до рефлексії; - поява мотивів, пов'язаних із інтересом дітей до світу дорослих, прагненням бути схожими на них; - зародження волі як здатності свідомо керувати поведінкою, своїми діями відповідно до вимог дорослого; - зміцнення цільових настанов: власний задум поступово починає визначати результат діяльності; - розвиток стосунків дитини з дорослими й однолітками.



ОСОБИСТІСНІ НОВОУТВОРЕННЯ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

  • усвідомлення сво­го внутрішнього "Я",

  • осмислене орієнтування у власних переживаннях, що зумовлює формування узагальненого емоційно-ціннісного ставлення до себе — самолюбства;

  • поява реакцій дитини на власний емоційний досвід, а саме: впевненості у собі, са­мовпевненості, невпевненості, підвищеної тривож­ності, образливості, задоволеності чи незадоволе­ності самою собою тощо;

  • створюється образ соціального "Я" ;

  • усвідом­лення власного статевого образу "Я".

  • утворення об­разу "ідеального"

  • проявлятися такі види почуттів: моральні (обов'язку, правдивості, власної гідності, відповідальності, дружби, любові й поваги до старших); інтелектуальні (здивування, сумніву, впевненості, допитливості); естетичні (чут­тя краси).

  • самооцінку, яка характеризується об'єктивністю, адекватністю, забезпечує внутріш­ню узгодженість особистості та відносну стійкість поведінки.

  • підпорядкування мотивів та розвиток моральної свідомості

  • як внутрішні етичні інстанції (етало­ни), що формуються через раціональне й емоційне спілкування й виражаються в умінні не лише чинити за моральними мотивами, а й відмовлятися від того, що безпосередньо цікавить.



Головні завдання

  • Формування позитивного образу "Я" дитини.

  • Створення бази особистісної культури дитини, її активної життєдіяльності.

  • Виховання позитивного ставлення до своєї зовнішності.

  • Формування основних фізичних якостей, рухових умінь, культурно-гігієнічних, оздоровчих навичок та навичок безпечної життєдіяльності.



Напрямки роботи:

  • формування самоставлення

  • розвиток самосвідомості дитини.



Самоставлення

  • Це - складноструктурована сукупність уявлень, переживань і позитивних оцінок, значущих для особистості власних якостей і досягнень, що зумовлюють стиль її поведінки й діяльності.



Результати освітньої роботи з формування самоставлення дитини:

  • Має уявлення про існування свого внутрішнього світу (думок, почуттів, бажань, ставлень), проявляє інтерес до нього.

  • Здійснює елементарні мисленнєві дії (аналіз, порівняння, узагальнення).

  • Має свої уподобання, прихильності, інтереси.

  • Знає, чого хоче (не хоче); може обґрунтувати своє ставлення.

  • Орієнтується в основних емоціях та почуттях; диференціює добро і зло.

  • Встановлює причинно-наслідкові та смислові зв'язки між подіями життя, своїми пережи­ваннями та виразом обличчя.

  • Передає свої почуття мімікою, жестами, словами.

  • Адекватно реагує на різні життєві ситуації, намагається стримувати негативні емоції; співвідносить прояви емоційної поведінки з їхніми наслідками для інших.

  • Передбачає результати своєї діяльності, знає їхнє значення для себе і тих, хто поряд, усвідомлює свою відповідальність за вчинене; здатна досягати поставленої мети.



Самосвідомість

  • це - здатність "бачити себе ззовні", розуміти своє значення для інших; усвідомлення й оцінка свого ставлення до світу і себе як особистості, своїх вчинків, дій, думок, почуттів, бажань, інтересів



Основними напрямами роботи з розвитку самосвідомості є:

  • створення педагогами, дорослими сприятливих умов для ідентифікації;

  • усвідомлення та прийняття дитиною власного імені, утвердження власної гідності через розуміння його цінності;

  • прийняття власної зовнішності;

  • формування образу власного тіла;

  • усвідомлення дитиною своєї статевої належності, ґендерної ідентифікації та диференціації;

  • усвідомлення себе в часі;

  • формування адекватної, реалістичної самооцінки, здатності її співвіднести з об'єктивними досягненнями та оцінками інших.



Результати освітньої роботи з розвитку самосвідомості дитини:

  • Оперує займенником "Я", вирізняє себе з-поміж інших, усвідомлює, що може обходитися своїми силами, вміє знайти спільне й відмінне між со­бою та іншими.

  • Має певну думку про себе, може сформулювати узагальнене судження про себе.

  • Розуміє, що власне ім'я вказує на її індивідуальність, статеву належність. Радіє своєму імені, усвідомлює, що прізвище та ім'я по батькові вказують на належність до роду, своєї родини, її традицій і звичаїв;

  • Уміє порівняти себе (досягнення, якості, вчинки) з іншими.

  • Усвідомлює зв'язок своєї самооцінки з реальними досягненнями та оцінками авторитетних дорослих. Співвідносить свої домагання з мож­ливостями, успіхами та невдачами; розуміє, чим зумовлюється позитивне і негативне судження інших про неї.

  • 6. Орієнтується у власних чеснотах і вадах, про­являє самоповагу, елементарну

  • гідність. Прагне утвердитись у своїх моральних якостях, впев­нена у своїх

  • можливостях. Розуміє, що само­вихваляння є негативним проявом, який зачіпає

  • гідність іншої людини.

  • 7. Усвідомлює і переживає своє минуле та сьо­годення, орієнтується в майбутньому,

  • пов'язує з ним свої елементарні плани; може назвати основні ознаки різних

  • вікових періодів (дитин­ства, юності, зрілості, старості). Знає, що минуле, сьогодення

  • й майбутнє залежать від обста­вин життя та здатності допомагати самій собі.

  • Пов'язує із сьогоденням і майбутнім переважно позитивні зміни та події.

  • 8. Орієнтується у своїх основних правах та обов'язках, усвідомлює їхнє значення та

  • від­мінності.



ОСОБИСТІСНІ НОВОУТВОРЕННЯ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

  • Складання календарного планування



Корекційно – відновлювальний простір

  • Сімейно –

  • суспільне

  • оточення



Організація освітньо-виховної діяльності дошкільного навчального закладу як системи містить такі етапи:

  • діагностичний;

  • корекційно - відновлювальний;

  • контрольний.



Зміст корекційно-педагогічної' діяльності будується з урахуванням поєднаних ліній мовленнєвого розвитку:

  • фонематичного розвитку

  • звуковимови

  • лексики

  • граматики

  • зв'язного мовлення

  • забезпечує інтеграцію:

  • мовленнєвого, пізнавального,

  • художньо-естетичного, музичного, моторного розвитку дитини.



Зміст освітнього процесу забезпечується гнучким поєднанням як традиційних, так і нетрадиційних засобів розвитку:

  • Артикуляції;

  • Пальчикової і дихальної гімнастики ;

  • Різних видів масажу;

  • Релаксації;

  • Психогімнастики;

  • Логопедичної ритміки;

  • Піскотерапії;

  • Казкотерапії;

  • Фіто-, аромо-, хромо-, музико-, арт-, кольоротерапії.



Форми організації мовленнєвої роботи передбачають:

  • індивідуальні, підгрупові і колективні заняття,

  • екскурсії,

  • режимні моменти,

  • завдання і доручення,

  • спеціальні мовленнєві ігри і вправи,

  • свята й розваги,

  • самостійна діяльність дитини у спеціально організованому просторово – мовленнєвому середовищі.



  • Педагогічна взаємодія спеціалістів з мовленнєвого розвитку дітей



ПМПК

  • Метою діяльності ПМПК є:

  • забезпечення належної організації та проведення консультативно-діагностичної,координаційної, методичної роботи;

  • здійснення психолого-медико-педагогічного обстеження дітей для виявлення особливостей їх розвитку;

  • встановлення діагнозу і визначення

  • адекватних умов навчання і виховання.



Діяльність ПМПК спрямована на:

  • Діяльність ПМПК спрямована на:

  • - виявлення, облік, діагностичне обстеження дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, віком до 18 років;

  • - направлення їх до спеціальних дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, лікувальних закладів відповідного типу, установ та закладів системи праці та соціального захисту населення;

  • - надання індивідуальної корекційної допомоги та добір відповідних програм навчання цієї категорії дітей;

  • - консультування батьків (осіб, які їх замінюють), педагогів, медичних працівників з питань навчання, виховання, соціальної адаптації та інтеграції у суспільне життя дітей з відхиленнями у психофізичному розвитку;

  • - просвітницьку діяльність серед населення.



Лікар

  • зв’язок зі спеціалістами;

  • загальні оздоровчі заходи



Завідувач ДНЗ

  • створення сприятливих умов перебування дітей в ДНЗ;

  • система роботи;

  • оснащення педагогічного процесу;

  • кадрове забезпечення



Практичний психолог

  • діагностика;

  • консультації;

  • розвиток психічних процесів;



Картка стану здоров’я та розвитку дитини

  • Дані психологічного обстеження:

  • адекватність поведінки

  • особливості контакту;

  • наявність інтересу до співпраці з дорослими;

  • особливості предметно-практичних дій;

  • працездатність;

  • здатність до концентрації;

  • вміння аналізувати предмети;

  • виділяти суттєві ознаки, кремі частини;

  • установлювати схоже і відмінне;



узагальнювати;

  • узагальнювати;

  • здійснювати класифікацію;

  • переносити вміння в нові пізнавальні ситуації;

  • міру самостійності;

  • здатність міркувати;

  • встановлювати причино-наслідкові зв’язки;

  • робити умовисновки;

  • стан емоційно-вольової сфери;

  • особливості формування особистості.



За підсумками діагностичної роботи у дітей-логопатів переважають дві основі проблеми :

  • 1) Порушення у розвитку пізнавальної

  • сфери.

  • 2) Порушення у розвитку емоційно-

  • вольової сфери.



Особливості пізнавальної сфери :

  • інтелект в нормі;

  • зниження пізнавальної діяльності;

  • зменшений обсяг запам’ятовування і відтворення матеріалу;

  • нестійкість уваги;

  • швидко відволікається;

  • виснаженість психічних процесів;

  • зниження рівня узагальнення й осмислення дійсності.



Особливості емоційно-вольової сфери:

  • підвищена збудливість;

  • дратівливість;

  • загальна загальмованість;

  • замкненість;

  • схильність ображатися;

  • плаксивість;

  • швидка зміна настрою;

  • тривожність;

  • невпевненість.



Ставлення дитини до свого мовного дефекту має свої особливості:

  • 1)нульовий;

  • 2) помірний;

  • 3) виражений.



ВЧИТЕЛЬ - ЛОГОПЕД

  • діагностика;

  • звуковимова;

  • просодичні компоненти;

  • артикуляція;

  • дихання;

  • фонематичні процеси;

  • дрібна моторика рук;

  • масаж;

  • релаксація;

  • психогімнастика;

  • лексика;

  • граматика;

  • зв’язне мовлення;

  • нетрадиційні методи корекційно-відновлювальної роботи.



Логопедичне обстеження проводиться за 4 основними блоками:

  • 1.Вивчення анамнезу і мовленнєвого розвитку дітей в ранньому віці.

  • 2.Обстеження психічного розвитку та інтелекту.

  • 3.Обстеження немовленнєвих функцій дитини.

  • 4.Обстеження мовленнєвих функцій.



Діагностичне обстеження допомагає спеціалісту виявити причину порушення мовлення, ступінь та особливості загального та мовленнєвого розвитку дитини, а також зону найближчого розвитку, що в подальшому допоможе вчителю-логопеду побудувати індивідуальний план корекційної роботи.

  • Діагностичне обстеження допомагає спеціалісту виявити причину порушення мовлення, ступінь та особливості загального та мовленнєвого розвитку дитини, а також зону найближчого розвитку, що в подальшому допоможе вчителю-логопеду побудувати індивідуальний план корекційної роботи.

  • Логопедичне обстеження допомагає дотримуватися у практичній роботі принципів системності і послідовності, експресивного і імпресивного мовлення та простежити динаміку ефективності логопедичного впливу.



Картка мовного розвитку

  • Дані про хід розвитку мовлення;

  • Стан слуху;

  • Стан артикуляційного апарату;

  • Загальна характеристика мовлення;

  • Фонематичний слух;

  • Звуковий аналіз слова;

  • Просодичний бік мовлення;

  • Динамічний праксис;

  • Характеристика дитини;

  • Таблиця вимови звуків;

  • Висновки та рекомендації вчителя-логопеда.



Робота з виправлення вимови звуків складається з трьох основних етапів:

  • I.Підготовчий

  • II.Етап появи звука

  • III.Етап засвоєння звука в мові



Артикуляційна гімнастика

  • Мета:

  • відпрацювання правильних, чітких рухів органів мовлення, необхідних для правильної вимови звуків





















Розвиток дихання

  • Мета:

  • сприяння виробленню правильного дихання діафрагми, тривалості видиху, його сили та поступовості, що необхідно для дошкільників, маючих дефекти вимовляння звуків та дітей для із заїкуванням.



Розвиток фонематичного сприймання

  • 1 етап – впізнавання немовних звуків;

  • 2 етап – розрізнення висоти, сили, тембру голосу;

  • 3 етап – розрізнення звуків;

  • 4 етап - розрізнення складів;

  • 5 етап - розрізнення слів, близьких за звуковим складом;

  • 6 етап – аналіз звукового складу слова.



Дрібна моторика рук

  • масаж пальчиків;

  • вправи, які супроводжуються віршованим текстом ;

  • елементарні навички самообслуговування;

  • пальчикова гімнастика.



Вправи на релаксацію

  • Мета:

  • навчити дітей відчувати свої емоції, керувати своєю поведінкою, чути своє тіло.



Психогімнастика

  • Мета:

  • подолання бар'єрів у спілкуванні,

  • розвиток кращого розуміння себе та

  • інших, зняття психічного напруження, створення можливостей для самовираження.



Основні завдання мовленнєвого розвитку

  • 1.Розвиток лексичної сторони мовлення.

  • 2.Формування граматичного ладу мови.

  • 3.Розвиток і вдосконалення звукової культури мовлення.

  • 4.Розвиток зв'язного мовлення дітей



Нетрадиційні методи та прийоми в корекційно-відновлювальній роботі

  • піскотерапія;

  • театралізовано - ігрова діяльність:

  • (ігри-драматизації, лялькотерапія, казкотерапія, творчі ігри);

  • дихальна гімнастика Стрєльнікової;

  • ігри з Монтессорі-матеріалом.



Вихователь

  • мовленнєві заняття;

  • режимні моменти;

  • спілкування з ровесниками та дорослими;

  • дрібна моторика рук;

  • робота за завданням учителя-логопеда;



Музичний керівник

  • логоритміка;

  • дихання, ритм, голос;

  • театралізовано-мовленнєва діяльність;

  • музикотерапія.



Інструктор з фізичної культури

  • 1. Робота над правильним диханням;

  • 2. Виховання почуття ритму;

  • 3. Виховання просторової орієнтації;

  • 4. Виховання виразності рухів.



Сім’я

  • Сім’я

  • Залучення батьків до участі у корекційній роботі.

  • Підвищення педагогічної компетентності батьків з питання мовленнєвого розвитку дитини.

  • Удосконалення співпраці батьків та дітей.



Форми роботи з батьками:

  • Традиційні

  • Наочно – інформативні

  • Нетрадиційні



Чинники, щодо підбору форм та видів спільної роботи з батьками:

  • життєва компетенція батьків;

  • соціальний та освітній рівень батьків;

  • бажання співпрацювати;

  • сімейне оточення дитини, кількість дітей у родині, їх стать, чия роль у сім’ї є провідною;

  • повна чи неповна, благополучна чи не зовсім є та чи інша родина.



Секрети успішної роботи з батьками

  • Слід пам’ятати! Батьки потребують підтримки, допомоги, доброї поради.

  • Розмовляти треба спокійним тоном, не намагатися повчати, вказувати.

  • Вміти вислухати! Дати батькам змогу висловитися.

  • Не проводити бесіду поспіхом. Якщо сьогодні бракує часу, варто домовитися про зустріч іншим разом.

  • Кожна зустріч з родиною має закінчуватися конструктивними рекомендаціями.



Організація розвивального мовленнєвого середовища

  • мовленнєві центри, де є:

  • дзеркала для мімічної і артикуляційної гімнастики;

  • предметні картинки з лексичних тем;

  • наочні і сюжетні картинки для автоматизації звуків;

  • сюжетні картинки для роботи над фразою;

  • мовленнєвий матеріал з основних фонетичних груп (свистячі, шиплячі, сонорні);

  • ігри і іграшки на розвиток діафрагмального дихання;

  • посібники з розвитку дрібної моторики рук.



ДОКУМЕНТАЦІЯ



Корекційно -педагогічна робота в дошкільному навчальному закладі будується на основі:

  • інтеграції освіти;

  • особистісно орієнтованого підходу;

  • на принципах науковості, системності, обліку структури дефекту, компенсаторних можливостей кожної дитини.

  • Правильно організоване розвивальне середовище сприяє

  • особистісному, інтелектуальному й мовленнєвому розвитку дитини.



Дякую за увагу!

  • Дякую за увагу!




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка