Ознайомити учнів з поетичним твором Т. Г. Шевченка «Заповіт», здійснити ідейно-художній аналіз поезії



Дата конвертації30.05.2016
Розмір445 b.





Мета уроку:

  • Мета уроку:

  • ознайомити учнів з поетичним твором Т.Г. Шевченка «Заповіт», здійснити ідейно-художній аналіз поезії;

  • з’ясувати, які факти з життя поета покладені в основу вірша;

  • прослідкувати, як у творі розкривається патріотизм автора;

  • розвивати в учнів навички виразного читання, культуру зв’язного мовлення, вміння логічно мислити, грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження;

  • виховувати почуття поваги, пошани, любові до рідного краю, його народу; прищеплювати стійкість, мужність, наполегливість.



Що вам відомо про поезію як літературний жанр?

  • Що вам відомо про поезію як літературний жанр?

  • (Поезія (гр. poisis — творчість) — 1) Словесна художня творчість; мистецтво художнього відображення дійсності в словесних образах.

  • 2) Твори, написані віршами, ритмізованою мовою; протилежне — проза.

  • 3) Окремий твір, написаний ритмізованою мовою; вірш)



1814р. – народився в с. Моринцях

  • 1814р. – народився в с. Моринцях

  • 1831р. – приїхав до Петербурга

  • 1838р. – викуплений з кріпацтва

  • 1840р. – виходить «Кобзар»

  • 1845р. – пише «Заповіт»

  • 1847р. – заарештований

  • 1857р. – закінчується період заслання

  • 1860р. – присвоюється звання академіка

  • 1861р. – помер у Петербурзі



  • • Які поетичні твори є вашими найулюбленішими?

  • • До якого роду художньої літератури належать поетичні твори?

  • • Назвіть художні засоби, які митці слова найчастіше застосовують у своїх творах.

  • • В яку історичну епоху жив і творив Тарас Шевченко?

  • • За що Т.Г. Шевченко переслідувався царською владою?

  • • Хто такі були революціонери? Чи можна Т. Шевченка назвати революціонером?

  • • Чому письменник обрав шлях бунтарства?

  • • Чому Т. Шевченка називають Кобзарем?

  • • Поясніть етимологію слова «Кобзар», зробіть його словотворчий аналіз.



Кайдани порвіте

  • Кайдани порвіте

  • І вражою злою кров’ю

  • Волю окропіте.

  • Т. Шевченко

  • «Заповіт» — коротке програмне звернення поета

  • до сучасників і наступних поколінь…

  • Г. Нудьга

  • «Заповіт» — вершина громадянської лірики поета.

  • В. Смілянська



Історія написання твору «Заповіт». Розповідь учителя

  • Історія написання твору «Заповіт». Розповідь учителя

  • «Заповіт» Тарас Шевченко написав 25 грудня 1845 р. в м.Переяславі.

  • Які на вашу думку події в житті Кобзаря вплинули на появу цього знаменитого вірша? (Тяжка хвороба змусила замислитися про близькість смерті). У грудні 1845 р. Шевченко гостював на Переяславщині у поміщика-декабриста С. Н. Самойлова. Тут він, застудившись, захворів. 24 грудня стан його різко погіршав — запалення легенів. Самойлови, побоюючись ще гіршого, відправляють поета в Переяслав до Козачковського. Тяжко було в дорозі, не легше і по прибутті, хоч лікар-приятель зробив усе можливе. Прийшла невесела думка, що це, може, останні години його життя. Так не хотілося умирати, бо ж тільки почав по-справжньому жити. Але до всього треба бути готовому. Якщо, отже, смерть, бо треба сказати людям останнє слово. Нелюдськими зусиллями перемагаючи хворобу, якось підвівся і ослаблими руками запалив свічку. На папір лягли перші такі страшні для молодої людини слова:



Якби тільки хвороба поета була причиною, то ми мали б суто особистий, так би мовити, приватний, а не громадянський заповіт. Насправді ж вірш був викликаний суспільно-політичними умовами життя країни в 30–40-х роках ХІХ століття, сповнений глибокого революційного змісту. Поет викриває соціальне зло, про яке спочатку наслухався, а потім побачив на власні очі в 1843–1845 рр. Відвідавши знедолену свою Вітчизну, проїхавши сотні сіл Полтавщини і Київщини, він чув відгомін спалахів селянських повстань по Україні. Побувавши і в панських палацах, і в мужицьких хатинках, він побачив, що пани влаштували собі рай, а селянам — пекло. Він побачив усе, вислухав усіх і зробив висновок: …вставайте, кайдани порвіте.

  • Якби тільки хвороба поета була причиною, то ми мали б суто особистий, так би мовити, приватний, а не громадянський заповіт. Насправді ж вірш був викликаний суспільно-політичними умовами життя країни в 30–40-х роках ХІХ століття, сповнений глибокого революційного змісту. Поет викриває соціальне зло, про яке спочатку наслухався, а потім побачив на власні очі в 1843–1845 рр. Відвідавши знедолену свою Вітчизну, проїхавши сотні сіл Полтавщини і Київщини, він чув відгомін спалахів селянських повстань по Україні. Побувавши і в панських палацах, і в мужицьких хатинках, він побачив, що пани влаштували собі рай, а селянам — пекло. Він побачив усе, вислухав усіх і зробив висновок: …вставайте, кайдани порвіте.



Прослуховування поезії «Заповіт» у аудіо записі .

  • Прослуховування поезії «Заповіт» у аудіо записі .

  • Особливості виразного читання твору «Заповіт».

  • - Як необхідно читати таку поезію?

  • Спочатку тихо, повільно і лагідно, зі смутком, інтимно-довірливо. В міру наближення до кінця першої спареної строфи голос читаючого дужчає, темп швидшає. Після слів «було видно» необхідно зробити паузу. Наступна здвоєна строфа читається неголосно (тихіше, ніж кінець попередньої строфи), але схвильовано, а тому пришвидшено, останній рядок — різко. Останній строфі треба приділити найбільше уваги. Перші чотири рядки слід прочитати не швидко, але голосно, пристрасно, заклично. Зважаючи на алітерацію р, вимовляти цей звук з деяким притиском. Заключні чотири рядки читаються ще повільніше, тихше, але урочисто, піднесено, приблизно так, як читався початок твору.



Тема: заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду.

  • Тема: заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду.

  • Ідея: віра поета у світле майбутнє України.

  • Основна думка: змінити соціальний устрій гноблених можна тільки революційним шляхом.

  • Жанр: громадянська лірика, вірш-заповіт. Тлумачення слова «заповіт»:

  • а) офіційний документ, який містить розпорядження певної особи щодо її майна на випадок смерті // Передсмертна воля;

  • б) настанова, наказ, дані послідовникам або нащадкам // Те, що увійшло в традицію, встановилося з давніх часів;

  • в) суворе правило поведінки, неухильний обов’язок (заповідь).



Композиція.

  • Композиція.

  • За формою своєю «Заповіт» — монолог ліричного героя. Він складається з шести строф, котрі об’єднані попарно і тому утворюють ніби три ступеня, три градації, кожна з яких має свою окрему провідну думку, свій ритм і свою інтонацію. У той час всі вони об’єднані в одну гармонійну цілість.

  • Експозиція:

  • Як умру, то поховайте…

  • На Вкраїні милій…

  • Зав’язка:

  • Як понесе з України

  • Кров ворожу.

  • Кульмінація:

  • …Вставайте,

  • Кайдани порвіте.

  • Розв’язка:

  • І мене…

  • Не забудьте пом’янути

  • Незлим тихим словом.



Перші слова «Заповіту» вражають своєю граничною простотою, навіть буденністю. Тут нема і сліду «декларативності». Поет від імені ліричного «Я» висловлює свою останню волю. Неначе батько зібрав синів перед смертю і лагідно, спокійно, без жалю і зітхань, як колись загадував їм чергову роботу, нині просить з ледь помітною журбою поховати його, як годиться.

  • Перші слова «Заповіту» вражають своєю граничною простотою, навіть буденністю. Тут нема і сліду «декларативності». Поет від імені ліричного «Я» висловлює свою останню волю. Неначе батько зібрав синів перед смертю і лагідно, спокійно, без жалю і зітхань, як колись загадував їм чергову роботу, нині просить з ледь помітною журбою поховати його, як годиться.



Але в цій простоті — глибина думки і образу. Кількома звичайними словами намальована ціла картина. Разом із собою поет силою поетичного слова підняв своїх читачів на таку височінь, звідки вони оглядають Україну від краю до краю, відчувають себе господарями цієї краси, цієї величі. Символічними є пейзажні деталі: ревучий Дніпро, широкий степ, широкополі лани,— бо вони — свідки «козацької слави». Бути похованим «на могилі» — означає знайти останній притулок на козацькому кургані і розділити участь оборонців рідного краю. Тому початок поезії свідчить про невіддільність постаті поета від України.

  • Але в цій простоті — глибина думки і образу. Кількома звичайними словами намальована ціла картина. Разом із собою поет силою поетичного слова підняв своїх читачів на таку височінь, звідки вони оглядають Україну від краю до краю, відчувають себе господарями цієї краси, цієї величі. Символічними є пейзажні деталі: ревучий Дніпро, широкий степ, широкополі лани,— бо вони — свідки «козацької слави». Бути похованим «на могилі» — означає знайти останній притулок на козацькому кургані і розділити участь оборонців рідного краю. Тому початок поезії свідчить про невіддільність постаті поета від України.



Закінчується «Заповіт» дуже оригінально. В останній строфі особисті й громадянські мотиви зливаються в один. Після емоційного спалаху-заклику відчувається спад напруження і перехід до інтимного світу поета, його мрій. Непохитно вірячи, що народ збудує нове суспільство — «велику сім’ю, вольну, нову»

  • Закінчується «Заповіт» дуже оригінально. В останній строфі особисті й громадянські мотиви зливаються в один. Після емоційного спалаху-заклику відчувається спад напруження і перехід до інтимного світу поета, його мрій. Непохитно вірячи, що народ збудує нове суспільство — «велику сім’ю, вольну, нову»



Що є заповітом? Для чого його складають?

  • Що є заповітом? Для чого його складають?

  • Чим шевченківський «Заповіт» відрізняється від звичайного?

  • З яким проханням звертається Т. Шевченко до народу на початку поезії?

  • Чому Шевченко бажає бути похованим на Україні? Про що це свідчить?

  • Якою поет змальовує Україну?

  • Про що мріє Т. Шевченко?

  • Хто були ворогами українського народу?

  • Яких страждань зазнав простий люд?

  • До чого закликає поет у творі? Відповідь свою підтвердіть цитатами.

  • Яким шляхом, на думку Т. Шевченка, можна здобути волю? Чому?

  • Про яку «сім’ю» мріє автор? Якою вона буде за його переконанням? Доберіть епітети до цього слова з твору.

  • Яке останнє прохання поета?

  • Як виконали заповіт Кобзаря?



Епітети: «степ широкий», «Вкраїна мила», «лани широкополі», «вража зла кров», «сім’ї великій… вольній, новій», «незлим тихим словом», «синєє море».

  • Епітети: «степ широкий», «Вкраїна мила», «лани широкополі», «вража зла кров», «сім’ї великій… вольній, новій», «незлим тихим словом», «синєє море».

  • Повтори: «Як… було…», «реве ревучий», «в сім’ї…».



«Заповіт перекладено більше як на 50 мов народів світу. Тому і виникло таке народне прислів’я: «Шевченків «Заповіт» облетів увесь світ».

  • «Заповіт перекладено більше як на 50 мов народів світу. Тому і виникло таке народне прислів’я: «Шевченків «Заповіт» облетів увесь світ».

  • «Заповіт» уже давно дістав міжнародне визнання. Коли у 1929 році хорова капела «Думка» виступала у Парижі, їй довелося на прохання французів виконати «Заповіт» кілька разів.

  • Як літературний твір «Заповіт» вийшов за межі України завдяки перекладам, і перекладали його найчастіше з усіх творів Шевченка.

  • Найперше він був перекладений на російську мову ще в 1862 р., далі на польську, сербохорватську, болгарську, чеську, словацьку, білоруську, німецьку, французьку, англійську. На інші мови світу «Заповіт» був перекладений уже в нашому столітті. Серед перекладачів «Заповіту» є немало всесвітньо відомих імен: Е. Войнич, Й. Бехер, І. Франко (на німецьку), А. Єнзен, О. Дюран.



Більш ніж знаменно, що на слова і мотив «Заповіту» написано понад півсотні музикальних творів: кантати С. Людкевича і Б. Лятошинського, хори М. Лисенка, В. Заремби, Г. Гладкого, М. Вербицького, О. Кошиця, П. Демуцького, Г. Давидовського, І. Омельченка, С. Людкевича, Л. Левицького, В. Барвінського, К. Стеценка, Я. Степового, Л. Ревуцького, О. Александрова; симфонічну поему «Заповіт» написав Г. Глієр.

  • Більш ніж знаменно, що на слова і мотив «Заповіту» написано понад півсотні музикальних творів: кантати С. Людкевича і Б. Лятошинського, хори М. Лисенка, В. Заремби, Г. Гладкого, М. Вербицького, О. Кошиця, П. Демуцького, Г. Давидовського, І. Омельченка, С. Людкевича, Л. Левицького, В. Барвінського, К. Стеценка, Я. Степового, Л. Ревуцького, О. Александрова; симфонічну поему «Заповіт» написав Г. Глієр.

  • Мелодія «Заповіту», що її знає кожен на Україні і багато хто за її межами, належить полтавському вчителеві Гордію Павловичу Гладкому. У чому ж секрет її популярності? Глибина змісту, щирість суму, велич і суворість гніву, надзвичайна емоційність, а головне — повна відповідність музики ідеї поезії.



Уманської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів №11

  • Уманської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів №11

  • ім. М.П.Бажана

  • Уманської міської ради

  • Черкаської області



Використана література

  • Використана література

  • Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Українська мова; Українська література. 5-9 класи.- К.:Видавничий дім «Освіта», 2013.- с.124.

  • Галич О.А., Назарець В.М., Васильєв Є.М.Теорія літератури: Підручник/ За науковою редакцією О.Галича.- Київ: Либідь,2001. с.364

  • Інтернет-ресурси

  • Uk.wikipedia.org

  • www.ukrlit.vr.ua

  • Bookmate.com/r#d=|wsvn1kU




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка