Педагогічне кредо “ Учитель може навчити досліджувати, якщо він сам дослідник. ”



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.



Педагогічне кредо

  • “ Учитель може навчити досліджувати, якщо він сам дослідник. ”

  • К.Ушинський



П л а н

  • 1. Що собою являє краєзнавство в школі.

  • 2. Мета краєзнавчих досліджень.

  • 3. Етапи, форми і методи краєзнавчих досліджень.

  • 4. Об’єкти краєзнавчих досліджень.

  • 5. Усна народна творчість: методика досліджень.

  • 6. Результат краєзнавчих досліджень.

  • 7. Значення краєзнавчих досліджень.



1. Що собою являє краєзнавство

  • Краєзнавство

  • є одним із джерел виховання гідних громадян України,

  • формування справжніх будівельників свого майбутнього. Воно допомагає дітям усвідомити нерозривний зв’язок, єдність історії свого села чи міста

  • з історією та сьогоденням країни;

  • відчути причетність до них кожної людини, кожної родини; визнати своїм найпершим обов’язком, честю

  • стати гідним послідовником

  • кращих традицій рідного краю.



2. Мета краєзнавчих досліджень:

  • завдяки вивченню, використанню

  • місцевого історичного матеріалу

  • учні мають змогу вийти за межі підручників, відчути історичні події,

  • осмислити історичні процеси,

  • “ доторкнутися ” до історії.



3.1 Етапи краєзнавчих досліджень:

  • перший етап (підготовчий)

  • передбачає орієнтовні поради

  • щодо вибору школярами теми дослідження

  • історії рідного краю;

  • другий етап (освітньо-пізнавальний)

  • передбачає формування практичних умінь

  • і навичок роботи з першоджерелами

  • в місцевому архіві, музеї, бібліотеці,

  • участь у походах, тематичних екскурсіях.



І етап краєзнавчих досліджень

  • Перший етап (підготовчий)

  • Тема дослідження повинна:

  • мати важливе освітньо - виховне значення;

  • бути тісно пов`язана з навчальною програмою;

  • сприяти глибокому розумінню загальних закономірностей історичного процесу й особливостей історичного розвитку краю;

  • мати новизну і актуальність;

  • відображати єдність цивілізаційного й культурного підходів при її дослідженні;

  • враховувати диференційований підхід до учнів.



ІІ етап краєзнавчих досліджень

  • Другий етап (освітньо-пізнавальний)

  • передбачає рекомендації щодо організації і проведення краєзнавчого дослідження у такій послідовності:

  • вибір теми, визначення мети і завдань дослідження;

  • розроблення загального плану роботи;

  • підготовка програми збирання і систематизації краєзнавчих матеріалів;

  • розподіл пунктів плану теми, видів роботи і встановлення строків виконання;

  • визначення форм, методів і прийомів роботи;



ІІ етап краєзнавчих досліджень:

  • встановлення строків підбиття підсумків з кожного розділу теми;

  • вивчення різноманітних джерел з теми дослідження;

  • виявлення і вивчення документальних джерел, які зберігаються в місцевих архівах, музеях;

  • пошук учасників історичних подій, очевидців, що мають відношення до проблеми дослідження;

  • збирання предметів матеріальної і духовної культури, перевірка їх достовірності;

  • науково-методичне оформлення зібраного матеріалу;

  • використання зібраного і опрацьованого дослідницько-краєзнавчого матеріалу в навчально-виховному процесі школи.



Що ж передбачає краєзнавча робота?

  • Краєзнавча робота

  • передбачає

  • цілий арсенал ефективних методів і форм успішної навчально-виховної роботи.



методичні схеми і рекомендації вивчення краєзнавчих об'єктів;

  • методичні схеми і рекомендації вивчення краєзнавчих об'єктів;

  • екскурсії до краєзнавчого музею, тематичні розповіді екскурсовода і керівника гуртка;

  • навчально-практичні роботи, лабораторні (з документами, архівними матеріалами з історії краю);



Форми краєзнавчих досліджень:

  • зустрічі з ветеранами війни, національно-визвольних рухів, народними умільцями;

  • практикуми в місцевому архіві;

  • тематичні походи та експедиції;

  • конференції з історії краю;

  • організація книжкових тематичних виставок і занять з бібліографії краю;



Форми краєзнавчих досліджень:

  • робота з краєзнавчими текстами;

  • дидактичні ігри з краєзнавства, брейн-ринг «Люби, вивчай свій рідний край»,

  • аукціони, ярмарки народних пісень, приказок, предметів побуту.



3.3 Методи краєзнавчих досліджень

  • На різни етапах

  • краєзнавчого дослідження використовувався

  • комплекс таких методів:

  • історико - порівняльний;

  • історико – ретроспективний;

  • історико – генетичний;

  • історико - типологічний.



Порівняльний метод

  • Порівняльний метод

  • дозволяє зіставити первинні факти,

  • відомості,а відтак –

  • знайти існуючі закономірності розвитку краєзнавчої роботи учнів в досліджуваний період.



Ретроспективний метод

  • За допомогою ретроспективного методу

  • учні мають змогу

  • вивчити окремі аспекти проблеми

  • від нинішнього часу з проектуванням у минуле, від наслідку до причини,

  • до соціально-економічних і педагогічних чинників, що дозволило визначити специфічні ознаки досліджуваних проблем.



Генетичний метод

  • Генетичний метод

  • дозволив концентрувати увагу

  • на аналізі умов,

  • за яких виникло дане явище

  • і спостерігати його розвиток

  • від передумови до кінцевого результату.



Типологічний метод

  • Використання

  • типологічного методу

  • сприяло врахуванню та

  • визначенню специфіки краєзнавчої роботи, допомагало акцентувати увагу на

  • аналізі внутрішньої структури досліджуваного явища

  • і його класифікації.



4. Об’єкти краєзнавчих досліджень:

  • історія рідного міста, села;

  • історія своєї вулиці;

  • історія школи, в якій навчався;

  • усна народна творчість на території краю;

  • етнографія рідного краю;

  • історія свого роду.



5. Усна народна творчість – об’єкт краєзнавчого дослідження

  • Певна частина учнів об`єктом дослідження вибирає

  • усну народну творчість на території краю.

  • Їм можна запропонувати таку схему роботи,

  • порядок вивчення:

  • вид творчості (дума, легенда, переказ, прислів`я, пісня);

  • місце запису (населений пункт, район, область);

  • дата запису (рік, місяць, число);

  • автор твору (певна особа, колектив);

  • події, що могли лягти в основу твору;

  • відомості про осіб. які згадуються в творі;

  • ступінь поширеності твору в даній місцевості;

  • популяризація твору гуртами художньої самодіяльності.



6. Результат краєзнавчих досліджень

  • Результатом

  • краєзнавчих досліджень можуть бути: учнівські реферати,

  • альбоми,

  • буклети, складені за допомогою вчителів,

  • історичні довідки про місто / село/.



7. У чому ж полягає значення краєзнавчої роботи?

  • Значення краєзнавчої роботи полягає

  • не тільки в тому, що вона

  • сприяє всебічному вивченню природо-економічних та соціально-історичних умов розвитку рідного краю,

  • а й у тому, що вона дає вчителю можливість

  • вивчити психолого-педагогічні особливості учнів,

  • виявити їхні інтереси, участь у суспільно-корисній роботі, виконання індивідуальних завдань краєзнавчого змісту, формує в школярів пізнавальний інтерес

  • до краєзнавчих знань,

  • а через них – і до історії.



Особлива роль краєзнавства

  • Особливу роль краєзнавчої діяльності

  • у навчально-виховному процесі

  • відводив визначний педагог П. Каптерев:

  • “ Безперечно, прийде час, коли навчальні прогулянки і освітні подорожі стануть необхідним і значним елементом виховання, і людина, яка не бачила достатньо різних куточків своєї батьківщини, не буде вважатися

  • освіченою людиною ”.



Література

  • Трефяк Я. Методика краєзнавчої роботи в школі // Історія в школах України. – 2002. - №1.

  • Демідієнко О.Я., ІоноваО.М., Кузнецова В.І. Основи краєзнавства. - К., 2001.

  • Жупанський Я., Круль В. Про об'єкт і предмет вивчення національного краєзнавства // Краєзнавство. - 1994. - № 1-2.

  • Костриця М. Витоки українського краєзнавства // Географія та основи економіки в школі. - 2000. - М. №2.

  • Рєпніна В. Краєзнавчо-пошукова діяльність учнів у позашкільному закладі // Географія та основи економіки в школі. - 2000. - № 1.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка