Педагогічний портрет учителя



Дата конвертації27.05.2016
Розмір445 b.













Педагогічний портрет учителя

  • Педагогічний портрет учителя

  • Никифорової Галини Андріївни

  • Рік народження – 13 лютого 1987 року.

  • Фахвикладач біології, вчитель хімії, валеології і основ екології.

  • Кваліфікаційна категорія – спеціаліст ІІ кваліфікаційної категорії.

  • Педагогічний стаж роботи – 6 років.

  • Свою трудову діяльність розпочала на п’ятому курсі навчання в Тернопільському національному педагогічному університеті ім. В. Гнатюка у 2008 році у Доброгорщанській ЗОШ І-ІІ ст. Хмельницького району. З вересня 2010 року по 2011 рік працювала також учителем біології і хімії по сумісництву в Жучковецькій ЗОШ І-ІІ ст. З вересня 2012 року і до сьогодні, після закриття Доброгорщанської ЗОШ, працюю основним працівником в Жучковецькій ЗОШ на посаді вчителя хімії, біології, основ здоров’я і природознавства.

  • Нагороди: Почесна грамота районної державної адміністрації (2012 р.).

  • Сертифікати:

  • Про успішне завершення 64-годинного курсу за програмою Іntel «Програма для майбутнього» (2009 р.).

  • Про підвищення кваліфікації за категорією «Вчителі біології та хімії» (2014 р.), ХОІППО.

  • Сертифікат про проходження навчання з методики викладання основ здоров’я у 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів на засадах розвитку життєвих навичок за 40-годинною програмою (2014 р.).

  • Участь у конкурсах, виставках-ярмарках:

  • Учасник Конкурсу «Вчитель року – 2010» у номінації «Хімія» (2010 р.).

  • Переможець І (районного) туру Конкурсу «Вчитель року – 2015» у номінації «Хімія» (2015 р.)

  • Учасник районного конкурсу «Класний керівник – 2012».

  • Активний учасник у виставках-ярмарках педагогічних ідей: «Формування пізнавального інтересу учнів на уроках біології в 7 класі засобами дидактичної гри» (2009 р.), «Методика проведення тижня біології» (2012 р.), «Використання інтерактивних технологій навчання на уроках біології» (2014 р.), «Уроки-тренінги як елемент логічно-креативного навчання учнів на уроках основ здоров’я» (2014 р.).

  • І місце (районний етап) у виставці-ярмарці педагогічних ідей «Уроки-тренінги як елемент логічно-креативного навчання учнів на уроках основ здоров’я» (2015 р.), ІІ місце – «Використання інтерактивних технологій навчання на уроках біології» (2015 р.),

  • Науковий керівник учнівських робіт: МАН, біологічних конкурсів: «Птах року», «Парки – легені міст і сіл», «Вчимось заповідувати», «Джміль та бджілка», «Кухлик меду», «Юний дослідник», «Молодь обирає здоров’я» тощо.



Участь у конференціях, семінарах, громадська робота:

  • Участь у конференціях, семінарах, громадська робота:

  • Відповідальна за роботу з обдарованими дітьми (з 2011 р.)

  • Керівник шкільного методичного об'єднання класних керівників (з 2012 р.).

  • Керівник шкільного біологічного гуртка «Юні квітникарі» (з 2012 р – на громадських засадах, з 2014 р. – на платній основі).

  • Районний семінар-практикум «Використання інтерактивних технологій на уроках біології» (2014 р.).

  • Координатор природничих заочних конкурсів «Колосок», «Геліантус».

  • Успіхи учнів:

  • 2009 р. – учениця 6 класу Жухевич Наталія – І місце в ІІ (районному) етапі конкурсу «Ремез – птах року 2009».

  • 2010-2011, 2011-2012 – учениця 8 (9) класу Дзюбінська Ангеліна – І місце в II етапі (районному) етапі Всеукраїнської олімпіади з біології;

  • 2010 р. – учениця 7 класу Жухевич Наталія – ІІІ місце в ІІ (районному) етапі Конкурсу-захисту МАН, 2011 – ІІ місце.

  • 2011 р. – учениця 8 класу Дзюбінська Ангеліна – І місце в ІІ (районному) етапі Конкурсу-захисту МАН.

  • 2012 р. – учениці 5 класу Дзебчук Анастасія, Іванова Сніжана – лауреати Всеукраїнського етапу конкурсу дослідницько-експериментальних робіт із природознавства «Юний дослідник» у номінаціях «Рослини навколо нас» та «Охорона здоров’я» відповідно, Дзебчук Христина (5 кл.) – ІІ місце у Всеукраїнському етапі конкурсу у номінації «Рослини навколо нас» з роботою «Мильні рослини – альтернатива милу».

  • 2014 р. – учениця 7 класу Дзебчук Христина – І місце в ІІ (районному) етапі Конкурсу-захисту МАН з роботою «Диво-гриб – веселка звичайна».

  • 2015 р. – учениця 7 класу Дзебчук Христина – ІІІ місце в ІІ (обласному) етапі Всеукраїнського конкурсу «Вчимось заповідувати».







  • «Використання інтерактивних технологій навчання на уроках біології»

  • З досвіду роботи

  • вчителя біології

  • другої кваліфікаційної категорії

  • Никифорової Галини Андріївни

  • 2015



ОПИС ЗМІСТУ ДОСВІДУ

  • ОПИС ЗМІСТУ ДОСВІДУ

  • У період, коли освіта України набуває кардинальних змін, виникає необхідність в оновленні методів та прийомів навчання, в залученні інноваційних методик до процесу формування в учнів предметних та життєвих компетентностей. Сучасна національна школа України повинна формувати людину, яка б втілювала у собі високі громадянські почуття, норми загальнолюдської моралі, розвинене почуття національної самосвідомості. Суспільству потрібні громадяни, які здатні приймати нестандартні рішення, творчо підходити до вирішення тієї чи іншої проблеми, самоконтролювати та самооцінювати результати своєї діяльності. Тому всі аспекти навчання повинні бути спрямовані на розвиток творчої особистості розкриття обдарованості кожної дитини. Важливою ланкою в навчанні і вихованні є початкова школа.

  • Сьогодення вимагає реалізації особистісного підходу у навчанні, тобто зробити навчання сферою самоствердження особистості. Зміни неможливі без застосування на уроках особистісно-орієнтовних технологій. Завдання сучасної початкової школи визначені Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Концепції загальної середньої освіти», спрямовані на формування уміння вчитись упродовж усього життя як найважливішої із компетентностей, що забезпечують учням індивідуальний досвід подальшої успішної праці.

  • Використання сучасних інноваційних технологій, зокрема технології інтерактивного навчання, значною мірою підвищує ефективність навчального процесу, сприяє високому інтелектуальному розвитку учнів, забезпечує оволодіння навичками саморозвитку особистості можливістю думати, творити.

  • Інтерактивні технології навчання містять в собі чітко спланований очікуваний результат навчання, окремі методи і прийоми, що стимулюють процес пізнання, розумові і навчальні умови і процедури, за допомогою яких можна досягти запланованих результатів, сприяти розвитку творчої особистості.



ОСНОВНА ЧАСТИНА

  • ОСНОВНА ЧАСТИНА

  • ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ

  • «Передати інформацію - це не навчання.

  • Насамперед треба намагатися довести до того,

  • щоб кожний сам думав та робив усе сам»

  • Картер Вудсон

  • Використовуючи інтерактивне навчання на уроках біології, я переконалася, що воно дає позитивний результат, адже роботу можна урізноманітнити моделюванням життєвих ситуацій, використанням рольових ігор, спільним вирішенням проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.

  • Щоб інтерактивне навчання було ефективним, на своїх уроках я використовую наступні прийоми:

  • даю завдання дітям для попереднього підготування: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;

  • відбираю до уроку або заняття такі інтерактивні вправи, які б дали «ключ» для освоєння теми;

  • під час виконання самих вправ даю учням час подумати над завданням, щоб вони його сприйняли серйозно, а не механічно, або «граючись» виконали його;

  • на одному занятті використовую одну (максимум – дві) інтерактивну вправу, а не їх калейдоскоп;

  • дуже важливим є проведення глибокого обговорення за підсумками інтерактивної вправи, зокрема акцентування уваги й на іншому матеріалі теми;

  • проводжу швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, що не були пов'язані з інтерактивними завданнями.

  • Для контролю за ходом навчання дотримуюсь таких вимог:

  • глибоко вивчаю і продумую матеріал, у тому числі додатковий, наприклад, різноманітні тексти, зразки документів, приклади, ситуації, завдання для груп тощо;

  • старанно планую і розробляю заняття: визначаю хронометраж, ролі учасників, готую питання і можливі відповіді, виробляю критерії оцінки ефективності заняття;

  • мотивую учнів до вивчення шляхом добору найцікавіших для учнів фактів, проблем, оголошую очікувані результати (цілі) заняття і критерії оцінки роботи учнів;

  • передбачаю різноманітні методи для привернення уваги учнів, налаштовую їх на роботу, підтримання дисципліни, необхідної для нормальної роботи класу; цьому, зокрема, можуть сприяти вправи розминки, письмовий розподіл ролей в групах тощо.



Я вважаю, що кожна дитина повинна під час уроку почувати себе успішною, отримувати задоволення від навчання. Тому і завдання повинні бути такими, які сприяли створенню ситуації успіху. Інтерактивне навчання біології здійснюється на моїх уроках за принципом педагогіки співпраці, де вчитель є організатором навчання, посередником між учнем і його соціальним досвідом. Воно сприяє створенню умов для активності, ініціативності, творчої діяльності учнів. Під час опрацювання теми відбувається поетапне формування знань, умінь і навичок учнів, а також реалізується диференційований підхід до змісту і темпу вивчення матеріалу, передбаченого шкільною програмою. Порівняно з традиційними уроками вивільняється багато часу, який можна використовувати для розвитку комунікативних навичок учнів, вміння вести дискусії, аналізувати інформацію, працювати в групах, знаходити додаткову інформацію з теми, створювати проекти, презентації. Чітка структура вивчення теми дозволяє учням уникнути стану тривожного очікування, а диференційований підхід дає можливість всім учням відчувати особистий ріст незалежно від рівня навчальних досягнень. Сутність інтерактивної методики в тому, що навчальний процес ґрунтується на постійній активній взаємодії всіх учнів, безперервна співпраця в тандемах «учитель – учень» і «учень – учень». При цьому і педагог, і дитина рівнозначні суб’єкти навчального процесу. Це моделювання життєвих ситуацій, рольові ігри, диспути, в ході яких аналізується і виконується завдання. У цілому атмосфера співробітництва, взаємодії, довіри. У такому процесі педагог легко і природно стає справжнім лідером дитячого колективу.

  • Я вважаю, що кожна дитина повинна під час уроку почувати себе успішною, отримувати задоволення від навчання. Тому і завдання повинні бути такими, які сприяли створенню ситуації успіху. Інтерактивне навчання біології здійснюється на моїх уроках за принципом педагогіки співпраці, де вчитель є організатором навчання, посередником між учнем і його соціальним досвідом. Воно сприяє створенню умов для активності, ініціативності, творчої діяльності учнів. Під час опрацювання теми відбувається поетапне формування знань, умінь і навичок учнів, а також реалізується диференційований підхід до змісту і темпу вивчення матеріалу, передбаченого шкільною програмою. Порівняно з традиційними уроками вивільняється багато часу, який можна використовувати для розвитку комунікативних навичок учнів, вміння вести дискусії, аналізувати інформацію, працювати в групах, знаходити додаткову інформацію з теми, створювати проекти, презентації. Чітка структура вивчення теми дозволяє учням уникнути стану тривожного очікування, а диференційований підхід дає можливість всім учням відчувати особистий ріст незалежно від рівня навчальних досягнень. Сутність інтерактивної методики в тому, що навчальний процес ґрунтується на постійній активній взаємодії всіх учнів, безперервна співпраця в тандемах «учитель – учень» і «учень – учень». При цьому і педагог, і дитина рівнозначні суб’єкти навчального процесу. Це моделювання життєвих ситуацій, рольові ігри, диспути, в ході яких аналізується і виконується завдання. У цілому атмосфера співробітництва, взаємодії, довіри. У такому процесі педагог легко і природно стає справжнім лідером дитячого колективу.

  • Дуже важливо не просто розповісти, звично «відчитати» урок, хай навіть багатий і цікавий. Адже швидко викласти учням те, що вони повинні знати – це означає: вони ще швидше його забудуть. Інтерактивну технологію розраховано на слух, пам’ять, зір, активність і енергію учня. А це значно багатший арсенал, ніж за пасивного навчання з монологом учителя на 45 хвилин. Пригадаймо слова відомого китайського філософа Конфуція:

  • «Те, що я чув, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю – я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю – я набуваю знань. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.»

  • До цього часу школа була зорієнтована дати більше інформації дитині. Час диктує потребу в іншому. Учня треба навчити розуміти суть речей, аналізувати інформацію, вміти її шукати і застосовувати. Всім цим озброюють інтерактивні технології. Інтерактивна технологія – жива нитка, що пов’язує вчителя з кожним учнем і учнів між собою. Це простий і надійний спосіб створити атмосферу активної праці, творчості і співробітництва, взаєморозуміння в класі.

  • На уроках біології є можливості для того, щоб учні намагалися доводити й обґрунтовувати свої міркування, використовуючи запис або наочність. Так, з'ясовуючи відмінності між кореневищем рослин і коренем, учні спочатку не можуть дати правильну відповідь, але пропонують різні міркування, іноді помилкові (кореневище росте горизонтально, а корінь – вертикально; на кореневищі є бруньки, а на коренях їх немає; кореневище може зеленіти на світлі, а корені не зеленіють тощо). Обговорення цих міркувань супроводжується вивченням роздавального матеріалу – живих рослин або гербарних зразків. Зрештою учні доходять висновку, що кореневище – це видозмінений пагін, який хоч і не має зелених листків, але має всі ознаки характерні для пагона.



На своїх уроках я активно застосовую обговорення, дискусії, роздуми, які дають учням можливість обмінюватися ідеями, враженнями, активізують розумову діяльність, навчають умінню висловлювати власні ідеї та думки, а також почути міркування однокласників. Це елементи кооперативного навчання робота в парах, ротаційні трійки, карусель, “один-удвох-усі разом”. Особливо ефективними є методи взаємодіючого навчання (фронтальне навчання): мозковий штурм – форма колективної роботи, яка характеризується спільною спрямованістю мислення і має на меті розробку ідей та підходів до розв’язання певної проблеми, але не їх оцінку. Застосовую також групові методи навчання, взаємонавчання («консультаційні центри»), рольові ігри, дослідні проекти, навчальні екскурсії, інтегровані уроки та інші. В ході вивчення нової теми або узагальнення учні малюють схеми, заповнюють таблиці під моїм керівництвом або самостійно. Результати роботи обговорюються. Наприклад, при вивченні теми «Загальна характеристика рослин» складаємо схему:

  • На своїх уроках я активно застосовую обговорення, дискусії, роздуми, які дають учням можливість обмінюватися ідеями, враженнями, активізують розумову діяльність, навчають умінню висловлювати власні ідеї та думки, а також почути міркування однокласників. Це елементи кооперативного навчання робота в парах, ротаційні трійки, карусель, “один-удвох-усі разом”. Особливо ефективними є методи взаємодіючого навчання (фронтальне навчання): мозковий штурм – форма колективної роботи, яка характеризується спільною спрямованістю мислення і має на меті розробку ідей та підходів до розв’язання певної проблеми, але не їх оцінку. Застосовую також групові методи навчання, взаємонавчання («консультаційні центри»), рольові ігри, дослідні проекти, навчальні екскурсії, інтегровані уроки та інші. В ході вивчення нової теми або узагальнення учні малюють схеми, заповнюють таблиці під моїм керівництвом або самостійно. Результати роботи обговорюються. Наприклад, при вивченні теми «Загальна характеристика рослин» складаємо схему:

  • Один з видів організації спільної діяльності учнів на моїх уроках є робота в групах. Цим забезпечується взаємодія дітей у праці, їх відповідальність один за одного. Види завдань для груп:

  • групи отримують одне й те саме завдання. Залежно від типу завдання результат своєї роботи група може просто здати вчителю, або ж спікер однієї з груп оголошує результати роботи, інші учні його доповнюють або спростовують. Саме таку форму роботи використовую під час вивчення матеріалу по темах «Кров і органи кровообігу», «Травлення»;

  • групи отримують різне завдання. Тоді групи (або їх спікери) звітують перед класом. Або, змінюючись по черзі, спікери по колу обходять усі групи і працюють з кожною. Найбільш доцільний цей прийом роботи під час уроків, матеріал до яких перевантажений інформацією (різноманітність рослин, тварин, екологія);

  • групи отримують різні завдання, які працюють на спільний результат.



Організовуючи роботу в групах, я пропоную учням наступні прийоми: «спіймати помилку». Діти шукають помилку групою, сперечаються, радяться. Зробивши певний висновок, група вибирає спікера. Спікер передає результат його виконання перед усім класом. Щоб обговорення не затяглося, зразу визначається на нього час.

  • Організовуючи роботу в групах, я пропоную учням наступні прийоми: «спіймати помилку». Діти шукають помилку групою, сперечаються, радяться. Зробивши певний висновок, група вибирає спікера. Спікер передає результат його виконання перед усім класом. Щоб обговорення не затяглося, зразу визначається на нього час.

  • Наприклад, під час вивчення теми «Нервова система» можна викоримтати таке завдання: виправити допущені помилки в тексті.

  • В основі будь-якого рефлексу лежить синапс (рефлекторна дуга). Елементарний синапс (рефлекторна дуга) складається з трьох (двох) нейронів – чутливого та вставного (рухового). Передача імпульсу із чутливого на руховий нейрон відбувається за рахунок спеціальних утворень, що дістали назву медіаторів (синапсів). Медіатори (синапси) – це щілиноподібні контакти аксона нейрона з будь-якою ділянкою іншого нейрона або м'язовою чи секреторною клітиною. Передача збудження в синапсі відбувається за допомогою хімічних речовин. основна частина рефлекторних дуг в організмі складається з двох (трьох) нейронів. До назви вище нейронів приєднується ще й руховий (вставний) нейрон.

  • При вивченні нових термінів і понять можна використати наступне завдання:

  • Обірвіть зайві пелюстки на «ромашці» так, щоб залишена відповідала поняттю, яке записане всередині. Відповідь обґрунтуйте.

  • Використання прийому мозкового штурму. Найцікавіше питання розв’язання творчих, евристичних задач у групах. Такі задачі прийнято називати «відкритими», вони найкраще розвивають креативність мислення.

  • Наприклад, під час вивчення теми «Запилення квіткових рослин» можна використати таке питання: «У теплицю посадили розсаду огірків і помідорів. Через деякий час огірки зацвіли, але плоди не утворилися. Плоди помідорів, натомість, розвивались добре. Чим це пояснити?»

  • При виборі питань для мозкового штурму можна використати літературні

  • джерела. В 9 класі при вивченні теми «Слухова сенсорна система» можна

  • використати твір Шекспіра «Гамлет». Кожному знайома сцена появи батька

  • Гамлета, де привид розповідає про здійснене вбивство:

  • …Когда я спал в саду

  • В свое послеобеденное время,

  • Мой уголок прокрался дядя твой

  • С проклятым соком белены в фляге

  • И мне в ушную полость влил настой…

  • …Так был рукою брата я во сне

  • Лишен короны, жизни, королевы…



• Чи правий був Шекспір, описуючи сцену отруєння батька Гамлета?

  • • Чи правий був Шекспір, описуючи сцену отруєння батька Гамлета?

  • • В якому випадку це можливе?

  • В обговоренні проблемних питань бере участь весь клас, але в цей час я як вчитель беру на себе роль диригента.

  • Наприклад: Отже, у людини розрізнять п'ять основних сенсорних систем: зорову, слухову, смакову, дотикову і нюхову, за допомогою яких вона отримує найбільше інформації про довкілля. Часто говорять ще про так зване шосте відчуття, маючи на увазі здебільшого інтуїцію, тобто підсвідомі відчуття, що беруть участь у формуванні нашої поведінки. Але крім вказаних класичних п'яти відчуттів, людина відчуває температуру, положення тіла в просторі, біль, рухи, спрагу, голод тощо. Існують змішані відчуття, які не можна визначити.

  • Як ви розумієте вислів: «Найкоротший шлях до щастя – відчуття любові?»

  • Найбільш об’єктивно можна перевірити рівень знань, умінь та навичок учнів за допомогою системи уроків узагальнення знань. Ці уроки найскладніші, бо вимагають синтезу роботи як учителя, так і учнів. Завдання до узагальнення знань по темах я складаю різнорівневі завдання, які відпрацьовували протягом всієї теми.

  • Добре відомо, що ніщо так не привертає увагу й не стимулює роботу, як цікаве. Як варіант – відтягнута відгадка. На початку уроку можна загадати учням загадку (цікавий факт), відгадка на яку (ключ до розуміння) буде відкрита на уроці під час роботи над новим матеріалом. «Наступного уроку мова піде про дуже небезпечну тварину. – Як ви вважаєте, про яку? (Діти відповідають: тигр, акула, вовк...)». Ні, - ця тварина не хижак. Але вона поставила під загрозу знищення багато тварин цілого континенту. Вона сповнила тривогою і розгубленістю велику кількість людей. Ця тварина - ... Втім, не будемо поспішати – далі буде...” Наступного уроку учитель відкриє таємницю: ці тварини – кролі! Так-так, вам не почулося – кролі! (далі йде мова про екологічну катастрофу в Австралії, їх роль в біоценозі).

  • Стимулює творчу активність, дозволяє підвищити зацікавленість кожної дитини до біології використання так званого випереджального завдання, сенс якого в тому, що учні готують свої приклади до нового матеріалу. Можливо також складання своїх задач, висунення ідей по застосуванню вивченого матеріалу тощо, складання загадок на біологічну тематику, ребусів, кросвордів тощо.

  • Під час вивчення теми «Сільськогосподарські, лікарські, декоративні рослини» учні отримують випереджальне завдання зібрати найбільше інформації про ці групи рослин. Клас можна поділити на групи і кожна група буде представляти свій матеріал у вигляді презентації, повідомлень, рефератів.

  • На уроках біології часто застосовую міжпредметні зв'язки. Наприклад, при вивченні теми «Зорова сенсорна система» учні згадують розділ фізики «Оптика». Даний урок можна провести інтегрований з вчителем фізики, а також «Опорно-рухова система. М'язи» з вчителем фізкультури. Також часто використовую евристичні питання, що містять в собі міжпредметний зв'язок з хімією.



  • При вивченні теми «Плазуни», згадуючи про значення цього класу тварин, звертаю увага, що деякі народу Сходу вживають їх в їжу і можна використати таке питання: «Люди, які побували в Китаї, стверджують, якби Адам і Єва були китайцями, вони до цих пір би жили в раю. А чому?» (Китайці з'їли б спочатку змію, яка їх спокусила, а не яблуко).

  • А ось ще декілька прикладів міжпредметних зв'язків на уроках біології.

  • «Життя – це горіння». Ці слова належать відомим французьким ученим ХVІІІ ст. А. Лавуазьє та П. Лапласу. Поясніть як ви розумієте вислів. Чи стосується він перебігу процесів життєдіяльності в організмі людини?

  • Відповідь: І горіння, і дихання відбувається з участю кисню, але горіння відбувається швидко і до кінцевих продуктів, а дихання – повільніше, через проміжні стадії. Енергія, що виділяється, може використовується для перебігу процесів життєдіяльності, утворення АТФ, терморегуляції.

  • Ця рослина – важливе джерело існування населення найбільшої пустелі – Сахара. Її називають «королевою пустелі», вона завжди тримає «голову у вогні, а ноги – у воді». Знайдіть цю пустелю на карті і назвіть рослину. (Фінікова пальма).

  • Під час першої подорожі Христофора Колумба до берегів Півночної Америки значна кількість членів екіпажу загинула від поширеної на той час морської хвороби, що супроводжувалась кровоточивістю ясен, набряками і виразками. Але під час наступних подорожей Колумб зміг запобігти поширенню цієї хвороби, внісши зміни до провіанту, який брали на корабель.

  • Що це за хвороба і як Колумб змінив раціон моряків? Відповідь: Цинга. Христофор Колумб взяв на корабель велику кількість цибулі, багатої на вітамін С, і продуктів, що довго не псуються.

  • До різноманітних навчальних умінь, якими має оволодіти учень, належать і уміння перевіряти та оцінювати результати навчання. Тобто йдеться про формування в учнів об’єктивного самооцінювання навчальних досягнень. Увага акцентується на груповій навчальній діяльності учнів. Працюючі в малій групі, учні мають змогу порівнювати особисті досягнення з досягненнями однокласників, брати участь у оцінюванні їхніх і своїх результатів. Методика групової роботи у процесі перевірки та оцінювання знань уможливлює проведення усного опитування всіх присутніх на занятті учнів, чого не вдається зробити під час фронтального опитування. Навчання у складі малих груп відбувається під опосередкованим керівництвом учителя та за безпосередньої участі лідера групи. Це суттєво індивідуалізує процедуру контролю, виставлена консультантом оцінка підкріплюється самооцінюванням учня.



ВИСНОВКИ

  • ВИСНОВКИ

  • Ми, вчителі, беремо на себе відповідальність за тих, кого будемо навчати і виховувати у ХХІ столітті.

  • Якою є педагогічна, методична наука? Надзвичайно складною, бо вона вивчає найскладніше досягнення в світі – людську особистість. Шлях до досконалості людини так само складні, як і сама людина. Педагогічна наука є згустком досвіду проходження цього шляху тисячами і тисячами поколінь.

  • Наша наука є неосяжною. Кожен вчитель, вихователь може особисто вибрати методи та форми навчання своїх учнів. На мою думку, інтерактивні методи є одними з найцікавіших форм навчання.

  • Усім добре відомі професійні заповіді студентів-медиків, співвідносні із застереженням великого мислителя і зцілителя Сходу Авіцени: “Не нашкодь”. А чи існують заповіді, які визначають характер педагогічної діяльності?

  • Так, існують. Такими заповідями, на мою думку, можна назвати дві поради: “зрозумій учня” і “допоможи йому навчитися”. Лише осмислення всієї багатозначності педагогічного процесу, знання його закономірностей сприятимуть реалізації основної мети освіти в Україні - всебічному розвитку і становленню особистості.

  • Розглядаючи інтерактивні технології, як інноваційні, треба пам'ятати, що будь-яка педагогічна технологія, буде недієвою, якщо реальні люди, які її втілюють, не розглядатимуть її як цілісну систему в єдності її компонентів і взаємозв'язків. Розроблена і описана технологія – одне, а реалізація її на практиці – зовсім інше, адже несе відбиток особистості, ментальності інтелекту конкретного вчителя.

  • РЕКОМЕНДАЦІЇ

  •  

  • Досвідом роботи щодо використання інтерактивних технологій навчання в процесі вивчення біології ділюся з колегами на засіданнях шкільних методичних об’єднань, виступаю на педагогічних радах. З метою впровадження досвіду роботи проводжу відкриті уроки для вчителів школи і району. Беру активну участь у проведенні шкільних тижнів біології та хімії, біологічних конкурсів, виховних заходів, використовуючи при цьому інтерактивні технології. Увесь комплекс урочної та позаурочної роботи дає досить позитивні результати. Мої вихованці уміють творчо мислити, наполегливі, працьовиті, відповідальні, уміють відстоювати свої погляди і переконання.

  • Досвід рекомендується впроваджувати в навчально-виховний процес вивчення шкільного курсу біології.



ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

  • ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

  • Берегова А. Б. Інтерактивні технології навчання як один із засобів формування системи біологічних знань учнів / Анна Берегова // Біологія. Шкільний світ: газ. для вчителів біології. – 2008. – № 28. – С. 19-20 : ілюстр., табл.

  • Боганець Н. П. Інтерактивні технології на уроках біології та в позаурочній діяльності / Н. П. Боганець // Біологія : наук.-метод. журн. – 2006. – № 17-18. – С. 31-34.

  • Богданова О. К. Інноваційні підходи до викладання біології : навч. посіб. / О. К. Богданова. – Х. : Основа, 2003. – 128 с. – (Бібліотека журналу „Біологія” ; вип. 9).

  • Богданова О. К. Сучасні форми і методи викладання біології в школі : навч. посіб. / О. К. Богданова. – Х. : Основа, 2003. – 80 с. – (Бібліотека журналу „Біологія”; вип. 1(1)).

  • Брижевич Г. М. Інтерактивні форми навчання на уроках біології / Г.  М. Брижевич // Біологія : наук.-метод. журн. – 2007. – № 19-21. – С. 27-32.

  • Войтенко Т. Н. Застосування інтерактивних технологій на уроках біології / Тетяна Войтенко // Біологія. Шкільний світ: газ. для вчителів біології. – 2009. – № 25. – С. 18-19.

  • Гаврилюк О. О. Формування екологічного мислення і свідомості учнів шляхом застосування інтерактивних форм і методів навчання/ О. О. Гаврилюк // Біологія : наук.-метод. журн. – 2012. – № 7. – С. 7-11.

  • Жирська Г. Я. Інноваційні методи навчання в процесі вивчення біології // Загальна методика навчання біології : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / за ред. І. В. Мороза. – К. : Либідь, 2006. – С. 276-284.

  • Інтерактивне навчання / авт.-уклад. О. Пометун, Л. Пироженко // Біологія. Хімія : газ. для вчителів біології. – 2004. – № 13. – Вкладка. Бібліотечка „Шкільного світу”. – С. 1-16.

  • Кузьменко Г. Н. Інтерактивні методи на уроках біології у класах філологічного профілю / Ганна Кузьменко // Біологія і хімія в шк. : наук.-метод. журн. – 2005. – № 5. – С. 15-17.

  • Ланько О. М. Інтерактивні технології в розвитку творчих здібностей учнів на уроках та позаурочних заходах з біології / О. М. Ланько // Біологія : наук.- метод. журн. – 2010. – № 5. – С. 7-12 : ілюстр.

  • Ляшко В. А. Технології інтерактивного навчання на уроках біології / Віра Ляшко // Біологія і хімія в шк. : наук.-метод. журн. – 2004. – № 5. – С. 15-16.

  • Немченко К. Д. Використання елементів інтерактивного навчання на уроках біології та в позакласній роботі / К. Д. Немченко // Біологія : наук.-метод. журн. – 2007. – № 33. – С. 7-11.

  • Рукас В. В. Інтерактивні методи у викладанні біології в системі особистісно орієнтованого навчання / В. В. Рукас // Біологія : наук.-метод. журн. – 2005. –№ 30. – С.2-7.

  • Стецюк Л. Д. Уроки біології. Інтерактивні вправи + структуровані конспекти / Людмила Стецюк // Біологія. Шкільний світ : газ. для вчителів біології. – 2011. – № 22/23. – С. 16-22 : табл., схеми

  • Шевченко К. М. Використання та результативність інтерактивних методів на уроках біології / К. М. Шевченко // Біологія : наук.-метод. журн. – 2010. –№ 33. – С. 2-4.






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка