Педіатрія, як наука про здорову і хвору дитину, її місце в системі загальної медицини. Основні історичні етапи розвитку педіатрії в Україні. Принципи організації і методи лікувально-профілактичної допомоги дітям в Україні



Дата конвертації08.06.2016
Розмір445 b.


Педіатрія, як наука про здорову і хвору дитину, її місце в системі загальної медицини.Основні історичні етапи розвитку педіатрії в Україні. Принципи організації і методи лікувально-профілактичної допомоги дітям в Україні.

  • Педіатрія, як наука про здорову і хвору дитину, її місце в системі загальної медицини.Основні історичні етапи розвитку педіатрії в Україні. Принципи організації і методи лікувально-профілактичної допомоги дітям в Україні.

  • Проф. О.Є.Федорців


План лекції

  • Педіатрія як наука.

  • Особливості педіатрії.

  • Особливості збору анамнезу.

  • Основні історичні етапи розвитку педіатрії в Україні.

  • Основні показники роботи педіатричної служби.

  • Методи лікувально-профілактичної допомоги дітям в Україні.









  • Педіатрія – (від грецького paidos – дитина, iatreia - лікування) – “Є наука про відмінні особливості в будові, відправленнях та захворюваннях дитячого організму і базованого на цих особливостях збереження здоров’я і лікування захворювань у дітей”.

  • (С.Х. Хотовіцький, 1836 р., Педіатрика”).



  • Педіатрія – наука про здорову і хвору дитину;

  • - це вся медицина, зсунута у дитячий вік;

  • - одна з найважливіших галузей медицини, яка займається профілактикою і лікуванням захворювань дитячого віку;

  • - це галузь медицини, яка відповідає за майбутнє суспільства, його перспективу



  • Являючись наукою про організм людини, що росте і розвивається, педіатрія, на основі поглибленого вивчення особливостей дитячого організму в різні вікові періоди, ставить головною ціллю створення найкращих умов для всебічного його розвитку і найбільшої стійкості по відношенню до шкідливих факторів. Тому основний напрямок педіатрії – профілактичний (М.С. Маслов, 1961 р.)

  • Який в колисці – такий і в могилі.

  • (Народна мудрість).



  • Головне завдання дитячого лікаря у тому, щоб, по – перше, вивчити закони нормального росту і розвитку окремих органів, по – друге, вивчити всі умови, які сприяють цим процесам, і умови, які їх сповільнюють. Важливість цього завдання видно з того факту, що анатомо – фізіологічні особливості дитячого організму пояснюють нам як частоту різних захворювань, так і клінічні відхилення в перебігу окремих захворювань у дітей у порівнянні з дорослими.

  • (М.П. Гундобін).



Особливості педіатрії:

  • 1. На дитину не можна дивитися як на зменшену копію дорослого.

  • 2. Значна кількість захворювань починається у дитячому віці.

  • 3. Ряд захворювань зустрічаються тільки у дитячому віці: рахіт, спазмофілія, пілоростеноз, синдроми Патау, Едварса, аномалії конституції.

  • 4. Є захворювання, які зустрічаються переважно у дітей: гострі дитячі інфекції, глистяні інвазії.





  • 5. Захворювання, які зустрічаються і у дорослих, у дітей мають свої особливості перебігу (пневмонії у дітей раннього віку, як правило, двобічні, дрібновогнищеві; бронхіоліти проходять тяжко, з дихальною недостатністю, часто у дітей спостерігається інтоксикаційний синдром, судоми, тощо).

  • 6. Кожен лікар стикається з педіатрією: лор, окуліст, гінеколог, акушер, ортопед, і т.д.



  • 7. Педіатрія тісно пов’язана з іншими галузями науки: біохімією, фізикою і біофізикою, біологією, а також іншими галузями медицини: терапією, хірургією, гігієною, акушерством, гінекологією.

  • 8. Знання з педіатрії допомагають лікарям інших спеціалізацій: ортопедам, акушерам, хірургам, кардіологам, тощо.

  • 9. Особливості збору анамнезу, обстеження анатомо – фізіологічних особливостей дітей різного віку.



Особливості збору анамнезу:

  • Виясняється антенатальний анамнез, перебіг вагітності, професійні шкідливості батьків, їх вік, шкідливі звички; акушерський анамнез; харчовий, алергічний, генетичний, епіданамнез;

  • Лікар збирає анамнез, як правило, не безпосередньо у хворого, а у батьків, родичів, опікунів, осіб, які доглядають за дитиною;

  • Щоб виявити відхилення від норми, треба добре знати анатомо – фізіологічні особливості дитячого організму у віковому аспекті.



Особливості обстеження у дітей:

  • Слід враховувати особливості реакції дитини на чужу людину, на білий халат; негативне ставлення до огляду;

  • Дослідження проводити у наступній послідовності: від менш неприємних до неприємних (в кінці огляду проводиться обстеження ротової порожнини).



  • Умовно педіатрію можна розділити на наступні галузі:

  • - профілактичну;

  • - клінічну;

  • - наукову;

  • - соціальну;

  • - екологічну;

  • - психосоматичну.



  • Профілактика – це система міроприємств (заходів), які сприяють попередженню розвитку захворювань та інвалідизації.



Стан здоров’я населення визначається:

  • Способом життя – 50 %;

  • Впливами навколишнього довкілля – 20 %;

  • Генетичними чинниками – 20 %;

  • Рівнем розвитку медичної науки;

  • Станом медичної допомоги – 10 %.



  • У виникненні, перебігу, лікуванні і прогнозі практично всіх захворювань (хоча і в різній мірі) відіграють роль психічні фактори.



  • “Неправильно лікувати очі без голови, голову без тіла, так же як тіло без душі”

  • (Сократ)



  • “Знаючи взаємну один на одного дію душі і тіла, обов’язком вважаю замітити, що є і душевні ліки, які лікують тіло і черпаються з науки мудрості, частіше з психології.

  • (М.Я.Мудров)



Психосоматичні розлади пов’язані з:

  • Обтяженою психосоматичними захворюваннями спадковістю;

  • Порушеннями функцій вегетативної нервової системи;

  • Особливостями особистості дитини;

  • Своєрідністю сімейного оточення;

  • Наслідками пошкодження головного мозку, що ведуть до порушень нейродинаміки;

  • Психотравмуючими обставинами.



Етапи розвитку педіатрії:

  • І. Дореволюційний етап:

  • - слабкий розвиток педіатричної науки на Україні;

  • - догляд за новонародженими і хворими дітьми протягом віків був справою бабок – повитух;

  • - народжуваність і приріст населення на Україні були високими поряд з високою дитячою смертністю;

  • - відсутність медичної допомоги, поширеність повір’їв, пересудів, антисанітарні умови догляду за новонародженими і хворими дітьми.



  • Петро І вважав справою державної величини діяльність монастирів по догляду за сиротами і незаконнонародженими дітьми.

  • М.В. Ломоносов поставив боротьбу з дитячою смертністю на державний рівень; зробив спробу науково обгрунтувати раціональні міроприємства по боротьбі з дитячою захворюваністю і смертністю.



Перша половина XIX ст. функціонування вільноекономічного товариства:

  • Пропаганда віспощеплення;

  • Вивчення питання дитячої захворюваності і смертності;

  • Видання “Керівництва до виховання, утворення і збереження здоров’я дітей” Кіндратія Грума.

  • Випуск газети “Друг здравия” з статтями по догляду за дитиною, по дитячих захворюваннях та їх лікуванню.



  • 30 – 40 –і роки XIX ст. – виникнення педіатрії як самостійної галузі медицини.

  • 1834 рік – в Петербурзі відкрилась перша дитяча лікарня (Миколаївська) – одна з перших у світі дитячих лікарень



Степан Хомич Хотовіцький (1796 – 1885 рр.)

  • Перший російський педіатр.

  • Народився у с. Красилові Хмельницької області.

  • Вперше викладав педіатрію, як окрему галузь клінічної медицини на кафедрі акушерства, жіночих і дитячих хвороб в Медично – хірургічній академії в Петербурзі.

  • В 1836 році написав перший російський посібник по дитячих хворобах “Педиятрика”.

  • 1865рік - в Медично – хірургічній академії організована перша в Росії кафедра дитячих хвороб з клінікою на 10 ліжок на чолі з професором Флоринським.



К.А. Раухфус – батько будівництва дитячих лікарень.

  • Описав клініку вроджених вад серця;

  • створив дитячу оториноларингологію;

  • описав ряд нових захворювань і симптомів.

  • У 1887 році за його проектом в Москві була збудована дитяча лікарня (сьогодні лікарня ім. І.В. Русакова).



Ніл Федорович Філатов (1847 - 1902) – батько клінічної педіатрії.

  • Професор дитячої клініки Московського університету.

  • Написав посібник “Семиотика и диагностика детских болезней”.

  • У 1885 р. описав висівкоподібне лущення на слизовій оболонці щік і губ при корі.

  • Вперше описав скарлатинозну краснуху;

  • описав клініку “ідіопатичного запалення шийних лімфатичних залоз” (Інфекційний мононуклеоз).



Ніл Федорович Філатов



Микола Петрович Гундобін (1860 - 1908)

  • професор Військової медичної академії Петербурга;

  • Перший педіатр, який детально вивчив анатомо – фізіологічні особливості дитячого організму.

  • Написав “Особенности детского возраста” (1906 р.).

  • Засновник товариства “Союз боротьби з дитячою смертністю в Росії “ (1904 р.)



Іван Вісаріонович Троїцький

  • Один з перших педіатрів на Україні;

  • працював у Київському, Харківському, Катеринославському університетах.

  • з 1885 р. працював приват – доцентом курсу дитячих хвороб Київського університету.

  • Розробив дози лікарських речовин для дітей згідно з їх анатомо – фізіологічними особливостями.



  • Описав клініку паротиту у дітей.

  • Використовував експеримент як метод вивчення клінічної медицини.

  • Виділив соціальні умови як фактор, який визначає розміри захворюваності і смертності.

  • Велику увагу приділяв профілактиці захворювань.

  • Вивчав розлади травлення, харчування, обміну речовин, та нервової системи.



Перші організатори кафедр педіатрії на Україні:

  • В.Е. Чернов – у Києві (1889 р.)

  • В.Ф. Якубович – в Одесі (1903 р.)



Післяреволюційний етап:

  • 1924 р. – створений Київський науково – дослідний інститут охорони здоров’я дітей і підлітків, який у 1929 році перейменований на Київський НДІ ПАГ.

  • 1930 р. – відкриття педіатричних факультетів при Київському, Вінницькому, Донецькому, Одеському медінститутах.

  • 1936 р. – вийшов перший номер журналу ПАГ.



  • 1959 р. – заснована кафедра педіатрії Тернопільського медінституту;

  • 1987 р. – у м. Тернополі проходив VIII з’їзд педіатрів України;

  • 1997 р. – (квітень) Тернопільський медінститут перейменовано на Тернопільську медичну академію ім. І.Я. Горбачевського;

  • 1999 р. – утворена кафедра пропедевтики дитячих хвороб з медсестринством у педіатрії.



Видатні українські педіатри:

  • Амбодик – Максимович Нестор Максимович (1744 – 1812 р.) – доктор медицини, засновник вітчизняного акушерства, педіатрії, фармакогнозії.

  • Бунгер Християн (1774 – 1857 р.) – один з перших відомих педіатрів Києва початку XIX ст. , доктор медицини, написав “Про епідемічні захворювання”.



  • Хотовіцький Степан Хомич (1794 – 1885 р.) – засновник вітчизняної наукової педіатрії, написав перший посібник з дитячих хвороб.

  • Ліпський Олександр Лукич – український педіатр, доктор медицини. Вивчив клініку дитячих хвороб. Докторська дисертація присвячена мікроскопічній будові кишкового каналу, написав монографію “Про фіброзне (крупозне) запалення зіву у дітей”.



  • Кисель Олександр Андрійович (1859 – 1938 р.) – народився у Києві,працював у ІІ Московському медінституті. Опублікував більше 600 праць, присвячених ревматизму, інфекційним захворюванням у дітей, вперше описав хронічну інтоксикацію при туберкульозі, критерії ревматизму, глистяну інвазію; багато уваги приділяв санаторно – курортному лікуванню дітей.



  • Аркавін Яків Сергійович (1865 – 1930 р.) –

  • Працював у місті Харкові, опублікував більше 30 праць з проблем штучного вигодовування дітей, боротьби з дитячою смертністю на грунті розладів харчування. Засновник неонатології на Україні.



Російські педіатри:

  • Сперанський Георгій Несторович – помер в 1969 році у віці 96 років, редактор журналу “Педіатрія”;

  • Багато уваги приділяв патології дітей раннього віку; пневмонії, сепсису;

  • Розробив класифікацію гломерулонефриту;

  • По його ініціативі була відкрита у Москві у 1908 році перша консультація для дітей грудного віку;



  • Був директором Центрального науково – дослідного інституту охорони материнства і дитинства; член кор. АН СРСР;

  • Написав “Підручник захворювань дітей раннього віку”;

  • Очолював Всесоюзне наукове товариство дитячих лікарів.



Тур Олександр Федорович (1894 - 1974)

  • Багато уваги приділяв вигодовуванню дітей раннього віку, рахіту, дитячій гепатології;

  • З 1930 року очолював кафедру шпитальної педіатрії в Ленінградському педіатричному медичному інституті;

  • Написав перші книги з дитячої гематології, фізіології і патології дітей періоду новонародженості;

  • Видав підручник “Пропедевтика дитячих хвороб”, “Довідник з дієтетики дітей раннього віку”;

  • Написав монографію “Рахіт”.



Маслов Михайло Степанович (1885 - 1961)

  • Очолював кафедру педіатрії Ленінградської Воєнно – медичної академії з 1921 року;

  • блискучий клініцист і дослідник;

  • створив нові патогенетичні концепції дитячих захворювань, запропонував нові підходи до їх лікування;

  • написав книги: “Основи вчення про дитину ”, “Діагноз і прогноз дитячих захворювань”, “Клінічні лекції з факультетської педіатрії”.



Педіатри України радянського часу:

  • Член – кореспондент АМН СРСР, Олена Миколаївна Хохол;

  • Академік Олена Михайлівна Лук’янова;

  • Член – кореспондент НАН, АМН України, РАМН, проф. В.М. Сідельников;

  • Член – кореспондент АМН України, заслужений працівник Вищої школи Іван Семенович Сміян;

  • Професори: У.М. Руднєв, С.І. Ігнатова, А.А. Андрущук, Б.Я. Резник, П.А. Єренков.













Сучасні педіатри України:

  • Академік Олена Михайлівна Лук’янова – директор Інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМН України, академік НАН; Російської АМН; д.м.н., проф.

  • Валентина Дмитрівна Отт – головний республіканський дитячий дієтолог.

  • Віталій Григорович Майданник – завідувач кафедри педіатрії № 4 Національного медичного університету ім. А.А. Богомольця.



  • Юрій Миколайович Нечитайло – завідувач кафедри пропедевтики дитячих хвороб Буковинської державної медичної академії.

  • Олег Зіновійович Гнатейко – директор інституту спадкової патології АМН України, завідувач кафедри пропедевтики педіатрії та клінічної генетики, лауреат Державної премії, Заслужений діяч науки і техніки, академік АН Вищої школи України, доктор мед. наук, проф.



  • Здоров’я – це стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя,а не тільки відсутність захворювань і фізичних дефектів.

  • (Статут Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я).



  • Здоров’я – це властивості людини виконувати свої біосоціальні функції у змінюваному середовищі, з перевантаженням і без втрат, при умові відсутності захворювань і дефектів (ВООЗ, 1968).



  • Наука, яка вивчає, як виховувати дитину, щоб оптимально формувати її здоров’я, що треба робити, щоб вона оптимально реалізувала свій вроджений потенціал життя, називається педологією.



  • Якщо людина займається дослідженням свого організму або морального стану, то безумовно визнає себе хворою (Гете) - рівень медицини настільки високий, що визнати кого - небудь здоровим у даний час неможливо.

  • Наука про здоров’я, показники та критерії здоров’я називається валеологією.



Основні статистичні показники діяльності дитячих лікувально –діагностичних закладів:

  • Смертність немовлят =

  • Кількість дітей, що померли

  • у віці до 1 року в даному році x 1000

  • 2/3 новонароджених, що народились

  • живими в поточному році

  • + 1/3 н/н, що народились живими в минулому році



  • Індекс здоров’я =

  • Число дітей, що не

  • хворіли на 1 –му році життя x 100

  • Число дітей, що досягли 1 –го

  • року життя

  • Норма 20 – 25. Аналогічно вираховують індекс здоров’я для дітей 2 –го року життя.



  • Народжуваність =

  • Число народжених x 1000

  • Середньорічна чисельність населення



  • Первинна захворюваність =

  • Число дітей, що вперше

  • захворіли в поточному році x 1000

  • Середньорічна чисельність

  • дитячого населення



  • Загальна захворюваність =

  • Число всіх зареєстрованих

  • хворих дітей в поточному році x 1000

  • Середньорічна чисельність

  • дитячого населення



  • Об’єм диспансерного спостереження за дітьми =

  • Число хворих дітей, що знаходяться

  • на диспансерному

  • спостереженні протягом року x 1000

  • Середня кількість дітей на дільниці



  • Ефективність диспансеризації

  • Число хворих дітей, знятих з диспансерного

  • обліку в зв’язку з

  • покращенням стану здоров’я x 100

  • Число хворих дітей, що

  • знаходяться на обліку

  • з початку року



ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка