Передовий педагогічний досвід



Дата конвертації02.06.2016
Розмір445 b.


Передовий педагогічний досвід

  • Радкевич Л.А.,

  • завідувач РМК


  • Передовий педагогічний досвід – це результат творчої діяльності педагога з елементами новизни, спрямований на реалізацію актуальних завдань навчання і виховання.



Передовий педагогічний досвід має оцінюватися за такими основними критеріями:

  • актуальність і перспективність;

  • висока результативність;

  • наукова обгрунтованість;

  • існування елементів новизни й оригінальності;

  • можливість творчого наслідування досвіду іншими педагогами.



Актуальність і перспективність.

  • Тобто досвід має сприяти вирішенню завдань сучасного етапу розвитку освіти, задовольняти потреби педагогічної практики, допомагати в подоланні труднощів при здійсненні навчально-виховного процесу.



  • Висока результативність, стабільність показників, оптимальність. Це означає, що застосування досвіду повинно сприяти підвищенню рівня навчальних досягнень учнів, забезпечувати постійну ефективність і стабільність результатів протягом тривалого часу за менших витрат часу й зусиль.



Наукова обгрунтованість,

  • тобто відповідність основним принципам, законам педагогічної діяльності. Однак слід зазначити, що в деяких випадках досвід суперечить загальноприйнятим положенням педагогічної науки. У таких випадках необхідно здійснити грунтовні дослідження, забезпечити оцінювання компетентними спеціалістами, щоб мати змогу вважати цей досвід передовим.



Існування елементів новизни й оригінальності.

  • Незалежно від того, чи виходять автори досвіду за межі відомих форм і методів, чи здійснюють педагогічний процес у цих самих межах, вони завжди вносять до нього щось індивідуально значуще.



Можливість творчого наслідування досвіду іншими педагогами

  • Учителі мають бути підготовленими до наслідування, сприйняття ППД. З цього приводу П.П.Блонський писав: “Шляхом практики мистецтву виховання може навчитися лише той, хто засвоїв та заздалегідь вивчив теорію та підготовлений до тих вражень, які має дати йому досвід”. Інакше кажучи, якісне зерно, висіяне в погнилий грунт, не проросте.



На практиці розрізняють три рівні передового педагогічного досвіду

  • Науковий рівень. Цей досвід можна характеризувати як новаторський. Новаторство – рушійна сила прогресу. Педагог-новатор – це людина, яка пропонує нову ідею, втілення якої потребує принципово нового підходу.

  • Методичний рівень. Розкриття технології досвіду конкретної методичної ідеї, яка передбачає внесення в педагогічну теорію суттєво нового – методу, прийому, засобу навчання, нового типу посібників.

  • Практичний рівень. Досягнення педмайстерності, тобто бездоганного, гнучкого, доцільного застосування вже відомого в педагогіці й методиці. Новизна в цьому разі проявляється в деталях. Майстерність, накопичуючись кількісно, може дати нову якісь, тобто сформувати вчителя-майстра.



  • Пошук ППД може мати цілеспрямований і випадковий характер. Цілеспрямований пошук ППД здійснюється за наперед визначеним планом. Випадковий пов’язаний зі спостереженням за роботою вчителів під час відвідування уроків, позакласних заходів, занять гуртків або виступом учителя в процесі обміну досвідом на методичному засіданні, вивченням шкільної документації, проведенням атестації тощо.



Методи вивчення ППД:

  • вивчення системи роботи вчителя, спостереження за його діяльністю;

  • бесіди з метою виявлення таких елементів у педагогічній діяльності вчителя, які складно визначити на основі відвіданих уроків, заходів тощо;

  • вивчення шкільної документації;

  • анкетування колег носія ППД, його учнів, їхніх батьків.



Мета узагальнення ППД:

  • визначити засоби, форми, прийоми, методи, за допомогою яких досягнуто позитивного результату, вивчити умови забезпечення впровадження його в практику.



Схема узагальнення матеріалу ППД:

  • тема досвіду, обгрунтування його актуальності з точки зору розбудови національної школи й потреб практики;

  • коротка характеристика змісту досвіду, проблем, які вирішуються з його допомогою;

  • переваги досвіду над існуючою практикою;

  • сучасні теоретичні ідеї, які є науковою основою досвіду, реалізація з їх допомогою основних дидактичних принципів навчання;

  • провідна ідея досвіду, що визначає його суть, варіативність форм його застосування;

  • технологія досвіду, форми, методи, прийоми роботи, алгоритми дій;

  • якісна й кількісна динаміка, зміни результативності навчально-виховного процесу;

  • рекомендації щодо використання досвіду в практичній діяльності педагогів.



Суттєві недоліки при узагальненні досвіду:

  • глобальність досвіду. На практиці потрібно узагальнювати переважно не систему роботи вчителя, а розвязання важливої педагогічної проблеми, форм, методів, прийомів, що вміло використовує педагог;

  • в узагальнених матеріалах йдеться лише про діяльність учителя, але залишається поза увагою діяльність учнів;

  • даються оцінювальні положення загального типу (йдеться про те, що робить учитель, але не зазначається, як він це робить);

  • даються конкретні результати успішності, вихованості учнів, а не відображається динаміка зміни цих результатів;

  • не вказуються умови запровадження досвіду, не аналізуються труднощі, з якими зустрічається вчитель у процесі роботи.



Під час узагальнення досвіду варто дотримуватися таких вимог

  • 1. Ознайомлення з досвідом роботи вчителя доцільно розпочати з обгрунтування тієї чи іншої проблеми, яка зумовила потребу в узагальненні саме цього досвіду.

  • 2. Описування змістової значущості досвіду й можливих варіантів його реалізації в учнівському колективі з урахуванням найважливіших внутрішньошкільних і позашкільних звязків.

  • 3. Показ системи умов у їхній послідовності та взаємозумовленості, яка забезпечує ймовірність досягнення найвищих результатів.

  • 4. Описання технології досвіду з обовязковим зазначення місця й часу.

  • 5. Описання виявлених труднощів, можливих негативних наслідків.

  • 6. Визначення потреб, які можна задовольнити за допомогою цього досвіду, а також окреслення меж його застосування.

  • 7. Проведення аналізу допущених помилок та умов, за яких використання досвіду небажане чи неможливе.

  • 8. Динаміка змін на рівні знань, умінь, навичок, вихованості, розвитку учнів.

  • 9. Осмислення питань, які не отримали в досвіді професійного вирішення та потребують подальшої поглибленої роботи.



Матеріали, які відображають досвід роботи вчителя

  • Розроблена автором досвіду методика проведення циклу уроків (в межах однієї теми).

  • Відеозапис уроків (бажано).

  • Дидактичний, роздатковий матеріал, виготовлений учителем і його учнями.

  • Методичні розробки учителя, його доповіді, виступи.

  • Планування роботи вчителя.

  • Творчі роботи автора ППД, друковані праці.

  • Публікації про його діяльність у науковій та педагогічній пресі.

  • Учнівські роботи (реферати, твори…).

  • Прилади, моделі, таблиці (або їх фотографії), виготовлені учнями під керівництвом учителя.

  • Фотоматеріали, які відображають педагогічну діяльність учителя.

  • Усі ці матеріали разом із характеристикою педагогічної, методичної діяльності носія досвіду, складеною керівниками освітньої установи, збираються та систематизуються.



Після узагальнення, перед поширенням і впровадженням у практику, досвід має пройти етап обєктивного оцінювання.

  • Методи оцінювання:

  • метод експертного оцінювання, який полягає в широкому обговоренні й оцінюванні досвіду експертними носіями в складі вчителів, психологів, методистів;

  • метод експерименту, який полягає в перевірці всього досвіду або його елементів загальноприйнятими в сучасній педагогіці правилами.



  • Після отримання позитивної оцінки передовий педагогічний досвід затверджується на засіданні методичної ради школи, видається наказ про його впровадження в практику роботи педагогічного колективу.



Загальна технологія впровадження ППД в практику може бути стисло виражена в такій послідовності:

  • 1) ознайомлення вчителів з передовим досвідом, визначення його переваг порівняно з традиційними методами;

  • 2) створення сприятливих умов для розвитку творчості вчителів, показ прийомів роботи на практиці;

  • 3) організація практичної роботи із застосуванням інтегративних методик;

  • 4) організація педагогічного спрямування запровадження раціональних методів роботи;

  • 5) моральне й матеріальне заохочення носія ППД.



Способи розповсюдження ППД:

  • на засіданнях МО, семінарах, нарадах, засіданнях педради, науково-практичних конференціях, педчитаннях заслуховуються повідомлення про наслідки впровадження досвіду вчителя;

  • безпосереднє ознайомлення з передовим досвідом, що пропагується шляхом відвідування навчальних занять під час проведення проблемних, творчих семінарів;

  • створення шкіл ППД, якими керують носії передового досвіду;

  • друкована пропаганда через випуск методичних бюлетенів, буклетів, альбомів, плакатів, інформаційно-методичних листів, так званих естафет ППД, підготовка та публікації статей відповідного змісту в газетах, журналах;

  • наочна пропаганда ППД методом експонування матеріалів цього досвіду на шкільній, районній, обласній педагогічних виставках;

  • пропаганда за допомогою технічних засобів навчання – створення фонотеки магнітофонних записів, відео- та кінофільмів, організації радіо- й телепередач.



Отже, систематична, цілеспрямована робота з упровадження нового в педагогічну практику може бути орієнтовно представлена таким чином:

  • виявлення, вивчення й оцінювання кращого досвіду вчителів школи;

  • “вирощування” власного педагогічного досвіду;

  • узагальнення результатів вивченого “вирощеного” досвіду;

  • організація пропаганди та впровадження ідей передового досвіду в практику роботи вчителів школи;

  • організація внутрішкільного контролю за станом упровадження передового досвіду, аналіз творчого використання ідей передового досвіду в практичній діяльності педагогічного колективу школи.



Основні вимоги щодо оформлення матеріалів ППД

  • Титульний лист.

  • Зміст досвіду.

  • Виписка з рішення педради школи.

  • Анотація на досвід.

  • Модель організаційно-педагогічної діяльності школи щодо поширення ППД.

  • Характеристика автора досвіду.

  • Опис змісту досвіду.

  • Додаток до досвіду роботи.



Основні вимоги до змісту матеріалів ППД

  • Структура змісту досвіду.

  • Вступ (коротке обгрунтування актуальності досвіду, оцінка сучасного стану проблем, ціль роботи над проблемою, взаємозвязок із сучасними дослідженнями, можливості педагогічного досвіду в усуненні недоліків, утруднень, протиріч масової педагогічної практики).

  • Нормативно-правова база (короткий огляд документів з проблеми).



  • 3. Теоретична основа досвіду (короткий анотований огляд літератури).

  • 4. Технологія досвіду містить:

  • узагальнені схеми реалізації педагогічних ідей у системі навчання;

  • формулювання ведучої ідеї досвіду (короткий витяг із нормативного документа чи теорії з проблеми);

  • формулювання гіпотези педагогічного дослідження (прогнозовані шляхи досягнення результату, обгрунтування цінності досвіду);

  • постановка цілей і задач досвіду;

  • розкриття сутності досвіду;

  • ілюстративний опис (форми, методи. прийоми).



  • 5. Результативність досвіду :

  • - результати анкетування;

  • експертна оцінка уроку учителя батьками, педагогами, учнями;

  • результат контрольних зрізів з предмета;

  • результати тестування учнів з метою виявлення динаміки реалізації особистісних якостей школярів (емоційна сфера, мотиви навчальної діяльності, соціальна сфера, пізнавальна, вольова сфера і т.д.);

  • рівень сформованості основних компетенцій учнів.

  • Результативність діагностичної роботи з вивчення ППД оформляється у вигляді таблиць, діаграм з аналітичним коментарем.



  • 6. Висновки (на окремому аркуші) – оцінка результатів роботи. У висновках розкривають можливості їхнього використання, відзначають наукову новизну і соціальну цінність проблеми.

  • 7. Рекомендації – матеріали, в яких визначають подальші шляхи роботи для більш глибокого вивчення проблеми. Рекомендації повинні містити конкретний характер і бути цілком підтверджені даною роботою. За необхідністю рекомендації можуть спиратися на додаткові матеріали, що приводяться в додатках.



  • 8. Список використаної літератури.

  • 9. Вимоги до додатків. Сюди можуть бути включені ілюстрації, дидактичний матеріал, фото, описи методик, компютерних програм, творчі роботи учнів, таблиці, діаграми, що ілюструють результативність досвіду, розробки позакласних заходів, що є міні-моделлю, проекцією педагогічних ідей у системі навчання.



  • Своєчасно побачити й належним чином оцінити оригінальне, нове й перспективне в роботі вчителя, створити сприятливі умови для впровадження його в практику – основне в діяльності сучасного керівника школи.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка