Персональний склад регіональних експертних груп з кожного предмета (як правило, вісім осіб) затверджується наказом регіонального центру оцінювання якості освіти



Дата конвертації28.05.2016
Розмір446 b.









Група експертів, аналізуючи завдання тесту, визначає (оцінює) вірогідність правильної відповіді на певне завдання мінімально підготовленого абітурієнта. Експертні оцінки усереднюються, а ці середні значення використовуються для визначення критеріального порогу «склав/не склав» або так званого «порогового бала».

  • Група експертів, аналізуючи завдання тесту, визначає (оцінює) вірогідність правильної відповіді на певне завдання мінімально підготовленого абітурієнта. Експертні оцінки усереднюються, а ці середні значення використовуються для визначення критеріального порогу «склав/не склав» або так званого «порогового бала».







Експертні комісії з визначення оцінки за шкалою 100 – 200 балів при Українському центрі оцінювання якості освіти

  • Експертні комісії з визначення оцінки за шкалою 100 – 200 балів при Українському центрі оцінювання якості освіти

  • Експертні групи при регіональних центрах оцінювання якості освіти

  • Робоча група Українського центру оцінювання якості освіти



Персональний склад регіональних експертних груп з кожного предмета (як правило, вісім осіб) затверджується наказом регіонального центру оцінювання якості освіти.

  • Персональний склад регіональних експертних груп з кожного предмета (як правило, вісім осіб) затверджується наказом регіонального центру оцінювання якості освіти.

  • До складу груп входять:

  • науково-педагогічні працівники вищих навчальних закладів;

  • педагогічні працівники загальноосвітніх навчальних закладів міської та сільської місцевостей.



фаховість як наявність вищої освіти з певного предмета й досвіду його викладання;

  • фаховість як наявність вищої освіти з певного предмета й досвіду його викладання;

  • принциповість як необхідність займати й обґрунтовувати свою позицію;

  • відповідальність як розуміння важливості довіреної справи, вимога відійти від особистісних та корпоративних інтересів;

  • уміння працювати в команді як здатність не тільки донести свою думку, а й вислухати колег, витримати баланс між необхідністю наполягти на своєму та потребою піти на поступки;

  • відкритість до нового досвіду діяльності як уміння вчитися й долати стереотипи.



  • той, хто володіє найменшим обсягом знань і умінь, необхідних для виконання завдання;

  • той, хто своїми знаннями й уміннями ледь відповідає освітньому предметному стандарту;

  • той, чиї знання й уміння є фрагментарними, граничними, але прийнятними.



Обсяг знань

  • Обсяг знань

  • Обсяг умінь

  • З точки зору ВНЗ як замовника

  • З точки зору ЗНЗ як «постачальника» (стандарти, програми, підручники)



Знання – це здатність запам’ятовувати факти, принципи, процеси в різних предметних галузях

  • Знання – це здатність запам’ятовувати факти, принципи, процеси в різних предметних галузях

  • Розумінняздатність розуміти матеріал, який вивчається

  • Застосування – здатність використовувати засвоєний матеріал у нових ситуаціях

  • Аналізування – здатність структурувати навчальний матеріал таким чином, що стає зрозумілою загальна організаційна структура

  • Синтезування – здатність поєднати окремі частини знань для отримання цілого, що набуває нової якості

  • Оцінювання – здатність судити про цінність даного навчального матеріалу в межах сформульованої мети



Хронологічна

  • Хронологічна

  • Просторова

  • Інформаційна

  • Мовленнєва

  • Логічна

  • Аксіологічна







співвідносити подію з історичною епохою;

  • співвідносити подію з історичною епохою;

  • установлювати хронологічну послідовність подій на рівні історичних періодів;

  • співвідносити персоналії з історичною епохою;

  • орієнтуватися в історичній карті: читати легенду карти; розпізнавати основні історико-географічні регіони; сусідні держави;

  • визначати ключові особливості історичного періоду;

  • аналізувати історичні джерела на елементарному рівні: співвідносити джерело з епохою, установлювати авторство, розпізнавати ключові події;

  • співвідносити поняття з їхніми визначеннями;

  • розпізнавати найвидатніші культурні пам’ятки (вміщені у підручниках);

  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки на елементарному рівні.





































































































































































1. У більшості абітурієнтів не сформовані базові уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, працювати з джерелами історичної інформації різного змісту, а саме:

  • 1. У більшості абітурієнтів не сформовані базові уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, працювати з джерелами історичної інформації різного змісту, а саме:

  • установлювати відповідність між змістом фрагмента документа та певною епохою,

  • аналізувати зміст фрагмента історичного документа та пояснювати основні ідеї, які він висвітлює,

  • характеризувати діяльність видатних історичних постатей.

  • 2. Значна кількість абітурієнтів продемонструвала недостатній рівень

  • сформованості картографічних умінь.

  • 3. У переважної більшості учасників викликали труднощі завдання на розпізнавання пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва.

  • 4. Традиційно складними для учасників виявилися завдання, які перевіряли вміння встановлювати послідовність подій у часі.















Виникнення та розквіт Київської Русі

  • Виникнення та розквіт Київської Русі

  • Софійський собор у Києві (перша половина 11 ст.). Сучасний вигляд.

  • Мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві.

  • Спасо-Преображенський собор в Чернігові. 1036. Сучасний вигляд.

  • Успенська соборна церква Києво-Печерського монастиря. 1073–1087. Реконструкція. Сучасний вигляд.

  • Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція). 1 пол. 12 ст.

  • Євангеліст Лука. Мініатюра з Остромирового Євангелія. 1056–1057.

  • Родина князя Святослава Ярославовича. Мініатюра з «Ізборника» 1073.

  • Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

  • Мозаїчна композиція «Євхаристія» з Михайлівського Золотоверхого собору. 1108–1113.

  • Холмська ікона Богородиці (візантійська традиція). 11 ст.

  • Свенська ікона Богородиці зі святими Антонієм та Феодосієм Печерськими (початок 12 ст.)

  • Дорогобузька ікона Богородиці (остання третина 13 ст.)

  • Успенський собор у Володимирі. 1161. Реконструкція.

  • П’ятницька церква в Чернігові. Кінець 12 ст.

  • Церква святого Пантелеймона в Галичі. Кінець 12 ст.

  • Вежа в селі Стовп поблизу Холма. Середина 13 ст.

  • Усього – близько 80 джерел











для комп’ютерної перевірки

  • для комп’ютерної перевірки



Ситуаційний кластер складається з ввідного сценарію (опису ситуації) з наступними завданнями що прямо стосуються цього сценарію.

  • Ситуаційний кластер складається з ввідного сценарію (опису ситуації) з наступними завданнями що прямо стосуються цього сценарію.

  • До кожного сценарію ставиться два і більше запитань, які пов’язані з ним, але не «зчеплені» між собою. Тобто відповідь на одне запитання не повинна бути умовою для відповіді на інші запитання з цього самого кластера і не повинна впливати на них.

  • Цей формат завдань дозволяє перевірити сформованість інтелектуальних умінь від першого до третього рівня (за Б. Блумом).

  • Завдання такого формату досить широко використовуються у тестах з української та іноземної мов.









Реєстрація: з 05 до 30 січня 2016р.

  • Реєстрація: з 05 до 30 січня 2016р.

  • Терміни проведення:

  • * Для проходження пробного ЗНО 09 квітня обирається лише один предмет





  • Дякую за увагу!




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка