Під терміном «ріст» розуміють збільшення довжини, об



Дата конвертації09.06.2016
Розмір445 b.


ТЕМА ЛЕКЦІЇ Розвиток соматичної і вегетативної нервової системи. Розвиток ендокринної системи. Особливості нейроендокринної регуляції в процесі росту і розвитку людини. Формування вищої нервової діяльності в різні періоди життя людини (розвиток пускових рефлексів, вищих психічних реакцій, памяті, уваги). Морфо-функціональні особливості основних аналізаторів (зорового, слухового, вестибуляторного), їх розвиток в різні вікові періоди.


Поняття про ріст і розвиток организму є одним з фундаментальних понять в біології

  • Під терміном «ріст» розуміють збільшення довжини, обєму, маси тіла дитини і підлітка, повязане із збільшенням числа клітин і їх кількості



  • Під розвитком розуміють якісні зміни в дитячому організмі, які полягають в ускладненні його організації, тобто в ускладненні будови і функції всіх тканин і органів,їх взаємовідношень і процесів їх регуляції



онтогенез

  • Весь період розвитку живої істоти, від моменту опліднення до природнього закінчення індивідуального життя. В онтогенезі виділяють два відносних етапи розвитку:

  • Пренатальний – починається з моменту зачяття до народження дитини

  • Постнатальний – від моменту народження до смерті людини.



В постнатальному развитку виділяють три таких «критичних періоди» або «вікових кризиси».

  • Вік від 2-х до 4-х років –

  • Розвиток сфери спілкування із зовнішнім світом

  • Розвиток форми мови.

  • Розвиток форми свідомості.

  • Наслідки: підвищення виховних моментів. Підвищення рухової діяльності.



  • Вік з 6-ти до 8 років:

  • Нові люди, друзі, обовязки

  • Зменшення рухової діяльності

  • Формування хронічної патології



  • Вік з 11 до 15 років.

  • Зміни гормонального балансу із дозріванням і перебудовою роботи залоз внутрішньої секреції. Розширення кола спілкування.

  • Конфлікти в сем’ї і в школі

  • Запальний характер



Нервова система:

  • Головний мозок

  • Спинний мозок

  • Периферична нервова система



Найважливіші функції нервової системи:

  • Нормальна взаємодія організму з зовнішнім світом;

  • Забезпечення поведінки згідно з умовами життя;

  • Об’єднання і регуляція всіх функцій організму, його органів, тканин, клітин і внутрішньоклітинних структур;

  • Пускова дія функціонування (скорочення м’язів).



  • Основне значення нервової системи полягає у забезпеченні найкращого пристосування організму до впливів зовнішнього середовища і здійсненні його реакцій як єдиного цілого.



  • Загальний розумовий розвиток дитини на 50 % проходить у перші 4-5 років життя; на 30 % - від 5 до 8 років; решту 20 % - від 8 до 17 років.



Особливості регулюючого впливу ЦНС

  • Швидка дія (нервовий імпульс поширюється з швидкістю 24-100 м/с і більше);

  • Точна адресованість (дія на конкретні органи);

  • Суворо дозовані;

  • Наявність зворотнього зв’язку між ЦНС і регульованими органами.



  • Принцип умовного рефлексу: формування рефлексів, протягом усього життя в залежності від умов існування.



До безумовних (вроджених) рефлексів відносять:

  • Харчовий;

  • Оборонний;

  • Орієнтовний;

  • Статевий.



Морфологічні особливості головного мозку новонароджених дітей:

  • Мозкова тканина багата водою (91,5 %) містить мало лецитину та інших білкових речовин, відрізняється хімічною будовою нейроглобуліну і нейростроміну;

  • Після народження продовжується зміна форми і величини борозн і звивин, особливо енергійно вони проходять у перші 5 років життя;



  • Число клітин макроглії в півкулях головного мозку новонародженого таке ж, як у дорослого, але вони ще не зрілі;

  • Дозрівання клітин кори закінчується до 18-20 місяців, вони не мають відростків (аксонів і дендритів);



  • Маса головного мозку відносно велика, в середньому становить 350-380 г або 1/8 – 1/10 маси тіла (у дитини річного віку – 1/11-1/12; у дорослих – 1/40-1/50 маси тіла).

  • Подвоєння маси мозку проходить у 9 міс., потроєння – до 3-х років, до 20 років він у 4-5 разів важчий, ніж при народженні.



  • Нервові шляхи головного мозку недостатньо мієлінізовані (міелінізація окремих клітин і провідних шляхів закінчується в різні терміни (від 3-4 міс для внутрішньочерепних нервів до 3-4 років – для блукаючого нерва);

  • Нервові клітини зберігають ембріональні риси;



Вегетативна нервова система:

  • Переважає симпатикотонія;

  • На 3-4 році життя – ваготонія;

  • З 5 по 12 роки встановлюється вирівнювання двох систем;

  • З 12-13 років може виникнути вегетосудинна дистонія на фоні гормональної перебудови.



Функціональні особливості ЦНС у дітей:

  • По мірі дозрівання кори рухи стають більш точними, цілеспрямованими; підкоркові вузли залишаються регуляторами тонусу м’язових груп.

  • До моменту народження органи чуття структурно сформовані, але функціонально незрілі.



Периферичні відділи аналізаторів функціонують у зв’язку з незрілістю коркових центрів:

  • Органи зору і слуху закладаються і розвиваються з розвитком ЦНС;

  • Фізіологічні особливості органу зору у новонароджених:

  • - світлобоязнь (перші 2 тижні);



  • косоокість (на 1-2-му міс);

  • - ністагм;

  • - відсутність розширення зіниць при сильних больових подразниках (на 1-му році життя);

  • - низька гострота зору (0,02 – в першому півріччі; 0,1 – до 1-го року; 1,0 – до 5 років);



  • Орган смаку функціонує уже при народженні; до 4-5 міс диференціюється повністю;

  • Орган нюху: різкі запахи дитина розрізняє з перших місяців життя; до 7-8 міс добре розрізняє і слабкі запахи;



Розвиток памяті



Утворення найпростіших умовних рефлексів

  • в середині першого місяця життя

  • Приклад: на 2 міс життя дититна, що звикла до годування грудьми на руках у матері, починає шукати груди матері, як тільки її виймуть з ліжечка



Процес пізнавання

  • до кінця первого полугодия,

  • поява матері, яка постійно доглядає за дитиною, викликає у нього позититвну реакцію.

  • Таке пізнавання вимагає встановлення більш складних тимчасових звязків між відповідними реакціями дитини і відповідним комплексом подразнень



Спогади



Тривалість спогадів

  • Попередньо проміжок часу, протягом якого утримується в памяті якась подія, дуже незначний.

  • Річна дитина сприймає лише те, що сталося декілька днів потому

  • В 3 роки тривалість тривалість збереження спогадів збільшується до декілької місяців.

  • Тривалість і стійкість спогадів у 4- та 5-річної дитини вже настілько значні, що деякі спогади зберігаються на все життя



Людські типи вищої нервової діяльності:

  • Художній тип – конкретне мислення, переважання першої сигнальної системи (переважання чутливого сприйняття дійсності);



  • Мислительський тип – добре виражене відволікання від дійсності, абстрактне мислення;

  • Середній тип – врівноважене конкретне мислення і відволікання від дійсності.



Розвиток системи :

  • Ендокринні залози беруть участь в контролі і корекції всіх життєвих процесів в організмі дитини;

  • Розвиток і удосконалення функції окремих залоз здійснюється своєрідним для кожної залози темпом;

  • Порушення активності ендокринних залоз у дітей спостерігається частіше, ніж у дорослих (незакінченність будови, лабільність регуляторних механізмів);

  • Кожна залоза має свій максимум розвитку, період сповільненого та прискореного росту, або періоди інволюції;



Для кожного періоду дитинства характерним є переважання функції певних залоз

  • Внутрішньоутробний період і новонароджені – найбільш активна інтрареналова система;

  • Грудний період – інкреторний вплив щитоподібної і вилочкової залоз;

  • Період молочних зубів – активність гіпофізу, вилочкової залози;

  • Пубертатний період – статеві залози, щитоподібна залоза, гіпофіз, значно зменшується роль вилочкової залози (процес інволюції)

  • Лише в 6-7 років виникає чітка синхронна взаємодія залоз



Анатомо-фізіологічні особливості гіпофізу

  • Початок виділення гормонів на 9-10 тижні внутрішньоутробного розвитку

  • Відсутність базальних клітин

  • Багато еозинофільних та оксифільних клітин

  • Маса залози: у новонароджених – 10-15 мг

  • 14 років – 20-35 мг

  • дорослі – 50-65 мг



Гормони передньої долі гіпофізу:

  • соматотропний (СТГ) або гормон росту

  • адренокортикотропний (АКТГ)

  • тиреотропний (ТТГ)

  • фолікулостимулюючий (ФСГ)

  • лютенізуючий (ЛГ)

  • лактогенний



Епіфіз - шишковидна залоза

  • Секреція починається на 3 місяці внутрішньоутробного розвитку

  • Непарний орган. Маса епіфізу – 0,118 г. Велика швидкість кровотоку і відсутній гематоенцефалічний бар‘єр.

  • Метаболічноактивний орган . В ньому проходить інтенсивний обмін ліпідів, білків, фосфору, нуклеїнових кислот.



  • Секреція мелатоніна максимальна до 5-7 річного віку (відсутність вторинних статевих ознак, повільне формування статевих розбіжностей), зворотній розвиток після 10 річного віку – різке зниження мелатоніну призводить до початку статевого розвитку



Функції епіфізу

  • епіфіз регулює процеси росту і статевого розвитку

  • гальмує тропні гормони

  • має гіпоглікемічну дію

  • бере участь в регуляції показників гомеостазу

  • сольового обміну (Р, К, Са, Мg)

  • має зв‘язок з вилочковою залозою і наднирниками



Щитоподібна залоза – розташовується на передній поверхні шиї, складається із двох долей і перешийка. головним фактором регуляції функції щитовидної залози є тиреотропний гормон, що виробляється передньою долею гіпофізу і регулюєтся гіпоталамусом за принципом зворотніх зв”язків

  • Щитоподібна залоза – розташовується на передній поверхні шиї, складається із двох долей і перешийка. головним фактором регуляції функції щитовидної залози є тиреотропний гормон, що виробляється передньою долею гіпофізу і регулюєтся гіпоталамусом за принципом зворотніх зв”язків

  • Гормони, щитовидної залози : тироксин, трийодтиронін, кальцитонін



Фізіологічна дія тиреоїдних гормонів

  • Регулюючи експресію генів, забезпечують реалізацію генотипу в фенотип

  • На внутрішньоутробному етапі головне значення полягає у диференціюванні тканин: серцево-судинній, кістковій, сполучній

  • регулюють білковий обмін (катаболізм та анаболізм)

  • мають виражений вплив на обмінні процеси і сприяють процесам росту

  • підвищують метаболізм вуглеводів

  • викликають посилення ліполізу

  • впливають на психічний стан людини, підтримують інтелект

  • Посилюють газообмін

  • Приймають участь в мінеральному обміні



Функціонування щитоподібної залози в постнатальному онтогенезі

  • 1-й рік – росту немає

  • 2-6 років – бурхливий ріст залози

  • 7-11 років - -повільний ріст

  • 12-15 років – посилений ріст + гіперплазія

  • Фізичний ріст дитини корелює з активністю залози



Ендемічний кретинізм



Природжений гіпотиріоз





Ембріогенез підшлункової залози:

  • Закладається на четвертому тижні внутрішньоутробного розвитку

  • Максимальний розвиток в 6,5 міс. внутрішньоутробного розвитку

  • Кінцевий розвиток в 25 років

  • Нерівномірність продукції гормонів у плода (в 2 міс. глюкагон, в 3 міс. – інсулін, з 4 міс. – соматостатин)





Підшлункова залоза

  • Ендокрина система представлена острівцями Лангенгарса, що становить 1-2 % об‘єму залози. Розрізняють 3 типи клітин: α-клітини, які продукують глюкагон; β-клітини (65-80%) інсулін, (28%) клітини, що продукують гастрин (соматостатин)



Статеві залози:

  • Первинні статеві клітини гістологічно ідентичні у чоловічого і жіночого ембріона

  • Основа первинної диференціації плода залежить від хромосомного набору заплідненої яйцеклітини



Статеве дозрівання

  • Початок статевого розвитку у дівчаток – 9-10 років; хлопчики – 10-11 років.

  • Гіпофункція у дівчаток : до 13-14 років відсутні вторинні статеві ознаки, а в 15 років немає менструації; у хлопчиків - до 13,5 – 14 років відсутні пубертатні зміни.

  • Передчасне статеве дозрівання у дівчаток до 8 років, а у хлопчиків – до 9 років.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка