Підготувала: Підготувала



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.


Підготувала:


навчання в школі, яке спрямовується

  • навчання в школі, яке спрямовується

  • на розвиток засобами предметів:

  • особистості учнів;

  • їх творчих здібностей;

  • дослідницьких навичок;

  • загальної культури;

  • світоглядних орієнтирів;

  • екологічного стилю мислення і поведінки;

  • формування ключових компетентностей, які передбачають їхній особистісний, соціальний та інтелектуальний розвиток.



предмет, який:

  • предмет, який:

  • завершує природничо-наукову складову предмета «Природознавство» початкової школи;

  • є пропедевтикою для систематичних курсів в основній школі:

  • фізики

  • хімії

  • біології

  • географії

  • астрономії

  • екології

  • поєднує в собі елементи знань з даних предметів.



мета навчання природознавства

  • мета навчання природознавства

  • полягає у:

  • формуванні природознавчої компетентності учнів через засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину;

  • основ екологічних знань;

  • удосконалення способів навчально-пізнавальної діяльності;

  • розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи.



реалізації нового змісту навчання;

  • реалізації нового змісту навчання;

  • організації навчально-виховного процесу на засадах компетентнісного, діяльнісного підходів та особистісно - зорієнтованого навчання.

  • Основні положення Державного стандарту спрямовані не стільки на засвоєння суми природничо – наукових знань, скільки на формування вмінь здобувати ці знання.



Оволодіння учнями окремими

  • Оволодіння учнями окремими

  • прийомами дослідницької діяльності

  • є найбільш істотною функцією

  • природознавства як пропедевтичного природничого курсу.

  • Програма визначає обов'язковий перелік способів діяльності, до яких відносяться; визначення (впізнавання), спостереження, опис, порівняння, вимірювання, проведення дослідів.



розрізняє: в описі досліду або

  • розрізняє: в описі досліду або

  • спостереження мету, умови його

  • проведення та отримані результати;

  • Розділ ІІІ. Земля – планета Сонячної системи.

  • Учень:

  • називає: склад ґрунту, повітря; властивості ґрунту, повітря, води;

  • наводить приклади: розчинних і нерозчинних речовин; розчинів у природі.



Учень називає:

  • Учень називає:

  • характеристики тіла (форма,розміри, маса, об’єм);

  • прилади та інструменти для вимірювання розмірів та маси тіл;

  • фізичні властивості речовин (колір, блиск, запах, агрегатний стан);

  • властивості газів (не зберігають форми, займають весь представлений їм простір);

  • властивості рідин (не зберігають форми, зберігають об’єм, текучі);

  • властивості твердих тіл (зберігають форму та об’єм)

  • найпоширеніші в природі хімічні елементи (2-3);

  • способи розділення сумішей (відстоювання, фільтрування, випаровування);

  • ознаки хімічних явищ; умови, за яких відбувається горіння.



описує:

  • описує:

  • за запропонованим планом тіла і речовини;

  • явища природи (2-3);

  • порівнює:

  • тіла і речовини за 3-4 ознаками;

  • уміє:

  • користуватися приладами для вимірювання маси і розмірів тіла;

  • розділяти суміш фільтруванням;

  • розрізняє:

  • тіла живої і неживої природи;

  • фізичні, хімічні та біологічні явища;

  • дотримується:

  • правил безпечного використання хімічного посуду.



наводить приклади:

  • наводить приклади:

  • тіл і речовин, що оточують людину;

  • чистих речовин і сумішей (2-3);

  • неорганічних та органічних речовин (2-3);

  • природних явищ (фізичних, хімічних, біологічних);

  • характеризує:

  • горіння як приклад хімічних явищ;

  • пояснює:

  • відмінність між твердим, рідким, газуватим станом речовин;

  • відмінності простих речовин від складних, чистих речовин – від сумішей;

  • значення органічних речовин для живої природи;

  • значення горіння і гниття.



Обладнання:

  • Обладнання:

  • терези;

  • лінійки;

  • фільтри;

  • лійки;

  • скляні палички;

  • хімічні стакани;

  • нагрівальний прилад.

  • Демонстрації:

  • зразків природних і рукотворних тіл;

  • чистих речовин, сумішей;

  • моделей молекул;

  • способів розділення сумішей;

  • фізичних і хімічних явищ.



Вивчення систематичного

  • Вивчення систематичного

  • курсу хімії ґрунтується на

  • пропедевтичному

  • інтегрованому курсі

  • “Природознавство” (5 кл.),

  • в якому учні набувають мінімуму знань про речовини і хімічні явища.



♦♦♦ опанувати наукову хімічну термінологію, науковий зміст основних хімічних понять, законів;

  • ♦♦♦ опанувати наукову хімічну термінологію, науковий зміст основних хімічних понять, законів;

  • ♦♦♦ формувати уявлення про методи хімічної науки;

  • ♦♦♦ розкрити роль хімічних знань у поясненні природи речовин і суті хімічних явищ, значення хімії в житті людини;

  • сприяти застосуванню хімічних знань на практиці;

  • ♦♦♦ формувати ключові компетентності учня, його екологічну культуру, навички безпечного поводження з речовинами;

  • ♦♦♦ розвивати здатність до самоосвіти;

  • ♦♦♦ розвивати експериментальні уміння;

  • ♦♦♦ виробляти критичне ставлення до інформації хімічного характеру;

  • ♦♦♦ створити підґрунтя для подальшого навчання хімії у старшій

  • школі.



реалізує такі змістові лінії

  • реалізує такі змістові лінії

  • хімічного компонента освітньої галузі «Природознавство»:

  • хімічний елемент;

  • речовина;

  • хімічна реакція;

  • методи наукового пізнання в хімії;

  • хімія в житті суспільства.

  • В основній школі надається мінімальна за обсягом, але функціонально цілісна система знань з основ хімічної науки, достатня для подальшої освіти і самоосвіти учнів.



на рівні складу речовини триває

  • на рівні складу речовини триває

  • формування основних хімічних понять

  • (атом, молекула, хімічний елемент,

  • прості й складні речовини), розпочате у природознавчих курсах 1—5 класів;

  • формуються нові поняття (хімічна формула, валентність, хімічна реакція).



  • розглянути взаємодію оксидів з водою;

  • ознайомитися з характером гідратів оксидів.

  • Це забезпечує мінімальну фактологічну базу про сполуки хімічних елементів та їхні властивості для подальшого вивчення періодичного закону і хімічного зв’язку у 8 класі.

  • На цьому етапі навчання хімії триває формування поняття про розчин та його компоненти, масову частку розчиненої речовини (пропедевтичні знання надавались на уроках природознавства).



тому включення відомостей з органічної хімії цілком закономірне і необхідне як для цілісного сприйняття хімічних знань, так і для реалізації міжпредметних зв’язків з біологією.

  • тому включення відомостей з органічної хімії цілком закономірне і необхідне як для цілісного сприйняття хімічних знань, так і для реалізації міжпредметних зв’язків з біологією.

  • Тому після ознайомлення із загальними відомостями про неорганічні речовини вивчаються найважливіші органічні сполуки в напрямку ускладнення їхнього складу, будови і властивостей. Ознайомлення з основними біологічно важливими речовинами має підготувати учнів до вивчення молекулярних основ життя в курсі біології.



збереження довкілля і здоров’я людини завдяки увазі до проблем чистоти повітря і води;

  • збереження довкілля і здоров’я людини завдяки увазі до проблем чистоти повітря і води;

  • вивчення біологічної ролі кисню, озону, води, розчинів, окисно-відновних реакцій, основних неорганічних і органічних речовин, згубної дії алкоголю.



частиною духовної і матеріальної

  • частиною духовної і матеріальної

  • культури людства,

  • а хімічна освіта — невід’ємною

  • складовою загальної культури особистості,

  • яка живе, навчається, працює, творить в умовах використання високих технологій, змушена протистояти екологічним ризикам, зазнає різнобічних впливів інформації.

  • Хімічні знання створюють підґрунтя реалістичного ставлення до навколишнього світу, в якому значне місце посідає взаємодія людини і речовини, сприяють розкриттю таємниць живого через пізнання процесів життєдіяльності організмів на молекулярному рівні.






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка