Питання: Питання



Дата конвертації02.06.2016
Розмір445 b.



Питання:

  • Питання:

  • 1. Організація обліку витрат і виходу продукції промислових виробництв

  • 2. Документація і кореспонденція рахунків з обліку витрат та виходу продукції промислових виробництв

  • 3. Обчислення собівартості продукції промислових виробництв та її коригування

  •  



Література:

  • Література:

  • 1. ПСБО № 16 “Витрати”

  • 2. Методичні рекомендації з планування обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених Наказом Мінагрополітики України від 18.05.2001 р. № 132.

  • 3. НМК студента

  • 4. Підручник



Об'єктами обліку витрат є

  • Об'єктами обліку витрат є

  • цехи для виробництва комбікормів (кормових сумішок, трав'яного борошна тощо); млини, крупорушки (вироблення борошна, крупи, дерті й інших продуктів переробки зерна);

  • цехи для переробки овочів, плодів, картоплі (виготовлення консервів, соків, соління, маринування, квашення овочів, сушіння плодів тощо);

  • цехи для переробки олійних культур (вироблення олії, макухи);



виноробне виробництво; виробництво молочної продукції (масла, сиру);

  • виноробне виробництво; виробництво молочної продукції (масла, сиру);

  • забій худоби на м'ясо, переробка м'яса, виготовлення напівфабрикатів, ковбас тощо;

  • цехи для первинної обробки льону і луб'яних культур; інші виробництва (виготовлення цегли, черепиці, вапна й інших будматеріалів, розпилювання лісоматеріалів, добування щебеню та ін.).



Для обліку витрат і виходу продукції рослинництва використовують

  • Для обліку витрат і виходу продукції рослинництва використовують

  • рахунок 23 "Виробництво",

  • субрахунок 233 “Промислове виробництво".

  • Рахунок активний, операційний, калькуляційний.

  • За дебетом обліковують витрати,

  • а за кредитом кількість і вартість одержаної продукції за плановою собівартістю та операції зі списання калькуляційних різниць



Аналітичні рахунки відкриваються за окремими видами промислових виробництв, ведеться аналітичний облік у звіті про витрати і вихід продукції 5.5 с.-г.

  • Аналітичні рахунки відкриваються за окремими видами промислових виробництв, ведеться аналітичний облік у звіті про витрати і вихід продукції 5.5 с.-г.

  • Синтетичний облік ведеться в ж-о 5-В с.г. та в Головній книзі.



Витрати промислового виробництва залежно від його типу можуть обліковуватися кількома методами: попроцесним (простим), позамовним, попередільним.

  • Витрати промислового виробництва залежно від його типу можуть обліковуватися кількома методами: попроцесним (простим), позамовним, попередільним.

  • Попроцесний (простий) метод обліку витрат застосовується головним чином у нескладних переробних виробництвах. При цьому методі витрати відносяться безпосередньо на той об'єкт обліку, за яким калькулюється собівартість. Відповідно до кожного такого виробництва відкривають аналітичний рахунок, на якому відображують всі витрати на виробництво і весь вихід продукції. В сільському господарстві цей метод обліку застосовується у виробництві із заготівлі будівельних матеріалів (кар'єри), переробки соняшнику, зерна, фруктів, овочів і т. ін.



Позамовний метод обліку витрат на виробництво застосовують переважно на індивідуальних та дрібносерійних виробництвах. Об'єктом обліку при використанні цього методу є окреме індивідуальне замовлення, окремий контракт (проект) або партія продукції, яка складається з ідентичних зразків, що проходять однаковий технологічний процес виготовлення. Відповідно при цьому методі відкриття аналітичних рахунків і калькуляція собівартості проводиться за кожним замовленням або партією виробів. Витрати за замовленням (партіями виробів), виготовлення яких не закінчено, вважається незавершеним виробництвом.

  • Позамовний метод обліку витрат на виробництво застосовують переважно на індивідуальних та дрібносерійних виробництвах. Об'єктом обліку при використанні цього методу є окреме індивідуальне замовлення, окремий контракт (проект) або партія продукції, яка складається з ідентичних зразків, що проходять однаковий технологічний процес виготовлення. Відповідно при цьому методі відкриття аналітичних рахунків і калькуляція собівартості проводиться за кожним замовленням або партією виробів. Витрати за замовленням (партіями виробів), виготовлення яких не закінчено, вважається незавершеним виробництвом.



Попередільний метод обліку витрат (від слова переділ) - певна сукупність технологічних операцій, внаслідок яких отримують конкретну продукцію, готову для використання чи продажу, на виробництво використовується у виробництвах, де продукція одержується внаслідок послідовної переробки вихідної сировини за окремими стадіями (переділами) на безперервній основі. Наприклад, у цегельному виробництві виділяються переділи: заготівля глини, виготовлення сирцю, сушіння, випалювання цегли. Власне за цими переділами відкривають аналітичні рахунки з обліку витрат і виходу продукції.

  • Попередільний метод обліку витрат (від слова переділ) - певна сукупність технологічних операцій, внаслідок яких отримують конкретну продукцію, готову для використання чи продажу, на виробництво використовується у виробництвах, де продукція одержується внаслідок послідовної переробки вихідної сировини за окремими стадіями (переділами) на безперервній основі. Наприклад, у цегельному виробництві виділяються переділи: заготівля глини, виготовлення сирцю, сушіння, випалювання цегли. Власне за цими переділами відкривають аналітичні рахунки з обліку витрат і виходу продукції.



Витрати обліковують за такими статтями:

  • Витрати обліковують за такими статтями:

  • витрати на оплату праці;

  • відрахування на соціальні заходи;

  • сировина і матеріали

  • роботи та послуги;

  • витрати на утримання основних засобів;

  • інші витрати;

  • витрати на організацію виробництва й

  • управління.









  • За кредитом субрахунку 233 відображають за плановою собівартістю протягом року вихід продукції промислових виробництв.

  • Наприкінці року за встановленою методикою визначають фактичну собівартість виробленої промислової продукції, і планову собівартість коригують до фактичного рівня.





  • Наприкінці року рахунок 233 закривається



Собівартість продукції підсобних виробництв, що здійснюють переробку сільськогосподарської продукції розраховується діленням витрат на переробку та вартості переробленої продукції за договірною ціною (без побічної продукції) на кількість одержаної основної продукції

  • Собівартість продукції підсобних виробництв, що здійснюють переробку сільськогосподарської продукції розраховується діленням витрат на переробку та вартості переробленої продукції за договірною ціною (без побічної продукції) на кількість одержаної основної продукції



У разі переробки власної і давальницької сировини калькуляція собівартості продукції здійснюється в два етапи :

  • У разі переробки власної і давальницької сировини калькуляція собівартості продукції здійснюється в два етапи :

  • 1. обчислюється собівартість переробки одиниці

  • сировини: всі витрати на переробку ділять на

  • кількість переробленої (власної та давальницької)

  • сировини

  • переробка давальницької сировини розглядається як виконання робіт на сторону



2.визначається собівартість власної готової продукції,:

  • 2.визначається собівартість власної готової продукції,:

  • вартість сировини та суми витрат, пов’язаних з її

  • переробкою (без вартості використаних відходів та

  • побічної продукції за реалізаційними цінами),

  • діляться на кількість власної готової продукції



Об'єктом калькуляції по млину є помол одного центнера зерна (одиниця виконаної роботи) і один центнер борошна чи дерті, що одержано від помолу власного зерна.

  • Об'єктом калькуляції по млину є помол одного центнера зерна (одиниця виконаної роботи) і один центнер борошна чи дерті, що одержано від помолу власного зерна.

  • 1. собівартість помолу одного центнера зерна витрати по роботі млина (без вартості переробленого зерна) поділити на кількість центнерів помеленого зерна.



2. Витрати по помолу на борошно давальницького зерна

  • 2. Витрати по помолу на борошно давальницького зерна

  • Собівартість 1ц помолу помножити на кількість переробленого давальницького зерна

  • 3. Витрати по помолу на борошно власного зерна

  • Від витрат по роботі млина відняти витрати по помолу на борошно давальницького зерна



4.Собівартість 1ц борошна

  • 4.Собівартість 1ц борошна

  • До витрат по помолу на борошно власного зерна додати вартість помеленого власного зерна відняти вартість побічної продукції ( висівок)

  • і поділити на кількість одержаного борошна



Витрати на експлуатацію млина становлять 27600грн. Вартість 1300 ц зерна, яке пішло на виготовлення борошна - 260000 грн. Млин виробив 800 ц борошна. Крім того, на давальницьких умовах було перероблено 1000ц зерна. Від переробки одержано побічної продукції на 11000грн.

  • Витрати на експлуатацію млина становлять 27600грн. Вартість 1300 ц зерна, яке пішло на виготовлення борошна - 260000 грн. Млин виробив 800 ц борошна. Крім того, на давальницьких умовах було перероблено 1000ц зерна. Від переробки одержано побічної продукції на 11000грн.

  • Визначити собівартість 1 ц переробки, 1 ц борошна.



Рішення

  • Рішення

  • Обчислюємо фактичну собівартість 1ц переробки:

  • 27600 грн. : ( 1300ц + 1000ц ) = 12,00 грн.

  • Вартість послуг на сторону дорівнює:

  • 12,00 грн. х 1000ц = 12000 грн.;

  • Визначаємо фактичну собівартість 1ц борошна:

  • (27600 грн. – 12000 грн. + 260000 грн. – 11000 грн.) = 264600 грн. : 800ц = 330,75грн.

  •  



При переробці насіння олійних культур (соняшник, ріпак, коноплі, льон) обчислюється собівартість 1кг олії

  • При переробці насіння олійних культур (соняшник, ріпак, коноплі, льон) обчислюється собівартість 1кг олії

  • Від загальної суми витрат віднімають вартість макухи (оцінюють з врахуванням вмісту кормових одиниць і їх ціни або за цінами, що складаються на ринку).

  • Решту витрат ділять на кількість кілограм одержаної олії



Якщо на олійниці переробляють власну і давальницьку сировину, то калькулюють собівартість переробки одного центнера насіння і по ній розподіляють витрати між переробкою власної і давальницької сировини аналогічно, як по борошномельному виробництву

  • Якщо на олійниці переробляють власну і давальницьку сировину, то калькулюють собівартість переробки одного центнера насіння і по ній розподіляють витрати між переробкою власної і давальницької сировини аналогічно, як по борошномельному виробництву



При первинній переробці льону і конопель на

  • При первинній переробці льону і конопель на

  • підприємстві відкривають аналітичні рахунки за фазами

  • переробки (переділами):

  • 1) переробка соломки в тресту;

  • 2) переробка трести у волокно.

  • На першому аналітичному рахунку обліковують витрати

  • по переробці соломки у тресту — вартість соломки

  • плюс витрати по переробці.

  • Визначають собівартість одного центнера трести:

  • витрати поділити на кількість трести



Лісопильне виробництво

  • Лісопильне виробництво

  • Розраховують собівартість 1 м3 пиломатеріалів. Для цього фактичні витрати, включаючи собівартість розпиляного лісу (без вартості побічної продукції), ділять на кількість кубічних метрів одержаних пиломатеріалів.

  • Побічну продукцію (обопалки, обрізки, тирса)

  • оцінюють за цінами можливої реалізації або

  • використання.



Якщо лісопильне виробництво виконує роботи для власних потреб, а також проводить розпилювання давальницької сировини на сторону, то вираховують собівартість одного кубічного метра розпиловки без включення вартості розпиляного лісу

  • Якщо лісопильне виробництво виконує роботи для власних потреб, а також проводить розпилювання давальницької сировини на сторону, то вираховують собівартість одного кубічного метра розпиловки без включення вартості розпиляного лісу



В кінці звітного періоду після визначення фактичної собівартості продукції промислових виробництв, визначається і списується калькуляційна різниця.

  • В кінці звітного періоду після визначення фактичної собівартості продукції промислових виробництв, визначається і списується калькуляційна різниця.

  • Калькуляційна різниця – різниця між плановою і фактичною собівартістю продукції.

  • Для її визначення і списання складається

  • Відомість визначення і списання калькуляційних різниць



При списанні калькуляційних різниць може бути кореспонденція рахунків:

  • При списанні калькуляційних різниць може бути кореспонденція рахунків:

  • 1.Списана калькуляційна різниця по продукції, що реалізована

  • Д-т 901,943 К-т 233

  • 2.Списана калькуляційна різниця по продукції, що використана на корм тваринам

  • Д-т 232 К-т 233

  • 2.Списана калькуляційна різниця по продукції, що залишились на підприємстві

  • Д-т 27,20 К-т 233

  •  



Витрати на експлуатацію млина становлять27600грн

  • Витрати на експлуатацію млина становлять27600грн

  • Вартість 1300 ц зерна, яке пішло на виготовлення борошна -260000 грн.

  • Планова вартість послуг на сторону :

  • 10грн. х 1000ц = 10000 грн.;

  • Планова собівартість 1ц борошна 300 грн. на суму 240000 грн.

  • Вартість висівок 11000грн.

  • Фактична вартість послуг на сторону дорівнює: 12,00 грн. х 1000ц = 12000 грн

  • Фактична собівартість борошна: 264600грн.

  • Собівартість 1ц борошна 330,75 грн.

  • Калькуляційні різниці

  • Послуги на сторону 12000 грн. - 10000 грн. = 2000грн

  • Борошно 264600-240000=24600грн.

  •  





Допустимо, що 200ц борошна реалізовано, 300 ц на корм худобі, решта залишилась на підприємстві

  • Допустимо, що 200ц борошна реалізовано, 300 ц на корм худобі, решта залишилась на підприємстві

  • Списання калькуляційних різниць

  • Калькуляційна різниця на 1ц борошна 330,75-300=30,75грн.

  • Д-т К-т Сума, грн.

  • 903 233 2000

  • 901 233 6150 ( 30,75 х200)

  • 232 233 9225 (30,75х300)

  • 208 233 9225 (24600-6150-9225)




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка