„План дій 2003 комюніке (2003) 284 остаточне Комісії – План подальших дій “



Дата конвертації03.06.2016
Розмір568 b.


„План дій 2003 - комюніке (2003) 284 остаточне Комісії – План подальших дій “

  • (Комюніке Комісії Раді ЄС та Європарламенту)

  • Мета

  • Модернізація законодавства про господарські товариства та посилення корпоративного управління в ЄС

  • Обгрунтування

  • Інтерналізація глобального та європейського ринків капіталу

  • Створення кодексів корпоративного управління в різних країнах світу

  • Відлуння різних скандалів: („останні події“ Enron, World Com, Parmalat)

  • Акт Сарбейнз-Окслі США

  • Розширення ЄС


7 Розділів

  • Що таке корпоративне управління?

  • Джерела корпоративного управління

  • Чому виникло корпоративне управління?

  • Категорії господарських товариств

  • Відокремлення власників від керівництва; дворівнева та однорівнева системи

  • Варіанти структури власності та їхні ризики для інвесторів

  • Запобіжні заходи



1. Корпоративне управління

  • = система, в рамках якої здійснюється керівництво, контроль та моніторинг результатів діяльності підприємств

  • (чіткі) правила та

  • (загальні) стандарти організації та поведінки корпоративних гравців: - керуючі (виконавчі) директори - наглядові (невиконавчі) директори (НВД) - аудитори - акціонери



2. Джерела: законодавство про господарські товариства, правила та стандарти корпоративного управління

  • Закони прямої дії (європейські директиви, положення, національне законодавство)

  • Європейські та національні судові рішення : (наприклад, Centros, Inspire Art)

  • Рекомендації - (європейські) рекомендації - (національні) кодекси короративного управління (близько 40 національних кодексів в Європі) *) - Принципи ОЕСР 1999, 2004**) *) (див. матеріали дослідження, проведеного компанією Вайл, Готшел і Менджіс в 2002 р. http://www.ecgi.org/codes/documents/comparative_study_eu_i_to_v_en.pdf)

  • **) (see: www.oecd.org/dataoecd/32/18/31557724.pdf)



3. Чому виникли кодекси корпоративного управління?

  • Спочатку там, де (єдине) законодавство розвивається повільно (Великобританія, США): Кодекс Кедбері (Великобританія, 1992 р.), Принципи корпоративного управління (Американський юридичний інститут 1982-1994)

  • Інструмент розбудови відносин з інвесторами *) : інвестори з Великобританії та США очікували виникнення кодексів за кордоном (експорт ідеї “на вимогу”)

  • Універсальний цільовий орієнтир, доступне джерело інформації про типові очікування інвесторів

  • Гнучка адаптація з часом – змагання кодексів (можливість “прийти першим”, аніж “прийти останнім”?)

  • Гнучка адаптація до різних видів господарських товариств: „Виконуй або пояснюй“. *)http://www.mckinseyquarterly.com/article_abstract_visitor.aspx?ar=1205&L2=39&L3=3#registerNow……



4. Категорії господарських товариств

  • Лістингові компанії: (капітал формується через публічний випуск акцій, в Великобританії - public limited company, plc) Нелістингові компанії: (приватні: в Великобританії - Limited або Ltd)

  • Акціонерні компанії – приватні компанії

  • Великі компанії – малі та середні компанії (в країнах з особливим гнучким другим типом: GmbH)

  • Компанії з мажоритарним акціонером (крнтрольовані компанії: типові для Європейського континенту)

  • Компанії без мажоритарного акціонера (лише розпорошені аціонери = Berle & Means Corp.): типові для Великобританії та США



5. Відокремлення власників від керівництва 5.1 Дворівнева система – однорівнева система

  • Великі аціонерні лістингові компанії зазвичай відокремлюють - акціонерів (удалених власників) від - керівників

  • Є потреба в “Підзвітності керівників” “Власникам”

  • Це призводить до подальшого відокремлення: - моніторингу (нагляду) від імені акціонерів: невиконавчими директорами (НВД) або спостережною радою - поточне управління: виконавчі директори або керівна рада



5.2 Однорівнева система

  • одна рада в цілому відповідає за + стратегічні рішення + поточне управління ~ виконавчим директором + моніторинг ~ невиконавчим директором (внутрішне відокремлення)



5.3 Дворівнева система

  • Дві ради: - керівна рада відповідальна за поточне управління

  • - спостережна рада відповідальна за нагляд (моніторинг)



5.4 Оцінка та зближення

  • Немає очевидних переваг однієї системи над іншою

  • Ефективність корпоративного управління залежить не від застосовуваної моделі (одно- або дворівневої), а від принципів

  • Досягнення зближення при прийнятті стратегічних рішень: - навіть за однорівневої системи зазвичай розробляються виконавчим директором з подальшим затвердженням радою)

  • - навіть за дворівневої системи зазвичай підлягають затвердженню спостережною радою

  • забезпечити повну участь (спільне визначення) представників працівників простіше за дворівневої моделі

  • Впровадження SE вимагає забезпечення можливості вибору між двома моделями

  • тенденція: „за вибір“



6. Структура власності та ризики для інвесторів

  • 6.1 Повністю розпорошена власність*: США, Великобританія

  • Акціонери мають незначні можливості реального впливу, влада належить керівництву (незважаючи на законодавсто прямої дії в Великобританії)

  • Агентська проблема виникає здебільшого між керівництвом та всіма акціонерами

  • Ризики, пов’язані з операціями з пов’язаними сторонами через порушення лояльності з боку керівників для задоволення власних інтересів

  • * first analysed by Berle & Means, 1932



  • Керівники мають вплив на призначення - невиконавчих (зовнішніх) директорів, або - членів спостережної ради та - аудиторів

  • зворотній потік призначення

  • тому: Акт Сарбейнз-Окслі (США) та новий Об’єднаний кодекс (Великобританія) приділяють увагу незалежності невиконавчих директорів та аудиторів (наприклад, від керівництва) та наданню повноважень незалежним директорам (в різних важливих питань), загальним зборам та акціонерам



6.2 Структура з мажоритарним акціонером (європейська континетальна) – ризики для малих акціонерів

  • Мажоритарний акціонер має реальний сильний вплив на керівництво (навіть якщо це заборонено законом, як, наприклад, в Німеччині)

  • Мажоритарний акціонер може захистись від керівництва

  • специфічна „агентська“ проблема: мажоритарний акціонер + керівництво включаючи невиконавчих директорів (спостережну раду) стають агентами з потенційно шкідливою владою; їхні принципали: розпорошені (міноритарні) акціонери (та аудитори)



  • Операції з пов’язаними сторонами: головний ризик від порушення лояльності на користь мажоритарного акціонера (наприклад, несправедлива система трансфертного ціноутворення на користь групи мажоритарних акціонерів); особлива небезпека, коли мажоритарний акціонер має стратегічний інтерес

  • „нормальнийl“ потік призначення зверху-вниз, підвищує ризик залежності від керівництва та/або коаліції між мажоритарним акціонером та керівництвом проти міноритарних акціонерів

  • Невиконавчі директори та аудитори, незалежні від керівників (SOX та заходи, що передбачені Об’єднаним кодексом) не допомагають; необхідна справжня незалежність від мажоритарного акціонера

  • Надання повноважень загальним зборам не дає влади міноритарним акціонерам



6.3 Підсумок: структура власності

  • Розпорошена власність:

  • СИЛЬНІ керівники – слабкі власники

  • Ризики: - керівництво домінує над загальними зборами акціонерів - аудитори/невиконавчі директори залежать від керівників - сильні керівники підпадають під спокусу завдати шкоди усім акціонерам = підзвітність акціонерам в цілому під ризиком (класична проблема “принципал-агент”)



Мажоритарний акціонер :

  • Мажоритарний акціонер :

  • СИЛЬНИЙ мажоритарний акціонер: слабкі міноритарні акціонери, залежні керівники

  • Ризики:

    • Мажоритарний акціонер:
      • Домінує на загальних зборах
      • Призначає членів спостережної ради та аудиторів, які залежать від нього
      • Призначає керівників – керівників відбирають в залежності від їхньої лояльності мажоритарному акціонеру
      • Керівників мають спокусу діяти проти інтересів міноритарних акціонерів = підзвітність міноритарним акціонерам під ризиком, небезпека нерівного ставлення до міноритарних акціонерів


7. Запобіжні заходи

  • Незалежне призначення невиконавчих директорів та аудиторів (від керівництва та мажоритарних акціонерів)

  • Голова однорівневої ради ≠ президент - переваги дворівневої системи

  • 3 сильних комітети – з аудиту, з призначень, з оплати праці– з більшістю невиконавчих директорів

  • Рекомендація про незалежних директорів*

  • *http://europa.eu.int/comm/internal_market/company/independence/index_en.htm



Посилення:

  • Посилення:

    • Незалежності аудиторів та аудиторського процесу* - пропозиція про зміни до 8-ої директиви** - сильний комітет з аудиту з „обізнаними у фінансах” (компетентними) членами
    • Корпоративного управління шляхом встановлення вимог щодо розкриття його стану ***)
    • Прозорість, особливо пірамідальних (групових) структур операцій з пов’язаними сторонами для запобігання перекачуванню коштів = порушення принципу незалежності***)
    • Відповідальність членів ради за складання фінансової звітності – пропозиція директиви про колективну відповідальність членів ради ***
  • *http://europa.eu.int/eur-lex/pri/en/oj/dat/2001/l_091/l_09120010331en00910097.pdf

  • **http://europa.eu.int/eur-lex/lex/LexUriServ/site/en/com/2003/com2003_0286en01.pdf

  • ***http://europa.eu.int/eur-lex/lex/LexUriServ/site/en/com/2004/com2004_0725en01.pdf



посилення прав акціонерів

  • посилення прав акціонерів

  • - ініціатива спрощення міжнародного голосування

  • - Рекомендація щодо оплати праці директорів* ° прозорість для громадскості

  • ° незалежний комітет з питань оплати праці ° вотум загальих зборів (підлягає обов’язковому виконанню чи ні?) особливо з питань програм опціонів на акції

  • * http://europa.eu.int/eur-lex/lex/LexUriServ/site/en/oj/2004/l_385/l_38520041229en00550059.pdf




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка