План. Поняття про сім’ю. Структура та функції сім’ї



Дата конвертації27.06.2016
Розмір445 b.



План.

  • Поняття про сім’ю. Структура та функції сім’ї.

  • Протиріччя в сім’ї.

  • Тенденції соціалізації та створення сім’ї.

  • Стилі виховання та типологія стосунків.

  • Форми та моделі сім’ї.

  • Поняття про стосунки влади - підлеглості.

    • Види соціальної влади.
    • Фази формування відповідальності.
    • Рівні атрибуції відповідальності.
    • Вектори розвитку відповідальності.
    • Аффіляція.
  • Класифікації сім’ї.

  • Історія походження сім’ї.



Поняття про сім’ю. Структура та функції сім’ї.

  • Для людини сім’я - головний та основний компонент середовища, в якій вона живе як у коконі, першу чверть свого життя та яку вона намагається побудувати решту життя.

  • Сім’я - необхідний соціальний інститут та підлегла тим же законам, що і держава, господарство, тощо. Сім’я більше пов’язана з господарством і має незначне відношення до кохання, тобто має відношення до карикатурної любові та далекою мірою відношення до статі. Елементи рабства завжди були домінантними у сім’ї і вони не зникли і до цього часу.

  • Сім’я - ієрархічне утворення, засноване на хазяїні та підлеглих. У ній соціалізація любові означає її придушення.

  • Сім’я-структура, яка складається з відносин: домінування - підлеглість, відповідальність та емоційна близькість.

  • Проте в основі сім’ї лежить аффіляція („любов”) або вона виникає в процесі її існування.





  • Функції сім’ї (за Єлизаровим)

    • народження та виховання дітей
    • збереження розвиток та передача поколіннями цінностей та традицій суспільства, акумуляція та реалізація соціально- виховного потенціалу
    • задоволення потреб людей в психологічному комфорті та емоційній підтримці, почутті безпеки цінності та значимості свого „Я”, емоційному теплі, любові
    • створення умов для розвитку особистості усіх членів сім’ї
    • задоволення сексуально - еротичних потреб
    • задоволення потреб у спільному проведенні дозвілля
    • організація спільного ведення домашнього господарства, поділ праці, взаємодопомога
    • задоволення потреб людини у спілкуванні з близькими людьми, в налагодженні міцних комунікативних зв’язків
    • задоволення потреб в батьківстві, контактах з дітьми, їхньому вихованні, самореалізації в дітях
    • соціальний контроль за поведінкою окремих членів сім’ї
    • організація діяльності по фінансовому забезпеченні сім’ї
    • рекреативна функція – охорона здоров’я членів сім’ї, організація їхнього відпочинку, зняття стресових станів




2. Протиріччя в сім’ї.

  • Головна проблема – регуляція протиріч. Шляхи вирішення:

  • апеляція до соціальних норм, розуму, цінностей;

  • апеляція до розуму подружжя, до їх здатності зрозуміти необхідність згоди

  • Нормальною є сім’я у якій відповідальність за неї несе батько!

  • Основна причина конфліктів: незадоволення (сексуальне або пов’язана з емоційно – особистісним спілкуванням) причина в минулому. Доросла людина обирає партнера, з яким їй легше відтворити ситуацію не вирішену у дитинстві. Виникає „невротична сім’я”. Ситуації відтворюються, але проблема не вирішується.

  • Закономірність: тенденція (підсвідома) до повторення моделі стосунків своїх батьків у власній сім’ї. Явище ідентифікації: дівчинка – поведінка лінії мами, хлопчик – батька. Ймовірність гармонійного шлюбу визначається схожістю моделей сім’ї, у яких виховувалось подружжя. Особливої уваги заслуговує місце в структурі сім’ї, яке дитина займала братів та сестер. Наприклад: старший брат + молодша сестра – комплементарний шлюб – найбільш вдалий. Найгірший прогноз: діти одинаки. Шлюб за ідентичністю (2молодші діти або 2-старші діти)- добре розуміють, але погано співпрацюють. Варто працювати у різних сферах.





3. Тенденції соціалізації та створення сім’ї.

  • Діти отримують як зразок стосунків у батьківській сім’ї

  • програють ці відносини у взаємодії з старшими /молодшими братами /сестрами

  • на оцінці схожості моделей сім’ї вибирають партнера та відтворюють структуру рольових стосунків батьківської сім’ї в своїй власній.

  • Дитина інтеріоризує (переносить у свою психіку способи батьківського ставлення та управління поведінкою дитини) - механізм інтротекції (Фрейд).

  • Стратегії стосунків дитини з батьками:

  • додаткової поведінки: реагує ініціативою на свободу;

  • захисної поведінки: у відповідь на зневагу починає вести себе так, немов її люблять, запрошуючи батьків змінити до неї ставлення.



4.Стилі виховання та типологія стосунків

  • Стилі виховання (Є. Лічко, Е. Ейдеміллер):

  • гіпопротекція – недостатня опіка та недостатній контроль

  • домінуюча гіперпротекція – загострена увага

  • спотворена гіперпротекція – „кумир сім’ї”

  • емоційне відторгнення – дитиною тяготяться

  • жорстокі взаємовідносини: відкриті та закриті – емоційний холод

  • підвищена моральна відповідальність – не враховується вік дитини. Висока вимогливість до виконання етичних норм

  • Інтерес з т. з. Психології виникає до стосунків МАТИ – ДИТИНА.

  • С. Броді. Типологія стосунків:

  • підтримуюча, дозволяючи поведінка (формується почуття впевненості)

  • почуття обов’язку та відсутність інтересу (відсутність тепла та емоційної спонтанності, жорстокий контроль, особливо за охайністю)

  • непослідовна поведінка (формується почуття невпевненості)





5. Форми та моделі сім’ї.

  • Основні форми сім’ї:

  • Нуклеарна сім’я (об’ єднує два покоління).

  • Розширена нуклеарна сім’я (нуклеарна + родичі)

  • Повна (відповідає нуклеарній при наявності батька, матері, дітей).

  • Неповна (відсутність одного з батьків).

  • Велика (група кровних родичів різних поколінь, що проживають в одному місці).

  • Сім’я- двір (характерна для аграрних спільнот минулого).

  • Моделі сім’ї:

  • 1.Реальна сім’я – конкретна сім’я як соціальна група, об’ єкт обстеження.

  • 2.Ідеальна сім’я – нормативна модель сім’ї, яка приймається суспільством, відображається в колективних уявленнях та культурі суспільства.

  • 3.Типова – найбільш розповсюджений в даному суспільстві варіант моделі сім’ї.

  • 4.Елементарна - сім’я, що складається із трьох осіб (чоловік, жінка, дитина), закріплюється стосунками влади - підлеглості та взаємовідповідальності.



Нуклеарна сім’я



Види соціальної влади

  • Влада винагороди( нагорода за вчинок, який соціально схвалюється і навпаки).

  • Влада примушення( жорсткий контроль за поведінкою, кожен незначний проступок карається)

  • Влада експерта( заснована на більшій компетентності батьків(соціальній чи професіональній))

  • Влада авторитету( повага одного з батьків, що є взірцем, носієм соціально- схвальної поведінки)

  • Влада закону( єдина форма не особистісної влади, проте носієм та розтлумачувачем закону, правил поведінки для дитини є дорослі, зокрема, батьки).



Фази формування відповідальності

  • автономна суб’єктивна відповідальність;

  • відповідальність як соціальний обов’язок;

  • відповідальність, заснована на принципах моралі.



Рівні атрибуції відповідальності

  • асоціація(відповідальність за результат, який якось пов’язаний з людиною);

  • причинність( людина відповідальна навіть тоді, коли не може передбачити результат);

  • передбачуваність - відповідальність за будь - який передбачуваний наслідок дій;

  • намагання - відповідальність лише за те, що людина намагалася зробити;

  • виправдання - відповідальність за дії людини поділяється з оточуючими.



Аффіляція

  • Аффіляція- певний клас соціальних взаємодій, що мають повсякденний і в той же час фундаментальний характер.

  • Зміст їх заключається у спілкуванні з іншими людьми та така його підтримка, яка приносить задоволення, захоплює та збагачує обидві сторони.

  • Аффіляція протилежна владі: любов підштовхує людину на вчинки, які вона хоче зробити, а страх влади примушує до таких дій, які людина не зробила б по своїй волі.



Класифікації сім’ї

  • Класифікація сім’ї

  • за принципом відповідальності.

  • Нормальна сім’я- відповідальність несе чоловік.

  • Аномальна сім’я - батько не несе відповідальності.

  • Псевдосім’я- відповідальність не несуть обоє батьків.

  • Класифікація сім’ї

  • за принципом домінантністі:

  • Патріархальна сім’я – батько.

  • Матріархальна сім’я - мати.

  • Дітоцентрична сім’я -дитина.

  • Егалітарна сім’я - розподіл владних функцій - постійний грунт для конфлікту - конфліктна сім’я.



Дітоцентрична сім’я



Схема аналізу сім’ї (Є. Лічко)

  • структурний склад:

    • повна
    • неповна
    • деформована (мачуха, вітчим)
  • функціональні особливості:

  • гармонійна

  • дисгармонійна (відсутність партнерства)

  • деструктивна

  • на межі розпаду (конфліктна)

  • ригідна (домінування одного члена родини)




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка