Поезія “срібного століття” Футуризм



Сторінка8/8
Дата конвертації16.06.2016
Розмір445 b.
1   2   3   4   5   6   7   8

До того моменту Хлєбніков був вже виключений з університету за несплату (це сталося в червні), що остаточно посварило його з батьками, що не схвалювали літературні заняття сина.

  • Восени поет послав міністрові А. А.Наришкіну лист під заголовком «Нарис значення чисел і про способи передбачення майбутнього».



  • Велимир Хлєбніков

    • «Будетляни» існували вже більше двох років. Давид Бурлюк запросив в групу двох молодих поетів — Володимира Маяковського і Олексія Кручених. Особливо близько Хлєбніков тоді зійшовся з Кручених, вірші якого були схожі на творчість Хлєбнікова в тому, що стосується словотворення і експериментів із словом.

    • 1912 рік ознаменувався для Хлебникова виданням першої книги. У травні в Херсоні на гроші автора з малюнками Володимира Бурлюка була видана брошура «Вчитель і учень», в якій Хлєбніков спробував розповісти про знайдені ним «закони часу», у тому числі передбачив бурхливі російські події 1917 року, Лютневу і Жовтневу революції.



    Велимир Хлєбніков

    • Незабаром, в серпні, в Москві була опублікована «Гра в пеклі», поема написана в співавторстві Кручених і Хлєбніковим; у листопаді вийшла ще одна спільна робота двох поетів «Мирсконца» (рос.)

    • Ці книги, що випускалися в заснованому Кручених видавництві «ЕУИ», були зроблені в техніці літографії, причому текст на літографському камені був написаний Кручених від руки (у передмові автори висловлювали думку, що почерк дуже впливає на сприйняття тексту).



    Велимир Хлєбніков

    • У тому ж 1912 році футуристи (тоді вже будетляни і їх сподвижники стали називати себе цим словом) почали активно пропагувати свою діяльність.

    • Проходять виставки художників-авангардистів (очолювана Давидом Бурлюком група «Бубновий валет», «Ослячий хвіст» на чолі з Наталією Гончаровою і Михайлом Ларіоновим), проходять диспути за участю футуристів, Маяковський читає свої вірші в арт-кафе «Бродячий собака».

    • Тоді ж гілейці (вони ж кубофутуристи, існував ще і егофутурізм Ігора Сєвєряніна) стали готувати віршовану збірку.

    • Збірка вийла 31 грудня і отримала назву “Пощёчина общественному вкусу” (рос.). Значну її частину (майже половину) складали вірші Хлєбнікова. Серед них и знаменитий “Кузнечик” (рос.)



    Велимир Хлєбніков

    • Кузнечик

    • Крылышкуя золотописьмом Тончайших жил, Кузнечик в кузов пуза уложил Прибрежных много трав и вер. «Пинь, пинь, пинь!» — тарарахнул зинзивер. О, лебедиво! О, озари!



    Велимир Хлєбніков

    • Критика зустріла збірку “в штики”, але її швидко розкупили. А вже через два місяці, в лютому 1913 року, будетляни видали листівку з тією ж назвою, що й книга, де назвали Хлєбнікова генієм і великим поетом сучасності.

    • Восени продовжилися суперечки за участю футуристів і у тому числі Хлєбнікова: Давид Бурлюк виступив з циклом лекцій «Пушкін і Хлєбніков», де називав Пушкіна «мозоллю російської літератури”.

    • Хлєбнікова викликав на дуель після сварки в «Бродячому собаці» Осип Мандельштам (дуель не відбулася); нарешті, в жовтні з'явився ще один маніфест, написаний Кручених і Хлєбніковим без участі решти футуристів. Він додавався до збірки «Слово як таке». У маніфесті було сформульовано поняття незрозумілої (заумної мови) : “Живописцы будетляне любят пользоваться частями тел, разрезами, а будетляне речетворцы разрубленными словами, полусловами и их причудливыми хитрыми сочетаниями (заумный язык)».



    Велимир Хлєбніков

    • 19 липня (1 серпня) 1914 року почалася Перша світова війна. Як і російсько-японська, вона спонукала Хлєбнікова до пошуків якихось історичних закономірностей, які допомогли б передбачати події і не допустити нових воєн.

    • «Закони часу» Хлєбніков намагається застосувати не лише до народів і цивілізацій, але і до окремих людей: наприклад, на основі праці Лернера «Труди і дні Пушкіна» він обчислив закономірність, згідно якої всі значимі події в біографії Пушкіна відбувалися з проміжком в 317 днів (число 317 Хлєбніков називав одним з найважливіших в долях людей і народів ще в брошурі «Вчитель і учень»).

    • Доповідь, присвячена цьому, а також зв'язкам між швидкістю світла і швидкостями Землі, Хлєбніков прочитав перед у колі колі учених-математиків в квартирі Осипа Бріка, але не отримав у них підтримки.



    Велимир Хлєбніков

    • 20 грудня (2 січня 1916) Хлєбніков був обраний друзями віртуальним «Королем Часу».

    • Трохи пізніше, в лютому 1916 року, було засновано утопічне «Суспільство голів Земної кулі» або «Союз 317». Хлєбніков мав намір створити суспільство з 317 членів — кращих людей зі всієї планети, які б правили ідеальною всесвітньою «Державою часу».

    • Наміри його були виражені в декларації «Труба марсіан», під якою стояло п'ять підписів, у тому числі і поета Божідара, який за два роки до цього наклав на себе руки.

    • Одними з перших «голів Земної кулі», окрім самого Хлєбнікова, були його новий друг Дмитро Петровський і В'ячеслав Іванов; потім до числа голів увійшли (багато хто, правда, навіть і не знаючи про це) Давид Бурлюк, Маяковський, Каменський, Асєєв, Рюрік Івнев, Кузмін, Рабіндранат Тагор.



    Велимир Хлєбніков

    • Твори Хлєбникова дуже своєрідні за стилістикою. Це видно в незвичайній лексиці з великою кількістю неологізмів, свідомому порушенні синтаксичних норм і використанні особливих тропів.

    • Значну роль в творчості поета займали космологічні мотиви. Він висував ідею про те, що все у всесвіті підкоряється єдиним законам, а також намагався пов'язати час і простір за допомогою поезії. Зокрема загальну теорію відносності Ейнштейна Хлєбников називав „вірою чотирьох вимірів“.

    • На творчість поета також вплинули міфологічні мотиви європейських та азійських національних культур.



    Велимир Хлєбніков

    • Заклятие смехом

    • О, рассмейтесь, смехачи! О, засмейтесь, смехачи! Что смеются смехами,

    • что смеянствуют смеяльно, О, засмейтесь усмеяльно! О, рассмешищ надсмеяльных — смех усмейных смехачей! О, иссмейся рассмеяльно,

    • смех надсмейных смеячей! Смейево, смейево, Усмей, осмей, смешики, смешики, Смеюнчики, смеюнчики. О, рассмейтесь, смехачи! О, засмейтесь, смехачи!



    Велимир Хлєбніков

    • ***

    • Бобэоби пелись губы,

    • Вээоми пелись взоры,

    • Пиээо пелись брови,

    • Лиэээй - пелся облик,

    • Гзи-гзи-гзэо пелась цепь.

    • Так на холсте каких-то соответствий

    • Вне протяжения жило Лицо.



    Егофутуризм

    • Егофутуризм — російський літературний напрям 1910-х рр., що розвинувся в рамках футуризму.

    • Окрім загального футуристичного листа для егофутуризму характерне культивування рафінованості відчуттів, використання нових іншомовних слів, показне себелюбство.

    • У 1909 р. довкола Ігоря Сєвєряніна склався гурток петербурзьких поетів, що в 1911 р. взяв назву «Ego», і в тому ж році І. Северянін самостійно видав і розіслав по конторах газет невелику брошуру під назвою «Пролог (Егофутурізм)». До групи увійшли поети Костянтин Олімпов, Георгій Іванов, Стефан Петров (Грааль-Арельський), Павло Кокорін, Павло Широков, Іван Лукаш та інші. Свої вірші учасники групи називали «поези».

    • Перший колектив егофутуристів незабаром розпадається. Осенью 1912 року Ігор Сєвєрянін відокремився від групи, швидко набираючи популярність серед російських письменників-символістів, а і потім широкої публіки.



    Егофутуризм

    • Організацію і пропаганду егофутуризму взяв на себе 20-річний поет Іван Ігнатьєв, який заснував «Інтуїтивну Асоціацію». Ігнатьєв діяльно взявся за справу: писав рецензії, вірші, теорію егофутурізма. Крім того в 1912 році він заснував перше егофутуристичне видавництво «Петербурзький глашатай».

    • У перші роки егофутуризм протиставляв-ся кубофутуризму (будетлянтству) за регіональною (Петербург і Москва) і стилістичною ознакою.

    • У 1914 році відбувся перший загальний виступ егофутуристов і будетлян в Криму; але потім Ігор Сєвєрянін рішуче відмежовується від них.

    • Після самогубства Ігнатьева «Петер-бурзький глашатай» припиняє своє існування. Основними егофутуристични-ми видавництвами стають московський «Мезонін поезії» Вадима Шершеневича і петроградський «Зачарований мандрівник» Віктора Ховіна.



    Егофутуризм

    • Егофутурізм був явищем короткочасним і нерівним. Більша частина уваги критики і публіки була перенесена на Ігоря Сєвєряніна, який достатньо рано відсторонився від колективної політики егофутуристів, а після революції і повністю змінив стиль своєї поезії. Більшість егофутуристів або швидко зживали стиль і переходили в інші жанри, або незабаром абсолютно залишали літературу.

    • Імажинізм 1920-х рр. багато в чому був підготовлений поетами-егофутуристами.



    Егофутуризм. Ігор Сєвєрянін

    • Народився в Петербурзі в сім'ї військового інженера (далекий родич Н. М. Карамзіна і А. А. Фета по матері, троюрідний брат А. М. Коллонтай).

    • Закінчивши чотири класи реального училища, в 1904 р. виїхав з батьком на Далекий Схід. Потім повернувся назад в Петербург до матері.

    • Перші публікації з'явилися в 1904 р. (видані за свій рахунок), надалі впродовж дев'яти років І.Сєвєрянін видавав тонкі брошури з віршами, що приносили довгий час лише скандальну популярність.

    • З поетів старшого покоління спочатку звернув увагу на молодого Сєвєряніна лише Костянтин Фофанов (згодом його і Мірру Лохвицьку Сєвєрянін оголосив вчителями і передвісниками егофутуризму).



    Егофутуризм

    • «Я От Рожденья Гениальный...»

    • «Пусть будет известно на клубных подмостках, Я выше Бога Сверкаю Венцом».



    Егофутуризм

    • Не смерть страшна, – о, нет! – мучительней сознанье,

    • Что бродим мы во тьме, что скрыто пониманье

    • Глубоких тайн, чем мир и чуден и велик…



    Егофутуризм. Ігор Сєвєрянін

    • Успіх прийшов до поета після виходу збірки «Громокиплячий кубок”. Протягом 1913–1914 рр. він виступав з багатьма вечорами («поезоконцертами») в Москві і Петербурзі, мав величезну популярність у публіки. Для його лірики характерна смілива (на межі пародійності) естетизація образів салону, сучасного міста, гра в романтичний індивідуалізм і «егоїзм”, умовні романтично-казкові образи.

    • Вірш Сєвєряніна музичний (багато в чому він продовжує традиції Бальмонта), поет часто використовує довгі рядки, алітерацію, дисонансні рими.

    • Він був засновником літературного руху егофутуризму, проте, посварившись з Костянтином Олімповим, що претендував на верховенство в русі, восени 1912 року покинув «академію его-поезії» (про вихід з руху оголосив знаменитою «поезою» «Я, геній Ігор-Сєвєрянін» ).

    • І.Сєвєрянін був обраний публікою «Королем поетів» під час виступу в московському Політехнічному музеї у 1918 р.



    Ігор Сєвєрянін

    • Эпилог

    • Я, гений Игорь Северянин,

    • Своей победой упоен:

    • Я повсеградно оэкранен!

    • Я повсесердно утвержден!

    • От Баязета к Порт-Артуру

    • Черту упорную провел.

    • Я покорил литературу!

    • Взорлил, гремящий, на престол!

    • Я - год назад - сказал: "Я буду!"

    • Год отсверкал, и вот - я есть!

    • Среди друзей я зрил Иуду,

    • Но не его отверг, а – месть…

    • …Я выполнил свою задачу,

    • Литературу покорив.

    • Бросаю сильным наудачу

    • Завоевателя порыв.

    • Но, даровав толпе холопов

    • Значенье собственного "я",

    • От пыли отряхаю обувь,

    • И вновь в простор - стезя моя.



    Егофутуризм. Ігор Сєвєрянін

    • Классические розы

            • Как хороши, как свежи были розы
            • В моем саду! Как взор прельщали мой!
            • Как я молил весенние морозы
            • Не трогать их холодною рукой!
            • Мятлев, 1843 г.
    • В те времена, когда роились грезы

    • В сердцах людей, прозрачны и ясны,

    • Как хороши, как свежи были розы

    • Моей любви, и славы, и весны!

    • Прошли лета, и всюду льются слезы...

    • Нет ни страны, ни тех, кто жил в стране...

    • Как хороши, как свежи ныне розы

    • Воспоминаний о минувшем дне!

    • Но дни идут - уже стихают грозы.

    • Вернуться в дом Россия ищет троп...

    • Как хороши, как свежи будут розы,

    • Моей страной мне брошенные в гроб!

    • 1925



    Егофутуризм. Ігор Сєвєрянін

    • Увертюра

    • Ананасы в шампанском! Ананасы в шампанском!

    • Удивительно вкусно, искристо и остро!

    • Весь я в чем-то норвежском! Весь я в чем-то испанском!

    • Вдохновляюсь порывно! И берусь за перо!

    • Стрекот аэропланов! Беги автомобилей!

    • Ветропросвист экспрессов! Крылолёт буеров!

    • Кто-то здесь зацелован! Там кого-то побили!

    • Ананасы в шампанском - это пульс вечеров!

    • В группе девушек нервных, в остром обществе дамском

    • Я трагедию жизни претворю в грезофарс...

    • Ананасы в шампанском! Ананасы в шампанском!

    • Из Москвы - в Нагасаки! Из Нью-Йорка - на Марс!

    • Январь 1915



    “Мезонін поезії”

    • “Мезонін поезії” - поетичне об'єднання, створене в 1913 році московськими егофутуристами.

    • Ідейним натхненником групи, а також найенергійні-шим її учасником був Вадим Шершеневич, який з 1919 р. став одним з засновників і головних теоретиків імажинізму

    • «Мезонін поезії» вважався в літературних колах помірним крилом футуризму. Для творчості поетів групи характерне нагнітання міських метафор, епатаж, тематика трагічної плотської любові, бурлескні образи (інтерес до клоунади, «гаєрству»), принципово декларована аполітичність мистецтва. З формальної точки зору — акцентний вірш, дисонансна рима.

    • Об'єднання розпалося в кінці 1913 року. Під маркою «Мезонін поезії» вийшли три альманахи: «Вернісаж», «Бенкет під час чуми», «Крематорій розсудливості» і декілька збірок.

    • В.Шершеневич итає вірші з естради, користуючись величезною популярністю серед московської публіки; суперничає з Маяковським.

    • Був головою московського відділення Всеросійського союзу поетів (1919).



    “Мезонін поезії”. Вадим Шершеневич

    • Принцип басни

    • Закат запыхался. Загнанная лиса.

    • Луна выплывала воблою вяленой.

    • А у подъезда стоял рысак

    • Лошадь как лошадь. Две белых подпалины.

    • И ноги уткнуты в стаканы копыт.

    • Губкою впитывало воздух ухо.

    • Вдруг стали глаза по-человечьи глупы,

    • И на землю заплюхало глухо.

    • И чу! Воробьев канитель и полет

    • Чириканьем в воздухе машется.

    • И клювами роют теплый помет,

    • Чтоб зернышки выбрать из кашицы.

    • И старый угрюмо учил молодежь:

    • — Эх! Пошла нынче пища не та еще!

    • А рысак равнодушно глядел на галдеж,

    • Над кругляшками вырастающий.



    “Мезонін поезії”. В. Шершеневич

    • Прими ж последнее прости,

    • Спеша, смеясь и не краснея,

    • Но урну с пеплом помести

    • Ты в залу лучшего музея.

    • Ведь не совсем уж все мертво

    • В твоей душе невольно братской,

    • Я был любовник верный твой,

    • И трогательный, и дурацкий!



    “Центрифуга”

    • “Центрифуга” - московська футуристична група, що утворилася в січні 1914 року з лівого крила поетів, раніше пов'язаних з видавництвом «Лірика».

    • Основні учасники групи — Сергій Бобров, Микола Асєєв, Борис Пастернак.

    • Основною особливістю в теорії і художній практиці учасників групи було те, що при побудові ліричного твору центр уваги із слова як такого переносився на інтонаційно-ритмічні і синтаксичні структури.

    • В їх творчості органічно з'єднувалося футуристичне експериментаторство і опора на традиції.

    • Книги під маркою «Центрифуга» продовжували виходити до 1922 року.



    Інтернет-ресурси

    • Слово. Серебряній век. http://slova.org.ru/

    • Сайт “Сереряного века силуэт..» ” http://www.silverage.ru/

    • Вікіпедія (українською мовою) http://uk.wikipedia.org/

    • Википедия (російською мовою) http://ru.wikipedia.org/

    • Російська портретна галерея http://all-photo.ru/portret/

    • Сайт «Стихия». http://www.litera.ru/stixiya/authors/

    • Вірші класичних і сучасних авторів http://stroki.net/

    • Сімейна енциклопедія. Біографії письменників. http://www.simya.com.ua/

    • Некоммерческая электронная библиотека«ImWerden» http://imwerden.de/

    • Сайт “Серебряного века силуэт…” http://www.silverage.ru/poets/

    • Владимир Маяковский. Библиотека поэзии http://mayakovskiy.ouc.ru/

    • Росийский государственный архив литературы и искусства http://www.rgali.ru/

    • Сайт, посвящённій В.В.Маяковскому http://www.vladimirmayakovskiy.ru/

    • Футуризм в мистецтві http://www.mishabittleston.com/artists/giacomo_balla/

    • Кубофутуризм http://iskysstvoxxvek.narod.ru/kubufutur.htm

    • Василий Каменский http://www.silverage.ru/poets/kamensk_bio.html

    • Матеріали про Ігора Терентьєва http://www.silverage.ru/poets/kamensk_bio.html

    • Сайт, посвящённій Елене Гуро http://www.elenaguro.narod.ru/



    Інтернет-ресурси

    • Футуризм. Галерея: живопис ХХ століття. http://www.azh.com.ua/gallery/gal_9/

    • Давид Бурлюк http://narodna.pravda.com.ua/life/4750bd5805211/

    • Давид Бурлюк http://gazeta.ua/index.php?id=174714&eid=416&lang=ru

    • Давид Бурлюк – український батько російського футуризму http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=895

    • Давид Бурлюк “Ті, що хочуть допомогти..” http://terra-futura.com/index.php?option=com_content&task=view&id=32&Itemid=43

    • Русская живопись http://www.artsait.ru/art/

    • Маяковский В.В. http://v-mayakovsky.narod.ru/avto_bio.html

    • О Маяковском В.В.http://www.v-mayakovsky.narod.ru/differ.html

    • Мир Велимира Хлебникова http://www.hlebnikov.ru/

    • Сайт, присвячений Міррі Лохвицькій http://www.mirrelia.ru/

    • Бобров С.П.(учасник “Центрифуги”) http://archivsf.narod.ru/persona/bobrov/bobrov_s.htm



    Література

    • Віталій Абліцов «Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті» – К.: КИТ, 2007. - 436 с.

    • Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ — ХХ сторіччя (укладач Д.С.Наливайко).— К.: "Навчальна книга", 2002.

    • Владимир Маяковский. Лирика. Москва, "Художественная Литература", 1987.

    • Владимир Маяковский. Навек любовью ранен. Москва: Эксмо-Пресс, 1998.

    • Строфы века. Антология русской поэзии. Сост. Е.Евтушенко. Минск, Москва: Полифакт, 1995.

    • Серебряный век русской поэзии. Москва: Просвещение, 1993.

    • Нога Олесь. Давид Бурлюк і мистецтво всесвітнього авангарду. –Львів,1993

    • Велимир Хлебников. Я для вас звезда. Стихотворения. Мир поэзии. Москва: Летопись, 1999

    • Серебряный век. Петербургская поэзия конца XIX-начала XX в. Ленинград: Лениздат, 1991.

    • Чудное Мгновенье. Любовная лирика русских поэтов. Москва: Художественная литература, 1988.


    1   2   3   4   5   6   7   8


    База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка