Показаннями до застосування штифтових конструкцій є



Дата конвертації01.01.2017
Розмір445 b.





Показаннями до застосування штифтових конструкцій є

  • Показаннями до застосування штифтових конструкцій є

  • — необхідність відновлення коронкової частини зуба за наявності дефекту у фронтальній ділянці;

  • — необхідність використання штифтового зуба як опори мостоподібного протеза;

  • шинування зубів у разі захворюваннь тканин пародонта (штифтові конструкції у комбінації з іншими елементами);

  • необхідність фіксації внутрішньокоміркових переломів кореня зуба (штифтова конструкція);

  • реплантація зубів.







  • а - коронка Логана з фабричним фіксованим штифтом;

  • б - коронка Дюваля розбірної конструкції, що забезпечує можливість точнішого прішліфовування її до кореня перед фіксацією цементом на штифті;

  • в - коронка «Вітанорм» розбірної конструкції із сходиноподібною формою коронкової частини штифта.





Стандартні штифти

  • Стандартні штифти



Стандартні штифти.

  • Стандартні штифти.

  • Більш щадне препарування тканин зубів.

  • Можливість проведення лікування за один сеанс.

  • Низька вартість.



Стандартні металеві штифти.

  • Стандартні металеві штифти.

  • Внутрішньокоренева і коронкова частини конструкції можуть відокремитися, оскільки немає хімічного зв'язку між ними.

  • У разі активних штифтів виникнення великого розклинюючого ефекту при вкручуванні штифта.

  • За відсутності в конструкції штифтів опорного майданчика або при неповній посадці штифта до цього майданчика різке посилення розклинюючих сил на корінь в процесі функції.



Склоіномерні цементи належать до систем типу порошок-рідина. Порошок становить собою алюмосилікатне скло, отримане сплавленням окислів кремнію. Рідина – 50% водний розчин поліакрилової кислоти. склоіномерні цементи мають добру крайову герметизацію. Одними із сучасних представників цієї групи є цементи ФУДЖИ (Японія), ДЕ ТРЕЙ АКВАЦЕМ (США), КЕТАК ЦЕМ (Німеччина).

  • Склоіномерні цементи належать до систем типу порошок-рідина. Порошок становить собою алюмосилікатне скло, отримане сплавленням окислів кремнію. Рідина – 50% водний розчин поліакрилової кислоти. склоіномерні цементи мають добру крайову герметизацію. Одними із сучасних представників цієї групи є цементи ФУДЖИ (Японія), ДЕ ТРЕЙ АКВАЦЕМ (США), КЕТАК ЦЕМ (Німеччина).





1. За строком дії:

  • 1. За строком дії:

  • - для тимчасової фіксації;

  • - для постійної фіксації.

  • 2. За хімічним складом:

  • - цинк-евгенольний;

  • - хелатний;

  • - цинк-фосфатний;

  • - полікарбоксилатний;

  • - склоіономерний;

  • - композитний;

  • - компомерний.





Полімерні цементи – матеріали з необхідною міцністю на розрив і достатньою адгезією до протезів і твердих тканин. Це зумовлене тим, що ці фіксуючі матеріали створені на основі БИС-ГМА – матриці всіх композиційних матеріалів.

  • Полімерні цементи – матеріали з необхідною міцністю на розрив і достатньою адгезією до протезів і твердих тканин. Це зумовлене тим, що ці фіксуючі матеріали створені на основі БИС-ГМА – матриці всіх композиційних матеріалів.

  • До ції групи цементів належать такі фіксуючі матуріали: ДУАЛ-ЦЕМЕНТ і ВАРИО-ЛИНК (фірма “Vivadent” Німеччина), РЕЗИМЕНТ (фірма “Septodont” Франція), БИФИКС і Ф-21 (фірма “Voco” Німеччина).





1. За строком дії:

  • 1. За строком дії:

  • - для тимчасової фіксації;

  • - для постійної фіксації.

  • 2. За хімічним складом:

  • - цинк-евгенольний;

  • - хелатний;

  • - цинк-фосфатний;

  • - полікарбоксилатний;

  • - склоіономерний;

  • - композитний;

  • - компомерний.



3. За компонентами:

  • 3. За компонентами:

  • - порошок/рідина;

  • - паста/паста;

  • - рідина/рідина

  • 4. За способом твердіння:

  • - хімічного;

  • - світлового;

  • - подвійного;

  • - ультразвук.

  • 5. За складом рідини:

  • - дистильована вода;

  • розчин кислот;

  • мономер.

  • 6. За способом замішування:

  • замішування вручну;

  • замішування в капсулах;

  • замішування в пістолеті.



1) одночасним відривом однієї частини адгезивного з’єднання від другої по всій площині контакту;

  • 1) одночасним відривом однієї частини адгезивного з’єднання від другої по всій площині контакту;

  • 2) поступовим розшаруванням адгезивного з’єднання.





бути хімічно стійкими в порожнині рота;

  • бути хімічно стійкими в порожнині рота;

  • бути індиферентними до тканин зуба: не викликати подразнення дентину і пульпи;

  • зберігати постійність об’єму та не деформуватися під час твердіння;

  • мати коефіцієнт теплового розширення, близький до коефіцієнта розширення тканин зуба;

  • бути добре сумісними з тканинами зуба, металами, пластмасами та фарфором за фізико-механічними показниками.



  • Цемент (лат. cementum – битий камінь) - порошкоподібна, в’яжуча мінеральна речовина, здатна при замішуванні з водою або розчином кислоти утворювати пластичну масу. Після твердіння стає каменеподібним.

  • Cтоматологічні цементи - важливий матеріал у клінічній стоматології. Їх застосовують як прокладку для захисту пульпи, як пломбувальні матеріали, а також для фіксації незнімних конструкцій зубних протезів, ортодонтичних апаратів на опорних зубах або імплантатах.



1) низькі коронки опорних зубів;

  • 1) низькі коронки опорних зубів;

  • 2) неякісно виготовлені протези (нещільне прилягання країв коронки до шийки зуба);

  • 3) поломка протеза;

  • 4) карієс та його ускладнення, запальні процеси крайового пародонта та періодонта;

  • 5) порушення правил замішування цементу; 6) порушення технології фіксації.



Матеріали для фіксації мають бути адгезивними у вологих умовах відносно твердих танин зуба, металу, фарфору, пластмаси, тверднути за наявності води або слини, не давати усадки, що порушує крайове прилягання.

  • Матеріали для фіксації мають бути адгезивними у вологих умовах відносно твердих танин зуба, металу, фарфору, пластмаси, тверднути за наявності води або слини, не давати усадки, що порушує крайове прилягання.

  • Час твердіння цементної маси залежить від рецептури цементу, технології його виготовлення, методики та умов приготування формувальної маси в клініці. Швидкість твердіння цементу залежить від підвищення ступеня дисперсності порошку, зменшення розведення рідини, підвищення температури навколишнього середовища.







Сплави повинні володіти наступними

  • Сплави повинні володіти наступними

  • якостями:

  • - біоінертністю

  • - твердістю

  • - здатністю протистояти деформуючим навантаженням (пружністю)

  • - малою усадкою при литві

  • - низький коефіцієнт термічної провідності



Існують вимоги і до штифтів. Так, штифт повинен відповідати формі ко­реневого каналу. Мінімальна товщина штифта повинна бути не меншою ніж 0,8 мм. Як штифт може бути використаний нержавіючий кламерний або орто-донтичний дріт товщиною 1 -1,8 мм.

  • Існують вимоги і до штифтів. Так, штифт повинен відповідати формі ко­реневого каналу. Мінімальна товщина штифта повинна бути не меншою ніж 0,8 мм. Як штифт може бути використаний нержавіючий кламерний або орто-донтичний дріт товщиною 1 -1,8 мм.



підготовка кореня зуба;

  • підготовка кореня зуба;

  • припасування штифта, якщо він дротяний;

  • отримання відбитка;

  • відливка моделі, моделювання кукси зуба або зуба та заміна воску на обраний метал чи поєднання з пластмасою, фарфором; наступне шліфування і полірування;

  • припасування та фіксація зуба.






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка