Політична та економічна ситуація в Україні. Погляд мцпд міжнародний центр перспективних досліджень



Дата конвертації24.12.2016
Розмір542 b.


Політична та економічна ситуація в Україні. Погляд МЦПД

  • Міжнародний центр перспективних досліджень

  • 12 липня 2006 року


План презентації

  • Політична ситуація в Україні

  • 2. Зовнішня політика

    • Політика щодо Росії
    • Політика щодо ЄС
    • Політика щодо США та НАТО
  • 3. Економічна ситуація



Політична ситуація в Україні Іван Пресняков



Політична ситуація: створено підґрунтя для демократії

  • Вільні ЗМІ

    • свідома відмова від цензури та тиску влади, громадська позиція журналістів
    • вільні ЗМІ на центральному рівні, зменшення тиску на ЗМІ на реґіональному рівні. ЗМІ контролюють та аналізують дії влади
  • Демократичні вибори

    • удосконалене законодавство про вибори, політична воля вищого керівництва держави
    • прозорі вибори до парламенту, загальна тенденція до демократизації місцевих виборів
  • Громадянське суспільство

    • громадянська позиція населення під час виборів, свідома позиція НУО у політичному процесі


Політична ситуація: створено підґрунтя для демократії (2)

  • Демократичні процедури формування уряду

    • нові норми Конституції щодо формування уряду, свідома відмова президента від прямої участі у коаліційних переговорах та адміністративного тиску на їх учасників
    • уряд формується коаліцією депутатських фракцій; створено умови для більшої політичної відповідальності фракцій та уряду
  • Сильна опозиція за будь-якої конфігурації більшості

    • визнання урядовою більшістю важливості опозиції для функціонування демократії, відсутність адміністративного тиску на опозицію
    • потужна опозиція у парламенті, перемога опозиції на місцевих виборах у більшості реґіонів України


Демократія не є консолідованою

  • Не укомплектовано Конституційний Суд

  • Відносини уряду і опозиції не унормовані

  • Коаліційний процес є неефективним

  • Населення не задоволене ходом політичного процесу



Не укомплектовано Конституційний Суд

  • Чому КС досі не сформовано?

  • Чому Конституційний Суд особливо важливий у цей момент?

    • посилюється політичне протистояння між президентом, опозицією та коаліцією, виконавчою владою та місцевим самоврядуванням
  • Конституційний Суд може унормувати стосунки:

    • між гілками влади
    • у відносинах коаліції та опозиції
    • між виконавчою владою та місцевим самоврядуванням


Відносини уряду і опозиції не унормовані

  • Нормативно не гарантовані права опозиції

  • Відсутні традиції співіснування коаліції і опозиції у демократичній системі

    • Коаліція часто сприймає опозицію як “підлеглого”
    • Опозиція не приймає подібну роль, але сама не завжди розуміє, що також є частиною влади
  • Опинившись у опозиції, політичні сили не сприймають цього факту і будь що намагаються увійти (або сформувати) коаліцію, не нехтуючи жодними методами:

    • блокування трибуни
    • зриви голосувань
    • вимоги перевиборів
  • Для запобігання подальшої дестабілізації політичної ситуації необхідне унормування прав опозиції і наділення її частиною влади (особливо у реґіонах, де опозиція перемогла на місцевих виборах)



Коаліційний процес є неефективним

  • Коаліція у складі “Нашої України”, СПУ та Блоку Юлії Тимошенко виявилась неефективною

    • Коаліція не врахувала важливість забезпечити права опозиції, через що роботу Ради було заблоковано на 2 тижні
    • Механізми політичної координації всередині коаліції виявилися недієвими (розвал коаліції під час першого змістовного голосування)
    • Справжні проблеми всередині коаліції приховувалися, допоки вони не стали причиною її розвалу
  • Коаліція у складі Партії реґіонів, СПУ та КПУ поки теж неефективна

    • Створення коаліції відбулося з порушенням норм регламенту
    • Коаліційна угода є формальною
      • Відсутні програма діяльності і регламент коаліції
      • Без узгодженої програми коаліція може лише розподіляти посади


Населення не задоволене ходом політичного процесу



Утвердження демократії: прогноз

  • Демократична ситуація гарантується позицією президента але не трансформована у систему інститутів та механізмів

  • Ризик зменшення демократії у короткостроковій перспективі є незначним

    • Президент має достатньо можливостей для протидії будь-якому уряду у випадку “рецидиву” авторитаризму
    • Будь-яка коаліція матиме сильну опозицію у парламенті та не буде спроможна контролювати всі центральні ЗМІ
  • Демократична система все ще не є стабільною і ефективною, що викликає негативні настрої у населення

  • Подальша неефективність демократії створює довготермінові загрози для її утвердження і стабілізації



Коаліція ПР–СПУ–КПУ: прогноз



Коаліція ПР–СПУ–КПУ: прогноз



Коаліція ПР–СПУ–КПУ: прогноз



Державна політика: прогноз

  • Неконсолідованість демократії і гостра конкуренція між різними частинами влади за присутність у коаліції зменшують можливості для ефективної державної політики

  • Політики будуть займатися встановленням “правил гри”, правил взаємодії між собою та виключно боротьбою за владу

    • Унормування відносин між урядом та опозицією, забезпечення законодавчих гарантій для діяльності опозиції
    • Визначення меж повноважень президента, уряду, коаліції, через ухвалення відповідного законодавства та “тестування” окремих положень Конституції у Конституційному Суді
  • Нові економічні реформи не будуть здійснюватися. Розпочаті реформи не будуть просуватися з високою швидкістю



Зовнішня політика Наталя Шаповалова



Зовнішня політика

  • За відсутності закону про засади зовнішньої політики президент продовжуватиме визначати зовнішню політику та політику оборони

  • За президентства Віктора Ющенка стратегічні цілі України – інтеґруватися з ЄС і НАТО – не зміняться

  • Можливість реалізації стратегічного курсу України залежатиме від реальної позиції правлячої коаліції

  • Уряд ПР–СПУ–КПУ скоригує зовнішньополітичну риторику щодо основних міжнародних партнерів України, але буде неактивним у зовнішній політиці



Зовнішня політика (2)

  • До 2005 року не було політичної волі до реалізації стратегічних цілей України: зовнішня політика служила владі інструментом внутрішньополітичної боротьби

  • Від 2005 року влада прагнула до реалізації стратегічних цілей зовнішньої політики без огляду на реалії та потреби

  • Українській владі бракує розуміння, що зовнішня політика має бути інструментом для досягнення внутрішніх цілей



Російська Федерація

  • Основні проблемні питання українсько-російських відносин:

  • ГТС та торгівля енергоносіями

  • державні кордони та територіальна цілісність України

  • базування Чорноморського Флоту РФ у Криму

  • реґіональне лідерство України, врегулювання заморожених конфліктів

  • торгівельно-економічні взаємини



Російська Федерація (2)

  • Незалежно від того, яким буде уряд в Україні, інтереси Росії до України залишаться незмінними – утримування України в своїй сфері впливу

  • Росія надалі впливатиме на Україну через економічні та енергетичні важелі, через маніпулювання внутрішніми конфліктами та військову присутність

  • Тактика політики Росії щодо України залежатиме від дій української влади



Російська Федерація (3)

  • Політика коаліції ПР–СПУ–КПУ: прогноз

  • Існуватиме розрив між деклараціями та діями: зовнішньополітична риторика пом’якшиться

  • Підхід до вирішення економічних та енергетичних проблем буде менш політизованим. Однак існує ризик непрозорих домовленостей

  • Ризик: консервація основних проблем без спроб їхнього вирішення, що в довгостроковій перспективі шкодитиме Україні



Європейський Союз

  • Усі політичні сили в Україні декларують необхідність європейської інтеґрації, проте по-різному це розуміють

  • Поточним пріоритетом є визначення формату відносин України та ЄС на наступне десятиріччя в угоді, що замінить УПС після 2008 року

  • Нинішнє керівництво МЗС фокусується на вимозі членства

  • ЄС готовий на “все, окрім членства”



Європейський Союз (2)

  • Виходячи з можливостей ЄС та потреб України, економічна інтеґрація є взаємовигідним реальним форматом відносин

  • У якості стратегії економічної інтеґрації ЄС готовий запропонувати Україні поглиблену вільну торгівлю, що стане основною складовою нової угоди

  • Однак затягування вступу до СОТ унеможливлює початок роботи над новою угодою



Європейський Союз (3)

  • Політика коаліції ПР–СПУ–КПУ: прогноз

  • ПР зацікавлена в економічній інтеґрації з ЄС, але буде підходити до неї вибірково, зважаючи на інтереси своїх бізнесів

  • Ризик, що СПУ та КПУ будуть проти



Сполучені Штати Америки

  • Політика США залишиться незмінною: США прагнуть мати якомога більше надійних партнерів в оточенні Росії. Гарантією добрих відносин зі США є президент України

  • Виклик: уряд не може пояснити суспільству своєї політики щодо США та НАТО

  • Незалежно від складу уряду, темпи вступу до НАТО будуть сповільнені через відсутність політичної підтримки у парламенті та суспільстві



Економічна ситуація Олексій Блінов



Поточна ситуація

  • У січні–травні 2006 року ВВП України збільшився на 4%

  • Інфляція у річному вимірі у червні становила 6,7%

  • Іноземні інвестиції у І кварталі 2006 року зростали рекордними темпами

  • Торгівельний і платіжний баланси стали від’ємними



“Український парадокс”

  • Зростання прискорюється за відсутності нового уряду

  • Несистемні “реформи” 2005 року призвели до спаду в інвестиціях

  • Зростання сильно залежить від кон’юнктури світових ринків

  • Велика частина економіки в тіні (за різними оцінками, 25–60% ВВП)



Політикам не до економічних реформ

  • Жодна з конкуруючих коаліцій не має чітких планів реформ

  • Політичні дебати точаться не навколо економічної політики

  • Бюджетні обмеження унеможливлюють затратні реформи



Темпи економічного зростання будуть порівняно невисокими

  • У 2006–2008 роках темпи зростання ВВП становитимуть відповідно 3,5%, 3,9% і 4,0%

  • Інвестиції зростатимуть швидше за споживання (валове нагромадження основного капіталу у 2006–2008 роках збільшиться відповідно на 7%, 9% і 7%)

  • Споживання домогосподарств зростатиме повільніше з огляду на менші темпи зростання доходів громадян



Внутрішній попит стимулюватиме економічний розвиток

  • У 2006–2008 роках частка внутрішнього попиту в динаміці зростання ВВП перевищуватиме частку зовнішнього попиту

  • Підвищенню внутрішнього попиту сприятимуть:

  • висока схильність до споживання

  • менші ризики для розвитку галузей, орієнтованих на споживчий ринок

  • збільшення банківського кредитування



Експортний складник ВВП зростатиме повільніше за внутрішній попит

  • Зростання експорту стримуватимуть такі чинники:

    • збільшення цін на енергоресурси
    • менш сприятлива зовнішня кон’юнктура
    • погіршення торгівельних відносин з Росією
  • Імпорт зростатиме швидше за експорт

  • Торгівельний баланс буде від’ємним



Ризики для економічного зростання 2006 року

  • Ухвалення новим урядом економічних рішень, які можуть значно погіршити бізнес-середовище та зменшити приплив інвестицій

  • Різке зниження цін на світових ринках продукції металургійної та хімічної промисловості

  • Подальше розгортання “торгівельної війни” з Росією, тобто заборона на імпорт або введення інших захисних заходів щодо ввезення української продукції

  • Збільшення ціни на імпортний газ у другому півріччі 2006 року




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка