Положення про право власності. Види цивільно-правових договорів. Спадкове право. Основні терміни І поняття цивільне право



Дата конвертації27.05.2016
Розмір445 b.


Основи цивільного права. Цивільні правовідносини.


ПЛАН

  • Відносини, які регулюються цивільним правом.

  • Поняття і загальна характеристика цивільної правоздатності і цивільної дієздатності.

  • Поняття юридичної особи.

  • Особисті немайнові права фізичної особи.

  • Загальні положення про право власності.

  • Види цивільно-правових договорів.

  • Спадкове право.



ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ



Цивільне право – це галузь права, що регулює майнові та особисті немайнові відносини, за участю фізичних осіб, юридичних осіб та інших соціальних утворень на засадах юридичної рівності сторін.



Джерела цивільного права

  • Центральне місце в системі цивільного законодавства належить Цивільному кодексу України, який прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р.

  • Кодекс складається із шести книг



  • Цивільно-правові відносини

  • це врегульовані нормами цивільного права майнові та особисті немайнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності учасників.





Цивільні правовідносини є майнові та немайнові

  • Майнові відносини – це конкретні вольові економічні відносини, що складаються між суб’єктами з приводу належності, набуття, володіння, користування і розпорядження майном.



Немайнові відносини

  • Особисті немайнові відносини - виникають на підставі здійснення особистих немайнових прав, зокрема:

  • - право на життя,

  • - право на охорону здоров’я, право на безпечне для життя довкілля,

  • - право на повагу до людської гідності,

  • - право на свободу літературної, художньої, наукової творчості.



Об’єктами цивільних правовідносин виступають

  • матеріальні блага

  • нематеріальні блага

  • ( речі, дії, в тому числі послуги; результати духовної та інтелектуальної творчості; особисті немайнові блага – честь, гідність, ім’я, життя, здоров’я).



Суб’єктами цивільних правовідносин виступають

  • фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства

  • юридичні особи - державні та приватні підприємства, організації та установи



Цивільна правоздатність

  • це здатність мати цивільні права та обов’язки, цивільну правоздатність мають усі фізичні та юридичні особи.





Цивільна дієздатність

  • Це здатність суб'єкта своїми діями набувати цивільні права і створювати для себе цивільні обов'язки.

  • Створивши для себе цивільні обов’язки, потрібно самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.



Обсяги цивільної дієздатності



Юридична особа

  • Це організація створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, яка має відокремлене майно може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов’язки, бути позивачем і відповідачем у суді.



Розподіл юридичних осіб за характером діяльності

  • Підприємства, що виробляють продукцію;

  • Установи, які надають послуги населенню;

  • Колективні сільськогосподарські підприємства;

  • Комерційні та інші організації – торгівлі, харчування, будівництва.



Види юридичних осіб за характером власності

  • Державні;

  • Комунальні;

  • Колективні;

  • Орендні;

  • Акціонерні;

  • Спільні;

  • Приватні;

  • Сімейні;

  • Релігійні.



Сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають у результаті присвоєння матеріальних благ громадянами, юридичними особами та державою, які надають рівні права та обов’язки з володіння, користування і розпорядження майном.

  • Сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають у результаті присвоєння матеріальних благ громадянами, юридичними особами та державою, які надають рівні права та обов’язки з володіння, користування і розпорядження майном.





Приватна власність

  • Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженим. Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи.



Державна власність

  • Комунальна власність – майно, у тому числі грошові кошти, які належать територіальній громаді.

  • Загальнодержавна власність -майно, у тому числі грошові кошти які належать державі Україна. Від імені держави України право власності здійснюють органи державної влади.



Інтелектуальна власність – право особи на результати інтелектуальної, творчої діяльності,

  • Інтелектуальна власність – право особи на результати інтелектуальної, творчої діяльності,

  • або на інший об'єкт права інтелектуальної власності.



Зміст права власності

  • Зміст права власності становить володіння, користування та розпорядження майном.

  • Володіння – фактичне утримання майна.

  • Користування – отримання від речей їх корисних якостей.

  • Розпорядження – вирішення юридичної долі речей (продаж, обмін, дарування, знищення).



Право власності припиняється у разі:

  • відчуження власником свого майна;

  • відмови власника від права власності;

  • припинення права власності на майно , яке за законом не може належати цій особі;

  • знищення майна;

  • викупу пам'яток історій та культури;

  • викупи земельної ділянки у зв’язку із суспільною необхідністю;

  • викупу нерухомого майна у зв’язку з суспільною необхідністю земельної ділянки, на якій вона розміщена;

  • реквізиції;

  • конфіскації;

  • припинення юридичної особи чи смерті власника.



Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

  • Договори бувають:

  • односторонні,

  • двосторонні,

  • багатосторонні.



Система цивільних договорів



Види договорів

  • Новим Цивільним кодексом України передбаченні такі види договорів:

  • договір купівлі-продажу,

  • дарування,

  • поставки,

  • довічного утримання,

  • майнового найму,

  • найму житлового приміщення,

  • позики,

  • ренти,

  • міни.



Спадкове право – сукупність цивільно-правових норм, що встановлюють порядок переходу прав та обов'язків померлої особи за правом спадкування.

  • Спадщина складається з прав та обов'язків спадкодавця, тобто до складу спадщини входять і його борги (невиконані зобов'язання, неоплачені кредити тощо).

  • Підставою виникнення спадкових відносин є смерть громадянина або оголошення його померлим судом.



Спадкодавець - власник, після смерті якого залишилось майно.

  • Спадкодавець - власник, після смерті якого залишилось майно.

  • Спадкоємець - особи, до яких це майно переходить після смерті його власника.

  • Спадкове майно, або спадщиною - майно, що залишилось після смерті його власника.



Підстави спадкування



Спадкоємці за законом призиваються до спадщини в порядку черги.

  • До першої черги належать:

  • діти (в тому числі усиновлені);

  • дружина та батьки померлого;

  • дитина померлого, яка народилася після його смерті;

  • онуки і правнуки.

  • До другої черги належать:

  • брати і сестри померлого;

  • дід та бабка померлого.

  • Окрім цього, до гурту спадкоємців за законом належать утриманці, тобто непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті



Від спадщини усуваються особи

  • навмисно позбавили життя спадкодавця чи кого-не-будь із спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя;

  • батьки після дітей, відносно яких вони позбавлені батьківських прав і не були поновлені в цих правах на момент відкриття спадщини;

  • батьки й повнолітні діти, котрі злісно ухилялися від виконання покладених на них відповідно до закону обов'язків з утримання спадкодавця, якщо ці обставини підтверджено в судовому порядку.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка