Положення про психологічну службу системи освіти України



Дата конвертації11.06.2016
Розмір445 b.



Завдання працівників психологічної служби

  • психологічне забезпечення та підвищення ефективності педагогічного процесу, захист психічного здоров’я і соціального благополуччя усіх його учасників: вихованців, учнів, студентів, педагогічних і науково-педагогічних працівників.

  • Положення

  • про психологічну службу

  • системи освіти України



  • психічне здоров'я – це збалансованість внутрішніх (когнітивних, емоційних, фізіологічних) і зовнішніх (вимоги соціального оточення, відповідність стиля научіння дітей стилю навчання і виховання)



  • „Знання, куплене ціною здоров'я, яке у вищому сенсі є саме по собі щось досконале або святе, не варте такої дорогої ціни. Здоров'ям обумовлено вищі радості життя, здоров'я  означає досконалу зрілість, національний добробут. Чи не повинні ми поставити собі з тривогою запитання: яка користь дитині, якщо вона оволодіє пізнаним усього світу, але втратить при цьому здоров'я?" 

  • С.Холл



Критерії та показники оцінки психічного здоров'я особистості

  • 1гр – здорові та оптимально адаптовані;

  • 2гр – ознаки напруження адаптаційних механізмів;

  • 3гр – напруження і перенапруження адаптаційних механізмів, головним чином у формі астено-невротичних проявів,  девіантної поведінки та інших стадій відносної компенсації;

  • 4гр – субкомпенсація, ознаки „зривів" адаптаційних механізмів; 

  • 5гр – хворі, які мають певні клінічні прояви, декомпенсація внаслідок „зламу" адаптаційних механізмів, необхідна активна терапія та госпіталізація



Гармонія душі й тіла порушується внаслідок дії негативних чинників, зокрема, таких, як:

  • стан на межі норма – патологія;

  • негаразди у родинних взаєминах;

  • вплив авторитарного вчителя;

  • дитячі страхи;

  • порушення психогігієнічних основ навчального процесу;

  • порушення оптимумів навчальної діяльності;

  • порушення гармонії творчих здібностей;

  • гіподинамія;

  • недостатній рівень енергопотенціалу



Дошкільний вік



Чинники погіршення здоров'я дитини у шкільний період

  • непідготовленість дитини до школи,

  • негативне ставлення вчителів та учнів,

  • страх покарання та отримування незадовільної оцінки,

  • нездатність засвоїти шкільний матеріал,

  • перевтома під час навчальних занять





Існує 3 групи дітей, які страждають шкільними неврозами

  • До першого типу належать  педагогічно занедбані або розумово відсталі учні. Для них характерні явні відхилення у поведінці, грубість, агресія, підвищена самооцінка, низька успішність.

  • До другого типу відносяться школярі, які добре вчаться і задовільно ведуть себе на уроках, але під впливом стресів різко змінюються: з'являється депресія, апатія, нав'язливі стани.

  • Третій тип представлений зовнішньо благополучними дітьми, у яких все ж таки спостерігаються деякі ознаки невротизації: страх відповідати біля дошки, тремор рук, плаксивість, фобії, занижена самооцінка.



Психічне здоров‘я дітей підліткового віку

  • поведінкові розлади,

  • порушення емоційної сфери, які притаманні кризовим періодам і зумовлені ендокринною перебудовою і дозріванням організму.



Депресія, що часто призводить до важких форм шкільної дезадаптації.

  • прояви депресії виявлені у 20% підлітків

  • в учнів 9-10 класів депресивні стани проявляються у 30% випадків



Основні орієнтири діяльності:

  • підготовка дітей до навчання в школі, формування у них мотивації, орієнтованої на зміст, а не форму навчання, зниження рівня тривожності.

  • Розвиток дитини в умовах дошкільного навчального закладу має стати приорітетним напрямом у діяльності служби в 2010-2011 навчальному році.



  • психологічний супровід дітей з особливими освітніми потребами, які інтегруються у загальноосвітню школу;

  • вивчення індивідуальних особливостей дітей з особливими освітніми потребами, алгоритм взаємодії педагогічних працівників щодо забезпечення потреб таких вихованців та учнів



Завдання шкільного консиліуму:

  • організація і проведення комплексного вивчення особистості учня на основі результатів психологічного, педагогічного, медичного обстеження;

  • діагностика рівня і особливостей розвитку пізнавальної діяльності, працездатності, емоційно-вольової зрілості, загального розвитку мовлення дитини;

  • виявлення потенційних (резервних) можливостей дитини, розроблення рекомендацій для вчителів з метою забезпечення індивідуального підходу в навчанні і вихованні;

  • вибір диференційованих педагогічних умов, необхідних для корекції порушень у розвитку дитини і для організації корекційно-розвивального процесу;

  • вибір оптимальних для розвитку учня освітніх програм, відповідно до рівня готовності дитини до навчання і залежно від стану її здоров'я, індивідуальних особливостей розвитку, рівня адаптованості до найближчого оточення;

  • забезпечення загальної корекційної складової навчально-виховного процесу, яка включає активізацію пізнавальної діяльності дітей, підвищення рівня їхнього розумового і мовленнєвого розвитку, корекцію порушень емоційно-вольового розвитку;

  • визначення шляхів інтеграції дітей у відповідні класи, які працюють за загальноосвітніми навчальними програмами, при позитивній динаміці і компенсації недоліків розвитку; профілактика фізичних, інтелектуальних і психологічних навантажень, емоційних зривів, організація лікувально-оздоровчих заходів у навчальному закладі.



Шкільний консиліум реалізує такі функції

  • діагностичну – вивчення соціальної ситуації розвитку дитини, визначенні потенційних можливостей та здібностей, характеру порушень у розвитку особистості дитини, поведінці, діяльності та спілкуванні, стану здоров’я;

  • розвивальну – розроблення системи корекційно-розвивальних заходів;

  • реабілітаційну – допомога дитині в адаптації до умов соціуму, подоланні дискомфорту та психологічної незахищеності.



Склад шкільного консиліуму

  • формується залежно від мети, але обов’язковими учасниками є практичний психолог, класний керівник, соціальний педагог, учителі-предметники, дефектолог, вчитель-логопед, медичний працівник закладу. Оптимальний склад команди визначається тією кількістю фахівців, яка забезпечить реалізацію індивідуального навчального плану. Організовує роботу консиліуму та веде основну документацію заступник директора навчального закладу або практичний психолог.



Під час проведення консиліуму учасники мають дати відповіді на такі питання:

  • яка допомога потрібна учням?

  • яку корекційно-розвивальну роботу бажано з ними здійснювати?

  • які особливості повинні бути враховані у процесі навчання і спілкування?

  • яку роботу можуть узяти на себе учасники консиліуму?

  • яку діяльність необхідно здійснювати силами педагогічного колективу даної паралелі?

  • Чим може допомогти сім'я, фахівців різного профілю поза школою?



Питання дотримання прав дитини

  • забезпечення, захист прав і свобод дітей, створення умов комфортного освітнього середовища, захисту честі і гідності учнів, вихованців

  • Зокрема, рекомендується соціальним педагогам навчальних закладів увести в практику постійно діючий моніторинг дотримання прав дітей та інших суб’єктів навчально-виховного процесу.

  • Важливим є вивчення не лише дотримання прав дитини в умовах навчального закладу однак і поза його межами, зокрема як батьки забезпечують належні умови для навчання, виховання та життя дитини;



  • Недопущення представників громадських організацій, псевдо релігійних течій у навчальні заклади з метою проведення досліджень, лекцій, тренінгів без відповідної психологічної експертизи





Складними визначаються такі життєві обставини, що об'єктивно порушують нормальну життєдіяльність особи, наслідки яких вона не може подолати самостійно (інвалідність, самотність, сирітство, безпритульність, відсутність житла або роботи, насильство, зневажливе ставлення та негативні стосунки в сім'ї, малозабезпеченість, психологічний чи психічний розлад, стихійне лихо, катастрофа тощо).

  • Складними визначаються такі життєві обставини, що об'єктивно порушують нормальну життєдіяльність особи, наслідки яких вона не може подолати самостійно (інвалідність, самотність, сирітство, безпритульність, відсутність житла або роботи, насильство, зневажливе ставлення та негативні стосунки в сім'ї, малозабезпеченість, психологічний чи психічний розлад, стихійне лихо, катастрофа тощо).



Відповідно до наказу головного управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації від 14.02.2011 № 53 «Про Порядок виявлення та здійснення заходів щодо підтримки дітей, які опинились в складних життєвих обставинах» до переліку таких обставин відноситься:

  • Відповідно до наказу головного управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації від 14.02.2011 № 53 «Про Порядок виявлення та здійснення заходів щодо підтримки дітей, які опинились в складних життєвих обставинах» до переліку таких обставин відноситься:



жорстоке поводження з дитиною;

  • жорстоке поводження з дитиною;

  • залишення дитини без батьківського піклування внаслідок розладу здоров'я батьків, осіб, які їх замінюють;

  • проживання сім'ї у непридатних для життя умовах, тривалий конфлікт у родині;

  • прояви девіантної поведінки дитини (асоціальної, кримінальної, аморальної, аутодеструктивної – суїцидальної, віктимної, адиктивної);

  • перебування дитини в екстремальній життєвій ситуації.









У разі потрапляння дитини у складні життєві обставини чи при виявленні ознак, факторів, що можуть вказувати на ризики щодо їх виникнення адміністрація закладу має дотримуватись наступного алгоритму дій:

  • У разі потрапляння дитини у складні життєві обставини чи при виявленні ознак, факторів, що можуть вказувати на ризики щодо їх виникнення адміністрація закладу має дотримуватись наступного алгоритму дій:





координує діяльність закладу щодо профілактики насильства над дітьми;

  • координує діяльність закладу щодо профілактики насильства над дітьми;

  • здійснює загальну координацію діяльності закладу щодо роботи з дитиною, яка має ознаки складних життєвих обставин або ризиків їх настання;

  • керує діяльністю тимчасової команди індивідуальної підтримки дитини;

  • веде журнал обліку повідомлень про виявлену дитину чи сім’ю з дитиною/дітьми, яка має ознаки складних життєвих обставин;

  • проводить моніторинг ефективності заходів щодо усунення складних життєвих обставин, в яких опинилася дитина, результативності просвітницької та профілактичної роботи;

  • готує та направляє повідомлення про дитину, яка опинилася в складних життєвих обставинах, до відповідного підрозділу райдержадміністрації, виконкому міської ради.



історію перебування дитини в закладі освіти;

  • історію перебування дитини в закладі освіти;

  • інформацію щодо самої дитини (вік дитини, характеристика поведінки, стосунки з іншими дітьми та фахівцями закладу освіти, виявлені ознаки чи фактори, які можуть вказувати на складні життєві обставини або ризики щодо їх виникнення);

  • інформацію щодо сім’ї дитини (наявність у дитини батьків або осіб, які їх заміняють, братів, сестер, інших родичів, їхнє місце проживання (перебування), спосіб життя тощо);

  • відомості про житлово-побутові умови сім’ї;

  • відомості про потребу дитини у правовому захисті (наприклад, відсутність у дитини свідоцтва про народження);

  • іншу релевантну інформацію, яка може бути важливою для прийняття рішення.







У закладі освіти формується та поновлюється банк дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Відповідальним за формування банку даних та передачу зазначеної інформації до районного, міського відділу, управління освіти є соціальний педагог.

  • У закладі освіти формується та поновлюється банк дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Відповідальним за формування банку даних та передачу зазначеної інформації до районного, міського відділу, управління освіти є соціальний педагог.



Первинна (загальна просвіта суб’єктів навчально-виховного процесу щодо жорстокого поводження, насильства, захисту прав) і проводиться з педагогічними працівниками, медичним та господарським персоналом закладу освіти, учнями та їхніми батьками.

  • Первинна (загальна просвіта суб’єктів навчально-виховного процесу щодо жорстокого поводження, насильства, захисту прав) і проводиться з педагогічними працівниками, медичним та господарським персоналом закладу освіти, учнями та їхніми батьками.

  • Вторинна профілактика проводиться з дітьми та їхніми сім’ями, у яких виявлено ознаки ризику потрапляння в складні життєві обставини. Це цілеспрямована робота з окремими групами дорослих і дітей з метою зміни ставлення до поводження з дітьми, формування гуманного ставлення дорослих до дітей, життєвих умінь, навичок дорослих і дітей, роз’яснення сутності й відповідальності за жорстоке поводження з дітьми.

  • Третинна профілактика проводиться з тими, хто постраждав від жорстокого поводження, з метою навчання самозахисту; з тими, хто здійснює таке поводження, – соціальне навчання і контроль.



просвітницьку роботу щодо знання прав і потреб дітей, особливостей взаємодії з сім’єю учня, недопустимості жорстокого поводження з дітьми;

  • просвітницьку роботу щодо знання прав і потреб дітей, особливостей взаємодії з сім’єю учня, недопустимості жорстокого поводження з дітьми;

  • формування навичок виявлення ознак перебування дитини в складних життєвих обставинах та відповідного реагування;

  • формування толерантного ставлення до дітей з різних сімей;

  • попередження феномену професійного вигорання (навчання та організація правильного режиму роботи, відпочинку, консультації психолога, наявність кімнати емоційного розвантаження).



роз’яснення прав і обов’язків дітей та дорослих;

  • роз’яснення прав і обов’язків дітей та дорослих;

  • інформування про сутність жорстокого поводження і насильства та навчання зверненню про їх прояви в установи, організації;

  • надання інформації про місцеві, регіональні, всеукраїнські та міжнародні телефони довіри та обов’язкове розміщення цієї інформації в закладі освіти у місці, до якого діти мають вільний та анонімний доступ;

  • організація і проведення заходів з формування навичок усвідомленого батьківства.

  • Працівник закладу освіти (класний керівник, вихователь, куратор, керівник гуртка), який безпосередньо надає освітні послуги вихованцям, учням зобов’язаний щорічно інформувати кожну дитину щодо переліку її прав, викладених у Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини, а також ознайомити зі змістом статті 10 Закону України «Про охорону дитинства», у якій передбачено можливість кожної дитини особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, інших уповноважених органів для захисту своїх прав.



інформування про права та потреби дітей,

  • інформування про права та потреби дітей,

  • права та обов'язки батьків щодо дітей, особливості розвитку дітей, родинного виховання,

  • неприпустимість жорстокого поводження з дітьми і насильства у сім’ї (сутність, наслідки, відповідальність);

  • формування толерантності, комунікативних умінь, навичок прийняття рішень, прогнозування, управління собою.



Запам'ятай! Крик - народжує грубість; Обман - народжує недовір'я; Непрощення – народжує озлобленість; Посмішка - розтоплює лід; Покаяння - пом'якшує покарання; Прощення – приносить полегшення; Відкритість - викликає довіру; Турбота - наповнює життя змістом; Посієш бажання – пожнеш вчинок; Посієш вчинок – пожнеш звичку; Посієш звичку – пожнеш характер; Посієш характер - пожнеш долю.






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка