Поняття і загальна характеристика установчих процедур. Поняття і загальна характеристика установчих процедур



Дата конвертації11.06.2016
Розмір445 b.



Поняття і загальна характеристика установчих процедур.

  • Поняття і загальна характеристика установчих процедур.

  • Основні засади установчого процесу.

  • Стадії установчого процесу.

  • Конституційний контроль у ході установчого процесу.

  • Особливості призначення вищих посадових осіб та формування вищих органів влади.





Установчий процес:

  • Установчий процес:

  • 1. Широке розуміння – установлення певних інститутів, правил, процедур та заснування певних органів публічної влади або призначення посадових осіб;

  • 2. Вузьке розуміння – порядок реалізації суверенної влади народу шляхом поєднання інститутів безпосередньої і представницької влади з метою заснування правопорядку, основі якого організація публічної влади на засадах обмеження та гарантій прав і свобод людини



Форма реалізації суверенної волі народу;

  • Форма реалізації суверенної волі народу;

  • Процесуальна форма та вимога законодавчого регулювання процедури;

  • Послідовність процесуальних дій – стадійність;

  • Зв'язаність соціальними цінностями, що лежать в основі конституційного порядку



і) принцип верховенства права;

  • і) принцип верховенства права;

  • іі) недопустимість скасування чи обмеження конституційних прав і свобод;

  • ііі) встановлення або зміна конституційного ладу виключно народом ;

  • іv) обов'язковість попереднього конституційного контролю над конституційним законопроектом;

  • v) неприпустимість зміни Конституції в умовах воєнного і надзвичайного стану;

  • vі) недопустимість повторного перегляду одних і тих же конституційних положень парламентом одного скликання (стаття 158.2 Конституції);

  • vі) неприпустимість внесення змін до Конституції, якщо той же самий законопроект розглядався парламентом протягом останнього року



  • 4.4. Конституція України забороняє узурпацію належного виключно народові права визначати і змінювати конституційний лад в Україні державою, її органами або посадовими особами. Узурпація означає, зокрема, привласнення переліченими суб'єктами права, яке передусім належить народові, вносити зміни до Конституції України у спосіб, який порушує порядок, визначений розділом XIII чинного Основного Закону України, в тому числі усунення народу від реалізації його права визначати і змінювати конституційний лад в Україні. Тому будь-які дії держави, її органів або посадових осіб, що призводять до узурпації права визначати і змінювати конституційний лад в Україні, яке належить виключно народові, є неконституційними і незаконними.



  • Відмінність установчого процесу від законодавчого за:

  • формальними ознаками:

    • а) внесення змін до Конституції – п.1 ст. 85;
    • б) ухвалення законів – п. 3 ст. 85
  • змістовними критеріями:

    • а) за суб’єктним складом;
    • б) за обсягом процесуальних прав та обов’язків учасників процедури;
    • в) порядком набуття, реалізації та правового захисту процесуальних прав учасників установчого процесу;
    • г) порядком прийняття рішення та засобами юридичної техніки


а) референдна процедуру внесення законопроекту до парламенту (частина друга статті 72 у логічному зв’язку з розділом ХІІІ Конституції);

  • а) референдна процедуру внесення законопроекту до парламенту (частина друга статті 72 у логічному зв’язку з розділом ХІІІ Конституції);

  • б) парламентську процедура, пов’язана з правом ініціативи Президента України та визначеної Конституцією частини парламентаріїв:

    • 1) щодо розділів І, ІІІ і ХІІІ Конституції – принаймні 2/3 від конституційного складу парламенту;
    • 2) щодо інших положень – більшість від конституційного складу парламенту.
  • в) реєстрація законопроекту в парламенті



Верховна Рада України не може розглядати ці законопроекти за відсутності висновку Конституційного Суду України. Це дає підстави стверджувати, що висновок має бути надано після внесення законопроекту до Верховної Ради України, але до його розгляду Верховною Радою України. При цьому мається на увазі розгляд цих законопроектів лише на пленарних засіданнях Верховної Ради України (частина друга статті 84 Конституції України).

  • Верховна Рада України не може розглядати ці законопроекти за відсутності висновку Конституційного Суду України. Це дає підстави стверджувати, що висновок має бути надано після внесення законопроекту до Верховної Ради України, але до його розгляду Верховною Радою України. При цьому мається на увазі розгляд цих законопроектів лише на пленарних засіданнях Верховної Ради України (частина друга статті 84 Конституції України).

  • Отже, відповідно до положень Конституції України висновок Конституційного Суду України має бути надано до початку розгляду законопроекту про внесення змін до Конституції України на пленарному засіданні Верховної Ради України. Наявність висновку Конституційного Суду України про те, що законопроект відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України, є умовою для його розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України.



а) забезпечення сутнісного змісту основних прав і свобод – Суд вирішує питання про забезпечення гарантій щодо неприпустимості скасування та обмеження основних прав і свобод та щодо збереження існуючих інститутів правового захисту прав і свобод фізичних та юридичних осіб;

  • а) забезпечення сутнісного змісту основних прав і свобод – Суд вирішує питання про забезпечення гарантій щодо неприпустимості скасування та обмеження основних прав і свобод та щодо збереження існуючих інститутів правового захисту прав і свобод фізичних та юридичних осіб;

  • б) забезпечення гарантій незалежності та непорушності територіальної цілісності України;

  • в) забезпечення процесуальних гарантій стабільності Конституції (частина друга статті 157 і стаття 158).



  • а) проект закону про внесення змін до розділів І, ІІІ, ХІІІ Конституції ухвалюється 2/3 від конституційного складу парламенту;

  • б) проект закону щодо внесення змін до інших положень Конституції попередньо схвалюється більшістю від конституційного складу парламенту (ст. 155).

  • 3.3.а. у разі зміни редакції конституційного законопроекту – повторний розгляд КСУ стосовно відповідності положенням статей 157 і 158 Конституції



…згідно із статтею 159 Конституції України обов'язковій перевірці на відповідність статтям 157 і 158 Конституції України підлягає не тільки законопроект, поданий до Верховної Ради України в порядку статей 154, 155 і 156 Конституції України, але й усі можливі поправки, внесені до нього у процесі його розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України.

  • …згідно із статтею 159 Конституції України обов'язковій перевірці на відповідність статтям 157 і 158 Конституції України підлягає не тільки законопроект, поданий до Верховної Ради України в порядку статей 154, 155 і 156 Конституції України, але й усі можливі поправки, внесені до нього у процесі його розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України.

  • Отже, законопроект, який за висновком Конституційного Суду України відповідав вимогам статей 157 і 158 Конституції України і до якого було внесено поправки під час розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України, підлягає також перевірці Конституційним Судом України щодо відповідності цього законопроекту вимогам зазначених статей Конституції України перед прийняттям його як закону про внесення змін до Конституції України.



  • а) щодо положень розділів І, ІІІ, ХІІІ Конституції – затверджується всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України;

  • б) щодо інших положень Конституції – шляхом голосування за нього не менше як 2/3 від конституційного складу парламенту на наступній черговій його сесії.



  • а) положення розділів І, ІІІ, ХІІІ Конституції можуть бути повторно переглянуті тільки парламентом наступного скликання;

  • б) інші положення Конституції можуть бути повторно переглянуті парламентом, якщо спливе річний строк з моменту прийняття остаточного рішення парламенту.



  • Підстави для наступного конституційного контролю:

    • в) формальні критерії – додержання конституційної процедури внесення змін до Основного Закону;
    • б) змістовні критерії захисту конституційних цінностей гідність людини (ст. 3) та непорушність прав і свобод людини, суверенітету і територіальної цілісності України


  • Конституція України (стаття 150) не містить застережень щодо можливості здійснення Конституційним Судом України наступного конституційного контролю закону про внесення змін до Конституції України після його прийняття Верховною Радою України. Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Тому Конституційний Суд України вважає, що саме він повинен здійснювати наступний конституційний контроль і щодо закону про внесення змін до Конституції України після набрання ним чинності, оскільки відсутність судового контролю за процедурою його розгляду та ухвалення, визначеною у розділі XIII цієї Конституції, може мати наслідком обмеження чи скасування прав і свобод людини і громадянина, ліквідацію незалежності чи порушення територіальної цілісності України або зміну конституційного ладу у спосіб, що не передбачений Основним Законом України .



Елементи системи стримувань і противаг:

  • Елементи системи стримувань і противаг:

    • консенсусна демократія;
    • призначення в системі виконавчої влади;
  • Принцип попередніх консультацій та узгоджень кандидатур;

  • Принцип лояльності чиновників та неприпустимість конфлікту інтересів:

    • Прецедент Рошену та Ротшильда;
  • Складання присяги та порядок набуття повноважень.



Михайло Савчин,

  • Михайло Савчин,

  • д.ю.н., проф. УжНУ




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка