Поняття і зміст судової влади. Поняття і зміст судової влади



Дата конвертації02.06.2016
Розмір445 b.



Поняття і зміст судової влади.

  • Поняття і зміст судової влади.

  • Правовий статус Конституційного Суду України

  • Судова система України.

  • Конституційні принципи організації та діяльності органів судової влади

  • Органи та установи, що сприяють судовій владі.



Визначити місце і роль судових установ у системі публічної влади та їх конституційні повноваження

  • Визначити місце і роль судових установ у системі публічної влади та їх конституційні повноваження



  • Косюта М.В. Прокурорська система України в умовах демократичного суспільства. – Одеса: Юридична література

  • Проблеми реалізації Конституції України: Теорія і практик / Відп. ред. В.Ф. Погорілко. – К.: ІДП НАН: „А.С.К.”, 2003.

  • Стефанюк В.С. Судова система України та судова реформа. – К., 2001.

  • Суд, правоохоронні та правозахисні органи України / Відп. ред. Я. Кондратьєв. – К.: Юрінком Інтер, 2003.

  • Сухонос В.В. Організація і діяльність прокуратури в Україні: історія і сучасність. – Суми: Університетська книга, 2004.

  • Экштайн К. Основные права и свободы. – М., 2004.

  • Закон України „Про Вищу раду юстиції” № 22/98 – ВР від 15.01.1998 р.

  • Закон України „Про судоустрій і статус суддів від 07.07.2010 р.



а) поняття та природа судової влади;

  • а) поняття та природа судової влади;

  • б) контроль за діяльністю органів публічної влади та забезпечення основних прав і свобод;

  • в) судова влада та баланс у системі поділу влади.



і) інцидентний характер:

  • і) інцидентний характер:

  • А. вирішення спорів про право;

  • Б. забезпечення однакового застосування законів;

  • іі) захист прав і свобод людини;

  • ііі) незалежність;

  • iv) належна процедура здійснення повноважень;

  • v) заснованість дій на законові



„[Я]кщо влада законодавча і виконавча будуть поєднані в одній особі або установі, то свободи не буде, оскільки можна побоюватися, що цей монарх або сенат створюватиме тиранічні закони для того, щоб також тиранічно застосовувати їх. Не буде свободи і в тому випадку, якщо судова влада не відокремлена від законодавчої і виконавчої. Коли вона поєднана із законодавчою владою, то життя і свобода громадян потраплять під владу сваволі, адже суддя буде законодавцем. Якщо судова влада поєднана із виконавчою, то суддя дістає можливість стати гнобителем”.

  • „[Я]кщо влада законодавча і виконавча будуть поєднані в одній особі або установі, то свободи не буде, оскільки можна побоюватися, що цей монарх або сенат створюватиме тиранічні закони для того, щоб також тиранічно застосовувати їх. Не буде свободи і в тому випадку, якщо судова влада не відокремлена від законодавчої і виконавчої. Коли вона поєднана із законодавчою владою, то життя і свобода громадян потраплять під владу сваволі, адже суддя буде законодавцем. Якщо судова влада поєднана із виконавчою, то суддя дістає можливість стати гнобителем”.

  • Монтескье Ш.–Л. О духе законов. – М., 1999. – С. 137.



Суди зобов’язані безпосередньо застосовувати положення Конституції у разі:

  • Суди зобов’язані безпосередньо застосовувати положення Конституції у разі:

  • коли зі змісту норм Конституції не випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом;

  • коли закон, який був чинним до введення в дію Конституції чи прийнятий після цього суперечить їй;

  • коли правовідносини, що розглядаються судом не врегульовано, а нормативно-правовий акт Верховної ради та Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, суперечать Конституції України;

  • коли укази Президента, які внаслідок їх нормативно-правового характеру підлягають застосуванню судами при вирішенні конкретних судових справ, суперечать Конституції.



Відповідно судам підвідомчі всі справи про захист прав і свобод людини (ст. 124, ч. 2 Конституції) і вони не можуть відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом порядку.

  • Відповідно судам підвідомчі всі справи про захист прав і свобод людини (ст. 124, ч. 2 Конституції) і вони не можуть відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом порядку.

  • Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: Постанова Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 № 9.



Основні сучасні концепції конституційного правосуддя:

  • Основні сучасні концепції конституційного правосуддя:

    • і) конституційний контроль;
    • іі) конституційний нагляд;
    • ііі) конституційна юрисдикція (ст. 147);
    • iv) конституційна юстиція


  • Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ч. 2 ст. 124);

  • КС – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні (ч. 1 ст. 147);

  • специфічний характер конституційного судочинства (ч. 3 ст. 124);

  • закон регулює порядок організації, діяльності та процедури у КС (ст. 153)



і) взаємодія конституційних органів та забезпечення континуїтету;

  • і) взаємодія конституційних органів та забезпечення континуїтету;

  • іі) порядок вступу суддів КСУ на посаду



  • А. Акти регламентного характеру Конституційного Суду України.

  • 1) Регламент Конституційного Суду

  • 2) Положення про апарат та підрозділи Конституційного Суду України

  • 3) Акти організаційного характеру

  • Б. Рішення і висновки Конституційного Суду



  • а) вимоги щодо суддів КСУ:

  • і) віковий та ценз осілості;

  • іі) вимоги щодо рівня кваліфікації та ділових і особистих якостей;

  • ііі) вимоги щодо стажу та особливості забезпечення належного рівня кваліфікації;



б) гарантії незалежності суддів;

  • б) гарантії незалежності суддів;

  • в) недоторканність суддів КСУ;

  • г) несумісність суддів КСУ;

  • д) особливості юридичної відповідальності суддів КСУ;

  • е) дострокове припинення повноважень суддів КСУ



Компетенція КС:

  • Компетенція КС:

  • і) предмет відання (ч. 2 ст. 147);

  • іі) повноваження (п. 28 ст. 85, ст.ст. 150, 151, 159);

  • А. Доктрина політичної доцільності як засіб правового самообмеження КС і доктрина політичного питання;

  • Б. Предмет відання і верховенство права



Вимоги до рішень КС:

  • Вимоги до рішень КС:

  • а) передбачуваний, чіткий і ясний характер, однаковий підхід Конституційного Суду при вирішенні аналогічних справ;

  • б) пропорційність;

  • в) забезпечити справедливе вирішення спору відповідно до засад справедливості та конституційних цінностей, насамперед верховенства основних прав і свобод.



  • 1) контроль за конституційністю нормативно-правових актів;

  • 2) контроль за конституційністю міжнародних договорів;

  • 3) розгляд спорів про компетенцію;

  • 4) надання офіційного тлумачення Конституції та законів України;

  • 5) захист прав і свобод людини і громадянина;

  • 6) розгляд спорів, пов'язаних із здійсненням виборів, референдуму, права народної ініціативи;

  • 7) контроль за порушенням Конституції України.



  • і) функціональна самостійність;

  • іі) організаційна самостійність;

  • ііі) регламентна самостійність;

  • iv) організаційна єдність та забезпечення єдності судової практики Суду;



  • і) порядок обрання та повноваження Голови КСУ та його заступників;

  • іі) Судові колегії з конституційних звернень і конституційних подань;

  • ііі) комісії та інші підрозділи КСУ



  • і) повноважність та кворум КСУ;

  • іі) порядок проведення засідань КСУ;

  • ііі) порядок проведення пленарних засідань КСУ



а) поняття та зміст судової системи;

  • а) поняття та зміст судової системи;

  • б) засади організації судової системи;

  • в) судові інстанції;

  • г) судова спеціалізація;

  • д) правовий статус та проблеми впровадження суду присяжних та інституту народних засідателів в Україні;

  • е) третейські суди та комерційний арбітраж та визнання рішень цих судів судами загальної юрисдикції



  • Судова система – це організація судової влади на засадах спеціалізації та територіальності з метою забезпечення доступного і справедливого правосуддя та єдності судової практики за встановленою процесуальною формою



      • і) принцип спеціалізації;
      • іі) принцип територіальності;
      • ііі) принцип інстанційності


  • і) конституційний зміст судової інстанції:

  • А. повнота та всебічність розгляду справи судом;

  • Б. питання факту і питання права;

  • В. рівень розгляду спору у судовій системі;

  • іі) ступені судових інстанцій:

  • А. перша інстанція;

  • Б. апеляція;

  • В. касація;

  • Г. ревізія?



  • і) зовнішня та внутрішня судова спеціалізація;

  • іі) загальні суди:

  • А. цивільна юрисдикція;

  • Б. кримінальна юрисдикція;

  • ііі) адміністративні суди;

  • iv) господарські суди



д) правовий статус та проблеми впровадження суду присяжних та інституту народних засідателів в Україні;

  • д) правовий статус та проблеми впровадження суду присяжних та інституту народних засідателів в Україні;

  • е) третейські суди та комерційний арбітраж та визнання рішень цих судів судами загальної юрисдикції



а) поняття та значення принципів організації та діяльності судової влади;

  • а) поняття та значення принципів організації та діяльності судової влади;

  • б) зміст принципів



  • Моделі судочинства:

  • 1) Англо-американська модель;

  • 2) Континентальна модель



і) неприпустимість привласнення судових функцій іншими органами влади (ч. 1 ст. 124);

  • і) неприпустимість привласнення судових функцій іншими органами влади (ч. 1 ст. 124);

  • іі) здійснення правосуддя належними і законними судами (ст.ст. 124, 125, 127, ч. 2 ст. 129);

  • ііі) територіальність і спеціалізація (ч. 1 ст. 125);

  • iv) незалежність;

  • v) законність (ч. 1 ст. 129);

  • vi) рівність учасників процесу перед законом і судом;

  • vii) змагальність;



viii) гласність, публічність і повного фіксування процесу технічними засобами;

  • viii) гласність, публічність і повного фіксування процесу технічними засобами;

  • іх) диспозитивність;

  • х) повноти та всебічного розгляду справ;

  • хі) гарантії належної процедури (пп. 3 – 6 ст. 124);

  • хіі) умотивованість та обґрунтованість судових рішень;

  • хііі) гарантії права на оскарження судових рішень;

  • xiv) обов’язковість судових рішень.



  • а) вимоги щодо ділових та особистих якостей претендентів на посаду судді;

  • б) гарантії незалежності суддів;

  • в) суддівський імунітет;

  • г) несумісність посади судді;

  • д) статус присяжних і засідателів



  • і) загальні вимоги до законодавчого регулювання;

  • іі) віковий ценз та ценз осілості;

  • ііі) кваліфікація та особисті і ділові якості претендента;

  • iv) вимоги щодо стажу та порядок стажування як гарантія належного рівня кваліфікації;

  • v) особливості вимог до претендентів у спеціалізованих судах



  • і) суддівська недоторканність;

  • іі) незмінюваність судді;

  • ііі) незалежність суддів:

  • А. функціональний аспект;

  • Б. етичний аспект;

  • iv) належний рівень утримання та винагороди;

  • v) самоврядування суддів



  • і) особливості притягнення суддів до кримінальної відповідальності;

  • іі) суддівська недоторканність та належне здійснення правосуддя;

  • ііі) суддівська недоторканність і належний рівень кваліфікації



а) система органів сприяння правосуддю;

  • а) система органів сприяння правосуддю;

  • б) конституційний статус Вищої ради юстиції;

  • в) система органів суддівського самоврядування в Україні;

  • г) прокуратура у системі органів сприяння правосуддю;

  • д) адвокатура;



  • і) порядок формування та склад ВРЮ;

  • іі) ВРЮ та кваліфікаційні комісії суддів (ч. 3 ст. 127)

  • ііі) повноваження ВРЮ (ст. 131)



  • і) З’їзд суддів України;

  • іі) конференції, збори та ради суддів;

  • ііі) державна судова адміністрація та її контроль органами суддівського самоврядування



  • і) порядок призначення та вимоги до Генерального прокурора;

  • іі) система органів прокуратури:

  • А. Генеральна прокуратура та її структурні підрозділи;

  • Б. органи прокуратури на місцях;

  • ііі) повноваження прокуратури (ст. 121);

  • iv) відповідальність прокурорів (ст. 122):

  • А. справа Піскун проти Ющенко;

  • v) стандарти Ради Європи та позиція Венеціанської комісії стосовно статусу прокуратури



  • і) адвокатура як правозахисний інститут;

  • іі) конституційні засади самоврядування адвокатури та неприпустимість втручання у її діяльність з боку органів публічної влади;

  • ііі) гарантії незалежності адвоката у кримінальному процесі;

  • iv) гарантії належного рівня кваліфікації адвокатів та система юридичної освіти в Україні



  • Михайло Савчин,

  • д.ю.н., проф. УжНУ




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка