Поняття та зміст політико-територіальної організації публічної влади. Конституційні засади унітарного державного устрою в Україні



Дата конвертації01.06.2016
Розмір445 b.



  • Поняття та зміст політико-територіальної організації публічної влади.

  • Конституційні засади унітарного державного устрою в Україні.

  • Конституційні засади місцевого самоврядування в Україні.

  • Предмет відання та повноваження органів місцевого самоврядування.

  • Гарантії місцевого самоврядування.



Визначити конституційні засади територіальної організації публічної влади України, зокрема систему взаємовідносин між державною владою та місцевим самоврядуванням

  • Визначити конституційні засади територіальної організації публічної влади України, зокрема систему взаємовідносин між державною владою та місцевим самоврядуванням



Актуальні проблеми формування органів місцевого самоврядування в Україні. – Ужгород. – 1997. – С.9.

  • Актуальні проблеми формування органів місцевого самоврядування в Україні. – Ужгород. – 1997. – С.9.

  • Проміжний рівень управління в європейських державах: складність проти демократії? / За ред. Т. Ларсона, К. Номдена, Ф. Петітвіля. – К., 2003.

  • Ткачук А., Агранофф А., Браун Т. Місцеве самоврядування: світовий та український досвід. – К: Заповіт, 1997.

  • Конституція Автономної Республіки Крим.

  • Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні”.

  • Закон України „Про державні місцеві адміністрації” // ВВРУ. – 1999. - № 20 – 21. – Ст. 190.

  • Кодекс адміністративного судочинства України. – К., 2005.

  • Європейська Хартія про місцеве самоврядування.



  • Політико-територіальна організація публічної влади – це правовідносини між державою та територіальними колективами, заснованими на децентралізації і субсидіарності публічної влади з метою вирішення питань суспільного значення, заснованої на відповідальності її носіїв.



визначення території і кордонів держави, територіального устрою країни;

  • визначення території і кордонів держави, територіального устрою країни;

  • Засади субсидіарності та ступінь децентралізації публічної влади та визначення статусу територіальних колективів;

  • розмежування компетенції між державою та її складовими частинами;

  • механізм зворотних зв’язків між державою та її складовими частинами, адміністративного і судового контролю за актами місцевих органів влади.



  • Визначення конституційного статусу територіальна громада → громада;

  • субрегіони;

  • регіони;

  • автономія



  • і) федерація;

  • іі) автономія;

  • ііі) адміністративна одиниця;

  • iv) національно-культурна автономія;

  • v) місцеве самоврядування



  • і) федерація;

  • іі) регіоналізм;

  • ііі) унітаризм.



і) власні і делеговані повноваження;

  • і) власні і делеговані повноваження;

  • іі) позитивні (принцип ultra vires) і негативні повноваження;

  • ііі) делегування повноважень та засади делегування:

  • А. обсяг і предмет делегування;

  • Б. строки й адресати делегування;

  • В. контроль за здійсненням делегованих повноважень



  • Конституційні принципи унітаризму (1, 132):

  • і) суверенітет (єдність) публічної влади (ст. 1, 2);

  • іі) універсальний характер органів публічної влади (ст. 2);

  • ііі) єдність національної правової системи (ст. 5, 8);



  • iv) єдність і цілісність державної території;

  • v) поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади;

  • vi) збалансованість соціально-економічного розвитку регіонів з урахуванням їх різноманітності (когерентність);

  • vii) гарантованість місцевого самоврядування (ст. 7)



  • і) конституційний статус областей;

  • іі) конституційний статус районів, міст, районів у містах;

  • ііі) конституційний статус міста-столиці Києва та міста-героя Севастополь;

  • iv) територіальні утворення зі спеціальним статусом (судові, військові округи, вільні економічні зони, природоохоронні утворення, виборчі дільниці/округи).





  • і) верховенство права (ст. 8);

  • іі) законність управління (ч. 2 ст. 19);

  • ііі) субсидіарність (ст. 4 ЄХМС)

  • iv) вирівнювання розвитку громад і регіонів (когерентність) (ст. 8 ЄХМС);

  • v) непорушність конституційних основ місцевого самоврядування (ст. 143);

  • vi) гарантія місцевого самоврядування (ст. 7);

  • vii) судовий захист місцевого самоврядування.



  • і) рівні місцевого самоврядування:

    • А. громада як основа місцевого самоврядування в Україні;
    • Б. райони та області як проміжний рівень організації публічної влади;
  • іі) система органів місцевого самоврядування:

    • А. представницькі органи – ради громад, районні, обласні ради;
    • Б. виконавчі органи рад;
    • В. органи самоорганізації населення;
  • ііі) засади взаємодії органів місцевого самоврядування та місцевих держадміністрацій



і) функції і компетенція ОМС;



  • залучення населення до участі у вирішенні питань місцевого та загальнодержавного значення;

  • володіння, використання, а також управління комунальною власністю;

  • забезпечення комплексного соціально-економічного та культурного розвитку відповідної території;

  • надання соціальних послуг населенню; забезпечення законності, громадської безпеки, правопорядку, охорона прав, свобод і законних інтересів громадян;

  • соціальний захист населення, сприяння працевлаштуванню громадян;

  • захист прав місцевого самоврядування.



  • і) презумпція законності і загальнообов’язковості актів органів місцевого самоврядування;

  • іі) рішення органів місцевого самоврядування;

  • ііі) розпорядження органів місцевого самоврядування;

  • iv) прості управлінські дії;

  • v) публічний (муніципальний) договір



  • і) власні і делеговані повноваження;

  • іі) обов’язкові та добровільні повноваження;

  • ііі) розмежування повноважень органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій.



  • а) непорушність конституційних повноважень органів місцевого самоврядування (ст. 7);

  • б) законність актів управління актів місцевого самоврядування;

  • в) статут громади та функціональна самостійність органів місцевого самоврядування;

  • г) адміністративний контроль у системі місцевого самоврядування;

  • д) судовий захист прав місцевого самоврядування.





  • 1) Виборність місцевих рад та сільського, селищного, міського голови;

  • 2) визнання правосуб'єктності територіальної громади як специфічного виду територіальної спільноти;

  • 3) функціональна, організаційна та фінансово-матеріальна самостійність МС;

  • 4) забезпечення безпосереднього волевиявлення жителів територіальної громади з питань місцевого значення.



  • право на самозахист (ч. 2 ст. 55 Конституції, ст. 77 Закону про МС, КАС);

  • правовий контроль за правовими актами органів місцевого самоврядування (ч. 2 ст. 144 Конституції, ч. 10 ст. 59, ч. 2 ст. 77 Закону про МС);

  • адміністративний контроль за діями та рішеннями органів та посадових осіб місцевого самоврядування (ч. 2 ст. 144 Конституції, ст. 76 Закону про МС, КАС).



  • Михайло Савчин,

  • д.ю.н., проф.

  • УжНУ




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка