Портрет Гобсека ‘’Риси обличчя, незворушного, як у Талейрана, здавалися відлитими в бронзі’’



Дата конвертації25.12.2016
Розмір445 b.



Портрет Гобсека

  • ‘’Риси обличчя, незворушного, як у Талейрана, здавалися відлитими в бронзі’’.

  • ‘’Волосся в мого лихваря було гладеньке, акуратно причесане, із сивиною попелясто-сірого кольору’’.

  • ‘’… а губи були тонкі,як у алхіміків або старих карликів,зображених на картинах Рембрандта і Метсю’’.

  • ‘’Оченята жовті,як у куниці, були майже без вій і боялися світла; але дашок старого кашкета надійно захищав їх від нього’’.

  • ‘’…обличчя цього чоловіка… я … назвав би ‘’місячним ликом’’, так його жовтава блідість скидалася на колір срібла, з якого облупилася позолота’’.

  • ‘’Зморшки його жовтавого лоба зберігали таємниці життєвих випробовувань, раптових жахливих подій, несподіваних удач’’, романтичних пригод, незмірних радощів, голодних днів…

  • ‘’Гострий ніс, подовбаний на кінчику віспою, скидався на свердлик…’’





Мова Гобсека

  • ‘’Розмовляв він завжди тихим, лагідним голосом і ніколи не сердився’’.

  • ‘’Раптово замовкав під час розмови і чекав, поки проїде вулицею екіпаж, бо не хотів напружувати голос’’.

  • ‘’…ми розмовляли, коли він був у доброму гуморі.’’

  • ‘’…тонесеньким голоском, схожим на звук флейти, коли в неї забувають вставити мундштук, пропищав: ‘’Я сьогодні розважаюся’’.

  • ‘’Навіть у хвилини торжества він говорив односкладово і всім своїм виглядом виражав незгоду’’.



Помешкання Гобсека

  • ‘’Усе в його кімнаті, було охайне і потерте, починаючи з зеленого сукна на письмовому столі до килима над ліжком, наче холодна оселя самотньої старої діви, що цілими днями натирає порох з своїх меблів’’.

  • ‘‘Взимку головешки у його каміні завжди тільки жевріли, поховані під купою попелу’’.

  • ‘’Будинок і його господар були схожі один на одного - мов скеля і устриця, що приліпилася до неї’’.

  • ‘’Цей вогкий і похмурий будинок не мав двору, всі вікна його виходили на вулицю, а кімнати були розміщені, мов чернечі келії: всі однакові за розміром, єдині двері кожної виходили у довгий напівтемний коридор з маленькими віконцями’’.



Самохарактеристика Гобсека, його ідеали



Правила Гобсека



Стосунки з людьми

  • ‘’Хіба не цікаво забратися в найпотаємніші закутки людського серця? Хіба не цікаво пізнати життя інших людей і побачити його без прикрас? Яких тільки картин не надивишся!’’ (Гобсек про свої розваги).

  • ‘’Я досить багатий, щоб купувати совість, щоб управляти міністрами через тих, хто має на них вплив, починаючи від канцелярських служителів і кінчаючи їхніми коханками. Хіба це не влада? Хіба це не втіха? Влада і втіха, хіба не в цьому полягав суть усього нашого суспільного ладу? Таких, як я, в Парижі чоловік десять; Ми - повелителі ваших доль,мовчазні, нікому не відомі’’.

  • ‘’…на його обличчі (Максима де Трая. – О. Г.) я прочитав усе майбутнє графині’’.

  • ’Золото – ось душа вашого нинішнього суспільства’’.

  • ‘’ Я подивився на неї ( Фанні. – О. Г.) і з першого погляду розгадав її’’.

  • ‘’Він хитро повів справу, - відповів Гобсек. – Але потім я його таки придушив’’. ( Про книгаря-банкрута).

  • ‘’Іноді його жертви обурювалися, кричали в нестямі – а тоді раптом западала тиша, наче в кухні, коли там ріжуть качку’’.



Спосіб життя





ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

  • Презентацію підготувала учениця 10-Б класу Гребінківської гімназії Тищенко Софія




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка