Повість “Біле Ікло” Джек Лондон написав у 1906 р. Повість “Біле Ікло” Джек Лондон написав у 1906 р



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.


  • “Людині, щоб стати людянішою, треба побачити вірність собаки...” Джек Лондон


Повість “Біле Ікло” Джек Лондон написав у 1906 р.

  • Повість “Біле Ікло” Джек Лондон написав у 1906 р.

  • Вовчук відданий людям, вміє цінувати добро, здатний жертвувати собою, не вагаючись.

  • Біле Ікло завжди жив у згоді із закладеними від природи інстинктами, з самою природою.

  • У ньому немає нещирості та підступності, його почуття прості.

  • На жаль, цього не можна сказати про людей, з якими зводить його доля.



Глибока незмірна мовчанка панувала над країною, а сама ця країна була така пустельна і непорушна, така самотня й холодна, що від неї навіть тугою не віяло.

  • Глибока незмірна мовчанка панувала над країною, а сама ця країна була така пустельна і непорушна, така самотня й холодна, що від неї навіть тугою не віяло.

  • Тут чувся сміх, але страшніший за всяку тугу,- невеселий, як мороз, холодний і жахливий.

  • То була Пустеля, жорстока, льодосердна північна Пустеля.



  • Вони йшли мовчки...

  • Гостре виття, неначе голкою, пронизало тишу...

  • Собак знову поменшало...

  • Кожного дня їх ставало все менше та менше.



Залишилося 2 собаки.

  • Залишилося 2 собаки.

  • Білл не витримав...

  • Поміж кущів та ялин, що росли окремими гуртами, з”являвся і знову щезав Одновухий.

  • Пролунав постріл, за ним ще два, почулося страшенне скавуління та гарчання.

  • Тиша знову огорнула безлюдний край...



Генрі задрімав неспокійно..

  • Генрі задрімав неспокійно..

  • Коли прокинувся, побачив близько біля себе вовків.

  • Цілу ніч він відганяв зграю запаленими головешками.

  • Хмизу не стало...

  • Генрі приготувався помирати...

  • Спершу він не зрозумів, що сталося...

  • Вовки зникли...

  • Чути було людські голоси, нетерпляче повискування собак.



Воно було інакше, аніж його два брати й дві сестри.

  • Воно було інакше, аніж його два брати й дві сестри.

  • У них шерсть мала рудуватий відтінок, а воно цілком вдалося у батька і з усього виводку було єдиним сірим вовченям.

  • Надійшов час, коли батько перестав приносити їжу.

  • Брати й сестри заснули...



Одного разу воно вийшло на світло...

  • Одного разу воно вийшло на світло...

  • Білка, що вибігла з-за дерева, налякала його до нестями...

  • Зовсім випадково воно наскочило на хитро заховане гніздо куріпки: просто впало на нього.

  • Вовченя з”їло весь виводок.

  • Його мало не вбила ласиця.

  • Після бою Кічі з риссю, Біле Ікло зрозумів, що світ жорстокий.

  • Метою життя звірів є пожива.

  • А Закон Пустелі велів: “Їж, а ні – з”їдять тебе”.



Перед ним на задніх лапах мовчки сиділо 5 живих істот,яких він ще зроду не бачив.

  • Перед ним на задніх лапах мовчки сиділо 5 живих істот,яких він ще зроду не бачив.

  • Одним стрибком вовчиця опинилася серед них.

  • - Кічі!

  • І тоді він побачив, що його мати, ця безстрашна вовчиця, припала до землі й на знак миру замахала хвостом.



Біле Ікло досі не бачив собак, проте з першого погляду відчув, що вони одної з ним породи.

  • Біле Ікло досі не бачив собак, проте з першого погляду відчув, що вони одної з ним породи.

  • Але вони показали, як мало різняться від вовків.

  • Зав”язалася бійка.

  • Дрючками й камінцями люди прогнали собак.

  • Біле Ікло зрозумів, що саме вони встановлюють Закони і підтримують їх дрючками та камінцями.

  • У таборі вовчука обурювало те, що його мати була прив”язана до ломаки.



Дрючки й каміння, що їх кидали люди, літали у повітрі, мов живі.

  • Дрючки й каміння, що їх кидали люди, літали у повітрі, мов живі.

  • Вігвами вражали його своїми величезними розмірами.

  • Одного разу він підповз до вігваму й уткнувся носом у парусину.

  • Коли потягнув канат, вігвам захитався.

  • Йому стало весело.

  • Одного разу, коли Сивий Бобер розпалював вогнище, Біле Ікло встромив у вогонь носа та язика.

  • Ніколи він ще не відчував такого болю.

  • Та враз йому стало соромно: він збагнув, що таке сміх...



Ліп – Ліп був такої самої породи, що й Біле Ікло.

  • Ліп – Ліп був такої самої породи, що й Біле Ікло.

  • Ліп – Ліп став його кошмаром.

  • Він завжди нападав на Біле Ікло й тішився тим, що перемагав.

  • Всі молоді собаки йшли за забіякою.

  • Ворожнеча з собачим плем”ям навчила Біле Ікло відбиватися одночасно від усіх.

  • Його, немов того кота, не можна було збити з ніг.



НЕВОЛЯ

  • Одного разу Три Орли, напоївши Сивого Бобра, забрав у нього Кічі.

  • Біле Ікло кинувся за човном.

  • Але Боги звикли, щоб їм корилися.

  • Наздогнавши вовчука, він почав його бити.

  • Під градом цих ударів Біле Ікло метлявся з боку на бік, як зіпсований маятник.

  • Неволя навчила Біле Ікло, що потрібно коритися своєму Богові, боронити його тіло та майно.



Восени Біле Ікло втік на волю.

  • Восени Біле Ікло втік на волю.

  • Довгий час він не міг знайти ні матері, ні їжі, а тому повернувся назад до Сивого Бобра.

  • Він жив серед людей, сподіваючись, що мати повернеться.



Незабаром Біле Ікло став на чолі запрягу.

  • Незабаром Біле Ікло став на чолі запрягу.

  • Він працював ретельно, навчився дисципліни, став покірний та вірний.

  • Собаки вже уступали йому з дороги, і жоден з них, навіть найсміливіший, не наважувався вкрасти у нього м”ясо.

  • Довколишній світ не мав ні тепла, ні любові, був жорстокий.



Красень Сміт був надзвичайно потворний.

  • Красень Сміт був надзвичайно потворний.

  • Природа обдарувала його низьким зростом й неправильних розмірів головою.

  • З дитячих літ він ще не мав прізвиська Красень. Товариші називали його Шпилькою.

  • Він був слабкодух і боягуз.

  • Побачивши Біле Ікло, він вирішив його придбати.

  • Сивий Бобер продав Ікло за бутилку віскі.

  • Два рази вовчук втікав від Красеня Сміта.

  • Але батіг та дрючок працювали поперемінно, і зроду ще Біле Ікло не терпів такого немилосердного побою.



Царство Ненависті

  • Красень Сміт знущався над ним та доводив до сказу своїм сміхом.

  • Тепер Біле Ікло став ворогом усьому живому

  • Він був такий замордований, що сліпо ненавидів цілий світ.

  • Незабаром Біле Ікло став дожидати, коли біля огорожі зберуться люди.

  • Це щоразу провіщало бій.



Красень Сміт добре зважував силу Білого Ікла, бо той завжди виходив переможцем.

  • Красень Сміт добре зважував силу Білого Ікла, бо той завжди виходив переможцем.

  • Одного разу до нього впустили трьох собак, одного по одному.

  • Іншого разу – дорослого, щойно зловленого вовка.

  • Ще йому довелося битися одразу з двома собаками заразом.

  • Йому не давали й хвилини спокою.

  • Якщо він спав, його піднімали гострим ціпком.



Жоден собака не міг збити його з ніг.

  • Жоден собака не міг збити його з ніг.

  • Після бою з риссю бої припинилися.

  • У клітку впустили собаку.

  • Уперше Біле Ікло не кинувся одразу.

  • Він стояв на місці й розглядав чудного звіра.



Бульдог Черокі був низький, витривалий та впертий.

  • Бульдог Черокі був низький, витривалий та впертий.

  • Коли Біле Ікло промахнувся, стрибнувши на нього, Черокі впився зубами у горло вовчука.

  • Тільки завдяки Відону Скотту та його погоничу Мету, Біле Ікло залишився живий.

  • “Чуєте, містере Гаде? Я беру собаку й даю за неї 150 доларів”.



Це було для Білого Ікла початком кінця його попереднього життя, життя, де панувала сама ненависть.

  • Це було для Білого Ікла початком кінця його попереднього життя, життя, де панувала сама ненависть.

  • Відон Скотт дістався до самої глибини його вдачі й збудив у ньому любов.

  • Він говорив до Білого Ікла.

  • Бог підходив до нього без кола й дрючка.

  • Біле Ікло не били.

  • Щоб виявити свою вірність, Біле Ікло взявся стерегти майно господаря.



Біле Ікло поволі ставав самим собою.

  • Біле Ікло поволі ставав самим собою.

  • Ранками він чекав біля порогу дому, аби лише побачити свого доброго Бога.

  • Одного разу його Бог поїхав...

  • Біле Ікло захворів. Він не хотів ні працювати, ні їсти, аж поки не повернувся Відон Скотт.

  • Коли його хотів викрасти Красень Сміт, Біле Ікло мало того не загриз.



Відон Скотт забрав Біле Ікло з собою у Сан – Франциско.

  • Відон Скотт забрав Біле Ікло з собою у Сан – Франциско.

  • Місто здалося вовчуку кошмаром.

  • Біля будинку Бога Біле Ікло познайомився з двома собаками, але не загриз їх, бо вони були майном господаря.

  • Коллі не давала йому спокою, а Біле Ікло старався ігнорувати її, часом вдавав, що спить.

  • У Відона Скотта він навчився гратися й сміятися.



Відон Скотт любив їздити верхи.

  • Відон Скотт любив їздити верхи.

  • Біле Ікло завжди його супроводжував.

  • Коли одного разу інженер упав з коня і підвернув ногу, Біле Ікло привів допомогу.

  • Коли з тюрми втік Джим Голл, Біле Ікло, ризикуючи власним життям врятував батька Відона Скотта.



- Зламано задню лапу, три ребра,і принаймі одно з них простромило легеню. Можливі й інші ушкодження. Я вже не кажу, що три кулі прошили його наскрізь.

  • - Зламано задню лапу, три ребра,і принаймі одно з них простромило легеню. Можливі й інші ушкодження. Я вже не кажу, що три кулі прошили його наскрізь.

  • Він має один шанс вижити на 10 тисяч.

  • Біле Ікло лікували, як людину.

  • Господиня дому назвала його безцінним та спасенним вовком.



Нарешті настав час, і останній пластир було знято.

  • Нарешті настав час, і останній пластир було знято.

  • Він силкувався звестися на ноги, але після кількох невдалих спроб упав.

  • Біле Ікло вчився ходити заново.

  • Коли Біле Ікло вийшов з дому, за ним, наче за королем, вийшли всі мешканці будинку.

  • При вході у стайню лежала Коллі, а біля неї вовтузились цуценята.

  • Відон Скотт легенько підштовхнув до нього одне цуценя.

  • Біле Ікло відчув, як його лизнув тепленький язичок.

  • Не знаючи , чому, він теж лизнув цуценя.

  • Цуценята підповзли до нього, а він з поважним виглядом дозволив їм вилазити на його тіло й гратися...




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка