Практикуму директорів загальноосвітніх навчальних закладів у бродецькому навчально-виховному комплексі ! Тема семінару: Тема семінару



Сторінка1/5
Дата конвертації29.05.2016
Розмір446 b.
  1   2   3   4   5


ВІТАЄМО УЧАСНИКІВ СЕМІНАРУ-ПРАКТИКУМУ ДИРЕКТОРІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У БРОДЕЦЬКОМУ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ КОМПЛЕКСІ !

  • ВІТАЄМО УЧАСНИКІВ СЕМІНАРУ-ПРАКТИКУМУ ДИРЕКТОРІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У БРОДЕЦЬКОМУ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ КОМПЛЕКСІ !


Тема семінару:

  • Тема семінару:

  • Управління професійним зростанням педагогічних кадрів в умовах реформування школи шляхом удосконалення науково-методичної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі.



Мета семінару:

  • Мета семінару:

  • Удосконалювати особливості організації внутрішньошкільної методичної роботи як найбільш суттєвого чинника формування творчого вчителя.



Очікуваний результат:

  • Очікуваний результат:

  • Вміння адміністрації загальноосвітнього навчального закладу створити оптимальні умови для розвитку творчості вчителя шляхом удосконалення науково-методичної роботи



Форма проведення семінару –

  • Форма проведення семінару –

  • інтерактивний діалог, побудований на роботі у малих та великій групах з використанням наукового матеріалу та досвіду роботи учасників семінару



  • 1.Розгляд основного питання – 150 хв.

  • 2.Робота в групах:

  • - підготовка до виступу - до 3 хв.

  • - виступ – до 2 хв.

  • 3.Інші питання – 15 хв.

  • 4. Роботу закінчити о 12.30 год.



Правила роботи під час семінару:

  • Правила роботи під час семінару:

  • Дотримуватися регламенту.

  • Слухати і бути почутим.

  • Бути активним.

  • Говорити тільки за темою.

  • Говорити тільки лаконічно.

  • Не критикувати інших: кожен має право на власну думку.

  • Бути відвертим та самокритичним.



Проблема розвитку творчості педагога є надзвичайно актуальною. Як створити умови для творчості, як допомогти вчителю в творчій діяльності - ось у чому полягають головні завдання сьогоднішнього семінару, який є продовженням семінару директорів загальноосвітніх навчальних закладів району, який відбувся у жовтні місяці 2009 року у районній бібліотеці під рубрикою

  • Проблема розвитку творчості педагога є надзвичайно актуальною. Як створити умови для творчості, як допомогти вчителю в творчій діяльності - ось у чому полягають головні завдання сьогоднішнього семінару, який є продовженням семінару директорів загальноосвітніх навчальних закладів району, який відбувся у жовтні місяці 2009 року у районній бібліотеці під рубрикою

  • “ПЛЕКАЄМО ТВОРЧОГО ВЧИТЕЛЯ”



Новий зміст освіти, освоєння нових навчальних програм, створення авторських програм, підручників, введення нових навчальних дисциплін, пошук оригінальних методів викладання – все це вимагає від учителя творчої діяльності.

  • Новий зміст освіти, освоєння нових навчальних програм, створення авторських програм, підручників, введення нових навчальних дисциплін, пошук оригінальних методів викладання – все це вимагає від учителя творчої діяльності.



  • ПЛЕКАЄМО ТВОРЧОГО ВЧИТЕЛЯ

  • Під час проведення семінару ми дійшли до висновку, що ГОЛОВНИМ ПОКАЗНИКОМ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГА є наяність педагогічних знахідок, власних ідей, які надалі створюють систему педагогічної майстерності вчителя, його педагогічного досвіду, який, як підсумок, стає головним показником творчості вчителя.



  • ПЛЕКАЄМО ТВОРЧОГО ВЧИТЕЛЯ

  • Нами було доведено, що у педагогічній діяльності творчість учителя займає особливе місце. Адже тільки нестандартне, творче ставлення до своїх професіональних обо”язків може дати позитивні результати, тобто творчість учителя залежить від його теоретичного рівня , педагогічної майстерності та методичної компетентності.



  • ПЛЕКАЄМО ТВОРЧОГО ВЧИТЕЛЯ

  • Науковці стверджують, що творчість -

  • це 10% бажання вчителя працювати творчо,

  • а 90% - це його праця.



Нагадаємо, що ОСНОВНИМИ СКЛАДОВИМИ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВЧИТЕЛЯ являється:

  • Нагадаємо, що ОСНОВНИМИ СКЛАДОВИМИ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВЧИТЕЛЯ являється:

  • Накопичення власного досвіду у використанні традиційних форм і методів навчання (перехід із кількості у якість).

  • Проведення власних творчих досліджень, експерементів.

  • Психологічна готовність до можливих помилок і виправлення їх.



  • ПЛЕКАЄМО ТВОРЧОГО ВЧИТЕЛЯ

  • К. Д. Ушинський говорив, що “Вчитель як фахівець живе доти, поки вчиться” і цьому навчанні йому повинна сприяти внутрішньошкільна методична робота.



  • РОБОТА В ГРУПАХ

  • Продовжіть твердження, що

  • “Методична робота – це …”

  • Виступають групи – 1,3,5.



Методична робота — це система заходів, яка включає в себе проведення:

  • Методична робота — це система заходів, яка включає в себе проведення:

  • 1. Організаційної роботи.

  • 2. Діагностичної роботи.

  • 3. Здійснення плануваня.

  • 4. Практичної роботи.

  • 5. Контролюючої роботи.

  • 6. Аналітично-інформаційної роботи.



  • ОТЖЕ, НАШІ ВИСНОВКИ:

  • 1. Методична робота — це система цілого ряду методичних, психолого-педагогічних, адміністративних заходів, спрямованих на удосконалення майстерності педагогічних працівників.

  • 2.Тільки успішна практична реалізація заходів цієї системи забезпечує успіх.

  • 3. Заснована методична робота на досягненнях науки та передового педагогічного досвіду з метою удосконалення професійної компетентності, розвитку творчості педагогічних працівників спрямованої на підвищення якості навчально-виховного процесу.



Розвиток цілісної системи методичної роботи у ЗНЗ з метою підвищення її ефективності повинен здійснюватися відповідно до ряду важливих вимог, принципів.

  • Розвиток цілісної системи методичної роботи у ЗНЗ з метою підвищення її ефективності повинен здійснюватися відповідно до ряду важливих вимог, принципів.



  • ЯКІ ВИМОГИ СТАВЛЯТЬСЯ ДО МЕТОДИЧНОЇ

  • РОБОТИ ? (Робота в групах)

  • 1.Відповідність системи внутрішньошкільної методичної роботи вимогам сучасному соціальному замовленню суспільства, держави (група 1).

  • 2. Науковість методичної роботи (група 2).

  • 3. Системність методичної роботи (група 3).

  • 4. Систематичність,послідовність, безперервність,масовість (гр.4).

  • 5. Творчий характер методичної роботи, максимальна активізація творчої діяльності педагогів (група 5).

  • 6.Створення сприятливих умов для ефективної методичної роботи, творчих пошуків педагогів (група 6).



1.Відповідність системи внутрішньошкільної методичної роботи школи вимогам сучасному соціальному замовленню суспільства, держави (група 1).

  • 1.Відповідність системи внутрішньошкільної методичної роботи школи вимогам сучасному соціальному замовленню суспільства, держави (група 1).



1.Відповідність системи внутрішньошкільної

  • 1.Відповідність системи внутрішньошкільної

  • методичної роботи школи сучасному

  • соціальному замовленню суспільства, держави

  • (група 1)

  • Ці вимоги орієнтують організаторів методичної роботи на виконання вимог держави до розбудови української національної школи відповідно до чинного законодавства України про освіту.



  • 2. Науковість методичної роботи (група 2)



  • 2. Науковість методичної роботи (група 2)

  • Ця вимога орієнтує керівників методичної роботи на досягнення відповідності всієї системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів сучасним науковим досягненням, забезпечення високої інформаційної насиченості змісту науково-методичної роботи та її практичної спрямованості.



3. Системність методичної

  • 3. Системність методичної

  • роботи (група 3)



3. Системність методичної роботи (група 3)

  • 3. Системність методичної роботи (група 3)

  • Цей принцип вимагає підходу до

  • методичної роботи як до цілісної системи,

  • оптимальність якої залежить від єдності мети,

  • завдань, змісту, форм і методів роботи з

  • педагогами, від спрямованості на високі

  • кінцеві результати.



4.Систематичність, послідовність, безперервність, масовість (група 4)

  • 4.Систематичність, послідовність, безперервність, масовість (група 4)



4. Систематичність, послідовність, безперервність, масовість (група 4)

  • 4. Систематичність, послідовність, безперервність, масовість (група 4)

  • Ці принципи передбачають всебічне систематичне, послідовне, безперервне, масове охоплення вчителів різними формами методичної роботи.



5.Творчий характер методичної роботи, максимальна активізація діяльності педагогів

  • 5.Творчий характер методичної роботи, максимальна активізація діяльності педагогів

  • (група 5)



5.Творчий характер методичної роботи, максимальна активізація діяльності педагогів (група 5)

  • 5.Творчий характер методичної роботи, максимальна активізація діяльності педагогів (група 5)

  • Чітка визначеність методичної роботи, врахування особливостей кожного вчителя, кожного творчого вчителя, диференційований підхід до педагогів.



6. Створення сприятливих умов для ефективної методичної роботи, творчих пошуків педагогів (група 6)

  • 6. Створення сприятливих умов для ефективної методичної роботи, творчих пошуків педагогів (група 6)



Управління процесами підвищення кваліфікації і неперервної освіти педагогічних працівників (курсова перепідготовка, атестація).

  • Управління процесами підвищення кваліфікації і неперервної освіти педагогічних працівників (курсова перепідготовка, атестація).

  • Ефективнодіюча система внутрішньошкільної методичної роботи.

  • Створення належних умов у методичному кабінеті для самоосвіти вчителів (інформаційно-методичне забезпечення).



Висновок :

  • Висновок :

  • Практична реалізація у внутрішньошкільній методичній роботі названих вимог у комплексі приведе систему методичної роботи, творчу діяльність педагогічного колективу до оптимальних результатів.



  • Ваша точка зору

  • Від кого залежить ефективність організації та проведення методичної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі ?

  • Хто здійснює загальне керівництво методичною роботою у загальноосвітньому навчальному закладі ?

  • Виступають групи - 2, 4, 6



  • Від педагогічної, адміністративної компетентності, бачення, бажання адміністрації навчального закладу в удосконаленні форм методичної роботи залежить і її ефективність.

  • Загальне керівництво методичною роботою здійснює директор загальноосвітнього навчального закладу, який створює необхідні умови для підвищення науково-методичного рівня і кваліфікації педагогічних працівників.



  • Хто організовує методичну роботу у загальноосвітньому навчальному закладі ?

  • Виступають групи - 1, 3, 5



2.Організовує методичну роботу у загальноосвітньому навчальному закладі заступник директора з навчально-виховної роботи, який опирається на голів методичних об'єднань, учителів вищої категорії, старших учителів, учителів-методистів.

  • 2.Організовує методичну роботу у загальноосвітньому навчальному закладі заступник директора з навчально-виховної роботи, який опирається на голів методичних об'єднань, учителів вищої категорії, старших учителів, учителів-методистів.



  • Які посадові обов”яки виконує директор загальноосвітнього навчального закладу при організації методичної роботи ?

  • Виступають групи -2,4,6



  • 1. Визначає організаційну структуру методичної роботи.

  • 2. Формує провідні проблеми, над якими працюватиме

  • педагогічний колектив.

  • 3.Рекомендує голів методичних об'єднань.

  • 4.Погоджує плани роботи методичних ланок.

  • 5.Створює сприятливі умови для методичної роботи.

  • 6.Забезпечує участь працівників ЗНЗ у позашкільній

  • системі підвищення кваліфікації педпрацівників.



  • Які спільні заходи директора та заступника директора з НВР при організації та проведенні методичної роботи ?

  • Виступають групи – 1, 3, 5



1. Аналізують результати діагностування вчителів.

  • 1. Аналізують результати діагностування вчителів.

  • 2. Рекомендують, з урахуванням пропозицій тимчасової творчої групи, на розгляд педагогічної ради, інших засідань методичних ланок окремі важливі психолого-педагогічні питання.

  • 3. Ведуть роботу з вивчення і впровадження в практику досягнень педагогічної науки, передового прогресивного та перспективного педагогічного досвіду роботи своїх учителів.

  • 4. Допомагають в організації самоосвітньої праці вчителів, керують нею.

  • 5. Здійснюють внутрішкільний контроль за всіма підрозділами методичної роботи ЗНЗ .



Які посадові обов”яки виконує заступник директора з НВР при організації методичної роботи ?

  • Які посадові обов”яки виконує заступник директора з НВР при організації методичної роботи ?

  • Виступають групи - 2, 4, 6



1.Проводить психолого-педагогічне діагностування учителів.

  • 1.Проводить психолого-педагогічне діагностування учителів.

  • 2.Відповідає за планування методичної роботи.

  • 3.Проводить корекцію планів роботи методичних об'єднань.

  • 4.Надають допомогу головам методичних ланок в організації їхньої роботи, координує їх діяльність.

  • 5.Інструктує, навчає методичний актив школи.

  • 6.Організовує роботу шкільного методичного кабінету.

  • 7.Разом з головами методичних ланок розробляє план методичних заходів, які є складовою річного плану роботи школи

  • 8.Протягом навчального року заступник виконує ряд інших загальнообов”язкових методичних обов”язків.



Які функції виконує голова шкільного методичного об”єднання ?

  • Які функції виконує голова шкільного методичного об”єднання ?

  • Виступають групи - 1, 3, 5



Вивчає та аналізує роботу шкільного методичного об'єднання, складає списки необхідної науково-методичної літератури, технічних засобів навчання.

  • Вивчає та аналізує роботу шкільного методичного об'єднання, складає списки необхідної науково-методичної літератури, технічних засобів навчання.

  • Створює банк даних (картотеку) педагогічних знахідок, досвіду, освітніх технологій, знайомить з ними членів методичного об'єднання.

  • Створює аудіо- та відеотеку кращих освітянських доробок методичного об'єднанняЗНЗ.

  • Збирає зразки кращих письмових робіт, виконаних учнями навчального за­кладу.

  • Організовує пошукові дослідження в галузі розробки та впровадження методики, технологій навчання й виховання.



  • НАША ТОЧКА ЗОРУ

  • Методична робота у ЗНЗ планується і проводиться на діагностичній основі

  • Яку інформацію адміністрація ЗНЗ хоче отримати від проведення психолого-педагогічного діагностування педагогічних працівників ?

  • Виступають групи - 2, 4, 6



Діагностування педпрацівників забезпечує:

  • Діагностування педпрацівників забезпечує:

  • 1.Знання проблем конкретного вчителя, прогалин у певних уміннях і навичках його педагогічної майстерності.

  • 2.Встановлення загальної картини: з яких питань учителі більш за все потребують методичної допомоги.

  • 3.Виявлення сигналів перспективного педагогічного досвіду у своїх педагогічних працівників.

  • 4.Діагностування, в основному, проводиться в кінці навчального року.



АНКЕТА ДЛЯ САМОАНАЛІЗУ СВОГО ТВОРЧОГО РІВНЯ З МЕТОЮ ПОДАЛЬШОГО САМОВДОСКОНАЛЕННЯ.

  • АНКЕТА ДЛЯ САМОАНАЛІЗУ СВОГО ТВОРЧОГО РІВНЯ З МЕТОЮ ПОДАЛЬШОГО САМОВДОСКОНАЛЕННЯ.

  • Анкета визначення рівня теоретичних і практичних знань, умінь, необхідних в педагогічній діяльності.

  • Анкета визначення рівня самооцінки педагогічних працівників.

  • Анкета виявлення утруднень педагогічних працівників при організації методичної діяльності.

  • Анкета виявлення рівня методичної підготовки вчителя .

  • Анкета визначення рейтингу вчителя серед учнів.

  • Анкета “Погляд на себе з боку” та ін.

  • Пропонуємо Вам взяти їх у РМК для проведення об”єктивного діагностування педагогічних працівників .



Методика плануваня методичної роботи на наступний навчальний рік буде розглянуто на наступному семінарі з адміністрацією загальноосвітніх навчальних закладів

  • Методика плануваня методичної роботи на наступний навчальний рік буде розглянуто на наступному семінарі з адміністрацією загальноосвітніх навчальних закладів



Методична робота з педагогічними працівниками в загальноосвітніх навчальних закладах реалізується як через традиційні (колективні та індивідуальні) так і нетрадиційні форми її організації.

  • Методична робота з педагогічними працівниками в загальноосвітніх навчальних закладах реалізується як через традиційні (колективні та індивідуальні) так і нетрадиційні форми її організації.



  • Поділимося досвідом

  • Колективні форми методичної роботи

  • Які форми колективної методичної

  • роботи ми впроваджуємо у нашому

  • освітньо-виховному закладі ?

  • Виступають групи - 1, 3, 5



Колективні форми методичної роботи:

  • Колективні форми методичної роботи:

  • педагогічна рада;

  • методична рада;

  • методичні об'єднання;

  • постійно діючі проблемні семінари;

  • творчі групи;

  • майстер-класи;

  • педагогічні читання;

  • науково-практичні конференції;

  • психолого-педагогічні семінари;

  • педагогічні виставки;

  • конкурси тощо.



  • МЕТОДИЧНЕ ОБ”ЄДНАННЯ

  • Домінуючою серед колективних форм методичної роботи в школі є методичні об'єднання педагогічних працівників, які створюються за наявності не менше трьох спеціалістів одного фаху або одного професійного спрямування в межах певної спеціальності за територіальною ознакою (шкільні, районні).



  • МЕТОДИЧНЕ ОБ”ЄДНАННЯ

  • Члени методичних об'єднань відкритим голосуванням обирають (за рекомендацією директора) із досвідчених учителів терміном на 2 роки керівника (голову) методичного об”єднання.

  • Залежно від актуальності питань, що розглядаються, засідання методичних об”єднань можуть проводитися два або кілька раз на навчальний семестр (бажано під час канікул).



Обов”язки голови методичного об'єднання

  • Обов”язки голови методичного об'єднання

  • Які обов”язки виконує голова методичного об”єднання ?

  • Виступають групи - 2, 4, 6



Планує роботу методичного об'єднання на поточний навчальний рік.

  • Планує роботу методичного об'єднання на поточний навчальний рік.

  • Розподіляє методичні теми педагогічних працівників на поточний навчальний рік та організовує педагогічні читання на засіданнях методичного об'єднання.

  • Визначає функціональні обов'язки і ступінь відповідальності членів методичного об'єднання за їх виконання.

  • Відповідає за ведення документації шкільного методичного об'єднання (плани роботи, протоколи засідань, тексти виступів, розробки уроків, зразки наочності тощо).

  • Відвідує районні методичні об'єднання вчителів відповідної галузі знань.

  • Складає графік проведення методичних заходів з педагогічними працівниками.



Вивчає та аналізує роботу шкільного методичного об'єднання, складає списки необхідної науково-методичної літератури, технічних засобів навчання.

  • Вивчає та аналізує роботу шкільного методичного об'єднання, складає списки необхідної науково-методичної літератури, технічних засобів навчання.

  • Створює банк даних (картотеку) педагогічних знахідок, досвіду, освітніх технологій, знайомить з ними членів методичного об'єднання.

  • Створює аудіо- та відеотеку кращих освітянських доробок методичного об'єднанняЗНЗ.

  • Збирає зразки кращих письмових робіт, виконаних учнями навчального за­кладу.

  • Організовує пошукові дослідження в галузі розробки та впровадження методики, технологій навчання й виховання.



  • Бажаю поділитися досвідом

  • 1. Чи потрібно стимулювати роботу голови методичного об”єднання ?

  • 2. Як Ви, як адміністратор загальноосвітнього навчального закладу, стимулюєте роботу голови методичного об”єднання ?

  • (“Мікрофон”- виступають по два члени від

  • кожної групи)



  • Наша точка зору

  • На Вашу думку, від яких чинників залежить ефективність роботи педагогічної ради, методичного об”єднання, творчої групи тощо?

  • Виступають групи – 1,3,5



Від компетентності, ефективної діяльності адміністрації щодо організації та проведення методичної роботи.

  • Від компетентності, ефективної діяльності адміністрації щодо організації та проведення методичної роботи.

  • Від компетентності, відповідальності, наприклад, голови МО за організацію та проведення методичної роботи.

  • Від якості проведення діагностування членів методичного об”єднання.

  • Від чіткості, системності планування роботи методичного об”єднання.

  • Від систематичного, послідовного виконання плану роботи МО.

  • Від внутрішньошкільного контролю адміністрації за роботою методичного об”єднання.

  • Від аналітично-інформаційної складової.



Новинки в організації роботи методичних об”єднань

  • Новинки в організації роботи методичних об”єднань

  • Ефективність роботи методоб'єднання знижує розрив у рівнях методичної майстерності його членів і тому для удосконалення педагогічної майстерності після відвідування уроків у вчителів, аналізу роботи методичних об”єднань керівники ЗНЗ можуть рекомендовати для впровадження в роботу такі чотири динамічні методичні об'єднання за відповідними групами:



І група. «МО вищої педагогічної майстерності» - вчителі, які прагнуть і можуть працювати творчо

  • І група. «МО вищої педагогічної майстерності» - вчителі, які прагнуть і можуть працювати творчо

  • Зміст роботи цього об'єднання — інформація про нові напрямки, задуми, що з'являються в педагогічній практиці, пропаганда нових педагогічних ідей, їх творчий розвиток, проведення відкритих уроків, виховних заходів, самоаналіз роботи тощо;



  • II група. «Школа вдосконалення майстерності» - вчителі, які бажають працювати творчо,але відчувають труднощі в роботі

  • Змістом роботи даної групи є:

  • 1.Аналіз, вивчення ускладнень у своїй роботі роботі.

  • 2.Організація самоосвіти таких вчителів;

  • 3.Проведення тренувальних практичних занять (відкриті

  • уроки, ділові ігри, семінари- практикуми тощо) з метою

  • набуття, удосконалення власного досвіду роботи,

  • визначення перспектив власного творчого росту.



ІІІ група. «Школа становлення молодого вчителя»

  • ІІІ група. «Школа становлення молодого вчителя»

  • Основний зміст її роботи - вивчення методики проведення сучасного уроку, виховного заходу.



ІУ група. «Школа створення позитивної мотивації до творчості» - вчителі, які працюють формально, не вміють і не бажають працювати творчо.

  • ІУ група. «Школа створення позитивної мотивації до творчості» - вчителі, які працюють формально, не вміють і не бажають працювати творчо.

  • Завдання роботи цієї групи - організація системи заходів стимулювання сумлінної праці, навчання вчителів технології сучасного уроку.



  • У системі методичної роботи виправдали себе

  • «Школи передового досвіду» (ШПД)

  • 1. Це одна з форм підвищення кваліфікації педагогічних працівників, поширення і впровадження кращого педагогічного досвіду, а також джерело формування педагогічної майстерності.

  • 2. Створюється вона за пропозицією педагогічної ради навчального закладу за погодженям районного методичного кабінету.

  • 3. Директор ЗНЗ призначає наказом по ЗНЗ керівником ШПД особу, досвід якої схвалений і рекомендований для впровадження на рівні школи, району, області.

  • 4. План роботи ШПД складається її керівником за допомогою адміністрації ЗНЗ, райметодкабінету, погоджується директором ЗНЗ та затверджується наказом по відділу освіти.

  • 5. Заняття ШПД проводяться з складом слухачів не менше одного разу на два місяці. Склад слухачів може змінюватися.



  • 1.Надаючи великого значення особистій участі керівників школи у підготовці й проведенні відкритих уроків, В.О.Сухомлинський говорив, що кількість їх протягом навчального року не повинна перевищувати 8-12.

  • 2.Без відкритого уроку, виховного заходу неможливо здійснити

  • поширення і впровадження передового педагогічного досвіду.

  • Цю думку підтверджував відомий російський учений і педагог М. І.

  • Пирогов: «Як же можна це довести інакше, як не запросивши

  • товаришів на свій урок і не переконавши на власному досвіді».

  • 3. У директорів ЗНЗ та їх заступників усі уроки мають бути завжди відкритими.



  • Ми так думаємо

  • З якою метою проводиться відкритий урок ?

  • Виступають групи - 2, 4, 6



Відкритий урок у школі - загальноприйнятий методичний захід, який проводиться з метою:

  • Відкритий урок у школі - загальноприйнятий методичний захід, який проводиться з метою:

  • 1.Показу впровадження елементів прогресивного педагогічного досвіду.

  • 2.Пропаганди власних педагогічних надбань учителя з актуальних питань методики (наприклад, розвиток пізнавальної самостійності школярів).



  • Поради для адміністрації:

  • Проте слід пам'ятати, що не варто захоплюватись великою кількістю відкритих уроків. Інколи в школах встановлюється навіть обов'язковість і черговість відкритих уроків, незалежно від можливостей учителя.

  • Треба знати, що відкритий урок — добровільний крок учителя (крім серії відкритих уроків під час атестації і за підсумками стажування педагога). І якщо вчитель не погоджується давати такий урок, то ніхто його не може примусити.

  • Але переконати педагога в необхідності поділитися своїм досвідом і можна, і потрібно.



Крім того, слід пам'ятати, що відкриті уроки не повинні проводитися стихійно. Вони мають створювати систему розв'язання провідних педагогічних проблем, над якими в даний час працює вчительський колектив.

  • Крім того, слід пам'ятати, що відкриті уроки не повинні проводитися стихійно. Вони мають створювати систему розв'язання провідних педагогічних проблем, над якими в даний час працює вчительський колектив.

  • Отже, підготовка відкритого уроку не дається «на відкуп» одному педагогові, а обмірковується, конструюється з участю керівників школи, голови методичного об'єднання.



Як ми у своїй школі організовуємо підготовку до проведення відкритого уроку.

  • Як ми у своїй школі організовуємо підготовку до проведення відкритого уроку.

  • Виступають групи 1,3,5



  • Технологія підготовки до проведення відкритого уроку:

  • Дата проведення відкритого уроку оголошується заздалегідь.

  • Обов'язково зазначається не лише тема и мета заняття, а й методична мета відвідування.

  • План відкритого уроку бажано вивісити в учительській, методичному кабінеті для загального ознайомлення.

  • Доцільно, щоб відкритий урок синхронно поєднувався з обговоренням доповідей на ту саму тему на засіданні методичного об'єднання.

  • Від глибини самоаналізу учителя, від педагогічного аналізу уроку учасниками відкритого уроку значною мірою залежить збагачення досвіду вчителя та доля поширення його серед інших учителів навчального закладу.



Організація взаємовідвідування уроків, виховних заходів у нашому навчальному закладі проводиться слідуючим чином…

  • Організація взаємовідвідування уроків, виховних заходів у нашому навчальному закладі проводиться слідуючим чином…

  • Виступають групи 2.4.6



Поради до взаємовідвідувань уроків, виховних заходів у системі методичної роботи

  • Поради до взаємовідвідувань уроків, виховних заходів у системі методичної роботи

  • Добре налагоджене взаємовідвідування сприяє перенесенню кращих методів роботи одного педагога до практики діяльності інших, надихає вчителя на пошук нових методів навчання, виховання, будить творчу ініціативу.

  • Порівняння власного досвіду з досвідом колег дає можливість критично оцінити різні варіанти досягнення мети.



Форми організації взаємовідвідування уроків, виховних заходів

  • Форми організації взаємовідвідування уроків, виховних заходів

  • Одна з них - відвідування уроків колег із власної ініціативи. Таке відвідування принесе користь, якщо спостереження за навчально-виховним процесом буде проводитися за певною програмою.

  • Можна, звичайно, і під час випадкового, нецільового, відвідування уроку знайти для себе щось цікаве, необхідне, проте частина часу витрачається марно.

  • Значно корисніше, коли педагог із власної ініціативи застосовує цілеспрямоване, тематичне відвідування занять інших учителів у плані тієї проблеми, яка його цікавить. Це прискорює впровадження позитивного досвіду із заздалегідь визначеного питання.



Форми організації взаємовідвідування уроків, виховних заходів

  • Форми організації взаємовідвідування уроків, виховних заходів

  • Відбувається взаємовідвідування уроків і за ініціативою керівників ЗНЗ, голови методичного об'єднання.

  • У цьому разі відвідування йде на користь за умови, якщо не нав'язується під тиском як обов'язкове.

  • Керівник школи рекомендує відвідування уроків, але в кожному випадку мотивує його.

  • Той, хто відвідує, має знати мету відвідування.

  • Адміністрація школи або голова методичного об'єднання спрямовують взаємовідвідування, виходячи з потреб удосконалення навчально-виховного процесу.



  • Організація взаємовідвідування уроків, виховних заходів

  • Важливо, щоб взаємовідвідування уроків не перетворилося на формальну справу або не набуло негативного забарвлення.

  • У багатьох ЗНЗ ведеться книга обліку взаємовідвідування уроків. Учителі не люблять, коли в такій книзі фіксуються, крім позитивних, і слабкі сторони уроку. Більш доцільною є форма фіксації вдалих знахідок. Спостерігачеві уроку варто лише декількома фразами дати оцінку цікавому факту.

  • Такі книги зберігаються в шкільному методичному кабінеті.

  • До речі, ведення книги взаємовідвідування не передбачено нормативними документами, тому не обов'язково вимагати від учителя її заповнення.



При проведенні самоаналізу уроку учителем має бути враховане наступне:

  • При проведенні самоаналізу уроку учителем має бути враховане наступне:

  • 1.Мета уроку.

  • 2.Місце даного уроку в темі, розділі, як пов'язаний даний урок з попередніми, яка його роль у вивченні наступного матеріалу.

  • 3.Специфіка уроку та його тип.

  • 4.Чи раціонально був розподілений час на всі етапи уроку, чи логічним був перехід від одного етапу до іншого?

  • 5.Назвати та дати обгрунтування вибору методів навчання.

  • 6.Які форми навчання використовувались при вивченні нового матеріалу?

  • 7.Яка реальна характеристика навчальних можливостей учнів?



  • 8.Які особливості учнів були враховані при проведенні даного уроку?

  • 9.Чи була забезпечена висока працездатність учнів на уроці, яким чином?

  • 10.Як здійснювався контроль засвоєння знань, умінь і навичок?

  • 11.Як використовувався на уроці кабінет, які засоби навчання, з якою метою?

  • 12.Чи була забезпечена атмосфера доброзичливості та взаєморозуміння на уроці?

  • 13.Що планувалось на випадок непередбачуваної ситуації?

  • 14. Чи вдалося повністю реалізувати мету уроку? Якщо не вдалось, то чому?

  • Необхідно пам'ятати, що посилання на "недоліки" класу та рівень його підготовки є некоректними.



Від глибини самоаналізу учителя, від педагогічного аналізу уроку адміністрацією значною мірою залежить збагачення досвіду вчителя та доля поширення його серед інших учителів навчального закладу.

  • Від глибини самоаналізу учителя, від педагогічного аналізу уроку адміністрацією значною мірою залежить збагачення досвіду вчителя та доля поширення його серед інших учителів навчального закладу.

  • ! Різні зразки аналізу уроку Ви можете відшукати у своїй електронній папці “Аналіз уроку”, яка пропонувалася вам для отримання районним методичним кабінетом. У кого такий матеріал відсутній – просимо взяти його у РМК.



  • Розвитку колективної творчості педагогів сприяють також і шкільні науково-практичні конференції, педагогічні читання.

  • До конференції, педагогічних читань готуються всі члени колективу, які вивчають літературу, задають доповідачам запитання, розпочинають дискусію.



  • Методичні оперативні наради



  • Методичні оперативні наради

  • Одна з дієвих колективних форм методичної роботи - методична оперативна нарада, яку варто проводити з усім педагогічним колективом раз на місяць (наприклад, кожного четвертого понеділка).

  • Готують її почергово шкільні методичні об'єднання під керівництвом заступника директора школи.

  • Мета методичних оперативних нарад — ознайомлення членів педагогічного колективу з елементами прогресивного, що з'являється в роботі даного педагогічного колективу, учительських колективів району, області, країни, з новими досягненнями світової педагогічної науки.



Які питання порядку денного

  • Які питання порядку денного

  • розглядаються на засіданнях

  • методичної оперативної наради ?



  • Орієнтовна тематика методичних оперативних нарад:

  • Наприклад:

  • огляд методичної літератури для допомоги вчителям, які працюють за новими програмами чи підручниками (вересень);

  • нове в питаннях педагогіки, психології (огляд методичних журналів) (жовтень);

  • адреси передового досвіду вчителів-предметників (листопад)

  • психологічні основи уроку, схема аналізу та самоаналізу уроку (грудень)

  • адреси передового досвіду класних керівників (січень)



огляд методичної періодичної преси (наприклад, “Умови оптимізації індивідуального підходу під час роботи із невстигаючими учнями”) (лютий);

  • огляд методичної періодичної преси (наприклад, “Умови оптимізації індивідуального підходу під час роботи із невстигаючими учнями”) (лютий);

  • джерела передового досвіду з …, наприклад,“Шляхи зниження навчального навантаження учнів” (березень);

  • огляд методичних матеріалів у Портфоліо вчителів (квітень);

  • аналіз нових надходжень до шкільної бібліотеки (травень);



Творчі групи вчителів

  • Творчі групи вчителів

  • Технологію створення, роботи, впровадження напрацювань

  • творчої групи ми розглядали на семінарі директорів ЗНЗ у Єрківській

  • ЗОШ І-ІІІ ступенів, а тепер потрібно поділитися досвідом з

  • питання організації роботи творчих груп..

  • Творчу групу у нашому закладі організовано з метою …

  • Виступають групи 1,3,5



Творчі групи вчителів

  • Творчі групи вчителів

  • * Завданням цих груп є розв'язання актуальних проблем навчально-виховного процесу (наприклад, особливості роботи за новою програмою, підручником, створення на уроці проблемних ситуацій, впровадження інноваційних технологій тощо), які є новими в педагогічній теорії і практиці.

  • * Одним словом, робота творчих груп носить випереджувальний характер.

  • * До їх складу входять теоретично підготовлені, досвідчені, творчі вчителі.



  • Існують три види творчих груп:

  • Одні працюють над впровадженням результатів наукових досліджень з відповідної науково-методичної проблеми, теми.

  • Другі - над вивченням і впровадженням уже відомого в регіоні кращого педагогічного досвіду.

  • Треті - над накопиченням власного педагогічного досвіду, певні елементи якого склалися в даній школі.

  • Адміністрація школи (директор або заступник) можуть безпосередньо очолити роботу творчої групи або спрямувати її, якщо керівником групи є хтось із найбільш досвідчених фахівців.



Діяльність творчих груп

  • Діяльність творчих груп

  • Рекомендації, розроблені членами творчої групи, апробуються, коригуються під час здійснення навчально-виховного процесу .

  • Велике значення має поширення узагальненого досвіду.

  • Члени творчої групи виступають з лекціями, доповідями, повідомленнями, пропагують свої досягнення у пресі, демонструють застосування на практиці положень, рекомендацій, висновків науки з даної проблеми.

  • Інші вчителі школи, переконавшись у доцільності інновацій, зможуть швидше творчо використати їх у своїй практиці.





Індивідуальні форми методичної роботи

  • Індивідуальні форми методичної роботи

  • Які види індивідуальні форми методичної роботи ми впроваджуємо при здійсненні методичної роботи ?

  • Виступають групи 2,4,6



Індивідуальні форми методичної роботи

  • Індивідуальні форми методичної роботи

  • Використовуються вони для задоволення особистих потреб і конкретних запитів педагогічних працівників.

  • Їх вибір залежить від рівня освіти, професійної компетентності, індивідуальних можливостей та інших характеристик педагогічних працівників.

  • Індивідуальні форми методичної роботи:

  • наставництво;

  • консультації;

  • співбесіди:

  • стажування;

  • самоосвіта;



Індивідуальна методична допомога педагогічним працівникам загальноосвітнього закладу включає:

  • Індивідуальна методична допомога педагогічним працівникам загальноосвітнього закладу включає:

  • системне вивчення та аналіз роботи вчителів-предметників, класних керівників;

  • надання допомоги вчителям у виборі форм та методів навчання і виховання учнів, у вдосконаленні методики проведення навчальних занять і позакласних заходів;

  • персональне проведення відкритих уроків, інших заходів, індивідуальних і групових консультацій, розробку методичних рекомендацій, дидактичних матеріалів;

  • виявлення, вивчення та узагальнення передового досвіду роботи педпрацівників;

  • надання допомоги в самоосвіті, підготовці доповідей та виступів на конференціях, педагогічних читаннях, запровадженні у навчально-виховний процес результатів наукових досліджень інноваційних технологій;



Самоосвітня діяльність учителя

  • Самоосвітня діяльність учителя

  • Як Ви організовуєте самоосвітню діяльність учителя у Вашому загальноосвітньому навчальному закладі ?

  • Виступають групи 1,3,5



  • Самоосвітня діяльність учителя

  • Важливою формою підвищення наукового, фахового та методичного рівня вчителя є самоосвіта.

  • У процесі самоосвіти він вивчає нову літературу з педагогіки, психології, методики викладання навчальної дисципліни, матеріали передового педагогічного досвіду, знайомиться з педагогічними та методичними журналами, збірниками.

  • Одним із видів самостійної діяльності вчителя є робота над методичною темою, яка повинна відповідати тій проблемі, над якою працює ЗНЗ.

  • Результати роботи вчитель оформляє як реферат чи доповідь, з якими виступає на засіданні методичного об'єднання (творчої групи) або на науково-практичній конференції один раз за навчальний рік.

  • ПЛАНУВАННЯ самоосвітньої роботи (виконувати чи ні ?)



Нетрадиційні форми організації методичної роботи:

  • Нетрадиційні форми організації методичної роботи:

  • ярмарки педагогічної творчості;

  • фестивалі педагогічних ідей і знахідок;

  • методичні фестивалі, ринги, аукціони;

  • панорами методичних новинок;

  • клуби творчих педагогів;

  • творчі портрети;

  • авторські школи педагогів;

  • ділові ігри тощо.



  • Методичний ринг — форма методичної роботи, яка сприяє вдосконаленню знань учителів, дає можливість виявити ерудицію.

  • Методичний ринг може проводитися, коли виникають суперечки чи діаметрально протилежні думки.

  • Готуються опоненти, групи підтримки.



Методичний міст — різновид дискусії. Для участі в цій формі роботи залучаються вчителі різних навчальних предметів, керівники методичних об'єднань, батьки, учні.

  • Методичний міст — різновид дискусії. Для участі в цій формі роботи залучаються вчителі різних навчальних предметів, керівники методичних об'єднань, батьки, учні.

  • Роль ведучого виконує заступник директора школи.



Педагогічний КВК проводиться за відомим традиційним сценарієм і передбачає зустріч команд педагогів. Така форма методичної роботи значно активізує всі форми: масові, групові, індивідуальні, особливо в підготовчий період.

  • Педагогічний КВК проводиться за відомим традиційним сценарієм і передбачає зустріч команд педагогів. Така форма методичної роботи значно активізує всі форми: масові, групові, індивідуальні, особливо в підготовчий період.



Створення чіткої, керованої, гнучкої системи впровадження у практику досягнень науки та передового педагогічного досвіду є основним завданням як методичної служби, так і керівників навчальних закладів.

  • Створення чіткої, керованої, гнучкої системи впровадження у практику досягнень науки та передового педагогічного досвіду є основним завданням як методичної служби, так і керівників навчальних закладів.

  • Методичні матеріали як на паперових так і електронних носіях, щодо вивчення ППД, були роздані районним методичним кабінетом у кожний ЗНЗ, проводились відповідні семінарські заняття з директорами, заступниками директорів, але аналіз роботи з цього питання свідчить про досить незначні бажання адміністрацій ЗНЗ вивчати ППД у своїх колег, тобто є проблеми.



Як ми вивчаємо перспективний педагогічний досвід у нашому загальноосвітньому навчальному закладі ?

  • Як ми вивчаємо перспективний педагогічний досвід у нашому загальноосвітньому навчальному закладі ?

  • Виступають групи 2,4,6



Для перспективного педагогічного досвіду характерною є новизна, яка виокремлює його з маси позитивної діяльності педагогів.

  • Для перспективного педагогічного досвіду характерною є новизна, яка виокремлює його з маси позитивної діяльності педагогів.

  • Досвід можна вважати перспективним лише за умови, що він забезпечує високі результати навчально-виховної діяльності вчителя, які мають бути не випадковими, а наслідком застосування продуманої системи навчання й виховання.

  • Важливим його показником є стабільність. Це означає, що результативність навчання і виховання мають бути перевірені часом.

  • Перспективність педагогічного досвіду передбачає, що він «працює» й у практичній діяльності інших педагогів, що його можна поширювати й втілювати у життя.



Серед причин, які гальмують процес вивчення,узагальнення, впровадження в практику перспективного педагогічного досвіду слід відзначити:

  • Серед причин, які гальмують процес вивчення,узагальнення, впровадження в практику перспективного педагогічного досвіду слід відзначити:

  • негативне ставлення частини педагогів до засвоєння й застосування нових педагогічних ідей, наукових рекомендацій, відсутність власних педагогічних ідей;

  • відсутність у діяльності методичних служб чіткої системи організації роботи з впровадження наукових досягнень у практику шкіл;

  • відсутність цілеспрямованого управління цим процесом з боку адміністрації закладу;



ШКОЛА МОЛОДОГО УЧИТЕЛЯ

  • ШКОЛА МОЛОДОГО УЧИТЕЛЯ

  • Успішна педагогічна діяльність молодого вчителя залежить не тільки від його професійної підготовки і особливих якостей, а й від того, у який колектив він потрапить, які умови праці й побуту йому створять, яку нададуть методичну допомогу, як стимулюватимуть його ініціативність і творче начало.

  • Випускники педагогічних ВНЗ здебільшого мають непогану фахову підготовку, але їм бракує знань і досвіду в питаннях методичної підготовки, діяльності учнівського колективу, ведення шкільної документації, роботи з батьками.



Професійне становлення та зростання молодого вчителя можна умовно поділити на три етапи адаптації:

  • Професійне становлення та зростання молодого вчителя можна умовно поділити на три етапи адаптації:

  • Перший етап — ознайомлення молодого вчителя з вимогами до професії, його включення в самостійну професійну діяльність, зіставлення рівня готовності до роботи з вимогами навчально-виховного закладу.

  • Другий етап — процес подолання труднощів у навчальній діяльності та початок формування майстерності молодого вчителя.

  • Третій етап — етап високої адаптованості, яка склалася як результат ефективної діяльності вчителя на попередньому етапі. Молодий вчитель характеризується високим рівнем самостійності, творчим підходом до навчальної діяльності.



Професійне становлення та зростання молодого вчителя

  • Професійне становлення та зростання молодого вчителя

  • Стажуванню необхідно приділити особливу увагу, адже багато залежить від того, хто буде поруч із молодим учителем, стане його наставником, підтримає його, допоможе знайти правильне рішення у складних ситуаціях, повірити у власні сили.

  • Наставництво дає можливість управляти процесом професійного становлення молодого педагога, допомагає досвідченому вчителю працювати з молодими спеціалістами у тісному контакті, за якого передача останнім знань, умінь і навичок, розвиток їхніх професійних здібностей, набуття педагогічної майстерності є найбільш ефективною.



Яким чином організовується стажування молодих спеціалістів у загальноосвітніх навчальних закладах?

  • Яким чином організовується стажування молодих спеціалістів у загальноосвітніх навчальних закладах?

  • Провідна роль у забезпеченні стажування молодих спеціалістів належить адміністрації шкіл.

  • Відповідальність за його проведення покладається на директора чи його заступника з навчально-виховної роботи.

  • Безпосереднім керівником стажування молодого спеціаліста є учитель-наставник.



Директор із числа найкращих учителів призначає наставника (враховуються побажання досвідченого вчителя й початківця), який є безпосереднім керівником стажування.

  • Директор із числа найкращих учителів призначає наставника (враховуються побажання досвідченого вчителя й початківця), який є безпосереднім керівником стажування.

  • Розробляється пам'ятка для наставника і стажиста.

  • На основі діагностування молодого вчителя наставник розробляє спільно зі стажистом індивідуальний план роботи на 3 роки і подає його на затвердження директору чи заступнику директора.

  • Затверджується індивідуальний план стажування молодого спеціаліста з урахуванням методичної теми, над якою працює школа.



  • Під час складання розкладу уроків враховується необхідність взаємовідвідування уроків стажистом і його наставником.

  • Адміністрацією здійснюється внутрішньошкільний контроль за діяльністю наставника і стажиста та управління нею.

  • Підсумки стажування молодого спеціаліста підбиваються щорічно.



  • Основні методи роботи, які використовують наставники:

  • Бесіда з молодими спеціалістами за конкретними розділами педагогіки з питань наукового змісту предмета, методики викладання.

  • Обмін думками щодо змісту нових здобутків психолого-педагогічної науки, педагогічної практики.

  • Спільне моделювання системи уроків з теми або окремого уроку, виховного заходу.

  • Випереджувальне проведення уроків для молодого колеги.

  • Консультування молодого вчителя щодо організації навчально-виховного процесу.

  • Спільна підготовка з питань добору дидактичного матеріалу.

  • Відвідування уроків, позакласних занять із подальшим детальним їх аналізом тощо



Спостереження, опитування вчителів, вивчення досвіду молодих спеціалістів дозволяють зробити висновок, що в учителів-початківців більшість труднощів носить емоційно-комунікативний характер, серед яких можна виділити такі:

  • Спостереження, опитування вчителів, вивчення досвіду молодих спеціалістів дозволяють зробити висновок, що в учителів-початківців більшість труднощів носить емоційно-комунікативний характер, серед яких можна виділити такі:

  • - Адаптація до педагогічної діяльності.

  • - Проблема першого знайомства з педколективом, класом.

  • - Вивчення колективу класу (в умовах незнання методів виховання чи невміння їх застосовувати).

  • Організація контакту з класом.

  • Вибір правильного тону і стилю взаємостосунків.

  • Управління своєю поведінкою у школі в різних ситуаціях. Уміння звертатися до дітей у ході педагогічної діяльності.

  • Майстерне володіння словом.

  • Органічне поєднання дій та спілкування з дітьми.

  • Уміння спілкуватися в різноманітних ситуаціях (на перерві, під час роботи гуртків, проведення батьківських зборів тощо).



Уміння діяти оперативно, гнучко.

  • Уміння діяти оперативно, гнучко.

  • Уміння орієнтуватися в психо­огічній атмосфері, настроях дітей.

  • Здатність захоплювати дітей навчальним матеріалом.

  • Уміння швидко й емоційно пе­реключатися в потрібних ситуаціях.

  • Мімічна, пластична виразливість і привабливість.

  • Уміння вирішувати завдання творчого характеру.

  • Педагогічна спостережливість та проникливість.

  • Професійне педагогічне мислення.

  • Уміння грати з учнями.

  • Наявність здібностей до подолання внутрішньої тривоги (роздратованості), негативних установок на окремих учнів.

  • Уміння правильно спланувати власний робочий час.

  • Уміння адекватно виявляти та передавати педагогічне відчуття (гніву, радості, подиву, захоплення).

  • Уміння прогнозувати.

  • Уміння працювати в ситуації емоційного напруження.



  • У шкільному методичному кабінеті мають бути такі матеріали:

  • /. Нормативно-правові документи:

  • Конституція України, законодавство про освіту, урядові документи з питань освіти, рішення колегій, накази та інші інструктивно-нормативні документи Міністерства освіти і науки України, обласного управління освіти;

  • керівні документи з питань педагогіки та психології;

  • положення та інструктивні матеріали з питань організації методичної роботи;

  • інформаційні збірники Міністерства освіти і науки України.



  • 2. Шкільні нормативно-правові документи:

  • наказ про організацію методичні роботи в поточному навчальною році;

  • навчальний план школи;

  • перспективний, річний план роботи школи;

  • циклограма внутрішкільного контролю навчального процесу;

  • навчальні програми;

  • графіки контрольних, практичних, лабораторних, залікови робіт;

  • розклад навчальних занять, індивідуальних занять, занять з учнями вдома;

  • документація з підвищення кваліфікації педагогів (курсова перепідготовка, атестація педагогічних працівників);

  • матеріали роботи педагогічного колективу над науково-методичною проблемою;

  • результати діагностики педагогічного колективу (анкетування, діагностика рівня професійних ускладнень тощо);

  • школа молодого вчителя;

  • систематизовані інструктивно-методичні листи Міністерства освіти і науки України, методичних органів на місцях.



3.Програмно-методичне забезпечення навчально-виховного прооцесу:

  • 3.Програмно-методичне забезпечення навчально-виховного прооцесу:

  • список підручників, за якими працює школа;

  • робота методичних об'єднань (по кожному методоб'єднанню окрема папка): план роботи, протоколи засідань, методичні розробки, зразки наочності:

  • матеріали діяльності інших форм методичної роботи (творчих груп, семінарів-практикумів, проблемних семінарів, творчих звітів учителів тощо);

  • робота з молодими вчителями;

  • матеріали вивчення, узагальнення та поширення кращого педагогічного досвіду;

  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка