Практикуму директорів загальноосвітніх навчальних закладів у бродецькому навчально-виховному комплексі ! Тема семінару: Тема семінару

Усі накази нумеруються впродовж календарного року. Жодним нормативним документом кількість наказів не регламентовано.

з кадрових питань: прийом на роботу, звільнення з посади, переміщення й переведення на посаду, заохочення, притягнення до дисциплі­нарної відповідальності;

• з кадрових питань: прийом на роботу, звільнення з посади, переміщення й переведення на посаду, заохочення, притягнення до дисциплі­нарної відповідальності;

• з питань основної діяльності: організація навчально-виховного процесу;

• нормативні: затвердження робочого навчального плану, розподіл обов'язків між працівниками школи, «Про правила внутрішнього розпорядку» тощо;

• про зарахування учнів до школи, вибуття їх зі школи, переведення з класу до класу.

• 1. Установчі — ті, що стосуються різних аспектів життя школи, наприклад, директор наказом визначає завдання колективу закладу чи групі педагогічних працівників щодо підготовки й проведення методичної роботи, предметних тижнів, свят, канікул, екскурсій тощо.

• Установчі накази видаються й на виконання законодавчих і нормативних актів про освіту, рішень колегій, наказів управлінь освіти, розпоряджень владних структур.

• Кількість установчих наказів визначити неможливо, їх видають залежно від ситуації, яка зумовлюється зовнішніми та внутрішніми факторами.

• Констатаційно-установчі накази.

• Вони стосуються питань навчально-виховної роботи. Підставою для їх видання можуть бути:

• результати перевірки стану відповідності викладання окремих предметів вимогам навчальних програм, організації роботи класних керівників, вихователів тощо;

• позитивні й негативні аспекти оцінювання навчальних досягнень учнів за 12-бальною системою;

• результати державної підсумкової атестації;

• результати проведення контрольних робіт, анкетування, тестування, діагностування учнів;

результати обговорення окремих особливо важливих питань життя школи на засіданні педагогічної ради, батьківського комітету, комітету громадської ради;

• результати обговорення окремих особливо важливих питань життя школи на засіданні педагогічної ради, батьківського комітету, комітету громадської ради;

• питання ведення шкільної документації;

• періодичне узагальнення таких питань: виконання Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Державної національної програми «Освіта»'(«Україна XXI століття»), Положення про загальноосвітній навчальний заклад, Концепції національного виховання, Статуту школи.

• У них узагальнюються підсумки вивчення досвіду роботи вчителів, груп учителів, методичних об'єднань, результати дослідницької та експериментальної роботи в школі.

• При підготовці тексту слід дотримуватися таких правил:

• дотримуватися офіційно-ділового стилю;

• наказ викладати від першої особи;

• уживати прості речення;

• виклад тексту має бути послідовним;

• кожну нову думку викладати з абзацу;

з метою скорочення тексту можна вживати дієприслівникові звороти, за допомогою яких формулюють причини, які спричинили видання наказу («ураховуючи. ..»,« вважаючи...», «зваживши...», «керуючись...», «беручи до уваги...»);

• з метою скорочення тексту можна вживати дієприслівникові звороти, за допомогою яких формулюють причини, які спричинили видання наказу («ураховуючи. ..»,« вважаючи...», «зваживши...», «керуючись...», «беручи до уваги...»);

• уживати стійкі словосполучення, які виражають стандартні аспекти змісту («з метою вдосконалення та активізації...», «з метою надання практичної допомоги...», «згідно з планом роботи...»);

формулювання мають бути науково обгрунтованими, несуперечливими за змістом, грамотними, конкретними, законними (не суперечити законам і нормативним документам), своєчасними, чіткими, зрозумілими;

• формулювання мають бути науково обгрунтованими, несуперечливими за змістом, грамотними, конкретними, законними (не суперечити законам і нормативним документам), своєчасними, чіткими, зрозумілими;

• по можливості уникати неконкретних виразів: «підвищити», «підняти», «посилити», «активізувати», бо в таких випадках важко перевірити їх виконання;

кожний пункт має розпочинатися з дієслова в інфінітивній формі («Зарахувати», «Призначити», «Здійснити», «Наголосити», «Звільнити» та ін.);

• кожний пункт має розпочинатися з дієслова в інфінітивній формі («Зарахувати», «Призначити», «Здійснити», «Наголосити», «Звільнити» та ін.);

• якщо фактові надається значення більше, ніж особі, тоді вживається пасивна форма («Грубі порушення виявлено...»);

• активна форма вживається для вказівки на ініціатора певної дії («...завідувачий кабінетом зобов'язаний...»).

Наказ може мати додатки, на які робляться посилання у відповідних пунктах тексту.

• Наказ може мати додатки, на які робляться посилання у відповідних пунктах тексту.