Усі накази нумеруються впродовж календарного року. Жодним нормативним документом кількість наказів не регламентовано. У навчальних закладах накази записуються в книзі наказів з основної діяльності та книзі наказів з кадрових питань, які поаркушно нумерують, шнурують, скріплюють підписом і печаткою.
з кадрових питань: прийом на роботу, звільнення з посади, переміщення й переведення на посаду, заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності; з кадрових питань: прийом на роботу, звільнення з посади, переміщення й переведення на посаду, заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності; з питань основної діяльності: організація навчально-виховного процесу; нормативні: затвердження робочого навчального плану, розподіл обов'язків між працівниками школи, «Про правила внутрішнього розпорядку» тощо; про зарахування учнів до школи, вибуття їх зі школи, переведення з класу до класу.
1. Установчі — ті, що стосуються різних аспектів життя школи, наприклад, директор наказом визначає завдання колективу закладу чи групі педагогічних працівників щодо підготовки й проведення методичної роботи, предметних тижнів, свят, канікул, екскурсій тощо. Установчі накази видаються й на виконання законодавчих і нормативних актів про освіту, рішень колегій, наказів управлінь освіти, розпоряджень владних структур. Кількість установчих наказів визначити неможливо, їх видають залежно від ситуації, яка зумовлюється зовнішніми та внутрішніми факторами.
Констатаційно-установчі накази. Вони стосуються питань навчально-виховної роботи. Підставою для їх видання можуть бути: результати перевірки стану відповідності викладання окремих предметів вимогам навчальних програм, організації роботи класних керівників, вихователів тощо; позитивні й негативні аспекти оцінювання навчальних досягнень учнів за 12-бальною системою; результати державної підсумкової атестації; результати проведення контрольних робіт, анкетування, тестування, діагностування учнів;
результати обговорення окремих особливо важливих питань життя школи на засіданні педагогічної ради, батьківського комітету, комітету громадської ради; питання ведення шкільної документації; періодичне узагальнення таких питань: виконання Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Державної національної програми «Освіта»'(«Україна XXI століття»), Положення про загальноосвітній навчальний заклад, Концепції національного виховання, Статуту школи.
У них узагальнюються підсумки вивчення досвіду роботи вчителів, груп учителів, методичних об'єднань, результати дослідницької та експериментальної роботи в школі.
При підготовці тексту слід дотримуватися таких правил: дотримуватися офіційно-ділового стилю; уживати прості речення; виклад тексту має бути послідовним; кожну нову думку викладати з абзацу;
з метою скорочення тексту можна вживати дієприслівникові звороти, за допомогою яких формулюють причини, які спричинили видання наказу («ураховуючи. ..»,« вважаючи...», «зваживши...», «керуючись...», «беручи до уваги...»); з метою скорочення тексту можна вживати дієприслівникові звороти, за допомогою яких формулюють причини, які спричинили видання наказу («ураховуючи. ..»,« вважаючи...», «зваживши...», «керуючись...», «беручи до уваги...»); уживати стійкі словосполучення, які виражають стандартні аспекти змісту («з метою вдосконалення та активізації...», «з метою надання практичної допомоги...», «згідно з планом роботи...»);
формулювання мають бути науково обгрунтованими, несуперечливими за змістом, грамотними, конкретними, законними (не суперечити законам і нормативним документам), своєчасними, чіткими, зрозумілими; формулювання мають бути науково обгрунтованими, несуперечливими за змістом, грамотними, конкретними, законними (не суперечити законам і нормативним документам), своєчасними, чіткими, зрозумілими; по можливості уникати неконкретних виразів: «підвищити», «підняти», «посилити», «активізувати», бо в таких випадках важко перевірити їх виконання;
кожний пункт має розпочинатися з дієслова в інфінітивній формі («Зарахувати», «Призначити», «Здійснити», «Наголосити», «Звільнити» та ін.); кожний пункт має розпочинатися з дієслова в інфінітивній формі («Зарахувати», «Призначити», «Здійснити», «Наголосити», «Звільнити» та ін.); якщо фактові надається значення більше, ніж особі, тоді вживається пасивна форма («Грубі порушення виявлено...»); активна форма вживається для вказівки на ініціатора певної дії («...завідувачий кабінетом зобов'язаний...»).
Наказ може мати додатки, на які робляться посилання у відповідних пунктах тексту. Наказ може мати додатки, на які робляться посилання у відповідних пунктах тексту.
|