Правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень



Дата конвертації09.06.2016
Розмір444 b.



Сфера дії

  • Сфера дії

  • Закон визначає:

  • правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні;

  • зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів;

  • правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.



пряме підпорядкування — відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням;

  • пряме підпорядкування — відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням;

  • неправомірна вигода грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.



потенційний конфлікт інтересів — наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень;

  • потенційний конфлікт інтересів — наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень;

  • подарунок — грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною нижчою мінімальної ринкової;

  • правопорушення, пов’язане з корупцією — діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;

  • приватний інтерес — будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, в тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;

  • реальний конфлікт інтересів — суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.



До суб’єктів відповідальності також віднесено:

  • До суб’єктів відповідальності також віднесено:

  • е) посадових та службових особи органів прокуратури, Служби безпеки України, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової політики та державної політики у сфері державної митної справи;

  • є) членів Національної комісії з питань запобігання корупції;



  • Відсутні:

  • в) посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, в тому числі присяжні засідателі, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства), а також іноземні третейські судді, особи, які уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному до судового;

  • г) посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені), а також члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів;



  • Національна комісія з питань запобігання корупції (далі — Національна комісія) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізацію державної антикорупційної політики.

  • Національна комісія, у межах, визначених цим та іншими законами, є відповідальною перед Верховною Радою України і підзвітною Кабінету Міністрів України.

  • Національна комісія утворюється Кабінетом Міністрів України відповідно до Конституції, цього та інших законів України.

  • Питання діяльності Національної комісії у Кабінеті Міністрів України представляє Голова Національної комісії.

  • Національна комісія є колегіальним органом, до складу якого входить п’ять членів. Членом Національної комісії може бути громадянин України, не молодший 35 років, який має вищу освіту, володіє державною мовою та здатний за своїми діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров’я виконувати відповідні службові обов’язки. Члени Національної комісії призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України строком на чотири роки за результатами конкурсу. Одна і та ж особа не може обіймати цю посаду понад два строки підряд.





Засади антикорупційної політики (антикорупційна стратегія) визначаються Верховною Радою України.

  • Засади антикорупційної політики (антикорупційна стратегія) визначаються Верховною Радою України.

  • Верховна Рада України щороку не пізніше 1 червня проводить парламентські слухання з питань ситуації щодо корупції, затверджує та оприлюднює щорічну національну доповідь щодо реалізації засад антикорупційної політики.

  • Антикорупційна стратегія розробляється Національною комісією на основі аналізу ситуації щодо корупції, а також результатів виконання попередньої антикорупційної стратегії.

  • Антикорупційна стратегія реалізується шляхом виконання державної програми, яка розробляється Національною комісією та затверджується Кабінетом Міністрів України.

  • Керівники державних органів несуть персональну відповідальність за забезпечення реалізації державної програми з виконання антикорупційної стратегії.

  • Державна програма з виконання антикорупційної стратегії підлягає щорічному перегляду з урахуванням результатів реалізації визначених заходів, висновків та рекомендацій парламентських слухань з питань ситуації щодо корупції.



Національна комісія затверджує загальні правила етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

  • Національна комісія затверджує загальні правила етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

  • Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування у випадку необхідності розробляють та забезпечують виконання галузевих кодексів чи стандартів етичної поведінки їх працівників, а також інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняних до них осіб, які здійснюють діяльність у сфері їх управління.

  • Також цим розділом передбачено положення щодо:

  • - пріоритету інтересів;

  • - політичної нейтральності;

  • - неупередженості;

  • - компетентності і ефективності та інші.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка