Прикладна діяльність. Створення ескізу Великодньої писанки



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.


Ілюстративний план 5 клас ІІ семестр «Художній образ» Природні форми та образи у мистецтві 19 годин (2 години резервний час) Тема 4: Художній образ та композиції. 9 годин годин

  • Підготувала учитель образотворчого мистецтва

  • Гончар Тетяна Сергіївна


Урок №1 Тема: Прикладна діяльність. Створення ескізу Великодньої писанки.



Хід уроку



Історія “Писанки”

  •     Під поняттям „писанка" ми тепер розуміємо мистецьки гарно „розмальоване" — „написане" яйце, приготовлене до Великодня, як традиційний звичай. Кожний візьме писанку в руки, помилується з її краси, не задумуючись ані про історію, ані про символіку, ані про її колишнє ритуальне значення — і дарує дитині, чи приятелеві. У більшості поширена легенда про крашанку, що виникла вона з початками християнства; такі ж легенди поширені й про писанку. Насправді історія писанки, її значення та символіка ведуть свій початок з глибокої давнини. Заглянемо в наукові джерела щодо української писанки.



  • Тадей Довгирда зібрав кільканадцять тисяч крашанок і повідомив коротко свої спостереження у "Wista" (т. ІV-й): „Ми можемо усвідомити собі велетенське значення, яке ці яєчка мають в історії славянської культури. Справа в тому, що на великодніх яєчках повторюються малюнки, що знаходимо в доісторичних могилах; тому, поперше, ми маємо прямий доказ, що звичай фарбувати (писати писанки) походить з глибокої доісторичної давнини; подруге, що це явище є підставою для археологів і вірним критерієм у поділі могил на слов'янські й неслов'янські..."



  • Писанка існувала ще далеко до Народження Христа, і що мала велике обрядове значення в наших пращурів. Символічних малюнків у писанці понад сто (це те, що до нас дійшло). Кожний малюнок-орнамент мав своє магічно-символічне значення. Наприклад: кривулька, на нашу теперішню мову знаменувала „нитку життя", вічність соняшного руху; „кривулька", або „безконечник" — це вияв філософічної думки: „початок і кінець", де перше й де друге? Тачковий хрест (свастика) — тригвер, рожа-зірка — дослідники вважають ці знаки за символ найвищого божества наших пращурів — сонця. Зокрема тригвер або триніг — відомий іще з Трипільської культури, начебто знаменує собою, на думку одних, - небо, землю й повітря; на думку других — повітря, вогонь і воду; треті вважають за символ життя людини: народження, життя і смерть; четверті — небо, земля й пекло й т. д. Звичайно, запевнити, що саме визначає те, а не інше, трудно, особливо в наші часи. „Сорок клинців" визначали-символізували сорок точок життя, успіх господарства, добробуту та чесноти людини.



    У давні часи писанки були гусячі, качачі, журавлині (журавлі ще в XVII ст. були свійськими птицями), а вже пізніше — лише курячі. Але справа не в тому. Досліджуючи візерунки старої писанки XVI-XVII ст., ми бачимо, що кожний візерунок — це не просто орнамент-фантазія поодиноких людей; це не було бажанням зробити звичайне яєчко гарним... Далеко ні! Візерунки на писанках мали алегоричний та умовний анімістичний зміст і відповідали цілком синкретичним грам-молитвам на святі весни — гаївкам-веснянкам та хлоп'ячим колективним іграм, рівно ж, як й іншим звичаям-ритуалам.

  •     У давні часи писанки були гусячі, качачі, журавлині (журавлі ще в XVII ст. були свійськими птицями), а вже пізніше — лише курячі. Але справа не в тому. Досліджуючи візерунки старої писанки XVI-XVII ст., ми бачимо, що кожний візерунок — це не просто орнамент-фантазія поодиноких людей; це не було бажанням зробити звичайне яєчко гарним... Далеко ні! Візерунки на писанках мали алегоричний та умовний анімістичний зміст і відповідали цілком синкретичним грам-молитвам на святі весни — гаївкам-веснянкам та хлоп'ячим колективним іграм, рівно ж, як й іншим звичаям-ритуалам.



Українська Загальна Енциклопедія подає:

  • Українська Загальна Енциклопедія подає:

  •      „Звичаї, вірування та ігри, пов'язані з писанками, що зберігаються в народі по нинішній день, указують, що писанки традицією сягають глибоко в дохристиянські часи. Дослідники пов'язують писанки з соняшним культом, що прийшов до слов'ян зі Сходу."    



СИМВОЛІКА ПИСАНОК

  •      Наші пращури вірили, що писанка має чарівну (магічну) силу, Це вірування іще до кінця XIX та до початку XX століття міцно трималось у наших стареньких бабусь. Старенькі, майже столітні бабусі — усі вони вважали „писанку особливою святістю, помічною, та що вона приносить добро, щастя, достаток, здоров'я і захищає людину від усього злого...  „Але", казали вони, — „треба вміти написати, треба дати належні фарби-краски, треба писати тоді, коли положено це робити; треба вміти її „замолити" й дати, кому належиться"... Ці слова їх і є те, над чим працюють учені етнографи, чого дошукуються, але не знаходять...



   

  •    

  •   І фарби були символічні, хоч і не в усіх місцевостях символізували одне й те ж і не в одинаковій мірі вживалися. Символіка фарб стосувалася й до крашанок, цебто яєчок пофарбованих в один якийсь кольор. Червоне яєчко визначало радість життя, любов; для молодих надію на одруження; червоний кольор яєчка присвячувався сонцю; жовтий кольор визначав місяць і зорі, а в господарства — урожай; блакитний кольор — небо, повітря, а магічне значення — здоров'є; зелений кольор: весну, воскресення природи, багатство рослинного та тваринного світу; бронзовий: землю-Деметру (матір), прихилення її до подачі багатих дарів „плодів земних" людині; чорна з білим — пошана духів-душ померлих, подяка за охорону від лихих сил та опікунство; сполука кількох кольорів знаменувала різне, зокрема, найбільш чарівною писанкою вважалась з узорами в орнаментиці з 4—5 фарб — родинне щастя, мир, любов, здоров'є, успіх.



КЛАСИФІКАЦІЯ ПИСАНОК

  • Справа класифікації писанок важка. Класифікувати варто:

  • за давністю узорів-символів;

  • за територіальним принципом;

  • за принципом фарб;

  • за принципом узорів-малюнків;

  • за окремими методами та способами їх виконання.



    Яйце птаха взагалі, — це зародень життя, символ бога-сонця; воно в давнину символізувало добро, радість, щастя, любов, достаток, успіх, прихилення добрих сил, захист людини від лихих сил, — усе це й зосереджено в писанці... Так вірили в давнину.

  •     Яйце птаха взагалі, — це зародень життя, символ бога-сонця; воно в давнину символізувало добро, радість, щастя, любов, достаток, успіх, прихилення добрих сил, захист людини від лихих сил, — усе це й зосереджено в писанці... Так вірили в давнину.





ОРНАМЕНТ ГЕОМЕТРИЧНИЙ



ОРНАМЕНТ РОСЛИННИЙ



ОРНАМЕНТ РОСЛИННИЙ



ОРНАМЕНТ ЗВІРИННИЙ — з тваринного світу











Урок №2 Тема: Естетичне сприйняття природи. Зображення на площині. Відтворення будови та характеру квітів в графічній роботі за попереднім спостереженням «Весняні квіти».



Хід уроку

  • І. Організаційний момент

  • ІІ. Повідомлення теми та завдань уроку

  • ІІІ. Пояснення нового матеріалу

  • (24-27 слайди)

  • ІV. Практична діяльність учнів

  • (24-27 слайди)

  • V. Підсумок уроку.

  • Перегляд-виставка учнівських робіт

  • VІ. Домашнє завдання











Урок №3 Тема: Зображення на площині. Створення тематичної композиції «Ельфи в країні квітів».



Хід уроку

  • І. Організаційний момент

  • ІІ. Повідомлення теми та завдань уроку

  • ІІІ. Пояснення нового матеріалу

  • (30-34 слайди)

  • ІV. Практична діяльність учнів

  • (30-33 слайди)

  • V. Підсумок уроку.

  • Перегляд-виставка учнівських робіт

  • VІ. Домашнє завдання













Урок № 4 Тема: Прикладна діяльність. Паперопластика. Створення рухомої моделі казкового героя – Буратіно.



Хід уроку

  • І. Організаційний момент

  • ІІ. Повідомлення теми та завдань уроку

  • ІІІ. Пояснення нового матеріалу

  • (4-11 слайди)

  • ІV. Практична діяльність учнів

  • (12-18 слайди)

  • V. Підсумок уроку.

  • Перегляд-виставка учнівських робіт

  • VІ. Домашнє завдання



Урок № 5 Тема: Зображення в об’ємі. Ліплення. Композиції об’ємної форми. Відтворення характеру, пластики та об’єму казкової тварини



Хід уроку

  • І. Організаційний момент

  • ІІ. Повідомлення теми та завдань уроку

  • ІІІ. Пояснення нового матеріалу

  • (4-11 слайди)

  • ІV. Практична діяльність учнів

  • (12-18 слайди)

  • V. Підсумок уроку.

  • Перегляд-виставка учнівських робіт

  • VІ. Домашнє завдання



Урок №6 Тема: Прикладна діяльність. Використання декоративних елементів традиційного арабського орнаменту в ілюстративній роботі за мотивами казок Близького Сходу «Літера обрамлена в орнамент»



Хід уроку

  • І. Організаційний момент

  • ІІ. Повідомлення теми та завдань уроку

  • ІІІ. Пояснення нового матеріалу

  • (41-42 слайди)

  • ІV. Практична діяльність учнів

  • V. Підсумок уроку.

  • Перегляд-виставка учнівських робіт

  • VІ. Домашнє завдання







Урок № 7 - 8 Тема: Зображення на площині з елементами прикладної діяльності. Створення ілюстрації до однієї арабських з казок у декоративному обрамленні традиційного арабського орнаменту.



Хід уроку

  • Урок 1

  • І. Організаційний момент

  • ІІ. Повідомлення теми та завдань уроку

  • ІІІ. Пояснення нового матеріалу (45-46 слайди)

  • ІV. Практична діяльність учнів

  • V . Підсумок уроку.

  • Урок 2

  • І. Організаційний момент

  • ІІ. Актуалізація опорних знань учнів (45-46 слайди)

  • ІІІ. Визначення основних завдань уроку

  • ІV. Практична діяльність учнів

  • V. Підсумок уроку

  • Перегляд-виставка учнівських робіт

  • VІ. Домашнє завдання







Урок № 9 Тема: Сприйняття мистецтва. Узагальнення вивченого з теми «Художній образ». Підсумкове теоретико-практичне заняття «Клуб мистецтв».



Хід уроку

  • І. Організаційний момент

  • ІІ. Повідомлення теми та завдань уроку

  • ІІІ. Пояснення нового матеріалу

  • ІV. Практична діяльність учнів

  • V. Підсумок уроку.

  • Перегляд-виставка учнівських робіт

  • VІ. Домашнє завдання




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка