Прикорм це будь-які продукти харчування, які вводяться в раціон дитини віком старше 6 місяців, в доповнення до грудного молока



Дата конвертації08.06.2016
Розмір445 b.



Прикорм



Прикорм



Причини введення прикорму

  • У віці 6 міс харчові інгредієнти та калорійність грудного молока недостатньо покривають потреби зростаючої дитини.

  • Прикорм необхідний для доповнення потреб в харчових інгредієнтах таких, наприклад, як залізо, цинк та ін.



Наслідки раннього введення прикорму

  • Веде до зниження кількості грудного молока;

  • Дитина не отримує необхідних їй калорій та харчових інгредієнтів та не отримує достатню кількість захисних факторів, тому має більш високий ризик виникнення діареї та інших інфекцій.



Наслідки пізнього введення прикорму

  • Призводить до отримання недостатньої кількості калорій та харчових інгредієнтів для нормального росту і розвитку, що може призвести до виникнення анемії, затримки зросту та можливого недоїдання.



Потреби дитини в залізі

  • Протягом перших 6 міс життя потреби дитини в залізі забезпечуються за рахунок депо і заліза, яке поступає з грудним молоком.

  • Різниця між необхідною кількістю заліза і залізом, яке поступає з грудним молоком, повинна бути компенсована за рахунок прикорму.



Ризик розвитку анемії

  • Якщо продуктами прикорму не забезпечено поступлення необхідної кількості заліза, у дитини розвивається анемія.

  • Найбільший дефіцит заліза виникає у віці 6-12 місяців, тому ризик розвитку анемії у цьому віці є найбільшим.



Діти з малою масою тіла при народженні або недоношені діти мають підвищений ризик розвитку анемії за рахунок низького депо заліза при народженні, тому у цих дітей дефіцит заліза виникає раніше.

  • Діти з малою масою тіла при народженні або недоношені діти мають підвищений ризик розвитку анемії за рахунок низького депо заліза при народженні, тому у цих дітей дефіцит заліза виникає раніше.



Якісні показники продуктів прикорму

  • Багаті на енергію, білок, мікронутрієнти (залізо, цинк, кальцій, вітаміни А, С, фолієву кислоту;

  • Екологічно чисті і безпечні;

  • Без спецій і солі;

  • Легкі для дитини в споживанні;

  • Подобаються дитині;

  • Легко доступні (як місцево так і фінансово);

  • Легкі в приготуванні.





Продукти прикорму

  • Основними продуктами прикорму є місцеві продукти зі злакових, коренеплоди, які забезпечують дитину необхідною енергією.

  • В Україні основними доступними продуктами прикорму є каші і картопля.

  • Чай або кава містять компоненти, які запобігають абсорбції заліза, тому вони не рекомендуються для дітей.

  • Солодкі напої не містять важливих для дитини нутрієнтів, тому слід запобігати вживанню дитиною цих напоїв.





Харчування дитини з 6 міс

  • З 6 міс важливо забезпечити дитині необхідну енергетичну цінність та потребу в мікронутрієнтах за рахунок продуктів прикорму.

  • Продовжити грудне вигодовування на потребу вдень і вночі.

  • Забезпечити введення адекватного прикорму.



Вимоги до прикорму

  • 1. Кількість продуктів та страв прикорму слід збільшувати поступово по мірі зростання дитини.

  • 2. Частота годування дитини в залежності від її апетиту дозволяє визначити кількість їжі, яку потребує дитина.

  • 3. Фруктові соки повинні бути введені після введення основних продуктів прикорму і твердої їжі.



Страви прикорму





4. Не слід давати дитині цільне не розведене коровяче або козяче молоко до 9-ти міс, а краще до року.

  • 4. Не слід давати дитині цільне не розведене коровяче або козяче молоко до 9-ти міс, а краще до року.

  • 5. Розведене коровяче молоко можна використовувати для приготування страв прикорму.

  • 6. Не рекомендується вигодовувати дитину виключно козячим молоком, зокрема через ризик розвитку фолієводефіцитної анемії.



Вимоги до страв прикорму

  • Страви прикорму повинні бути збагаченими: мяким сиром, вершковим маслом, олією.

  • Їжа повинна бути густою.

  • годуючи дитину слід памятати за об єм шлунку дитини (30мл кг).



Зміна консистенції їжі

  • У віці 6 міс дитина може їсти протерту їжу;

  • У віці 8 міс більшість дітей можуть їсти їжу, яку можна брати пальцями;

  • У віці 12 міс більшість дітей можуть їсти їжу із загального столу.

  • В 1 рік життя прикорм є основним джерелом енергії.



Залежить від віку дитини.

  • Залежить від віку дитини.

  • Рідка їжа не дає достатню кількість енергії, тому що вона є “водянистою”;

  • Продукти прикорму слід давати дитині з ложки і не використовувати пляшки;

  • Коли їжа містить грудочки або великі шматки, дитина може їсти тільки малими порціями, тому годування займе більше часу.

  • Доведено, що введення густої (твердої) їжі у віці 10 міс підвищує ризик проблем з годуванням в більш старшому віці.



Рекомендовані терміни введення прикорму

  • Сік (фруктовий, ягідний, овочевий) вводиться в 6 міс починаючи з 1 ч.л. до кінця місяця – 30-50 мл, в 7 міс – 50-70 мл, в 8 міс – 50-70 мл, в 9 міс – 80 мл, в 10-12 міс – 100 мл.

  • Фруктове пюре, початок введення - 6 міс до кінця 6-го місяця – 40-50 мл, в 7 міс – 50-70 мл, в 8 міс 50-70 мл, в 9 міс – 80 мл, в 10-12 міс – 90-100 мл.

  • Овочеве пюре, початок введення 6 міс, до кінця 6-го міс 50-100 мл, в 7 міс – 150 мл, в 8 міс – 170 мл, в 9 міс – 180 мл, в 10-12 міс – 200 мл



Рекомендовані терміни введення прикорму

  • Молочно крупяна каша вводиться в 6-7 міс, до кінця місяця – 50-100 мл, в 7 міс 100-150 мл, в 8 міс – 150 мл, в 9 міс 180 мл, в 10-12 міс – 200 мл. Молочно-злакову кашу вводять в 7-8 міс.

  • Кисломолочні продукти вводять в 8 міс, до кінця місяця – 50-100 мл, в 9 міс – 100-150 мл, в 10-12 міс – 150-200 мл.





Рекомендовані терміни введення прикорму

  • Сир вводять в 6,5-7,5 міс, до кінця цього терміну – 5-25 г, в 7 міс 10-30 г, в 8 міс 30 г, в 9 міс – 30 г, в 10-12 міс – 50 г.

  • Яєчний жовток вводять в 7-7,5 міс починаючи з 1/8 – 1/4, в 8 міс – 1/4 – 1/2, в 9 міс – 1/2, в 10-12 міс – 1/2 – 1.

  • мясне пюре вводять в 6,5 – 7,0 міс, починаючи з 1 ч.л. доводять за 2 тижні до 30 г, в 7 міс – 30 г, в 8 міс – 50 г, в 9 міс – 50 г, в 10-12 міс – 50 – 60 г.



Курячі яйця



Рекомендовані терміни введення прикорму

  • Рибне пюре вводиться в 8-10 міс, в 8 міс – 10-20 г, в 9 міс 30-50 г, в 10-12 міс – 50-60 г.

  • Рослинна олія вводиться в 6 міс з кількох крапель до1/2 ч.л., в 7 міс – 1 2 ч.л., з 9 міс до року по 1 ч.л. на добу.

  • Вершкове масло вводиться в 6-7 міс, починаючи з 1/2 ч.л. до 8 міс, з 8 міс до року по 1 ч.л. в добу



Рекомендовані терміни введення прикорму

  • Вершкове масло вводиться в 6-7 міс, починаючи з 1 2 ч.л. до 8 міс, з 8 міс до року по 1 ч.л. в добу.

  • Хліб пшеничний вводять з 8-9 міс по 5 г до року

  • Кожна дитина має свою індивідуальну схему щодо часу і термінів введення різних продуктів прикорму.



ПРАВИЛА ВВЕДЕННЯ ПРИКОРМУ

  • В перше введення прикорму дитина повинна одержати тільки 1-2 чайні ложки прикорму і поступово його кількість повинна збільшувтися щодня на 3-4 чайних ложки.

  • Через 7-10 днів дитина може одержувати повну порцію додаткової їжі, тобто 150-180г.

  • Поки дитина отримує прикорм не в повному об’ємі, слід давати їй страву прикорму, а після цього догодовувати груддю.

  • Із збільшенням порції прикорму поступово витісняється одне годування груддю.



Правила введення прикорму

  • Якщо дитина захворіла на момент призначення підгодовування, то з введенням його слід почекати до дозволу лікаря.

  • Другий прикорм можна розпочинати через 2-3 тижні після першого, тобто тоді, коли організм дитини достатньою мірою призвичаїться до першого прикорму.



  • Не можна одночасно вводити дві нові страви.

  • До будь-якого нового виду їжі привчати дитину слід поступово.

  • Прикорм повинен бути гомогенізований, не викликати затруднення при ковтанні.



Кількість їжі на один прийом повинна відповідати віковій потребі (з 6 міс до 1 року приблизно 180-200 г).

  • Кількість їжі на один прийом повинна відповідати віковій потребі (з 6 міс до 1 року приблизно 180-200 г).

  • Калорійність підвищують за рахунок концентрації харчових інгредієнтів, особливо доцільно вводити ті з них, яких відносно мало у грудному молоці (білки, солі заліза, фосфору, кальцію).

  • Не можна годувати дитину насильно, слід дотримуватись режиму годування.

  • При відмові від даного прикорму через деякий час знову спробувати дати цю страву, не замінюючи її іншою.



Початок введення 1-го прикорму

  • Починають І прикорм з овочевого пюре, особливо у дітей з надмірною масою тіла, явищами ексудативного діатезу, рахіту, недоношених.

  • Крім того, дитина краще звикає до овочевого пюре перед введенням каші.

  • Рекомендується давати комбіноване пюре (асорті) з картоплі, моркви, капусти, буряків, ріпи, зеленого горошку.



Введення 2-го прикорму

  • Починати ІІ прикорм треба з 5% молочно-крупяної каші (гречаної або рисової).

  • Через два тижні таку кашу замінюють 10%. Кашу можна розводити грудним молоком або адаптованою молочною сумішшю.

  • ІІ прикорм у вигляді каші вводять через три-чотири тижні після пюре, і до 6 місяців життя дитини він поступово витісняє друге грудне годування.

  • Каші слід чергувати, віддаючи перевагу вівсяній та гречаній. З 6,5 до 7 місяців в пюре або кашу вводять вершкове масло (3-5%).



Молочна каша



Введення 3-го прикорму

  • ІІІ прикорм вводять у віці 8-9 місяців у вигляді кисло-молочних продуктів (кефір, ацидофільне молоко).

  • Таким чином, витісняється ще одне годування грудним молоком.

  • Приблизно 4-5 разів на тиждень дитині дають суп на нежирному м’ясному або курячому бульйоні (не більше як 50-80 мл на день), а також перетертий шматок яловичини починаючи з 5-10 г до 50 г з овочевим пюре, фруктовий сік.



Введення страв з м’яса

  • У віці 6,5- 7,0 місяців дитині дають до 30-50 г м'яса, двічі перемеленого на м’ясорубці.

  • З 10 місяців із м’яса роблять фрикадельки, а до одного року – парові котлети.

  • Таким чином, у 8-9 місяців витісняється 3 грудне годування, залишаючи перше і останнє годування материнськими молоком.

  • Рекомендована схема вигодовування є орієнтовною, вона може бути доповнена або дещо змінена лікарем, коли це необхідно.



ВИХОВАННЯ НАВИЧОК ПРИЙОМУ ЇЖІ У ДІТЕЙ

  • Поступово треба привчати їсти дитину самостійно. Дітям віком 10 місяців дають пити молоко, бульйон, воду з чашки, притримуючи її руками. До 10 місячного віку бажано навчити дитину самостійно пити. Для цього в чашку наливають невелику кількість рідини.



  • До року дитина повинна тримати чашку і пити з неї, не розливаючи. Щоб навчити малюка жувати, треба з 7 місяців давати йому в руки під час їжі шматок сухої булки.

  • Годувати дитину треба у спокійній обстановці, щоб ніщо не відвертало її увагу від їжі. Дуже важливо прищепити дитині гігієнічні навички: мити руки перед їжею, акуратно їсти та ін.











Оцінка ефективності харчування

  • Оцінка ефективності харчування проводиться за клінічно-фізіологічними показниками:

  • Загальний стан дитини.

  • Рівень нервово-психічного розвитку.

  • Захворюваність дитини (рахіт, інші гіповітамінози).

  • Динаміка нарощування маси та зросту.

  • Деякі лабораторні дані.





Естетика харчування

  • У поняття “Естетики харчування” входить гігієнічні правила і всі обставини прийому їжі: приміщення, освітлення, меблі, посуд, сервіровка столу, зовнішній вигляд їжі, поведінка за столом, порядок прийому їжі, апетит, настрій дитини.

  • Чим раніше дитина навчиться правильним навичкам прийому їжі, тим краще вони закріплюються та увійдуть у звичку. Тому приділяти увагу естетиці харчування необхідно вже на першому році життя.





  • Годування за режимом є одним з основних правил естетики годування. При цьому з’являється добрий апетит, зацікавленість у їжі, виховується позитивне відношення до самого процесу прийому їжі. Вже у перші місяці життя соки, фруктові пюре та ін. необхідно давати дитині з ложки. У подальшому дитині дають у руку шматок хліба, цукор, печиво.



  • У віці 7-8 місяців дитина вже проявляє бажання самостійно їсти, необхідно підтримувати її у цьому прагненні – дати у руку ложку, навчити тримати кружку. При цьому з боку батьків повинно приділятися достатньо уваги та терпіння, необхідно допомагати дитині, не обмежуючи її самостійності (годувати іншою ложкою). При правильному вихованні вказані навички закріплюються з цим завданням.



  • З перших місяців життя слід привчати дитину дотримуватись гігієнічних правил та акуратності. Перед споживанням їжі дитині обов'язково потрібно вимити руки, одягнути нагрудник або пов’язати серветку. Під час їжі витирати рот та руки серветкою, слідкувати за порядком на столі, розлиту страву витирати, виховувати звичку до чистоти.



Правила годування

  • Дитину, що не вміє самостійно сидіти, годують на руках у дорослого, що сидить за столом. Не можна годувати дитину у ліжку, якщо вона не хворіє. Зовсім неприпустимо класти малюка спати, давати йому бутилочку з сумішшю, соком, чаєм і залишати без догляду.



Нутрієнти Вік дитини (місяці)

  • Нутрієнти Вік дитини (місяці)

  • 0-2 3-5 6-12

  • Білки,г/кг 2,2 2,6 2,9

  • Жири, г/кг 6,5 6,0 5,5

  • Лінолева

  • кислота, г/кг 0,7 0,7 0,7

  • Вуглеводи, г/кг 13 13 13

  • Енергоємність,ккал/кг

  • 115 115 110



Режим і харчування жінки-годувальниці

  • Правильне харчування в період вагітності і після пологів дозволяє забезпечити найбільш оптимальний процес формування і росту плода, а також підготувати організм жінки до майбутньої лактації.

  • Раціональне повноцінне харчування обов'язково повинно поєднуватися з правильним режимом, що багато в чому забезпечує достатню лактацію. Для матері-годувальниці повинна бути створена спокійна комфортна обстановка. Сон не менше 8 — 9 годин на добу, повноцінний відпочинок, прогулянки на свіжому повітрі, мінімальна фізична робота.

  • Цілком неприпустимі куріння і вживання спиртного!



Харчування жінки, що годує грудьми

  • Формування хімічних речовин-нутрієнтів жіночого молока – енерговміщуючий процес.

  • Він потребує підтримки за рахунок додаткової калорійності харчування.

  • Хімічні джерела для нутрієнтів жіночого молока (більшість з них) повинні безпосередньо поставлятися через харчування жінки.



Особливості періоду годування грудьми

  • Обсяг лактації залежить виключно від частоти прикладання дитини до грудей та активності і інтенсивності смоктання.

  • Період годування грудьми не потребує призначення особливих раціонів і дієт.

  • Головне значення має якісний склад їжі годуючої матері, який може повпливати на якісний склад жіночого молока.



Калорійність харчування жінки-годувальниці

  • Калорійність харчування матері, яка виділяє до 1 л молока за добу, повинна бути підвищена в середньому на 700 ккал.

  • Для жінки середнього рівня,фізичного розвитку (зріст 155 – 165 см, маса тіла 55 – 65 кг), яка займається легкою або середньою по тяжкості працею, енергетична цінність добового раціону становить 2500 ккал, під час годування грудьми – 3200 ккал.



Труднощі під час годування груддю

  • Недостатня секреція молока – одна з основних причин переведення дитини на штучне вигодовування.

  • Лактаційний криз – тимчасове короткочасне зменшення кількості молока, яке може виникнути без явної видимої причини.

  • Голодний криз – ситуація, коли у звязку з інтенсивністю процесів росту дитини в окремі періоди її розвитку обєм молока, яке виробляється молочними залозами матері, не відповідає потребам дитини.



Тактика подолання лактаційного і голодного кризів

  • обовязкове інформування матері-годувальниці про можливість виникнення таких кризів;

  • Для подолання кризу необхідно тимчасово збільшити кількість прикладань дитини до грудей (до 10-12 разів на добу);

  • Знову ввести нічне годування (якщо воно було припинене);

  • обовязково перевірити правильність техніки годування;

  • Налагодити нормальний відпочинок і сон матері.



Психологічні чинники недостатньої лактації

  • Фізична втома;

  • Недостатня впевненість;

  • Хвилювання, стресова ситуація;

  • Негативне відношеннямдо грудного вигодовування;

  • Негативне відношення до дитини.



  • Екстрагенітальна патологія;

  • Застосування контрацептивних засобів, діуретиків;

  • Вагітність;

  • Вживання алкоголю, наркотиків, паління;

  • Голодування;

  • Затримка часточки плаценти (рідко);

  • Недостатній розвиток молочних залоз.






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка