Принципи вигодовування дітей грудного віку



Дата конвертації16.06.2016
Розмір445 b.


Принципи вигодовування дітей грудного віку


Основна вимога до раціонального харчування - кількість і якість прийнятої їжі повинні відповідати потребам організму.

  • Основна вимога до раціонального харчування - кількість і якість прийнятої їжі повинні відповідати потребам організму.

  • Харчування дитини на першому році життя називається вигодовуванням. Вигодовування забезпечує адаптацію малюка до зовнішнього світу і визначає ріст і розвиток дитячого організму. Існує 3 основних види вигодовування:

  • природне (натуральне, грудне);

  • штучне;

  • змішане.



Природним називається таке вигодовування, коли дитина на першому році життя отримує тільки материнське молоко.

  • Природним називається таке вигодовування, коли дитина на першому році життя отримує тільки материнське молоко.

  • Проте, якщо до введення прикорму, молоко складає не менше 4/5 від загального об’єму прийнятої їжі або дитина отримує донорське молоко, вигодовування теж називається природним.



Штучне вигодовування - це такий вид вигодовування дитини І півріччя, коли вона зовсім не отримує материнське молоко або воно складає 1/5 і менше добового об'єму їжі.

  • Штучне вигодовування - це такий вид вигодовування дитини І півріччя, коли вона зовсім не отримує материнське молоко або воно складає 1/5 і менше добового об'єму їжі.

  • Змішаним називається вигодовування, коли дитина в першому півріччі життя протягом доби отримує материнське молоко і штучну суміш ( об'єм її становить більше, ніж 1/5 добового раціону).



Склад і відмінні особливості материнського молока

  • Наприкінці вагітності і в перші дні після народження дитини з молочних залоз виділяється молозиво - густа рідина жовтуватого кольору, з відносною щільністю 1,040-1,060. Молоко, яке отримує малюк з 4-5 дня життя, називається перехідним, а з 2-3 тижня - зрілим (відносна щільність 1,030).



Склад і відмінні особливості материнського молока

  • БІЛОК, в зрілому жіночому молоці білка 1,1-1,5 г/100 мл. В коров'ячому молоці протеїну 2,8-3,5 г/100 мл. Таким чином, при отриманні коров'ячого молока дитина перегодовується білком.

  • Крім того, білки жіночого молока відрізняються не тільки кількістю, але і якісними особливостями:

  • основним компонентом є сироваткові білки - альбуміни і глобуліни; так як вони аналогічні білкам сироватки крові дитини, то можуть всмоктуватися в кишківнику в незміненому виді;

  • важливою відмінною особливістю білкового складу грудного молока від коров'ячого молока є співвідношення між альбуміно-глобуліновими фракціями і казеїногеном. Останній з'являється в молозиві на 4-5 день лактації, кількість його поступово збільшується. Співвідношення між альбуміно-глобуліновими фракціями і казеїногеном в грудному і коров'ячому молоці відповідно дорівнює 4:1 і 1:4;



Склад і відмінні особливості материнського молока

  • казеїноген в шлунку під впливом шлункового соку звурджується і перетворюється в казеїн; молекули казеїну жіночого молока більш дрібні, ніж коров'ячого, і тому при його звурджуванні пластівці стають ще дрібнішими; це один із чинників кращого перетравлювання і засвоювання білків жіночого молока в порівнянні з коров'ячим молоком;

  • в молозиві є лейкоцити, більшість з яких, являючись лімфоцитами, синтезують імуноглобуліни; особливо багато Ig А;

  • материнське молоко має велику кількість таурину - амінокислоти, необхідної для з'єднання солей жовчі (це сприяє засвоюванню жирів), для формування тканини у новонародженого, в першу чергу сітчатки ока і головного мозку



Склад і відмінні особливості материнського молока

  • ЖИРИ - кількість жиру в зрілому грудному молоці (3,5-4,5 г/100 мл) не набагато більша кількості в коров'ячому молоці (3,2-3,5 г/100 мл).

  • Основну частину жирів складають тригліцериди - 98%.

  • До головних особливостей жиру грудного молока відносяться:

  • у жіночому молоці є фермент ліпаза, що сприяє всмоктуванню 90-95% жиру грудного молока (жир коров'ячого молока - менше 60%);

  • високий ступінь дисперсності;

  • низький вміст насичених жирних кислот, які подразнюють шлунково-кишковий тракт (їх невелика кількість в грудному молоці є одним із чинників меншого числа дисфункцій шлунково-кишкового тракту при природному вигодовуванні);



Склад і відмінні особливості материнського молока

  • високий вміст ненасичених (ессенціальних) жирних кислот, основними з яких є ліноленова і особливо важлива для дитини раннього віку арахідонова: ці кислоти не синтезуються в організмі людини.

  • вважається, що збільшення кількості жирів в пізньому молоці діє, як регулятор насичення.



Склад і відмінні особливості материнського молока

  • ВУГЛЕВОДИ - в середньому, в грудному і коров'ячому молоці вуглеводи складають відповідно 7,0 г/100 мл і 4,5-4,8 г/100 мл.

  • Вуглеводи в жіночому молоці - це в основному молочний цукор у вигляді бета-лактози, яка складає 90% загальної його кількості.

  • Функціональні особливості бета-лактози грудного молока наступні:

  • вона доходить до товстого кишківника,так як повільно всмоктується в тонкому кишківнику;

  • створює в товстому кишківнику слабкокисле середовище (рН 5-5,5), що згубно діє на гнильні бактерії;



Склад і відмінні особливості материнського молока

  • частина викликає інтенсивне розмноження біфідум-флори. Ця особливість вуглеводів грудного молока в значній мірі зумовлює нечасте виникнення дисбактеріозу у дітей, що знаходяться на природному вигодовуванні;

  • стимулюють синтез вітамінів групи В.

  • На відміну від жіночого молока, в коров'ячому молоці є головним чином альфа-лактоза. В більшій частині вона засвоюється в тонкому кишківнику. Звідси стає зрозуміло, що коров'яче молоко не виконує вище описані функції вуглеводів на першому році життя дитини. Тому у дітей, що знаходяться на штучному вигодовуванні, часто виникає дизбактеріоз, розвиваються бактеріальні захворювання кишківника.



Склад і відмінні особливості материнського молока

  • В жіночому молоці є необхідний для розвитку дитячого організму склад ВІТАМІНІВ. Їх значно більше, ніж в коров'ячому молоці. Проте кількість вітамінів залежить від сезону року і харчування матері.

  • Основні особливості мінерального складу:

  • в материнському молоці постійно зберігається ідеальне співвідношення між кальцієм і фосфором - 2:1, що забезпечує нормальний ріст і розвиток кісткової тканини дитини;

  • в коров'ячому молоці кальцію менше, а фосфору більше; останній краще всмоктується, а це призводить до гіпокальціємії у дитини, яка знаходиться на штучному вигодовуванні;

  • заліза в молоці менше 1 мг/л, проте резорбція його складає 50-70%, що значно вище заліза будь-якої іншої їжі; в коров'ячому молоці кількість його незначна і всмоктується близько 30%;

  • тому у дитини, яка знаходиться на природному вигодовуванні, до 6-8 місяців майже ніколи не розвивається залізодефіцитна анемія; таке захворювання крові можуть мати тільки ті діти, матері яких страждали дефіцитом заліза ще до вагітності;



Склад і відмінні особливості материнського молока

  • В материнському молоці також є:

  • активні ФЕРМЕНТИ (протеаза, трипсин, діастаза, ліпаза);

  • ГОРМОНИ щитовидної залози, наднирників, гіпофізу, кишкового тракту;

  • ГОРМОНОПОДІБНІ речовини (еритропоетин, кальцитонін, простагландіни);

  • ЧИННИКИ СПЕЦИФІЧНОГО ЗАХИСТУ (IgA, IgM, IgG; кількість їх в молоці поступово зменшується;

  • ЧИННИКИ НЕСПЕЦИФІЧНОГО ЗАХИСТУ (лізоцим, макрофаги);

  • АНТИТІЛА (до ешеріхій, шигел, кокової та іншої флори).

  • Для грудного молока характерна повна ВІДСУТНІСТЬ АНТИГЕННИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ, тоді як білки коров'ячого молока високоантигенні.

  • Жіноче молоко завжди ТЕПЛЕ - оптимальне для прийому малюка.



Правила природного вигодовування

  • Перед кожним годуванням необхідно помити молочну залозу (по сучасним правилам при частому за показами вигодовуванні це робиться не кожного разу).

  • Вигодовування проводиться в спокійному, впевненому стані матері в зручному, розслабленому сидячому (можна лежачому) положенні. Тіло дитини необхідно притиснути до тіла матері, обличчя направити до материнських грудей. Підтримані знизу голова і тіло малюка повинні бути в одній площині.

  • При кожному вигодовуванні дитина прикладається тільки до однієї молочної залози, чередуючи їх.



Правила природного вигодовування

  • Спочатку потрібно зцідити декілька крапель молока, потім прикласти дитину до грудей. Малюк повинен добре захопити ротом не тільки сосок, але і велику частину ареоли, щільно доторкнувшись до грудей підборіддям. Рот при цьому повинен бути добре відкритий, а нижня губа вивернута назовні.

  • Після годування на 1-2 місяці життя необхідно зціджувати з грудей молоко, яке залишилося. Надалі, як правило, стабілізується утворення потрібної кількості грудного молока, і зціджування не проводиться.

  • З метою додаткової профілактики утворення на соску тріщин необхідно після годування витерти молочну залозу чистою, тонкою пелюшкою.



Правила природного вигодовування

  • Тривалість годування ~ 20-30 хв. Проте, за сучасними поглядами, не існує точного часу разового вигодовування дитини. Різні діти смокчуть груди з дещо різною частотою протягом дня і з різною тривалістю одного годування. Так звані «ліниві смоктуни» довго смокчуть, «прудкі смоктуни» швидко наїдаються. Не можна віднімати малюка від грудей, якщо він ще смокче. По-перше, він повинен задовольнити свої "апетитні" потреби. А, по-друге, молоко значно відрізняється за своїм складом на початку і наприкінці годування.

  • Положення дитини після годування.

  • Якщо по якійсь причині дитина не смокче груди, необхідно зцідити грудне молоко для того, щоб продовжувалась його секреція надалі.



Правила природного вигодовування

  • При необхідності, для з'ясування ступеня лактації, дитині призначається контрольне зважування. З цією метою на терезах визначається фактична маса тіла дитини до годування і після нього. Різниця між отриманими цифрами вказує на кількість молока, прийнятого малюком за одне вигодовування. Проводиться це 3-4 рази на день. Розрахувавши між отриманими цифрами середній показник і помноживши його на кількість годувань протягом доби, ми дізнаємося про загальний об’єм молока, що дитина висмоктує за 24 години.



Режим годування дитини

  • Після нормальних пологів немовля вперше прикладається до грудей ще в пологовому залі.

  • Протягом перших 2 місяців дитина звичайно отримує їжу через 3 години, тобто годують 7 разів на добу: 6.00. 9.00. 12.00. 15.00. 18.00. 21.00 і 24.00. Після цього триває нічна перерва - 6 годин.

  • На 2-4 місяцях життя малюк починає отримувати грудне молоко через 3,5 години, тобто 6 разів на добу: 6.00, 9.30, 13.00, 16.30, 20.00 і 23.30. Нічна перерва - 6,5 годин.

  • З 4-місячного віку, коли вводиться прикорм і до кінця І року життя інтервал між годуваннями збільшується до 4 годин і дитина приймає їжу 5 разів на добу: 6.00, 10.00, 14.00, 18.00 і 22.00. Нічна перерва - 8 годин.



Розрахунок необхідного об'єму їжі, що приймається, у віці 7-10 днів

  • Формула ТУРА:

  • V = n х 70 (маса тіла новонародженого менше 3 200 г)

  • або n х 80 (маса тіла новонародженого більше 3 200 г),

  • де V - добовий об'єм їжі, n - вік дитини в днях.

  • Формула ЗАЙЦЕВОЇ, застосовується до 8 дня життя:

  • V = 2% маси тіла при народженні х n (позначення ті ж).

  • Об'єм молока на одне вигодовування в середньому = 10 х n (позначення те ж).

  • Розрахунок об'єму молока (в мл) на 1 годування, виходячи з функціональної місткості шлунка:

  • 3 мл х n х масу тіла (кг) (позначення те ж)



Розрахунок необхідного об'єму їжі, що приймається, у старшому віці

  • Об'ємний метод розрахунку добового об'єму їжі дитині грудного віку

  • 7-10 днів-2 місяці - 1/5 від маси тіла

  • 2- 4 місяці - 1/6 від маси тіла

  • 4-6 місяців - 1/7 від маси тіла

  • 6 -12 місяців - 1/8 від маси тіла (загальний об'єм їжі не повинен перевищувати 1 літр)



Розрахунок необхідного об'єму їжі, що приймається, у старшому віці

  • калорійний метод МАСЛОВА

  • V = А х В х 1 000 /С

  • де: А - вікові потреби в ккал/кг м.т.;

  • В - фактична маса тіла дитини (кг); С - калорійність 1 л жіночого молока

  • Вікові потреби дитини грудного віку в енергії

  • 1-3 місяці -120(125) ккал/кг

  • 4-6 місяців – 115 ккал/кг

  • 7-9 місяців110 ккал/кг

  • 10 - 12 місяців100(105) ккал/кг

  • 1л (= 1 000 мл) жіночого молока в середньому складає 700 ккал



Введення прикорму

  • Прикорм - це поступова заміна материнського молока приготовленою їжею.

  • Необхідність прикорму обґрунтована наступним:

  • поступово кількість молока в матері зменшується;

  • в грудному молоці достатня для нормального розвитку дитини кількість білків, жирів, вуглеводів є тільки до 4-5 місяців малюка;

  • в продуктах рослинного походження є мінеральні речовини, потреба в яких до кінця першого півріччя збільшується;

  • для правильного функціонування шлунково-кишкового тракту потрібна клітковина, якої немає в материнському молоці;

  • жування під час прикорму - один з чинників правильного розвитку апарату мовлення;

  • завдяки прикорму дитина поступово привчається до приготовленої їжі і відвикає від материнського молока.



І прикорм

  • вводиться звичайно в 6 місяців.

  • більшість дітей перший прикорм отримують у вигляді овочевого пюре.

  • Загальні правила введення прикорму

  • З 4-х місяців дитина переводиться на 5-разове вигодовування (через 4 години); і на другому годуванні, тобто в 10 годин, дається перший прикорм;

  • перший раз приготовлена їжа дається перед годуванням грудьми, при цьому потрібно дати невелику кількість суміші - 15-20 мл, після чого догодувати малюка материнським молоком; потім протягом доби варто спостерігати за тим, як дитина відреагувала на нову їжу, який у неї стул, стан шкірних покривів;

  • при відсутності порушень, на другий день можна дати малюку 50 мл прикорму і догодувати грудним молоком;

  • на третій день малюк отримує 70-80 мл приготовленої їжі і необхідний, але ще менший, об’єм материнського молока; і так далі щоденно збільшувати об'єм прикорму і зменшувати кількість молока;

  • протягом 1-2 тижнів одне годування цілком замінюється першим прикормом;



І прикорм

  • прикорм потрібно давати ложечкою, а не через соску, так як дитина, легко посмоктавши їжу з пляшечки, може відмовитись від материнських грудей, смоктання яких потребує більш значних зусиль;

  • приготовлена їжа повинна бути гомогенною;

  • по консистенції поступово їжу рідку потрібно замінити густою, яка привчає дитину до жування;

  • в цілому, повне введення першого прикорму займає один місяць.

  • При дачі першого прикорму у вигляді овочевого пюре перший раз блюдо звичайно готується з картоплі (вариться на воді, краще на овочевому відварі, для готування гомогенної маси можна додати трохи кип'яченого коров'ячого молока).

  • Потім мама поступово через 3-5 днів добавляє до картоплі по одному виду інші овочі - моркву, капусту, кабачки, гарбуз, буряк.



II прикорм

  • вводиться приблизно в 6-7 місяців

  • у вигляді молочної каші, найбільш раціональними вважаються такі злаки: рис, гречка, кукурудза

  • II прикорм поступово протягом тижня замінює четверте вигодовування, тобто о 18.00

  • правила готування і поступової зміни складу каші:

  • протягом першого тижня дитина отримує 5 % кашу, зварену на половинному молоці, тобто половина рідини - це молоко, а друга половина - це вода; або, ще краще, овочевий відвар;

  • потім на другому-четвертому тижнях 5 % каша поступово замінюється на 8-10% кашу (на половинному молоці); після чого 10 % каша вариться на незбираному молоці і до неї добавляється 3 % вершкової олії і 5% цукру;

  • в цілому на звикання дитини до одного виду злаку теж іде 1 місяць.



ІІІ прикорм

  • Вводиться в раціон харчування на 8-9 місяців.

  • Малюк отримує III прикорм о 18.00.

  • У вигляді кефіру.

  • Крім того, з 6-8 місяців в раціон вводяться сухарики, печиво (кількість поступово збільшується від 3-5 г до 10-15 г наприкінці 1 року життя). Далі дитина отримує хліб пшеничний - відповідно з 5 г до 10 г. Звичайно борошняні вироби розм'якшуються в бульйоні.

  • З 6,5-7 місяців у годування вводиться м'ясний фарш (з курятини, свинини, яловичини). Починаючи з невеликих порцій - 5 г, поступово збільшується разовий прийом фаршу до 20 - 30 г. З 9-10 місяців дитині 1-2 раза на тиждень замість м'яса можна рекомендувати рибний фарш.



Введення соків і пюре

  • Фруктові та овочеві соки, як джерела вітамінів, мінеральних речовин, мікроелементів, показані дитині з метою:

  • профілактики гіповітамінозу, рахіту й анемії;

  • позитивного впливу на секреторну і моторну функції органів травлення;

  • сприятливої дії на мікрофлору кишківника.



Правила застосування соків:

  • дитина вперше отримує сік в 6 місяців; прийом соку починається з декількох крапель на день. При нормальній реакції дитини кількість крапель поступово збільшується, досягаючи 5 - 10 мл; і до кінця 6-го місяця дитина за день приймає 20 мл соку; в подальшому об’єм соку збільшується щомісячно, максимальний об'єм соку до кінця 1 року - 100 мл;

  • коли добова кількість соку невелика, дитина може прийняти його за 1 раз, надалі - протягом 2-3 разів за день;

  • соки краще готувати в чистому вигляді перед вживанням (видавлювання з фруктів, овочів);

  • на території Європи починають з яблучного соку. Після цього дають вишневий, чорносмородиновий, морквяний, сливовий



Правила застосування соків:

  • соки потрібно давати відразу або через 1-1,5 години після їжі – в їхньому складі є цукор, що може знизити апетит;

  • не рекомендується одночасно давати змішані соки з різних фруктів і овочів;

  • введення соку починається з одного виду фруктів, так як у випадку алергічної реакції можна буде встановити її генез; на звикання йде не менше 1, іноді 2-3 місяці;

  • потім поступово вводяться інші фруктові соки; після звикання, протягом дня краще давати різні соки;

  • при відсутності свіжих фруктів і овочів можна використовувати консервовані соки;

  • об'єм соку не відноситься до необхідного добового об'єму їжі



Фруктове пюре

  • Через 2-4 тижні після введення соку дитині необхідно ввести фруктове пюре. Звичайно починають з яблучного. Привчивши до нього, готують пюре з інших фруктів.

  • Поступово кількість пюре збільшується з 1/2 - 1 чайної ложки до 30-50 г і на кінець І року становить 100 г.

  • Отримане малюком пюре враховується до необхідного добового об'єму їжі



Інші додаткові харчові добавки

  • Яєчний жовток вперше дається малюку в 7-7,5 місяців разом з продуктами прикорму, через день. Доза поступово збільшується з 1/5 до 1/2 частини

  • Яєчний жовток протипоказаний дітям з ексудативно-катаральним діатезом, а також у випадку алергічної реакції на жовток.

  • Сир, як джерело білків, дитина отримує з 6,5-7,5 місяців. Денна доза поступово зростає з 10 г до 50 г (наприкінці 1 року життя).




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка