Пріоритети та першочергові завдання державної влади для подолання системної кризи



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.


Пріоритети та першочергові завдання державної влади для подолання системної кризи

  • Пріоритети та першочергові завдання державної влади для подолання системної кризи


забезпечення балансу повноважень між Парламентом, Президентом та Урядом;

  • забезпечення балансу повноважень між Парламентом, Президентом та Урядом;

  • реформування виборчої системи, що передбачає:

    • перехід до пропорційної системи з використанням регіональних відкритих виборчих списків на виборах до Верховної Ради України;
    • впровадження двотурової системи (абсолютної більшості) виборів сільських, селищних, міських голів;
    • передання повноважень із призначення виборів представницьких органів усіх рівнів Центральній виборчій комісії;
  • розвиток парламентаризму, зокрема:

    • демократична процедура створення та стабільне функціонування парламентської більшості;
    • підзвітність та відповідальність народних депутатів перед суспільством;
    • гарантування прав парламентської опозиції;
    • підвищення ефективності законотворчої діяльності Парламенту.


уникнення дублювання повноважень між органами державної влади та органами місцевого самоврядування різних рівнів;

  • уникнення дублювання повноважень між органами державної влади та органами місцевого самоврядування різних рівнів;

  • створення виконавчих органів районних та обласних рад, які формуватимуться відповідними радами, нестимуть перед ними відповідальність та отримають необхідні повноваження;

  • віднесення до сфери компетенції місцевих державних адміністрацій нагляду за ухваленням рішень органів місцевого самоврядування та координації діяльності територіальних органів центральних органів виконавчої влади;

  • розширення частки надходжень до місцевих бюджетів від загальнодержавних податків, а також прав органів місцевого самоврядування на встановлення місцевих податків і зборів.



проведення спеціальної перевірки (люстрації) суддів;

  • проведення спеціальної перевірки (люстрації) суддів;

  • удосконалення системи добору суддів;

  • запровадження системи дисциплінарної відповідальності, аж до позбавлення статусу судді;

  • зміцнення суддівського самоврядування;

  • посилення гарантій незалежності суддів від впливу інших державних органів, їхніх посадових осіб, а також у самій системі правосуддя.



концептуалізація національної гуманітарної політики, поновлення роботи над проектом Концепції гуманітарного розвитку України.

  • концептуалізація національної гуманітарної політики, поновлення роботи над проектом Концепції гуманітарного розвитку України.

  • запобігання розриву загальнодержавного культурного та освітнього простору при розширенні повноважень регіонів.

  • гуманізація національної освітньо-наукової системи через посилення ролі місцевих громад у вирішенні питань середньої і вищої освіти, автономізацію вищих навчальних закладів.

  • реформування системи управління сферою вищої освіти.

  • всебічна підтримка конституювання Українських Помісних Церков як одного з вагомих чинників зміцнення національного суверенітету Української Держави.

  • презентація української культури на міжнародному рівні. Відкриття Українських Інститутів у провідних столицях світу.



впровадження інструментарію швидкого реагування на спекулятивні валютні операції;

  • впровадження інструментарію швидкого реагування на спекулятивні валютні операції;

  • концентрація заходів антиінфляційної політики на демонополізації, контролі за тарифоутворенням природних монополій та розвитку ринкової логістики;

  • розгортання системи цільового рефінансування та кредитування, в т.ч. з широким задіянням спеціалізованих фінансових інститутів;

  • гармонізація фіскальних інструментів державної підтримки з базовими принципами і нормативними документами ЄС;

  • досягнення соціальної ефективності оподаткування: розширення бази та посилення диференціації;

  • забезпечення максимальної раціоналізації та цільового характеру бюджетних видатків через удосконалення системи державних закупівель;

  • удосконалення управління державними підприємствами і акціонерними товариствами з контрольним пакетом акцій, виходячи з необхідності спрямування коштів на технологічну модернізацію виробництва;

  • здійснення інвестиційних видатків бюджету на засадах середньострокового бюджетного планування.



організація дієвого захисту прав та інтересів інвесторів через інструментарій «єдиного інвестиційного вікна», запровадження інституту «інвестиційного омбудсмена»;

  • організація дієвого захисту прав та інтересів інвесторів через інструментарій «єдиного інвестиційного вікна», запровадження інституту «інвестиційного омбудсмена»;

  • поширення інституційних механізмів підтримки інвестування: індустріальних парків, державно-приватного партнерства, національного проектування;

  • надання фінансової, інформаційної правової підтримки експортерам (з акцентом на малий і середній бізнес);

  • заохочення розвитку аграрного сектору через модернізацію інфраструктури ринку, продовження земельної реформи та удосконалення організаційної структури на засадах кооперації.



прискорення дерегуляції на засадах прозорості, уніфікації та автоматизації адміністративних процедур, взаємної відповідальності сторін;

  • прискорення дерегуляції на засадах прозорості, уніфікації та автоматизації адміністративних процедур, взаємної відповідальності сторін;

  • спрощення процедур технічного регулювання, стандартизації та сертифікації та формування міждержавного механізму нострифікації вітчизняних технічних вимог на ринках країн-членів ЄС;

  • сприяння збалансованому розвитку функціональної та територіальної інфраструктури внутрішнього ринку;

  • забезпечення захисту добросовісної конкуренції з акцентами на сфери державних закупівель, діяльності природних монополій, соціально важливі ринки;

  • жорстка протидія надходженню на внутрішній ринок контрабандної, контрафактної та небезпечної продукції.



цілеспрямоване формування пропозиції на ринку праці за участю роботодавців та на основі середньо- та довгострокового прогнозування;

  • цілеспрямоване формування пропозиції на ринку праці за участю роботодавців та на основі середньо- та довгострокового прогнозування;

  • продовження пенсійної реформи на засадах послідовного підвищення ролі накопичувальної складової;

  • посилення адресного характеру надання соціальної допомоги та пільг;

  • удосконалення та розвиток системи соціальних послуг для населення, їх стандартизація та підвищення якості;

  • підвищення ефективності видатків на соціальну сфері шляхом реформування її складових (продовження медичної реформи).



розширення економічних повноважень місцевого самоврядування в частинах управління об’єктами комунальної власності, розпорядження природними ресурсами;

  • розширення економічних повноважень місцевого самоврядування в частинах управління об’єктами комунальної власності, розпорядження природними ресурсами;

  • розширення повноважень органів місцевого самоврядування в частині регулювання ставок місцевих податків і зборів;

  • закріплення за бюджетами місцевого самоврядування частини надходжень від податку на прибуток підприємств;

  • відновлення практики створення територій зі спеціальним податковим режимом;

  • утворення Фонду регіонального розвитку як окремої фінансово-кредитної установи, започаткування діяльності місцевих фондів регіонального розвитку та комунальних банків;

  • спрощення умов здійснення місцевих запозичень;

  • прискорення реформування системи територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою на основі європейських підходів, розвиток механізмів кооперування регіонів та громад;

  • впровадження стратегічних засад розвитку територій;

  • розширення прав регіонів щодо транскордонної співпраці та діяльності в межах єврорегіонів.



забезпечення деексалації конфлікту в Донецькій і Луганській областях через ліквідацію осередків тероризму та політичний діалог з місцевим населенням, політична та дипломатична боротьба за повернення тимчасово окупованих територій;

  • забезпечення деексалації конфлікту в Донецькій і Луганській областях через ліквідацію осередків тероризму та політичний діалог з місцевим населенням, політична та дипломатична боротьба за повернення тимчасово окупованих територій;

  • збільшення видатків з державного бюджету на відновлення, модернізацію та зміцнення Збройних Сил, правоохоронних органів, інших складових сектору безпеки і оборони з метою підвищення ефективності їх функціональної спроможності;

  •  спрямування роботи підприємств оборонної промисловості на забезпечення потреб армії;

  •  зміцнення зовнішніх гарантій національної безпеки держави, в т.ч. шляхом укладення нових юридично зобов’язуючих угод з країнами-гарантами та більш активної участі України в європейській системі колективної безпеки



створення національного механізму імплементації Угоди про асоціацію та ефективної системи координації процесу європейської інтеграції України на державному рівні;

  • створення національного механізму імплементації Угоди про асоціацію та ефективної системи координації процесу європейської інтеграції України на державному рівні;

  • затвердження Національної програми імплементації Угоди та заходів покрокової реалізації її положень;

  • посилення кадрового складу та перегляд повноважень підрозділів центральних і місцевих органів виконавчої влади, до відома яких належать питання європейської інтеграції;

  • пріоритетне фінансування заходів у сфері європейської інтеграції з державного бюджету;

  • забезпечення проведення публічного обговорення всіх документів у сфері європейської інтеграції та змісту реформ, залучення громадянського суспільства до моніторингу стану виконання договірно-правових зобов’язань, прийнятих Україною перед ЄС;

  • прискорення реалізації завдань другої фази Плану дій Україна-ЄС з лібералізації візового режиму




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка