Природа інфляції



Дата конвертації24.12.2016
Розмір445 b.



Природа інфляції

  • Природа інфляції

  • Еволюція теоретичних поглядів

  • Особливості стабілізаційних програм

  • Структуралізм

  • Можливі негативні наслідки дефляції

  • Координація фіскальної і монетарної політики

  • Процентна ставка

  • Стерилізація монетарних ефектів платіжного балансу

  • Технічні розрахунки



Попит/пропозиція

  • Попит/пропозиція

  • Монетарна/немонетарна

  • Тимчасова/перманентна

  • Подавлена (прихована)/відкрита

  • Повзуча/галопуюча/гіперінфляція

  • Проблема взаємозв'язку між монетарною політикою та фінансовою нестабільністю















m + v ≡  + y

  • m + v ≡  + y

  • Чинники інфляції:

  •  ≡ m + vy



1) темп підвищення цін

  • 1) темп підвищення цін

    • поміркована (5-20% на рік)
    • галопуюча (20-50% на рік)
    • гіперінфляція (>50% на місяць)








Перерозподіл доходу

  • Перерозподіл доходу

  • Корекція реальної процентної ставки

  • Зменшення доходу

  • Структурні деформації

  • Зниження реальної заробітної плати



боржники

  • боржники

  • підприємства

  • працівники (COLA)

    • Cost-of-living adjustment provisions in wage contracts link automatically increases in money wages to increases in the price level.
  • уряд (ерозія боргу)



Надмірний попит на землю, нерухомість, золото, твори мистецтва

    • Надмірний попит на землю, нерухомість, золото, твори мистецтва
    • Спекулятивна діяльність
    • Перегрів економіки (оverheating)
    • Бартер
      • Barter is the direct exchange of one commodity for another without the use of money.
    • Сповільнення динаміки ВВП
      • Monetary impotence is the failure of real GDP to respond to and increase in the real money supply
















А. Грищенко і Т. Кричевська (2006, с. 15) – 9-10%

  • А. Грищенко і Т. Кричевська (2006, с. 15) – 9-10%

  • С. Кораблін (2005) – 10-12%



Перший заступник голови НБУ А. Шаповалов: „сьо­годні інфляція має насамперед не монетарний, а структурний характер” (2005, с. 5)

  • Перший заступник голови НБУ А. Шаповалов: „сьо­годні інфляція має насамперед не монетарний, а структурний характер” (2005, с. 5)

  • Я. Белінська (2006, с. 250─251): відсутня пряма залежність між темпами зрос­тан­ня грошової маси та інф­ляцією в умовах низькомонетизованої еко­но­міки України.

  • М. Рябокінь: лише 46% української інфляції обу­мов­лено монетарними факторами (Гриценко 2004, с. 70)

  • О. Петрик (2007а, с. 9─10): підвищена інфляція останніх двох ро­ків стала наслідком потужного внутрішнього попиту на про­дук­ти харчування в умовах зна­ч­­ного підвищення соціальних виплат і заро­біт­ної плати, а також зрос­тан­ня вартості адміністративних послуг

  • В. Геєць (2007b):



В. Геєць (2007b): причиною прискорення інфляції стали насамперед полі­тичні про­цеси в різноманітних проявах (безпосередні витрати полі­тич­них партій на виборчу кампанію ─ до $5 млрд., збільшення соціальних вит­рат, полі­тич­но мотивовані підвищення цін), але значну роль відіграли значні зовнішні запозичення комерційних банків та корпоративного сектора, ПІІ, приватні трансферти, несприятливі умови в сільському господарстві

  • В. Геєць (2007b): причиною прискорення інфляції стали насамперед полі­тичні про­цеси в різноманітних проявах (безпосередні витрати полі­тич­них партій на виборчу кампанію ─ до $5 млрд., збільшення соціальних вит­рат, полі­тич­но мотивовані підвищення цін), але значну роль відіграли значні зовнішні запозичення комерційних банків та корпоративного сектора, ПІІ, приватні трансферти, несприятливі умови в сільському господарстві



19301940-ті роки ─ кейнсіанська теорія

  • 19301940-ті роки ─ кейнсіанська теорія

  • середина 1950-х років ─ неокласичний синтез

  • кінець 1950-х років ─ монетаризм

  • 19601970-ті роки ─ крива Філіпса

  • Середина 1970-х років ─ нова класична школа (раціональні очікування)

  • Початок 1980-х років ─ школа реального циклу ділової активності (англ. real business cycle ─ RBC)

  • Початок 1980-х років ─ неокейнсіанські моделі

  • Середина 1990-х років ─ моделі динамічної стохастичної загальної рівноваги (англ. dynamic stochastic general equilibrium ─ DSGE)



механізмів саморегуляції недостатньо для підтримання доходу на рівноважному рівні

  • механізмів саморегуляції недостатньо для підтримання доходу на рівноважному рівні

  • цінам і заробітній платі бракує гнучкості в короткочасному періоді, але така риса з’являється на віддалену перс­пек­тиву (однак цього недостатньо для досягнення рівноважного рівня доходу)

  • засобами фіскальної і монетарної політики можна стимулювати доход

  • поведінка фірм і домашніх госпо­дарств є раціональною





Лінія сукупної пропозиції:

  • Лінія сукупної пропозиції:

  • де Yt ─ реальний ВВП у період часу t, ─ рівноважна інфляція, s ─ одноразовий шок з боку сукупної пропозиції.

  • Сукупний попит визначено так:

  • де: ─ темп зростання пропозиції грошової маси, t ─ інфляція, gt ─ дефіцит бюджету.

  • Рівноважна інфляція становить:



Після необхідних перетворень отримуємо:

  • Після необхідних перетворень отримуємо:

  • де:





Р. Лукас (1972 р.): короткочасний стимулюючий вплив грошової маси пояс­нювався недосконалістю інформації щодо загального рівня цін, попри ідеаль­ну гнуч­кість цін і заробітної плати. В міру отримання повної інформації стимулю­ючий ефект зникав.

  • Р. Лукас (1972 р.): короткочасний стимулюючий вплив грошової маси пояс­нювався недосконалістю інформації щодо загального рівня цін, попри ідеаль­ну гнуч­кість цін і заробітної плати. В міру отримання повної інформації стимулю­ючий ефект зникав.

    • Єдиним наслідком грошової емісії ставало прискорення інфляції.
  • Р. Барро (1976 р.): відмінний вплив передба­чуваного і непередбачуваного збільшення грошової маси визначають особливості секторального визначення цін





Відкинуто припущення неокласичного синтезу і теорії раціональних очіку­вань, що цикли ділової активності ство­ре­но відхиленнями сукупного попиту від рівноважного тренду, який визначено чинниками сукупної пропозиції

  • Відкинуто припущення неокласичного синтезу і теорії раціональних очіку­вань, що цикли ділової активності ство­ре­но відхиленнями сукупного попиту від рівноважного тренду, який визначено чинниками сукупної пропозиції

  • Траєкторію доходу визначає рівноважний тренд, який стає наслідком оптимальної реакції на неочікувані зовнішні шоки



Припу­щення щодо браку гнучкості цін і заробітної плати в короткочасному періоді доповнено раціональними очікуваннями, меха­нізмами циклічного коригування на основі довгострокової гнучкості цін, отриманням функціональних залежностей для всіх секторів (домашні госпо­дарства, підприємства, центральний банк) на основі міжчасової оптимізації

  • Припу­щення щодо браку гнучкості цін і заробітної плати в короткочасному періоді доповнено раціональними очікуваннями, меха­нізмами циклічного коригування на основі довгострокової гнучкості цін, отриманням функціональних залежностей для всіх секторів (домашні госпо­дарства, підприємства, центральний банк) на основі міжчасової оптимізації

  • Стандартну криву Філіпса було доповнено очікуваннями інфляції, що досить добре описувало поведінку цін, доходу і безробіття у короткочасному періо­ді

  • На віддалену перспективу визнавалася нейтральність грошей щодо доходу (вертикальна крива Філіпса)



Для пояснення недостатньої гнучкості цін і заробітної плати використовують різноманітні аргументи:

  • Для пояснення недостатньої гнучкості цін і заробітної плати використовують різноманітні аргументи:

  • особливості отримання інформації про стан ринку, що ускладнює визначення цін у короткочасному періоді (багато показників є доступними, але фірми реагують лише на їхні значні зміни)

  • значні кошти зміни цін, трудові контракти (Sims 1998, pp. 317-356)

  • антициклічний характер markups (у такий спосіб фірми намагаються уникнути запозичень) (Gilchrist et al. 2015)



Одним з найбільших недоліків неокейнсіанських моделей вважається нездатність пояснити глибокий спад виробництва під час гальмування інфляції (Roberts 1998).

  • Одним з найбільших недоліків неокейнсіанських моделей вважається нездатність пояснити глибокий спад виробництва під час гальмування інфляції (Roberts 1998).





Недоліки рівняння LM

  • Недоліки рівняння LM

  • І. Втратили актуальність:

  • дискусія щодо відносної ефективності фіскальної і монетарної політики

  • таргетування пропозиції грошової маси

  • ІІ. Не пояснює таргетування інфляції



Особливості моделі IS─MP─IA

  • Особливості моделі IS─MP─IA

  • замість LM використовується правило таргетування реальної процентної ставки

  • монетарну політику характеризує вибір реальної процентної ставки

  • правило реальної процентної ставки виглядає простіше, ніж логіка LM

  • сукупний попит характеризується зв’язком між інфляцією та доходом





де

  • де









Моделі DSGE

  • Моделі DSGE

  • Загалом подібні до неокласичних моделей RBC, але передбачають коротко­часний вплив грошової маси на доход і брак короткочасної гнучкості цін

  • дозволяють обґрунтування політики таргетуван­ня інфляції за допомогою правила монетарної політики, яке нагадує правило Тейлора, і поступово отримали назву нового неокласичного синтезу



Інфляція

  • Інфляція

  • в США



Інші пояснення «великої інфляції»

  • Інші пояснення «великої інфляції»

  • ФРС намагалася створити низку інфляційних “сюрпризів” у дусі кривої Філіпса з метою зни­ження безробіття, але раціональні учасники ринку натомість відреагували підвищенням власних очікувань інфляції (теорія раціональних очікувань)



Поєднання низької інфляції та високого темпу економічного зростання під час “великого заспокоєння” (1984-2008 рр.) пояснюється по-різному:

  • Поєднання низької інфляції та високого темпу економічного зростання під час “великого заспокоєння” (1984-2008 рр.) пояснюється по-різному:



градуалізм чи шокова терапія

  • градуалізм чи шокова терапія

  • вибір “якоря”















недостатня пропозиція продовольчих і промислових товарів внаслідок нерівномірності розвитку та низької продуктивності праці в окремих секторах економіки, передусім у сільському господарстві та базових галузях промисловості

  • недостатня пропозиція продовольчих і промислових товарів внаслідок нерівномірності розвитку та низької продуктивності праці в окремих секторах економіки, передусім у сільському господарстві та базових галузях промисловості

  • індексація заробітної плати

  • олігополістична структура ринку

  • обмежені можливості імпорту через недостатній обсяг надходжень від експорту





В 1980-х ─ 1990-х рр. недоліки рестрикційної фіскальної і моне­тар­ної полі­ти­ки у ви­рі­в­ню­ванні платіжного балансу пояснювалися набутою інфляційною інер­цією (Perry and Herrera 1994, p. 34)

  • В 1980-х ─ 1990-х рр. недоліки рестрикційної фіскальної і моне­тар­ної полі­ти­ки у ви­рі­в­ню­ванні платіжного балансу пояснювалися набутою інфляційною інер­цією (Perry and Herrera 1994, p. 34)

  • Підвищення процентної ставки не допомагає ви­рівнюванню пла­тіж­но­го балансу, оскільки підви­щує RER, провокує де­ва­львацію грошової оди­ни­ці та зменшує заощадження (Taylor 1999, р. 1─15)

  • Заперечуються пере­ваги лібералізації фінансового рин­ку, адже це ймовірно підвищить реальну процентну ставку



На випадок прискорення інфляції дієвими стають лише адміні­стративні заходи:

  • На випадок прискорення інфляції дієвими стають лише адміні­стративні заходи:

  • контроль цін або

  • їхнє заморожування (так званий «гетеро­доксний шок»)





де ─ інфляція в секторі товарів зовнішньої торгівлі,

  • де ─ інфляція в секторі товарів зовнішньої торгівлі,

  •  ─ частка товарів QT у загальному рівні цін,

  • і ─ продуктивність праці в секторах QT і QN



впорядкування фінансових ринків

  • впорядкування фінансових ринків

  • реалізація інфраструктурних проектів

  • експортна орієнтація малих і середніх підприємств

  • політиці вирівнювання доходів

  • забезпечення антицик­лічності фіскальної політики













Дефляція може мати декілька негативних наслідків:

  • Дефляція може мати декілька негативних наслідків:

  • Збільшення боргового тягаря в приватному і державному секторах

  • Дезорієнтація підприємців

  • Втрата COLA



Погляди на взаємний вплив фіскальної і монетарної політики

  • Погляди на взаємний вплив фіскальної і монетарної політики

  • Огляд емпіричних досліджень

  • Теоретичні аргументи

  • Емпіричні результати



Урядові кола: використанню фіскальної політики для цілей стимулювання доходу перешкоджає надміру рестрикційна монетарна політика НБУ

  • Урядові кола: використанню фіскальної політики для цілей стимулювання доходу перешкоджає надміру рестрикційна монетарна політика НБУ

    • підвищення коштів обслуговування державного боргу
    • зменшення грошової бази для фінансування дефіциту бюджету


О. Соскін (2009, с. 5): Значні обсяги рефінансування банківської системи восени-взимку 2008 р. не могли не позначитися дисбалансом на валютному ринку, девальвацією гривні та результуючим спадом виробництва, а відповідно ─ зменшенням податкових надходжень

  • О. Соскін (2009, с. 5): Значні обсяги рефінансування банківської системи восени-взимку 2008 р. не могли не позначитися дисбалансом на валютному ринку, девальвацією гривні та результуючим спадом виробництва, а відповідно ─ зменшенням податкових надходжень

  • Д. Полозенко і К. Раєвський (2009, с. 8): Додатковим тягарем для бюджету стало «рятування» комерційних банків, які у 2006─2007 рр. помилково повірили у те, що «будівництво ─ це той локомотив, який у змозі витягнути з кризи весь реальний сектор економіки»

  • Ю. Курза (2009, с. 12─14): інфляційний ефект від «Юлиної тисячі» було посилено відновленням рефінансування комерційних банків з лютого 2008 р., а також практикою різких коливань обмінного курсу під управлінням НБУ («дихання Литвицького»), що створило чудові умови для валютних операцій на основі інсайдерської інформації



В. Міщенко і Р. Лисенко (2009, с. 50─57): за відсутності підтримки з боку з інших видів економічної політики ─ фіскальною, промисловою, торговельною, «будь-які заходи з боку центрального банку будуть неефективними та можуть призвести лише до зростання його витрат і нарощування інфляційних тенденцій»

  • В. Міщенко і Р. Лисенко (2009, с. 50─57): за відсутності підтримки з боку з інших видів економічної політики ─ фіскальною, промисловою, торговельною, «будь-які заходи з боку центрального банку будуть неефективними та можуть призвести лише до зростання його витрат і нарощування інфляційних тенденцій»

  • В. Марцин (2010, с. 99): «боротися з такою [немонетарною] інфляцією за допомогою обмеження пропозиції грошової маси не тільки малоефективно, але й небезпечно»

  • В. Лагутін (2007, с. 115): головний тягар антиінфляційної політики припадає на уряд



А. Сомик (2009, с. 39─52): непередбачуване витрачання коштів з Єдиного казначейського рахунку посилює ризики ліквідності банківської системи.

  • А. Сомик (2009, с. 39─52): непередбачуване витрачання коштів з Єдиного казначейського рахунку посилює ризики ліквідності банківської системи.

  • О. Петрик (2007, с. 6─7) про “триєдине завдання” для фіскальної політики:

    • оперативне регулювання процесів пропозиції товарів відповідно до попиту
    • ефективне управління цінами, які регулюються адміністративно,
    • підтримка монетарної політики за допомогою обмеження надмірного дефіциту бюджету


В. Міщенко і Р. Лисенко (2007, с. 15): підвищення процентної ставки за кредитами зменшує податкові надходження, тоді як протилежний вплив має збільшення грошової бази

  • В. Міщенко і Р. Лисенко (2007, с. 15): підвищення процентної ставки за кредитами зменшує податкові надходження, тоді як протилежний вплив має збільшення грошової бази

  • В. Шевчук (2008, с. 524─525, 713─715): дефіцит бюджету стає чинником збільшення пропозиції грошової маси, а послаблення монетарної політики створює передумови для погіршення сальдо бюджету

    • для квартальних даних грошовий агрегат М2 визначає до 50%, а сальдо бюджету ─ понад 40% інфляції споживчих цін


1) монетарна ─ на підставі кількісної теорії цін (центральний банк незалежно визначає пропозицію грошової маси, тоді як уряд пасивно узгоджує сальдо бюджету),

  • 1) монетарна ─ на підставі кількісної теорії цін (центральний банк незалежно визначає пропозицію грошової маси, тоді як уряд пасивно узгоджує сальдо бюджету),

  • 2) фіскальна теорія інфляції (уряд проводить незалежну фіскальну політику, а центральний банк відповідно коригує пропозицію грошової маси),

  • 3) фіскальна теорія рівня цін (центральний банк та уряд незалежно визначають власні цілі, а рівень цін слугує чинником, що гарантує обслуговування державного боргу)



Т. Сарджент (1999, p. 1463─1482): можливості монетарної політики обмежує надмірний дефіцит бюджету, який вимагає монетизації державного боргу

  • Т. Сарджент (1999, p. 1463─1482): можливості монетарної політики обмежує надмірний дефіцит бюджету, який вимагає монетизації державного боргу

  • О. Бланчар (2004): обмеження пропозиції грошової маси може бути інфляційним внаслідок підвищення реальної процентної ставки та наступного збільшення коштів обслуговування державного боргу, яке створює загрозу дефолту, а відтак ─ супроводжується відпливом капіталу



В економіці, де не дотримується тотожність Рікардо, підвищення цін необхідно для зменшення поточної вартості державного боргу:

  • В економіці, де не дотримується тотожність Рікардо, підвищення цін необхідно для зменшення поточної вартості державного боргу:

  • де Bt ─ зобов’язання державного сектора в період часу t (включно з грошовою базою); St ─ профіцит бюджету (включно із сеньйоражем); Pt ─ рівень цін; r ─ процентна ставка.



де G ─ урядові видатки, T ─ податки, Y ─ доход, P ─ рівень цін, E ─ обмінний курс, rm і rx ─ відповідно доходність облігацій внутрішньої і зовнішньої позики, q ─ реальний обмінний курс, Ax ─ валютні резерви.

  • де G ─ урядові видатки, T ─ податки, Y ─ доход, P ─ рівень цін, E ─ обмінний курс, rm і rx ─ відповідно доходність облігацій внутрішньої і зовнішньої позики, q ─ реальний обмінний курс, Ax ─ валютні резерви.



Підвищення процентної ставки ймовірно збільшить дефіцит бюджету внаслідок:

  • Підвищення процентної ставки ймовірно збільшить дефіцит бюджету внаслідок:

  • антициклічного збільшення урядових видатків

  • зменшення податкових надходжень

  • зростання коштів обслуговування зовнішнього боргу (передусім у випадку очікувань відновлення експансійної монетарної політики)

  • зменшення сеньйоражу

  • підвищення реальної вартості зовнішнього боргу





де mt ─ грошовий агрегат М2 (млрд. грн.), сpit ─ інфляція споживчих цін (індекс, 1994=100), bdt ─ сальдо бюджету (% від ВВП), fat ─ сальдо фінансового рахунку (% від ВВП), rlt ─ ставка за позиками комерційних банків (%), et ─ номінальний обмінний курс (грн за долар).

  • де mt ─ грошовий агрегат М2 (млрд. грн.), сpit ─ інфляція споживчих цін (індекс, 1994=100), bdt ─ сальдо бюджету (% від ВВП), fat ─ сальдо фінансового рахунку (% від ВВП), rlt ─ ставка за позиками комерційних банків (%), et ─ номінальний обмінний курс (грн за долар).













В Україні простежується виразний взаємний зв’язок між пропозицією грошової маси і сальдо бюджету.

  • В Україні простежується виразний взаємний зв’язок між пропозицією грошової маси і сальдо бюджету.

  • Поліпшення сальдо бюджету дозволяє збільшити пропозицію грошової маси, що може реалізуватися через зниження процентної ставки, тоді як підвищення процентної ставки погіршує сальдо бюджету.

  • Чергового разу підтверджено інфляційний характер збільшення пропозиції грошової маси та девальвації грошової одиниці, тоді як поліпшення сальдо бюджету має антиінфляційний вплив.







Формула простого процента

  • Формула простого процента

  • Формула складного процента



Майбутня вартість капіталу при ставці r i капіталізації в m періодах у кожному з n років становить:

  • Майбутня вартість капіталу при ставці r i капіталізації в m періодах у кожному з n років становить:



Фінансовий потік

  • Фінансовий потік





За допомогою моделі AD─AS проілюструйте еволюцію інфляційних процесів в Україні в 2000─2014 рр.

  • За допомогою моделі AD─AS проілюструйте еволюцію інфляційних процесів в Україні в 2000─2014 рр.

  • Чому в Україні такою популярністю користується концепція немонетарної інфляції? Які для цього існують об’єктивні підстави?

  • Яке поєднання чинників визначило дефляційні процеси в Україні зразка 2001─2002 рр.?

  • Хто отримав найбільший виграш від прискорення інфляції в Україні в 2008 р.? Хто опинився у найбільшому програші?

  • Наскільки фіскальна теорія ціни може вважатися адекватним інструментарієм пояснення інфляційних процесів в Україні?

  • Оцініть для України силу та часовий лаг зв’язку між інфляцією споживчих та оптових цін, а також вплив обох інфляційних індикаторів на динаміку промислового виробництва.



Як можна систематизувати чинники інерційної та фактичної інфляції в Україні в 2006─2014 рр.?

  • Як можна систематизувати чинники інерційної та фактичної інфляції в Україні в 2006─2014 рр.?

  • Як можна охарактеризувати стабілізаційні програми зразка 1996─1997 рр., 2000─2002, 2009─2011 рр.?



Місячна інфляція становить 5%. Якою є річна інфляція?

  • Місячна інфляція становить 5%. Якою є річна інфляція?

  • За товар вартістю 3000 грн. оплату буде здійснено через 60 днів. Якою є поточна вартість товару, якщо дисконтна ставка становить 27%?



  • Дякую

  • за увагу!




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка