«Природознавство»



Дата конвертації02.06.2016
Розмір445 b.



«Природознавство» - інтегрований, пропедевтичний курс, передбачає здобуття нових знань, узагальнення, розширення і поглиблення природничих знань, умінь і навичок, набутих у початковій школі, забезпечення достатньої основи для вивчення біології, хімії, фізики, географії.

  • «Природознавство» - інтегрований, пропедевтичний курс, передбачає здобуття нових знань, узагальнення, розширення і поглиблення природничих знань, умінь і навичок, набутих у початковій школі, забезпечення достатньої основи для вивчення біології, хімії, фізики, географії.

  • Основна мета – формування природознавчої компетентності учнів через засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, удосконалення способів навчально - пізнавальної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи



формування ключових, соціальних, полікультурних,

  • формування ключових, соціальних, полікультурних,

  • інформаційних, комунікативних та предметних компетентностей;

  • формування цілісної природничо – наукової картини світу

  • ( система знань, уявлень про закономірності у природі та місце людини у ній);

  • засвоєння та поглиблення знання про різноманіття об’єктів і

  • явищ природи, зв’язок між явищами живої та неживої природи, зміни природного середовища під впливом людини;

  • оволодіння й удосконалення дослідницьких умінь, здатності

  • проводити спостереження, досліди, вимірювання, описувати результати, формувати висновки;

  • виховання позитивного емоційно – ціннісного ставлення до

  • природи, формування екологічних норм поведінки;

  • застосування знань про природу у повсякденному житті для

  • збереження навколишнього середовища.



людина як частина природи, житель планети Земля;

  • людина як частина природи, житель планети Земля;

  • середовище життя людини;

  • явища природи;

  • взаємозв’язок компонентів природи, її цілісність і системна організація;

  • значення знань про природу для людини

  • екологічні норми поведінки.

  • Постійна увага у змісті шкільного курсу до

  • людини, жителя планети Земля, передбачає розвиток в учнів почуття причетності та відповідальності за збереження природи.



Програма для загальноосвітніх навчальних закладів

  • Програма для загальноосвітніх навчальних закладів

  • «Природознавство 5 клас», яка розроблена на основі нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти( постанова КМ України від 23.11.2011 р.№1392) і затверджена наказом Міністерства від 06.06.2012 №664. Програму підготували : Гільберг Т.Г, Крячко І.П., Сак Т.В., Бєскова Н.В., Фіцайло С.С.

  • Підручники :

  • «Природознавство 5 клас», автори Ярошенко О.Г., Бойко В.М.;

  • «Природознавство 5 клас», автори Коршевнюк Т.В., Баштовий В.І.

  • Зошит з природознавства, в якому виконується класна та

  • домашня робота.



довідкова та науково – популярна література :

  • довідкова та науково – популярна література :

  • - словники з природничих наук;

  • - атласи - визначники рослин і тварин;

  • - атласи географічних карт і зоряного неба;

  • - довідники різноманітних даних;

  • - дитячі енциклопедії з природничих наук;

  • - Червона книга України

  • натуральні (природні) об'єкти;

  • гербарії, зображення (фотографії, малюнки) рослин, грибів, тварин , галактик, планет, Місяця тощо;

  • відеоматеріали;

  • глобус, телурій;

  • портрети вчених – натуралістів, астрономів, дослідників космосу тощо;

  • зразки природних і рукотворних тіл, речовини, суміші;

  • обладнання для практичних занять і практичних робіт

  • ( лабораторне обладнання, збільшувальні та вимірювальні прилади).



ТНП на вивчення предмета передбачено 2 години на тиждень.

  • ТНП на вивчення предмета передбачено 2 години на тиждень.

  • Загальний обсяг навчального часу – 70 год, з них 3 год

  • резервний час, який може бути використаний учителем на власний розсуд для організації різноманітних форм навчальної діяльності :

  • - екскурсій,

  • - проектної та дослідницької діяльності учнів,

  • - роботи з додатковими джерелами інформації,

  • корекції та узагальнення знань.

  • Програма визначає мінімальну кількість :

  • - демонстрацій – у кожній темі (6);

  • - практичних робіт – 2;

  • - практичних занять – 6;

  • - завдань для дослідницького практикуму – 4 (6);

  • - завдань для проектної діяльності ( міні – проекти) – 6 (11).



Зміст та структура програми відображають сукупність початкових понять астрономії, біології, географії, екології, фізики, хімії, обсяг і глибина яких відповідає пізнавальним можливостям учнів.

  • Зміст та структура програми відображають сукупність початкових понять астрономії, біології, географії, екології, фізики, хімії, обсяг і глибина яких відповідає пізнавальним можливостям учнів.

  • В основу програми покладено : пізнавально - діяльнісний підхід

  • Пізнавальна діяльність - загальнонавчальні та специфічні уміння (учень називає, наводить приклади, розрізняє, порівнює, уміє, дотримується правил тощо).

  • Діяльнісний підхід - визначено обов'язковий перелік способів діяльності : визначення, спостереження, опис, порівняння природних об'єктів, вимірювання, проведення дослідів, використання довідкової літератури, вивчення екологічних проблем своєї місцевості.

  • Увага вчителя саме до правої колонки програми дозволить уникнути перевантаження п'ятикласників у навчальному процесі та сприятиме об'єктивному оцінюванні навчальних досягнень учнів.



Посилюється роль практичної діяльності на

  • Посилюється роль практичної діяльності на

  • уроці, організації групової роботи у малих групах, виділення часу на роботу з інформацією тощо.

  • Звертається увага на формування в учнів таких вмінь :

  • - опис зовнішнього вигляду вивчених тіл і речовин;

  • - порівняння природних об'єктів за 3-4 ознаками;

  • - правильне використання лабораторного обладнання та вимірювальних приладів;

  • - визначення мети, умов проведення, отримання результатів під час досліду або спостереження;

  • - вибір способу вимірювання :

  • - фіксація результатів дослідження ( словесний опис, малюнки, схеми, графіки тощо);

  • - формування висновків, заснованих на результатах досліджень



«Вступ» - 5 годин.

  • «Вступ» - 5 годин.

  • Учні ознайомлюються :

  • - з науками, що вивчають природу (хімія, біологія, географія, фізика, астрономія);

  • - методами пізнання природи ( методи вивчення природи) – спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент;

  • - обладнанням для вивчення природи (лабораторне обладнання, збільшувальні та вимірювальні прилади);

  • - інформацією про відомих вчених – натуралістів та їх внесок у розвиток природничих наук.



Розділ І «Тіла, речовини та явища навколо нас» – 14 годин

  • Розділ І «Тіла, речовини та явища навколо нас» – 14 годин

  • Учні одержують початкові поняття про :

  • - тіла ( їх характеристика, тіла живої і неживої природи, те що оточують людину)

  • - атоми, молекули (вони перебувають у безперервному русі, взаємодіють між собою, з них складаються тіла);

  • - хімічні елементи;

  • - речовини та їх склад;

  • - прості і складні, органічні і неорганічні речовини (ті, які найчастіше зустрічаються в природі та побуті) ;

  • - чисті речовини та суміші ;

  • - явища ( фізичні, хімічні, біологічні явища природи, які людина спостерігає у повсякденному житті та широко використовує, взаємозв'язок їх у природі).

  • Завдання – підвести учнів до висновку про матеріальну єдність

  • світу. Земля, організми, Сонце, зорі, планети утворені хімічними речовинами, що складаються з хімічних елементів, які виступають матеріальною основою єдності природи.



Розділ ІІ « Всесвіт » – 11 годин

  • Розділ ІІ « Всесвіт » – 11 годин

  • Зміст розділу, спрямований на :

  • - уявлення ( розширення знань) про Всесвіт;

  • - вивчення небесних тіл( увага Землі, Місяцю):

  • - знайомство з будовою Сонячної системи.

  • Основні поняття розділу :

  • - небесна сфера

  • - сузір'я

  • - небесне тіло (планета, зоря, галактика)

  • - видимі рухи світил на зоряному небі.

  • Звернути увагу :

  • На правильне формулювання поняття «сузір'я», на вміння учнів визначати найвідоміші сузір'я;

  • Звернути більше уваги на вивчення планет як об'єктів Всесвіту, на яких можливе існування життя, що забезпечують життя теплом і світлом;

  • Зорі не існують у Всесвіті осібно, вони належать до галактик, які можна вважати основними складовими цього етапу розвитку Всесвіту



Розділ ІІІ «Земля – планета Сонячної системи» –37 год

  • Розділ ІІІ «Земля – планета Сонячної системи» –37 год

  • Тема І «Земля як планета»

  • Тема ІІ «Планета Земля як середовище життя організмів »

  • Тема ІІІ « Людина на планеті Земля».

  • Тема І «Земля як планета» – 16 годин.

  • Зміст теми, знайомить:

  • - з гіпотезами та сучасними уявленнями про виникнення Землі;

  • - з формою, розмірами, внутрішньою будовою, рухами та способами зображення Землі;

  • розкриває :

  • - необхідність охорони природи, повітря, ґрунту як необхідних складових навколишнього середовища для життєдіяльності організмів;

  • - загальні закономірності природи ( явища природи тощо)

  • приділяє :

  • - увагу роботі з картографічними джерелами інформації та використовувати їх при виконанні практичних завдань



Тема ІІ «Планета Земля як середовище життя організмів » 16 годин.

  • Тема ІІ «Планета Земля як середовище життя організмів » 16 годин.

  • Мета – формування в учнів уявлення про організм як

  • відкриту живу систему, яка для забезпечення своєї життєдіяльності, постійно потребує обміну інформацією з навколишнім середовищем.

  • Основні поняття теми :

  • - клітина;

  • - організм, властивості організму;

  • - різноманітність організмів (рослини, тварини, гриби, бактерії);

  • - середовище (наземно – повітряне, водне, ґрунтове);

  • екосистеми.

  • Основна увага – формування системного уявлення про

  • взаємозв'язки та залежність неживої і живої природи, зокрема взаємозв'язки між організмами, співіснування організмів, угрупування організмів, екосистеми.

  • Використання місцевого матеріалу ( рослини, тварини).



Тема ІІІ « Людина на планеті Земля» - 6 годин.

  • Тема ІІІ « Людина на планеті Земля» - 6 годин.

  • Мета :

  • формування в учнів екологічної компетенції :

  • - вміти жити і діяти у навколишньому середовищі;

  • - дотримуватися норм екологічної поведінки в природі;

  • - виявляти екологічні проблеми своєї місцевості та розробляти шляхи їх розв'язування;

  • - застосовувати отримані знання у повсякденному житті.

  • формування основ ціннісного ставлення до природи :

  • - знання рідкісних видів рослин і тварин своєї місцевості;

  • - усвідомлення необхідності дбайливого використання і захисту природи;

  • - прагнення внести посильний внесок у вирішенні місцевих екологічних проблем.



Навчально – пізнавальний процес необхідно спрямувати на формування в учнів загальнонавчальних умінь і навичок та ключових компетенцій.

  • Навчально – пізнавальний процес необхідно спрямувати на формування в учнів загальнонавчальних умінь і навичок та ключових компетенцій.

  • Базується на використанні сучасних освітніх технологіях – розвиток критичного мислення, проблемний підхід, комп'ютерні технології , проектні технології.

  • Використання місцевого природознавчого і краєзнавчого матеріалу, проведення екскурсій у природу,населеним пунктом, до краєзнавчого музею, будинку природи, планетарію тощо.

  • Проведення навчальних занять у формі подорожей, віртуальної екскурсії, усного журналу, святкування Дня Землі, Дня космонавтики, прильоту птахів, декади природничих наук, екологічні акції тощо.



Головна мета уроку – розвиток дитини.

  • Головна мета уроку – розвиток дитини.

  • Вчитель організовує навчальний процес так, щоб у дітей виникало бажання вчитися, створити такі умови, щоб у ході кожного уроку формувалася навчальна діяльність учня.

  • Учень на уроці – повноцінний учасник різноманітних форм роботи.

  • Учитель на уроці – організатор обставин, в яких учень приймає активну участь. Учитель пояснює, показує, підказує, підводить до проблеми, створює ситуацію успіху, заохочує, всиляє впевненість, формує мотиви учіння тощо.

  • Урок з природознавства повинен бути цікавим, а не розважальним.

  • Форми роботи на уроці – фронтальна, індивідуальна, колективна

  • ( парна, групова робота).

  • Методи, прийоми, засоби навчання – різноманітні, але перевага надається : спостереженням у природі, власним дослідженням учнів, демонстраційним дослідам, роботі з інформаційними джерелами



Дані технології сприяють розкриттю та розвитку особистісних

  • Дані технології сприяють розкриттю та розвитку особистісних

  • якостей кожної дитини, допомагають краще засвоїти матеріал, забезпечують отримання додаткової позаурочної інформації, розвивають критичне мислення, формують інформаційну культуру, навчають вибирати, аналізувати та систематизувати знайдений матеріал.

  • Доцільно учням пропонувати такі завдання :

  • пошук природознавчої інформації;

  • малюнків, фотографій тіл і явищ природи;

  • - підготовка презентацій;

  • - пошук відеофрагментів тощо.

  • Комп'ютерні технології навчають учнів прийомам подання

  • знайденої інформації : переказувати тексти, використовувати природничу лексику у повідомленнях із застосування ілюстративного матеріалу, давати коротку рецензію відповідей своїх однокласників, брати участь у роботі малої групи тощо.



Міні – проекти – це доступні творчі завдання, що

  • Міні – проекти – це доступні творчі завдання, що

  • виконуються на уроках природознавства у формі колективних та індивідуальних творчих справ.

  • Міні – проекти, як правило короткотермінові і мають

  • інтегрований зміст. Тому тривалість виконання проекту доцільно обмежити (одним уроком, спареними уроками) або одним – двома тижнями у режимі урочно – позаурочних занять.

  • Типи проектів за домінуючою діяльністю

  • інформаційний, дослідницький, практико – орієнтований, творчий, рольовий (ігровий).

  • Форми представлення «Міні – проекту» – теоретичне

  • розв'язання проблеми, плакат, екологічний знак, план дій, результат готовий до впровадження тощо.

  • Підготовка «Міні – проекту» здійснюється на уроці так і в

  • позаурочний час, так само відбувається їх презентація.



1. Визначення мети проекту.

  • 1. Визначення мети проекту.

  • 2. Висування ідей проекту і вибір з – поміж них кращої.

  • 3. Планування проектної діяльності.

  • 4. Безпосередня реалізація проекту.

  • 5. Презентація проекту.

  • 6. Оцінювання проекту. Є два варіанти :

  • перший – передбачає обговорення етапів розробки, реалізації та захисту проекту;

  • другий – самооцінка і оцінка однокласників. Основними

  • критеріями можуть бути (1-4 – оцінка проекту; 5-7 оцінка

  • презентації) :

  • - самостійність роботи над проектом;

  • - актуальність та значимість теми;

  • - повнота розкриття теми;

  • - оригінальність вирішення проблеми;

  • - розкриття змісту проекту на презентації;

  • використання засобів наочності, технічних засобів.

  • Тематику можна змінювати відповідно до матеріально – технічного забезпечення, наявності, власних цікавих дидактичних розробок, рівня підготовленості класу, інтересів дітей та місцевості.



Проводяться та реалізуються на уроці.

  • Проводяться та реалізуються на уроці.

  • Мета - на основі засвоєння системних знань включати учнів у

  • різні види самостійної діяльності – практичної, інтелектуальної, загальнопредметної.

  • Учні мають можливість самостійно спостерігати за процесами і

  • явищами природи, виконувати досліди, переконатись у науковій достовірності інформації, що опановують, знайомитись із

  • методами наукових досліджень природи.

  • Тематика «Практичних занять», «Практичних робіт»

  • обумовлена змістом навчального курсу та органічно з ним поєднана.

  • Результативність залежить від підготовки учителя до уроку . Він має

  • визначити перелік уявлень, понять, умінь, які мають бути сформовані впродовж практичного заняття, практичної роботи, підготувати завдання та визначити прийоми їх виконання учнями, підготувати необхідне обладнання.

  • Ефективність – поєднання практичних завдань з теоретичними,

  • репродуктивну діяльність з творчою.



1.Визначення місця у системі уроків даної теми.

  • 1.Визначення місця у системі уроків даної теми.

  • 2. Чітка постановка цілей та завдань (практичні заняття, що передбачені програмою, мають різну дидактичну мету).

  • 3. Відбір змісту матеріалу та підготовка обладнання.

  • 4. Проведення інструктажу щодо техніки безпеки (конкретним, зрозумілим, можливі неодноразові повторення, нагадування у процесі виконання).

  • 5. Підготовка форми звіту про виконану роботу.

  • 6. Раціональне поєднання форм навчальної діяльності учнів.

  • 7. Оцінювання (проводиться з урахуванням активності учня).

  • Для забезпечення ефективності заняття учителю необхідно

  • - підготувати учнів до виконання практичного заняття;

  • - ознайомити учнів з планом виконання практичного заняття ( демонстрування учителем операцій в цілому і окремих дій);

  • - забезпечити учнів необхідним обладнанням;

  • - контролювати хід виконання роботи, надавати допомогу, не обмежуючи активності та самостійності учнів.



Передбачає такі етапи :

  • Передбачає такі етапи :

  • 1. Організаційно – підготовчий : вчитель дає настанови щодо

  • послідовності роботи та проводить інструктаж з техніки безпеки

  • 2. Основний: виконання учнями практичної роботи та складання звіту про виконану роботу

  • 3. Підведення підсумків : формулювання висновку.

  • Оформлення практичних робіт у зошитах (дата, тема, мета, обладнання, хід роботи, висновок).

  • Оформлення у журналі : інструктаж з БЖД; практична робота №1; тема практичної роботи.

  • Практичні роботи оцінюються.

  • Відпрацювання на розсуд вчителя.

  • Інструктивна картка щодо проведення практичної роботи

  • Інструкція безпеки щодо проведення практичної роботи



Це самостійна ( або з допомогою дорослих) робота учнів у позаурочний час.

  • Це самостійна ( або з допомогою дорослих) робота учнів у позаурочний час.

  • Мета – вироблення дослідницьких умінь у процесі розв'язування задач практичного спрямування.

  • Тематику завдань учитель може змінювати відповідно до матеріально – технічного забезпечення, наявності, власних цікавих дидактичних розробок, рівня підготовленості класу, інтересів дітей та місцевості.

  • Етапи проведення практикуму :

  • розробити інструктивну картку щодо проведення

  • дослідницького практикуму;

  • вимоги до складання звіту про виконану роботу;

  • презентація та обговорення досліджень;

  • оцінювання.

  • Оформлення у журналі: запис «Домашнє завдання», дослідницький практикум, тема.



Відповідно до Додатку 1 до листа МОН України від

  • Відповідно до Додатку 1 до листа МОН України від

  • 24.05.2013 № 1/9-368 « Загальні методичні рекомендації щодо організації навчально – виховного процесу у п'ятих класах ЗНЗ» - рекомендовано хоча б у перші два місяця навчання давати словесну характеристику знань, умінь і навичок учнів без виставлення оцінок та мінімально скоротити домашні завдання

  • Протягом навчання вчитель не має створювати

  • психотравмуючі ситуації при виставленні оцінок за контрольні роботи, за тему, за семестр, за рік.

  • Оцінювання відбувається не формально, а з урахуванням

  • особистих якостей і досягнень. Доцільно використовувати систему заохочень (позитивні записи у щоденнику, грамоти, подяки тощо).

  • Недопустимим є перевантаження учнів зайвими за

  • обсягами домашніми завданнями, їх необхідно дозувати з урахуванням рівня підготовки учня, гігієнічних вимог віку.



У період адаптації важливо забезпечити дитині

  • У період адаптації важливо забезпечити дитині

  • спокійну, позитивну, толерантну обстановку. Учень повинен відчувати підтримку та допомогу з боку вчителя.

  • Темп уроку, за ним необхідно ретельно слідкувати, високий

  • темп заважає багатьом учням засвоїти новий матеріал.

  • Велику увагу приділяти роз'ясненню термінів, понятть,

  • які зустрічаються у текстах підручника.

  • Створення ситуації, яка б дозволяла учневі проявити

  • ініціативу, мати право на помилку, на власну думку, брати участь у спільній діяльності, працювати в умовах альтернативи, вибору, створювати демократичну, неавторитарну атмосферу навчання.

  • Бажано мати бейдж, в якому вказано Прізвище Ім'я,

  • По - батькові




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка