«Природознавство»



Дата конвертації01.06.2016
Розмір445 b.



«Природознавство» - інтегрований, пропедевтичний курс, передбачає здобуття нових знань, узагальнення, розширення і поглиблення природничих знань, умінь і навичок, набутих у початковій школі, забезпечення достатньої основи для вивчення біології, хімії, фізики, географії, астрономії.

  • «Природознавство» - інтегрований, пропедевтичний курс, передбачає здобуття нових знань, узагальнення, розширення і поглиблення природничих знань, умінь і навичок, набутих у початковій школі, забезпечення достатньої основи для вивчення біології, хімії, фізики, географії, астрономії.

  • Основна мета – формування природознавчої компетентності учнів через засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, удосконалення способів навчально - пізнавальної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи.



формування ключових, соціальних, полікультурних,

  • формування ключових, соціальних, полікультурних,

  • інформаційних, комунікативних та предметних компетентностей;

  • формування цілісної природничо – наукової картини світу

  • ( система знань, уявлень про закономірності у природі та місце людини у ній);

  • засвоєння та поглиблення знання про різноманіття об’єктів і

  • явищ природи, зв’язок між явищами живої та неживої природи, зміни природного середовища під впливом людини;

  • оволодіння й удосконалення дослідницьких умінь, здатності

  • проводити спостереження, досліди, вимірювання, описувати результати, формувати висновки;

  • виховання позитивного емоційно – ціннісного ставлення до

  • природи, формування екологічних норм поведінки;

  • застосування знань про природу у повсякденному житті для

  • збереження навколишнього середовища.



Програма для загальноосвітніх навчальних закладів

  • Програма для загальноосвітніх навчальних закладів

  • «Природознавство 5 клас», яка розроблена на основі нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти( постанова КМ України від 23.11.2011 р.№1392) і затверджена наказом Міністерства від 06.06.2012 №664. Програму підготували : Гільберг Т.Г, Крячко І.П., Сак Т.В., Бєскова Н.В., Фіцайло С.С.

  • Підручник:

  • «Природознавство 5 клас», автори Коршевнюк Т.В., Баштовий В.І.

  • Зошит з природознавства, в якому виконується класна та

  • домашня робота.



довідкова та науково – популярна література :

  • довідкова та науково – популярна література :

  • - словники з природничих наук;

  • - атласи - визначники рослин і тварин;

  • - атласи географічних карт і зоряного неба;

  • - довідники різноманітних даних;

  • - дитячі енциклопедії з природничих наук;

  • - Червона книга України

  • натуральні (природні) об'єкти;

  • гербарії, зображення (фотографії, малюнки) рослин, грибів, тварин , галактик, планет, Місяця тощо;

  • відеоматеріали;

  • глобус, телурій;

  • портрети вчених – натуралістів, астрономів, дослідників космосу тощо;

  • зразки природних і рукотворних тіл, речовини, суміші;

  • обладнання для практичних занять і практичних робіт

  • ( лабораторне обладнання, збільшувальні та вимірювальні прилади).



  • Зміст та структура програми відображають сукупність початкових понять астрономії, біології, географії, екології, фізики, хімії, обсяг і глибина яких відповідає пізнавальним можливостям учнів.

  • В основу програми покладено : пізнавально - діяльнісний підхід

  • Пізнавальна діяльність - загальнонавчальні та специфічні уміння (учень називає, наводить приклади, розрізняє, порівнює, уміє, дотримується правил тощо).

  • Діяльнісний підхід - визначено обов'язковий перелік способів діяльності : визначення, спостереження, опис, порівняння природних об'єктів, вимірювання, проведення дослідів, використання довідкової літератури, вивчення екологічних проблем своєї місцевості.



«Вступ» - 5 годин.

  • «Вступ» - 5 годин.

  • Учні ознайомлюються :

  • - з науками, що вивчають природу (хімія, біологія, географія, фізика, астрономія);

  • - методами пізнання природи ( методи вивчення природи) – спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент;

  • - обладнанням для вивчення природи (лабораторне обладнання, збільшувальні та вимірювальні прилади);

  • - інформацією про відомих вчених – натуралістів та їх внесок у розвиток природничих наук.



Розділ І «Тіла, речовини та явища навколо нас» – 14 годин

  • Розділ І «Тіла, речовини та явища навколо нас» – 14 годин

  • Учні одержують початкові поняття про :

  • - тіла ( їх характеристика, тіла живої і неживої природи, те що оточують людину)

  • - атоми, молекули (вони перебувають у безперервному русі, взаємодіють між собою, з них складаються тіла);

  • - хімічні елементи;

  • - речовини та їх склад;

  • - прості і складні, органічні і неорганічні речовини (ті, які найчастіше зустрічаються в природі та побуті) ;

  • - чисті речовини та суміші ;

  • - явища ( фізичні, хімічні, біологічні явища природи, які людина спостерігає у повсякденному житті та широко використовує, взаємозв'язок їх у природі).

  • Завдання – підвести учнів до висновку про матеріальну єдність

  • світу. Земля, організми, Сонце, зорі, планети утворені хімічними речовинами, що складаються з хімічних елементів, які виступають матеріальною основою єдності природи.



Розділ ІІ « Всесвіт » – 11 годин

  • Розділ ІІ « Всесвіт » – 11 годин

  • Зміст розділу, спрямований на :

  • - уявлення ( розширення знань) про Всесвіт;

  • - вивчення небесних тіл( увага Землі, Місяцю):

  • - знайомство з будовою Сонячної системи.

  • Основні поняття розділу :

  • - небесна сфера

  • - сузір'я

  • - небесне тіло (планета, зоря, галактика)

  • - видимі рухи світил на зоряному небі.

  • Звернути увагу :

  • На правильне формулювання поняття «сузір'я», на вміння учнів визначати найвідоміші сузір'я;

  • Звернути більше уваги на вивчення планет як об'єктів Всесвіту, на яких можливе існування життя, що забезпечують життя теплом і світлом;

  • Зорі не існують у Всесвіті осібно, вони належать до галактик, які можна вважати основними складовими цього етапу розвитку Всесвіту















Розділ ІІІ «Земля – планета Сонячної системи» –37 год

  • Розділ ІІІ «Земля – планета Сонячної системи» –37 год

  • Тема І «Земля як планета»

  • Тема ІІ «Планета Земля як середовище життя організмів »

  • Тема ІІІ « Людина на планеті Земля».

  • Тема І «Земля як планета» – 16 годин.

  • Зміст теми, знайомить:

  • - з гіпотезами та сучасними уявленнями про виникнення Землі;

  • - з формою, розмірами, внутрішньою будовою, рухами та способами зображення Землі;

  • розкриває :

  • - необхідність охорони природи, повітря, ґрунту як необхідних складових навколишнього середовища для життєдіяльності організмів;

  • - загальні закономірності природи ( явища природи тощо)

  • приділяє :

  • - увагу роботі з картографічними джерелами інформації та використовувати їх при виконанні практичних завдань







Навчально – пізнавальний процес необхідно спрямувати на формування в учнів загальнонавчальних умінь і навичок та ключових компетенцій.

  • Навчально – пізнавальний процес необхідно спрямувати на формування в учнів загальнонавчальних умінь і навичок та ключових компетенцій.

  • Базується на використанні сучасних освітніх технологіях – розвиток критичного мислення, проблемний підхід, комп'ютерні технології , проектні технології.

  • Використання місцевого природознавчого і краєзнавчого матеріалу, проведення екскурсій у природу,населеним пунктом, до краєзнавчого музею, будинку природи, планетарію.

  • Проведення навчальних занять у формі подорожей, віртуальної екскурсії, усного журналу, святкування Дня Землі, Дня космонавтики, прильоту птахів, декади природничих наук, екологічні акції тощо.



Головна мета уроку – розвиток дитини.

  • Головна мета уроку – розвиток дитини.

  • Вчитель організовує навчальний процес так, щоб у дітей виникало бажання вчитися, створити такі умови, щоб у ході кожного уроку формувалася навчальна діяльність учня.

  • Учень на уроці – повноцінний учасник різноманітних форм роботи.

  • Учитель на уроці – організатор обставин, в яких учень приймає активну участь. Учитель пояснює, показує, підказує, підводить до проблеми, створює ситуацію успіху, заохочує, всиляє впевненість, формує мотиви учіння тощо.

  • Урок з природознавства повинен бути цікавим, а не розважальним.

  • Форми роботи на уроці – фронтальна, індивідуальна, колективна

  • ( парна, групова робота).

  • Методи, прийоми, засоби навчання – різноманітні, але перевага надається : спостереженням у природі, власним дослідженням учнів, демонстраційним дослідам, роботі з інформаційними джерелами



Дані технології сприяють розкриттю та розвитку особистісних

  • Дані технології сприяють розкриттю та розвитку особистісних

  • якостей кожної дитини, допомагають краще засвоїти матеріал, забезпечують отримання додаткової позаурочної інформації, розвивають критичне мислення, формують інформаційну культуру, навчають вибирати, аналізувати та систематизувати знайдений матеріал.

  • Доцільно учням пропонувати такі завдання :

  • пошук природознавчої інформації;

  • малюнків, фотографій планет, галактик, Землі з орбітальних станцій, Місяця;

  • - підготовка презентацій,пошук відеофрагментів.

  • Комп'ютерні технології навчають учнів прийомам подання

  • знайденої інформації : переказувати тексти, використовувати природничу лексику у повідомленнях із застосування ілюстративного матеріалу, давати коротку рецензію відповідей своїх однокласників, брати участь у роботі малої групи.



Міні – проекти – це доступні творчі завдання, що

  • Міні – проекти – це доступні творчі завдання, що

  • виконуються на уроках природознавства у формі колективних та індивідуальних творчих справ.

  • Міні – проекти, як правило короткотермінові і мають

  • інтегрований зміст.

  • Типи проектів за домінуючою діяльністю

  • інформаційний, дослідницький, практико – орієнтований, творчий, рольовий (ігровий).

  • Форми представлення «Міні – проекту» – теоретичне

  • розв'язання проблеми, плакат, екологічний знак, план дій, презентація.

  • Теми проектів:

  • -Космос далекий і близький.

  • -Світ галактик.

  • -Чому ми бачимо тільки один бік Місяця?



1. Визначення мети проекту.

  • 1. Визначення мети проекту.

  • 2. Висування ідей проекту і вибір з – поміж них кращої.

  • 3. Планування проектної діяльності.

  • 4. Безпосередня реалізація проекту.

  • 5. Презентація проекту.

  • 6. Оцінювання проекту. Є два варіанти :

  • перший – передбачає обговорення етапів розробки, реалізації та захисту проекту;

  • другий – самооцінка і оцінка однокласників. Основними

  • критеріями можуть бути:

  • - самостійність роботи над проектом;

  • - актуальність та значимість теми;

  • - повнота розкриття теми;

  • - оригінальність вирішення проблеми;

  • - розкриття змісту проекту на презентації;

  • використання засобів наочності, технічних засобів.



Проводяться та реалізуються на уроці.

  • Проводяться та реалізуються на уроці.

  • Мета - на основі засвоєння системних знань включати учнів у

  • різні види самостійної діяльності – практичної, інтелектуальної, загальнопредметної.

  • Тематика «Практичних занять», «Практичних робіт»

  • обумовлена змістом навчального курсу та органічно з ним поєднана.

  • -Визначення найвідоміших сузірїв на карті зоряного неба.

  • -Знаходження на карті та глобусі екватора, полюсів, меридіанів, півкуль.

  • - Знаходження на карті та глобусі материків і частин світу; географічних об’єктів.

  • Результативність залежить від підготовки учителя до уроку . Він має визначити перелік уявлень, понять, умінь, які мають бути сформовані впродовж практичного заняття, практичної роботи, підготувати завдання та визначити прийоми їх виконання учнями, підготувати необхідне обладнання.

  • .



Це самостійна ( або з допомогою дорослих) робота учнів у позаурочний час.

  • Це самостійна ( або з допомогою дорослих) робота учнів у позаурочний час.

  • Мета – вироблення дослідницьких умінь у процесі розв'язування задач практичного спрямування.

  • Тематику завдань учитель може змінювати відповідно до матеріально – технічного забезпечення, наявності, власних цікавих дидактичних розробок, рівня підготовленості класу, інтересів дітей та місцевості.

  • Етапи проведення практикуму :

  • розробити інструктивну картку щодо проведення

  • дослідницького практикуму;

  • вимоги до складання звіту про виконану роботу;

  • презентація та обговорення досліджень;

  • оцінювання.

  • Оформлення у журналі: запис «Домашнє завдання», дослідницький практикум, тема.



Завдання. Здійснити спостереження за зоряним небом.

    • Завдання. Здійснити спостереження за зоряним небом.
  • Ознайомся з картою зоряного неба. Зверни увагу на сузір’я із семи зір, схоже на ківш з ручкою. Давнім людям ці зорі та деякі менш яскраві, розташовані поруч, нагадували обриси ведмедя. Звідси і походить назва сузір’я – Велика Ведмедиця. В Україні це сузір’я називають ще Великий Ківш або Великий Віз. Знайди також сузір’я зі схожими обрисами, але менших розмірів, - Малу Ведмедицю. Остання зоря ручки її ковша є Полярною зорею ( звернись до малюнка карти зоряного неба в підручнику )

  • Після ознайомлення з картою пізно ввечері в ясну погоду вийди з дорослими на вулицю. Памятай! Перед початком спостережень твій зір повинен звикнути до темряви. Спробуйте разом відшукати на зоряному небі сузір’я – Великої та Малої Ведмедиць, Полярну зорю. Через 45 – 60 хв повтори спостереження і зроби висновки.



У період адаптації важливо забезпечити дитині

  • У період адаптації важливо забезпечити дитині

  • спокійну, позитивну, толерантну обстановку. Учень повинен відчувати підтримку та допомогу з боку вчителя.

  • Темп уроку, за ним необхідно ретельно слідкувати, високий

  • темп заважає багатьом учням засвоїти новий матеріал.

  • Велику увагу приділяти роз'ясненню термінів, понятть,

  • які зустрічаються у текстах підручника.

  • Створення ситуації, яка б дозволяла учневі проявити

  • ініціативу, мати право на помилку, на власну думку, брати участь у спільній діяльності, працювати в умовах альтернативи, вибору, створювати демократичну, неавторитарну атмосферу навчання.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка