Проба Гоманса. У лежачому положеннi, при випрямленiй нозi виконують максимальне дорсальне згинання ступнi. Якщо при цьому в литковому м'язi виникає бiль пробу вважають позитивною. Проба Гоманса



Дата конвертації02.01.2017
Розмір445 b.



Тромбоз - захворювання немiкробної етiологiї, супроводжується обтурацiєю глибоких магiстральних вен тромбом i порушенням регiонарної гемодинамiки, мiкроциркуляцiї та лiмфобiгу.

  • Тромбоз - захворювання немiкробної етiологiї, супроводжується обтурацiєю глибоких магiстральних вен тромбом i порушенням регiонарної гемодинамiки, мiкроциркуляцiї та лiмфобiгу.





Проба Гоманса. У лежачому положеннi, при випрямленiй нозi виконують максимальне дорсальне згинання ступнi. Якщо при цьому в литковому м'язi виникає бiль - пробу вважають позитивною.

  • Проба Гоманса. У лежачому положеннi, при випрямленiй нозi виконують максимальне дорсальне згинання ступнi. Якщо при цьому в литковому м'язi виникає бiль - пробу вважають позитивною.

  • Проба Левенберга. На гомiлку накладають манжетку вiд сфiгмоманометра. Якщо при створеннi в нiй тиску на рiвнi 80-100 мм рт. ст. виникає бiль у гомiлкових м'язах - пробу вважають позитивною.







Це рiдкiсне захворювання, механiзм виникнення якого в основному пов'язаний iз стисканням пiдключичної вени анатомiчними структурами (реберно-пiдключичний промiжок) руки в станi її вiдведення. Надзвичайно важливе значення при цьому вiдводять також фiзичному навантаженню.

  • Це рiдкiсне захворювання, механiзм виникнення якого в основному пов'язаний iз стисканням пiдключичної вени анатомiчними структурами (реберно-пiдключичний промiжок) руки в станi її вiдведення. Надзвичайно важливе значення при цьому вiдводять також фiзичному навантаженню.





Анамнез i фiзикальнi методи обстеження.

  • Анамнез i фiзикальнi методи обстеження.

  • Загальний i бiохiмiчний аналiз кровi.

  • Дослiдження згортальної системи кровi.

  • Флебографiя

  • УЗД доплерографiя та дуплексне сканування.

  • Оглядова рентгенографiя органiв грудної клiтки й черевної порожнини.

  • Комп'ютерна томографiя.





Для більшості хворих методом вибору в лікуванні тромбозу глибоких вен є антикоагулянтна терапія. Адекватність гепаринотерапії контролюють показниками коагулограми, збільшенням активованого часткового тромбопластинового часу (аЧТЧ ) в 1,5 і більш рази від початкового рівня. Гепаринотерапію продовжують 5-6 днів з наступним переходом на непрямі антикоагулянти строком до 2-3 міс.

  • Для більшості хворих методом вибору в лікуванні тромбозу глибоких вен є антикоагулянтна терапія. Адекватність гепаринотерапії контролюють показниками коагулограми, збільшенням активованого часткового тромбопластинового часу (аЧТЧ ) в 1,5 і більш рази від початкового рівня. Гепаринотерапію продовжують 5-6 днів з наступним переходом на непрямі антикоагулянти строком до 2-3 міс.

  • Лiжковий режим повинен тривати 7-8 днів, а при ілеофеморальному тромбозі до 14 діб. Саме така тривалiсть часу необхiдна для фiксацiї тромбу до судинної стiнки i зменшення ризику утворення емболiв.

  • Для покращання реологiчних властивостей кровi використовують реополiглюкiн, реосорбілакт, а з метою активiзацiї мiкроциркуляцiї тканин – нiкотинову кислоту, трентал. Таким хворим доцiльно також призначати препарати протизапальної дiї (наклофен, діклофенак, L-лізин есцинат та iн.), а також венотоніки (детралекс, флебодіа, веноплант).

  • Активнi методи консервативного лiкування нацiленi на проведення фiбринолiтичної терапiї, що буває найефективнiшою в першi 4-5 днiв вiд початку захворювання.

  • Проведення тромболiтичної терапiї вважають недоцiльним пiсля лапаротомiї протягом 21 доби, судинних операцiй – 6 тижнiв, пологiв – 7 днiв. Певнi заперечення в цьому планi викликають виразкова хвороба шлунка i дванадцятипалої кишки, портальна гiпертензiя, гострий панкреатит, септичний ендокардит, бронхоектатична хвороба, активний туберкульоз легень.



Активний режим у пре- та післяопераційному періоді

  • Активний режим у пре- та післяопераційному періоді

  • Лікування варикозу

  • Адекватна анестезія і мінімальна травматизація тканин під час операції

  • Відновлення об’єму циркулюючої крові, гемодилюція

  • Профілактика інфекції і запальних ускладнень

  • Застосування низькомолекулярних гепаринів (фраксипарин, клексан, фрагмін)



Гострий тромбофлебітце запалення стінки підшкірної вени, пов'язане з утворенням тромбу в її просвіті.

  • Гострий тромбофлебітце запалення стінки підшкірної вени, пов'язане з утворенням тромбу в її просвіті.



Як правило, підшкірні тромбофлебіти лікуються оперативно. Хворим виконується сафенектомія. Проте іноді в екстрених ситуаціях (пологи, кровотеча), коли немає часу виконати сафенектомію, для попередження тромбемболії легеневої артерії можна обмежитись лише перев’язкою устя підшкірної вени (операція Троянова-Тренделенбурга, яка ще за міжнародною номенклатурою має назву кросектомія).

  • Як правило, підшкірні тромбофлебіти лікуються оперативно. Хворим виконується сафенектомія. Проте іноді в екстрених ситуаціях (пологи, кровотеча), коли немає часу виконати сафенектомію, для попередження тромбемболії легеневої артерії можна обмежитись лише перев’язкою устя підшкірної вени (операція Троянова-Тренделенбурга, яка ще за міжнародною номенклатурою має назву кросектомія).



Посттромбофлебітична хвороба - це хронічна венозна патологія, пов’язана з перенесеним гострим тромбозом глибоких вен, із подальшими патоморфологічними і патофізіологічними процесами у венозній системі, які об’єднуються в окрему нозологічну форму з типовими зовнішніми проявами і характерними порушеннями регіонарної та центральної гемодинаміки.

  • Посттромбофлебітична хвороба - це хронічна венозна патологія, пов’язана з перенесеним гострим тромбозом глибоких вен, із подальшими патоморфологічними і патофізіологічними процесами у венозній системі, які об’єднуються в окрему нозологічну форму з типовими зовнішніми проявами і характерними порушеннями регіонарної та центральної гемодинаміки.





1. Флебографія

  • 1. Флебографія

  • Флебографічні форми посттромбофлебітичної хвороби.



Засоби лікування посттромбофлебітичного синдрома включають всі компоненти, що і при лікуванні варикозного розширення, а також операції, що усувають повністю порушений кровотік, наприклад, протезування ділянки вени або її сегменту, операції, що покращують гемодинаміку за рахунок створення додаткових шляхів відтоку на зразок Пальма-Есперона або Уорена-Тайра, операції, що спрямовані на створення штучних клапанів (аутовенозна пластика з функціонуючим клапаном - операція Бранзеу-Русо), операції, що спрямовані на поліпшення кровотоку по глибоких венах -(пластика фасції гомілки її дублікатурою - операція Аскара, особливо ефективна при відносній клапанній недостатності глибоких вен гомілки).

  • Засоби лікування посттромбофлебітичного синдрома включають всі компоненти, що і при лікуванні варикозного розширення, а також операції, що усувають повністю порушений кровотік, наприклад, протезування ділянки вени або її сегменту, операції, що покращують гемодинаміку за рахунок створення додаткових шляхів відтоку на зразок Пальма-Есперона або Уорена-Тайра, операції, що спрямовані на створення штучних клапанів (аутовенозна пластика з функціонуючим клапаном - операція Бранзеу-Русо), операції, що спрямовані на поліпшення кровотоку по глибоких венах -(пластика фасції гомілки її дублікатурою - операція Аскара, особливо ефективна при відносній клапанній недостатності глибоких вен гомілки).

  • Тому всі сучасні хірургічні засоби лікування хворих на посттром-бофлебітичний синдром відповідають лише одній загальній меті -покращити відтік крові. Кожний з них має певні показання та протипоказання, переваги та недоліки. Це зв'язане не тільки з можливостями самого засобу і технікою виконання операції, але й головним чином різноманітністю форм захворювання








































База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка