Проблема правової культури (суспільства, особи, держави, окремих категорій громадян), незважаючи на деяку активізацію досліджень у цій галузі, залишається недостатньо розробленою у юридичній науці



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.



Проблема правової культури (суспільства, особи, держави, окремих категорій громадян), незважаючи на деяку активізацію досліджень у цій галузі, залишається недостатньо розробленою у юридичній науці. Досі немає чіткості у понятійній характеристиці правової культури особи і суспільства, в її структурі, щодо співвідношення різних елементів, а також пов'язаній з нею категорії - правосвідомості людини і громадянина. Подальшого дослідження потребує також визначення місця правової культури у системі соціокультури, пошук шляхів і засобів її формування

  • Проблема правової культури (суспільства, особи, держави, окремих категорій громадян), незважаючи на деяку активізацію досліджень у цій галузі, залишається недостатньо розробленою у юридичній науці. Досі немає чіткості у понятійній характеристиці правової культури особи і суспільства, в її структурі, щодо співвідношення різних елементів, а також пов'язаній з нею категорії - правосвідомості людини і громадянина. Подальшого дослідження потребує також визначення місця правової культури у системі соціокультури, пошук шляхів і засобів її формування



До часів незалежності України у визначенні поняття правової культури увага акцентувалась на суб'єктивно-психологічних характеристиках: знання особою законодавства, усвідомлення змісту і спрямованості законів та підзаконних актів, формування поваги до них, почуття законності та справедливості. Це неповною мірою узгоджувалось із світовою теорією культури - фундаментом правової культури як суспільства, так і кожної людини зокрема.

  • До часів незалежності України у визначенні поняття правової культури увага акцентувалась на суб'єктивно-психологічних характеристиках: знання особою законодавства, усвідомлення змісту і спрямованості законів та підзаконних актів, формування поваги до них, почуття законності та справедливості. Це неповною мірою узгоджувалось із світовою теорією культури - фундаментом правової культури як суспільства, так і кожної людини зокрема.



У 80-90-х роках з'явився ряд цікавих праць правового, філософського, соціологічного характеру, у яких розглядався надто широкий спектр проблем правової культури суспільства, особи. Це дало змогу аналізувати правову культуру комплексно у більш широкому плані. Основу цього аналізу складає таке розуміння правової культури, відповідно з яким право інтерпретується як важлива соціально-культурна цінність, невід'ємний елемент правової культури суспільства, що інтерналізується особою.

  • У 80-90-х роках з'явився ряд цікавих праць правового, філософського, соціологічного характеру, у яких розглядався надто широкий спектр проблем правової культури суспільства, особи. Це дало змогу аналізувати правову культуру комплексно у більш широкому плані. Основу цього аналізу складає таке розуміння правової культури, відповідно з яким право інтерпретується як важлива соціально-культурна цінність, невід'ємний елемент правової культури суспільства, що інтерналізується особою.



Жодне суспільство не може існувати без взаємодії своїх громадян одне з одним, з соціальними осередками, з самим суспільством. У процесі взаємодії перебувають зіткнення інтересів, мотивів, волі учасників соціального спілкування. На певному етапі суспільно-історичного розвитку на перший план виступає право як один із ефективних засобів координації взаємодії, регулювання діяльності державних органів, громадських організацій, представників різних прошарків суспільства. Правова форма регулювання, правова культура, норми і цінності права - це елементи соціо-нормативної культури суспільства.

  • Жодне суспільство не може існувати без взаємодії своїх громадян одне з одним, з соціальними осередками, з самим суспільством. У процесі взаємодії перебувають зіткнення інтересів, мотивів, волі учасників соціального спілкування. На певному етапі суспільно-історичного розвитку на перший план виступає право як один із ефективних засобів координації взаємодії, регулювання діяльності державних органів, громадських організацій, представників різних прошарків суспільства. Правова форма регулювання, правова культура, норми і цінності права - це елементи соціо-нормативної культури суспільства.



право здійснює безпосереднє регулювання відносин людей не тільки (і не стільки) завдяки його ідеологічній функції, а й через категорії прав, свобод та обов'язків. Останні являють собою зафіксовані у нормах права людини взірці поведінки, у відповідності з якими людина зіставляє свої дії або вчинки та оцінює їх. Це дає змогу визначити правову культуру суспільства як суцільне явище, що складається з трьох елементів:

  • право здійснює безпосереднє регулювання відносин людей не тільки (і не стільки) завдяки його ідеологічній функції, а й через категорії прав, свобод та обов'язків. Останні являють собою зафіксовані у нормах права людини взірці поведінки, у відповідності з якими людина зіставляє свої дії або вчинки та оцінює їх. Це дає змогу визначити правову культуру суспільства як суцільне явище, що складається з трьох елементів:

  • права, правовідносин, прав та обов'язків як змісту правовідносин;

  • правосвідомості, завдяки якій правова культура "потрапляє" до свідомості людини або соціальної групи;

  • законності, правопорядку.



Елементом, який безпосередньо впливає на правову культуру окремої людини, і в той же час є одним із важливих критеріїв правової культури є правосвідомість. Сам термін "правосвідомість" свідчить про зв'язок права зі свідомістю. Це дійсно так. Правосвідомість - система знань, уявлень, поглядів і почуттів стосовно чинних або бажаних правових норм, а також діяльності, пов'язаної з правом. Тобто правосвідомість - це право у тому вигляді, як воно відбивається у свідомості людини, це специфічна форма суспільної свідомості, система понять, переконань, поглядів, уявлень, почуттів та дій з приводу чинного або бажаного права.

  • Елементом, який безпосередньо впливає на правову культуру окремої людини, і в той же час є одним із важливих критеріїв правової культури є правосвідомість. Сам термін "правосвідомість" свідчить про зв'язок права зі свідомістю. Це дійсно так. Правосвідомість - система знань, уявлень, поглядів і почуттів стосовно чинних або бажаних правових норм, а також діяльності, пов'язаної з правом. Тобто правосвідомість - це право у тому вигляді, як воно відбивається у свідомості людини, це специфічна форма суспільної свідомості, система понять, переконань, поглядів, уявлень, почуттів та дій з приводу чинного або бажаного права.



За своєю структурою правова культура - складне і різноманітне явище, її можна представити у вигляді піраміди, основа якої спрямована догори. На верхньому щаблі знаходиться загальна (духовна) культура. Це фундамент всіх її видів і різновидів.

  • За своєю структурою правова культура - складне і різноманітне явище, її можна представити у вигляді піраміди, основа якої спрямована догори. На верхньому щаблі знаходиться загальна (духовна) культура. Це фундамент всіх її видів і різновидів.



Право - частка соціальної культури, яка визначає один з її видів - правову культуру.

  • Право - частка соціальної культури, яка визначає один з її видів - правову культуру.

  • Правова культура тісно пов'язана із загальною культурою народу, базується на її началах, служить відображенням рівня її розвитку. Формування правової культури не є відокремленим процесом від розвитку інших видів культури - політичної, моральної, естетичної. Це комплексний процес. їх об'єднує спільність завдання - утворення морально-правового клімату у суспільстві, який гарантував би особі реальну свободу поведінки у поєднанні з відповідальністю перед суспільством, забезпечував би її права, соціальну захищеність, повагу її гідності, тобто поставив би людину у центр економічних, соціальних, політичних, культурних процесів.



Тісна взаємодія та взаємозв'язок виявляються між правовою і моральною культурою. Оцінка правових явищ, що здійснюється правосвідомістю, є не тільки правовою, але й моральною їх оцінкою, визначенням їх відповідності моралі суспільства.

  • Тісна взаємодія та взаємозв'язок виявляються між правовою і моральною культурою. Оцінка правових явищ, що здійснюється правосвідомістю, є не тільки правовою, але й моральною їх оцінкою, визначенням їх відповідності моралі суспільства.



У свою чергу, правова культура має зворотний вплив на моральну культуру. Вона слугує необхідною умовою формування високих моральних якостей громадянина. Знання та розуміння сутності та соціального призначення правових явищ - права, правосуддя, законності, правової відповідальності, стійка впевненість в необхідності точного дотримання норм права сприяє укріпленню у свідомості людини основних принципів і категорій моралі.

  • У свою чергу, правова культура має зворотний вплив на моральну культуру. Вона слугує необхідною умовою формування високих моральних якостей громадянина. Знання та розуміння сутності та соціального призначення правових явищ - права, правосуддя, законності, правової відповідальності, стійка впевненість в необхідності точного дотримання норм права сприяє укріпленню у свідомості людини основних принципів і категорій моралі.



Правова культура суспільства - різновид загальної культури, що являє собою систему цінностей, які досягнуті людством у галузі права і відносяться до правової реальності даного суспільства.

  • Правова культура суспільства - різновид загальної культури, що являє собою систему цінностей, які досягнуті людством у галузі права і відносяться до правової реальності даного суспільства.

  • Система цінностей - активність суб'єктів права у правовій сфері, добровільність виконання вимог правових норм, реальність прав і свобод громадян, ефективність правового регулювання, якісні закони, удосконалена законодавча техніка, розвинута правова наука, юридична освіта, ефективна юридична практика, стабільний правопорядок. Систему цінностей в галузі права, що знаходяться у реальному функціонуванні в суспільстві, називають правовою реальністю, яка у структурному відношенні співпадає з поняттям "правова система".



Кожне суспільство виробляє свою модель правової культури.

  • Кожне суспільство виробляє свою модель правової культури.

  • Структура правової культури суспільства може бути представлена наступним чином:

  • культура правосвідомості - високий рівень правосвідомості, що включає оцінку закону з позиції справедливості, прав людини;

  • культура правової поведінки - правова активність громадян, що виражається у правомірній поведінці;

  • культура юридичної практики - ефективна діяльність законодавчих, судових, правозастосовчих, правоохоронних органів.



Інноваційний процес пов’язується в сучасних філософсько-соціологічних дослідженнях із механізмами переводу нововведень із сфери безпосереднього досвіду у сферу досвіду суспільно-історичного

  • Інноваційний процес пов’язується в сучасних філософсько-соціологічних дослідженнях із механізмами переводу нововведень із сфери безпосереднього досвіду у сферу досвіду суспільно-історичного

  • Такий перехід може здійснюватися в різноманітних формах, однією з яких можна вважати трансляцію нововведень у систему культурних норм та взірців, що будуть відтворюватися в процесі опанування їх новими поколіннями людей



Процес виховання акумулює в умовах переходу від індустріального до інформаційного суспільства глобальні інновації – утвердження нових цінностей та формування на їх основі ціннісних орієнтацій молоді, які сприятимуть у ситуації загострення глобальних проблем сучасності інтеграції молодих громадян України до світової спільноти та відповідатимуть оновленій соціокультурній ситуації в Україні ХХІ століття

  • Процес виховання акумулює в умовах переходу від індустріального до інформаційного суспільства глобальні інновації – утвердження нових цінностей та формування на їх основі ціннісних орієнтацій молоді, які сприятимуть у ситуації загострення глобальних проблем сучасності інтеграції молодих громадян України до світової спільноти та відповідатимуть оновленій соціокультурній ситуації в Україні ХХІ століття



Цінності виступають рушійною силою розвитку найважливіших філософських ідей, які у свою чергу виступають методологічним ґрунтом у вихованні молоді

  • Цінності виступають рушійною силою розвитку найважливіших філософських ідей, які у свою чергу виступають методологічним ґрунтом у вихованні молоді



За словами М. Лосського – відомого російського філософа початку

  • За словами М. Лосського – відомого російського філософа початку

  • ХХ століття – “все життя рухається любов’ю до цінностей”



Теоретики індустріального суспільства – Сен-Симон, Спенсер, Дюркгейм, Парсонс, Арон, Майерс та ін. – визначили як детермінанти соціально-економічного розвитку техніку та машинне виробництво, національну систему економіки з вільною торгівлею та спільний ринок, працю та капітал, рівність можливостей та розширення громадянських прав, демократизацію суспільно-політичного життя, які в свою чергу призвели до зміни ієрархії суспільних цінностей та цінностей особистості

  • Теоретики індустріального суспільства – Сен-Симон, Спенсер, Дюркгейм, Парсонс, Арон, Майерс та ін. – визначили як детермінанти соціально-економічного розвитку техніку та машинне виробництво, національну систему економіки з вільною торгівлею та спільний ринок, працю та капітал, рівність можливостей та розширення громадянських прав, демократизацію суспільно-політичного життя, які в свою чергу призвели до зміни ієрархії суспільних цінностей та цінностей особистості



Американський економіст Ф. Машлуп утвердив поняття інформаційного суспільства, яке в сучасній філософії та інших соціальних науках розвивається як концепція нового соціального порядку, що суттєво відрізняється за своїми характеристиками від попереднього, адже його основним ресурсом визначається інформація

  • Американський економіст Ф. Машлуп утвердив поняття інформаційного суспільства, яке в сучасній філософії та інших соціальних науках розвивається як концепція нового соціального порядку, що суттєво відрізняється за своїми характеристиками від попереднього, адже його основним ресурсом визначається інформація



Японський учений Є. Масуда в книзі “Информационное общество как постиндустриальное общество” (1983) осмислює еволюцію соціуму, якої не минути, і визначає, що нове суспільство потенційно буде мати можливість досягнути ідеальної форми суспільних відносин на основі інноваційних комп’ютерних технологій та оновлених цінностей: “цінності часу”, “вільної спільноти”, “демократії участі”

  • Японський учений Є. Масуда в книзі “Информационное общество как постиндустриальное общество” (1983) осмислює еволюцію соціуму, якої не минути, і визначає, що нове суспільство потенційно буде мати можливість досягнути ідеальної форми суспільних відносин на основі інноваційних комп’ютерних технологій та оновлених цінностей: “цінності часу”, “вільної спільноти”, “демократії участі”



На початку ХХІ ст. утверджується думка про те, що ціннісне ставлення являє собою єдність суб’єктивного та об’єктивного

  • На початку ХХІ ст. утверджується думка про те, що ціннісне ставлення являє собою єдність суб’єктивного та об’єктивного

  • Термін “цінність” вживається в позитивному, негативному та нульовому значенні відповідно до логіки оцінок, оскільки визначення цінності відбувається шляхом співвіднесення об’єкта з певним зразком (ідеалом, еталоном, нормою), а також за допомогою встановлення міри відповідності цьому зразку



Зразки ціннісного ставлення формуються в тій чи іншій культурі та засвоюються суб’єктом у процесі його виховання та соціалізації

  • Зразки ціннісного ставлення формуються в тій чи іншій культурі та засвоюються суб’єктом у процесі його виховання та соціалізації



Соціалізація - складний і багатосторонній процес суспільного формування і розвитку особи, що відбувається під впливом соціального середовища і цілеспрямованої виховної діяльності суспільства

  • Соціалізація - складний і багатосторонній процес суспільного формування і розвитку особи, що відбувається під впливом соціального середовища і цілеспрямованої виховної діяльності суспільства

  • Це – процес операційного володіння набором програм діяльності та поведінки, характерних для тієї чи іншої культурної традиції, а також процес інтеріоризації індивідом знань, цінностей і норм, які її відображають



Суттєвими для організації виховання молоді в умовах оновленого українського суспільства можна вважати такі положення: цінність ототожнюється з новою ідеєю, яка виступає як індивідуальний або соціальний орієнтир; цінність сприймається як поширений суб’єктивний образ або уявлення; цінність синонімізується з культурно-історичними стандартами; цінність асоціюється з типом “гідної” поведінки, з конкретним життєвим стилем

  • Суттєвими для організації виховання молоді в умовах оновленого українського суспільства можна вважати такі положення: цінність ототожнюється з новою ідеєю, яка виступає як індивідуальний або соціальний орієнтир; цінність сприймається як поширений суб’єктивний образ або уявлення; цінність синонімізується з культурно-історичними стандартами; цінність асоціюється з типом “гідної” поведінки, з конкретним життєвим стилем



“Людина переміщується, наче в мушлі, – зазначає вчений М. Шелер, – яка утворена кожного разу особливою субординацією цінностей і ціннісних якостей. Цю мушлю вона кругом носить із собою, і їй не позбавитися від неї, як би швидко вона не бігла. Через вікна цієї мушлі вона сприймає світ і саму себе”

  • “Людина переміщується, наче в мушлі, – зазначає вчений М. Шелер, – яка утворена кожного разу особливою субординацією цінностей і ціннісних якостей. Цю мушлю вона кругом носить із собою, і їй не позбавитися від неї, як би швидко вона не бігла. Через вікна цієї мушлі вона сприймає світ і саму себе”



Ціннісні відношення людини визначають її емоційно-психологічний стан, задоволеність і наповненість життя, його сенс, а система цінностей і сформовані на її основі ціннісні орієнтації регулюють поведінку й діяльність, визначають мотиваційно-споживацьку сферу, спрямованість особистості, готовність керуватися цими цінностями в професійній діяльності, в громадському та сімейному житті тощо

  • Ціннісні відношення людини визначають її емоційно-психологічний стан, задоволеність і наповненість життя, його сенс, а система цінностей і сформовані на її основі ціннісні орієнтації регулюють поведінку й діяльність, визначають мотиваційно-споживацьку сферу, спрямованість особистості, готовність керуватися цими цінностями в професійній діяльності, в громадському та сімейному житті тощо



Формування інтересів і ціннісних орієнтацій особистості відбувається під впливом багатьох факторів: соціальних цінностей суспільства, школи, сім’ї, найближчого оточення

  • Формування інтересів і ціннісних орієнтацій особистості відбувається під впливом багатьох факторів: соціальних цінностей суспільства, школи, сім’ї, найближчого оточення

  • Інтерес виступає як вибрана спрямованість соціальної потреби й переломлюється в системі установок, мотивів, орієнтацій особистості



Оскільки ціннісні орієнтації індивіда є результатом тривалого впливу сім’ї, школи, іншого навчального закладу, трудового колективу, засобів масової інформації та дружніх контактів тощо, то вони показують ступінь включеності особистості в суспільство, визначення суспільно значущих цінностей та спрямованість її інтересів

  • Оскільки ціннісні орієнтації індивіда є результатом тривалого впливу сім’ї, школи, іншого навчального закладу, трудового колективу, засобів масової інформації та дружніх контактів тощо, то вони показують ступінь включеності особистості в суспільство, визначення суспільно значущих цінностей та спрямованість її інтересів



Ціннісні орієнтації виступають як одна з основних характеристик особистості, висвітлюють активність людини, прагнення до самовдосконалення, рівень її досягнень, сподівань, тобто всі стосунки особистості з оточуючим світом значною мірою залежать від того, яким цінностям вона віддає перевагу, наприклад:

  • Ціннісні орієнтації виступають як одна з основних характеристик особистості, висвітлюють активність людини, прагнення до самовдосконалення, рівень її досягнень, сподівань, тобто всі стосунки особистості з оточуючим світом значною мірою залежать від того, яким цінностям вона віддає перевагу, наприклад:



як ставиться до самої себе, тобто чи є власне “Я” цінністю;

  • як ставиться до самої себе, тобто чи є власне “Я” цінністю;

  • чи цінує вона іншу особистість;

  • чи є ціннісним її ставлення до держави, громадянином якої вона зараз є;

  • до природи, що її оточує;

  • до власної сім’ї;

  • до професії, яка сприятиме успіху в житті тощо



Задача освіти полягає в тому, щоб допомогти особистості, яка вчиться, здійснити свідомий вибір суспільних цінностей і сформувати на основі їх стійку, непротирічну індивідуальну систему орієнтацій, здатну забезпечити саморегуляцію й мотивацію її поведінки й діяльності

  • Задача освіти полягає в тому, щоб допомогти особистості, яка вчиться, здійснити свідомий вибір суспільних цінностей і сформувати на основі їх стійку, непротирічну індивідуальну систему орієнтацій, здатну забезпечити саморегуляцію й мотивацію її поведінки й діяльності

  • Високий рівень сформованості ціннісних орієнтацій дозволяє людині вибірково ставитися до явищ і предметів оточуючого світу, адекватно сприймати й оцінювати їхню суб’єктивну й об’єктивну значимість, тобто орієнтуватися у світі матеріальної і духовної культури людства, рідної держави, власної родини



Освіта забезпечує трансляцію нововведень у систему культурних норм та взірців суспільства, які відтворюються в процесі опанування їх молоддю відповідно до сформованих ціннісних орієнтацій

  • Освіта забезпечує трансляцію нововведень у систему культурних норм та взірців суспільства, які відтворюються в процесі опанування їх молоддю відповідно до сформованих ціннісних орієнтацій




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка