Профілактична медицина, її мета, завдання. Профілактична медицина, її мета, завдання



Дата конвертації02.06.2016
Розмір445 b.



Профілактична медицина, її мета, завдання.

  • Профілактична медицина, її мета, завдання.

  • Гігієна як наукова дисципліна, короткий історичний екскурс.

  • Навколишнє середовище і здоров’я.

  • Предмет і зміст гігієни.

  • Методи гігієнічних досліджень.

  • Закони гігієни.

  • Гігієнічне нормування.







В охороні здоров’я він отримує зростаючу популярність, тому що в багатьох економічно розвинутих країнах з допомогою профілактичних заходів вдалося помітно зменшити захворюваність і смертність від численних хвороб.Тому на часі створення нової парадигми – впровадження профілактики як необхідного складового елемента первинної медичної допомоги.

  • В охороні здоров’я він отримує зростаючу популярність, тому що в багатьох економічно розвинутих країнах з допомогою профілактичних заходів вдалося помітно зменшити захворюваність і смертність від численних хвороб.Тому на часі створення нової парадигми – впровадження профілактики як необхідного складового елемента первинної медичної допомоги.



Громадська – забезпечується державними заходами, зафіксованими в Конституції і передбачає створення сприятливих умов праці, життя і відпочинку.

  • Громадська – забезпечується державними заходами, зафіксованими в Конституції і передбачає створення сприятливих умов праці, життя і відпочинку.

  • Особиста – попередження перевантаження організму, особливо нервової і серцево-судинної систем.

  • Первинна – попередження виникнення захворювань, спрямована на причину хвороби чи фактори ризику.

  • Вторинна – попередження загострення чи прогресування захворювання, передбачає раннє виявлення хвороби та раннє лікування.

  • Третинна -- попередження рецидивів перенесених захворювань, тобто реабілітаційна профілактика.



Вивчення стану здоров’я населення, попередження захворювань у здорових і загострень і рецидивів у реконвалесцентів.

  • Вивчення стану здоров’я населення, попередження захворювань у здорових і загострень і рецидивів у реконвалесцентів.

  • Прогноз стану здоров’я майбутніх поколінь.

  • Вивчення впливу окремих факторів на здоров’я і життєдіяльність популяцій.

  • Розробка шляхів підвищення рівня здоров’я і соціально-трудового потенціалу населення.



Комплексним показником, який відзеркалює стан будь-якої людської популяції, є рівень здоров’я – природний стан організму, що характеризується певною рівновагою з біосферою і відсутністю будь-яких хворобливих змін. За офіційним визначенням ВООЗ: “ Здоров’я – стан повного фізичного, духовного і соціального добробуту, а не лише відсутність захворювання або фізичних дефектів”. З огляду на це, здоров’я може мати багато рівнів і розцінюватись як стан структури, функції та адаптаційних можливостей людини, який забезпечує її життя і залежить від багатьох факторів.

  • Комплексним показником, який відзеркалює стан будь-якої людської популяції, є рівень здоров’я – природний стан організму, що характеризується певною рівновагою з біосферою і відсутністю будь-яких хворобливих змін. За офіційним визначенням ВООЗ: “ Здоров’я – стан повного фізичного, духовного і соціального добробуту, а не лише відсутність захворювання або фізичних дефектів”. З огляду на це, здоров’я може мати багато рівнів і розцінюватись як стан структури, функції та адаптаційних можливостей людини, який забезпечує її життя і залежить від багатьох факторів.





Гігієна це наука, що вивчає закони впливу на організм людей соціальних, природних і штучних чинників довкілля з метою виявлення закономірностей позитивного і негативного їх впливу, і на цій підставі розробляє заходи, спрямовані на ліквідацію або зменшення впливу негативних чинників, або на використання позитивних чинників для збереження, оздоровлення і зміцнення здоров'я як окремої людини, так і цілих колективів, усього людського суспільства.

  • Гігієна це наука, що вивчає закони впливу на організм людей соціальних, природних і штучних чинників довкілля з метою виявлення закономірностей позитивного і негативного їх впливу, і на цій підставі розробляє заходи, спрямовані на ліквідацію або зменшення впливу негативних чинників, або на використання позитивних чинників для збереження, оздоровлення і зміцнення здоров'я як окремої людини, так і цілих колективів, усього людського суспільства.

  • Термін «гігієна» походить від грецького hygienos, що означає “той, що приносить здоров’я”



В поемах Гомера “Іліада ” і “Одіссея” є дані про медицину. Там можна прочитати, що Асклепій(син Аполлона) мав дві дочки Гігією і Панакею. Вони обидві допомагали батькові, Гігієя займалась зміцненням здоров’я і попередженням захворювань. Панакея була богинею лікування і тому символізує лікувальну медицину. Тепер термін “панацея ” вживають у переносному значенні як універсальний засіб від усіх хвороб.

  • В поемах Гомера “Іліада ” і “Одіссея” є дані про медицину. Там можна прочитати, що Асклепій(син Аполлона) мав дві дочки Гігією і Панакею. Вони обидві допомагали батькові, Гігієя займалась зміцненням здоров’я і попередженням захворювань. Панакея була богинею лікування і тому символізує лікувальну медицину. Тепер термін “панацея ” вживають у переносному значенні як універсальний засіб від усіх хвороб.



Емпіричний, який веде початок із античних часів до Середньовіччя;

  • Емпіричний, який веде початок із античних часів до Середньовіччя;

  • Науковий період, починаючи з епохи Відродження і до наших часів;



Ассіро-Вавілонська держава – в її законодавчих документах збереглися записи медичного характеру, які стосувались особистої і суспільної гігієни. У Вавілоні і Ніневії знайдені залишки бруківки і водо-каналізаційних керамічних труб, проводились також меліоративні роботи Великим досягненням Вавилонського царства були закони царя Хаммурапі, викарбувані на великому базальтовому стовпі. У законах наголошувалось на різноманітних хірургічних операціях. Збереглися також тексти молитов про зцілення хворих

  • Ассіро-Вавілонська держава – в її законодавчих документах збереглися записи медичного характеру, які стосувались особистої і суспільної гігієни. У Вавілоні і Ніневії знайдені залишки бруківки і водо-каналізаційних керамічних труб, проводились також меліоративні роботи Великим досягненням Вавилонського царства були закони царя Хаммурапі, викарбувані на великому базальтовому стовпі. У законах наголошувалось на різноманітних хірургічних операціях. Збереглися також тексти молитов про зцілення хворих

  • Древній Єгипет – 1,5 тис. років до н.е. існували санітарні рекомендації відносно вживання харчових продуктів, особистої гігієни, ізоляції хворих, окурювання приміщень, нагляду за ринками, поховання померлих. За 1500 років до нашої ери вже застосовували дренажну систему для осушування, будували величезні споруди для водопостачання. Відомі досягнення египетської медицини у боротьбі із заразними хворобами.

  • Древній Китай – в одному з медичних трактатів зазначалося, що медицина не може врятувати від смерті, але в змозі продовжити життя. Велика увага приділялась раціональній дієті, режиму відпочинку і сну, масажу. Існували санітарні вимоги ло розміщення і планування населених місць, житла і його благоустрою.

  • Древньоіндійські закони Ману і Аюрведа (“Книга життя”- 1000-500років до н.е) – підкреслювалась роль особистої гігієни, гімнастичних вправ, фізичної праці та наводились дієтологічні рекомендації.



Велика роль у розвитку гігієнічних знань належить лікарям Древньої Греції. Так, Гіппократ не тільки узагальнив знання і досвід лікувальної медицини, а й спробував оцінити значення довкілля у житті людини. Трактат Гіппократа “Про повітря, води та місцевості” аж до ХVІІІ століття був єдиною книгою з профілактичної медицини. Гіппократ закликав лікарів піклуватись про хворих людей, щоб вони не хворіли.

  • Велика роль у розвитку гігієнічних знань належить лікарям Древньої Греції. Так, Гіппократ не тільки узагальнив знання і досвід лікувальної медицини, а й спробував оцінити значення довкілля у житті людини. Трактат Гіппократа “Про повітря, води та місцевості” аж до ХVІІІ століття був єдиною книгою з профілактичної медицини. Гіппократ закликав лікарів піклуватись про хворих людей, щоб вони не хворіли.

  • Гіппократ виділив дві основні групи чинників, які впливають на організм людини: загальні ( клімат, грунт, вода) та індивідуальні (спосіб життя, харчування, спадковість.)

  • Вслід за Гіппократом в історію профілактичної медицини увійшли такі імена як Арістотель, Гален, Авіценна і ін.



У Древньому Римі вперше запроваджені посади головних лікарів великих міст, яких називали архіятрами;

  • У Древньому Римі вперше запроваджені посади головних лікарів великих міст, яких називали архіятрами;

  • Була організована медична служба, в армії створені військові шпиталі (валетудинарії);

  • Побудовані санітарні споруди: водогін, каналізація і терми (лазні). Саме терми були унікальними спорудами міського благоустрою. Вони були розраховані на декілька тисяч чоловік, які купались одночасно. Там були майданчики для фізичних вправ, для народних зборів, відпочинку та приймання їжі.



Як і єгипетські піраміди, став одним із найвеличніших пам’ятників в історії людства. Щоденно він давав 1,5 млн.куб.м води, це давало 500-1000 л на 1 жителя міста. Керував водопостачанням так званий Curator aquarum. Одночасно була збудована каналізаційна мережа. Стічні води надходили із підземних труб спочатку у великий колектор (4 х 5 м), який називали Cloaca maxima, а потім у річку Тібр.

  • Як і єгипетські піраміди, став одним із найвеличніших пам’ятників в історії людства. Щоденно він давав 1,5 млн.куб.м води, це давало 500-1000 л на 1 жителя міста. Керував водопостачанням так званий Curator aquarum. Одночасно була збудована каналізаційна мережа. Стічні води надходили із підземних труб спочатку у великий колектор (4 х 5 м), який називали Cloaca maxima, а потім у річку Тібр.



Увійшов в історію як епоха жахливих епідемій: чуми, тифу, холери, прокази, сифілісу. У період раннього середньовіччя цент медичної науки перемістився в країни Сходу. Із вчених цих країн особливо значний внесок зробив видатний арабський лікар Авіценна, він написав 5-томний ”Канон лікарської науки, деякі розділи якого присвячені питанням гігієни (“Про добре повітря,”, “Про якості води,” “Про збереження здоров’я”) ”.

  • Увійшов в історію як епоха жахливих епідемій: чуми, тифу, холери, прокази, сифілісу. У період раннього середньовіччя цент медичної науки перемістився в країни Сходу. Із вчених цих країн особливо значний внесок зробив видатний арабський лікар Авіценна, він написав 5-томний ”Канон лікарської науки, деякі розділи якого присвячені питанням гігієни (“Про добре повітря,”, “Про якості води,” “Про збереження здоров’я”) ”.

  • Широкого відображення питання дієтетики і гігієни набули у працях М.Маймоніда(ХІІ ст.) та у Салернському кодексі здоров’я (ХІVст.)



Користувався великою популярністю і виходив понад 200 разів різними мовами. Крім анатомії людини, патологій та методів лікування, у кодексі описано здоровий спосіб життя, вміщено поради гігієнічного характеру. Дуже детально розглянуто властивості і якість харчових продуктів рослинного і тваринного походження, описано їх вплив на здоров’я, чітко визначено режим праці, сну і відпочинку. Гігієнічні правила Салернського кодексу залишаються актуальними і понині.

  • Користувався великою популярністю і виходив понад 200 разів різними мовами. Крім анатомії людини, патологій та методів лікування, у кодексі описано здоровий спосіб життя, вміщено поради гігієнічного характеру. Дуже детально розглянуто властивості і якість харчових продуктів рослинного і тваринного походження, описано їх вплив на здоров’я, чітко визначено режим праці, сну і відпочинку. Гігієнічні правила Салернського кодексу залишаються актуальними і понині.



Салернский кодекс здоровья, написанный в ХІV веке Арнольдом из Виллановы :

  • Салернский кодекс здоровья, написанный в ХІV веке Арнольдом из Виллановы :

  • Школа салернская так королю англичан написала:

  • Если ты хочешь здоровье вернуть и не ведать болезней,

  • Тяжесть забот отгони и считай неразумным сердиться.

  • Скромно обедай, о винах забудь,

  • Полуденного сна избегая…

  • Наивысший закон медицины – диету блюсти неуклонно, Будет леченье плохим, коль забудешь, леча, о диете, Сколько, когда, где, как часто и что применимо, Все это должен учитывать врач, назначая диету.



Цей період ознаменувався бурхливим розвитком капіталізму, особливо в країнах Західної Європи. Росли міста, розвивалась техніка, механіка, точні науки. В Європі було декілька десятків університетів.

  • Цей період ознаменувався бурхливим розвитком капіталізму, особливо в країнах Західної Європи. Росли міста, розвивалась техніка, механіка, точні науки. В Європі було декілька десятків університетів.

  • Бернадіно Рамаціні (професор з Падуї, Італія) – “Про хвороби, пов’язані із заняттями людей”;

  • Едвард Дженнер здійснив профілактичне щеплення проти віспи (лікар з Англії);

  • Кристоф Гуфеланд “Макробіотика, або мистецтво подовження життя”(лікар з Німеччини);

  • Мішель Леві (Франція) і Е. Паркс (Англія) написали перші підручники з гігієни;

  • Макс Петенкофер – засновник сучасної експериментальної гігієни, автор підручника по гігієні, відомі його праці з гігієни повітря, жител, а також з етіології холери та черевного тифу. Праці М. Петенкофера започаткували еру експериментальної гігієни, яку продовжили його учні: М.Рубнер, А.Фойт, Флюге, О.Прауснітц.

  • Праці Луї Пастера, Дж. Лістера, Роберта Коха. Згодом галузь мікробіології – епідеміологія – стала частиною гігієни.



1946 рік – створена Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), котра здійснює і координує працю з питань епідемічних захворювань, санітарної статистики, видання спеціальних журналів, монографій, проводить міжнародні конгреси і т.п.

  • 1946 рік – створена Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), котра здійснює і координує працю з питань епідемічних захворювань, санітарної статистики, видання спеціальних журналів, монографій, проводить міжнародні конгреси і т.п.

  • 1983 – ООН створила Всесвітню Комісію з навколишнього середовища і розвитку.

  • 1984 – держави-члени ВООЗ затвердили в Європейському регіоні стратегію досягнення здоров’я для всіх.

  • 1988 - ВООЗ започаткувала проект “Міста здоров’я”.

  • 1992 – Ріо-де-Жанейро – відбулась Всесвітня Конференція з проблем навколишнього середовища і розвитку.

  • Нині Європейський Центр з довкілля та здоров’я за сприяння Європейського бюро ВООЗ виконує програми, спрямовані на удосконалення системи профілактики і контролю шкідливого впливу на довкілля.









Фізичні методи – термометрія, барометрія, анемометрія, люксметрія, актинометрія,уфіметрія, віброметрія, шумометрія тощо.

  • Фізичні методи – термометрія, барометрія, анемометрія, люксметрія, актинометрія,уфіметрія, віброметрія, шумометрія тощо.

  • Хімічні методи – визначення вмісту кисню, азоту, вуглекислого та інертних газів, хімічних речовин, які забруднюють повітря, грунт, воду тощо.

  • Фізико-хімічні методи – полярографія, спектрографія, методи мічених атомів, парамагнітного резонансу тощо.

  • Біологічні методи – мікробіологічні, гельмінтологічні, вірусологічні, гідробіологічні.

  • Географічні методи – картографічний. Створені карти хімічного складу грунту, води, повітря, геомагнітного поля, динаміки забруднень (роза вітрів) тощо.



Метод натурного гігієнічного експерименту – гігієністи в реальних (натурних) умовах вивчають вплив найрізноманітніших чинників довкілля(повітря, вода, харчові продукти , грунт, соціальні умови), дають оцінку їх впливу на здоров’я і санітарно-побутові умови життя людей.

  • Метод натурного гігієнічного експерименту – гігієністи в реальних (натурних) умовах вивчають вплив найрізноманітніших чинників довкілля(повітря, вода, харчові продукти , грунт, соціальні умови), дають оцінку їх впливу на здоров’я і санітарно-побутові умови життя людей.

  • Метод лабораторного гігієнічного експерименту. Розрізняють 2 його види: проведення експерименту на людях-добровольцях і лабораторний експеримент на тваринах з наступною екстраполяцією одержаних результатів на людину. Проведення досліджень на добровольцях допускається лише в тих випадках, коли є повна гарантія безпеки цих досліджень для здоров’я людини і дозвіл спеціального комітету при міністерстві охорони здоров’я. Найчастіше ці дослідження проводять з метою наукового обгрунтування нормативів ( наприклад, при гігієнічному обгрунтуванні максимально разової ГДК атмосферних забруднень)



Окрема дія – дія на організм тільки одного фактора.

  • Окрема дія – дія на організм тільки одного фактора.

  • Комбінована – вплив одночасно декількох речовин однієї природи (коли хімічна речовина надходить в організм різними шляхами одночасно з різних об’’єктів довкілля).

  • Поєднана дія – сумарний вплив фізичних, біологічних і хімічних факторів довкілля

  • Комплексний вплив – надходження, наприклад, хімічної речовини в організм різними шляхами (перорально, респіраторно, через шкіру).





















1 грудня у долині Маас у Бельгії внаслідок антициклонічної погоди з температурною інверсією, що супроводжувалось накопиченням промислових викидів у приземному шарі, зареєстровано сотні захворювань, в тому числі 63 із смертельним кінцем.

  • 1 грудня у долині Маас у Бельгії внаслідок антициклонічної погоди з температурною інверсією, що супроводжувалось накопиченням промислових викидів у приземному шарі, зареєстровано сотні захворювань, в тому числі 63 із смертельним кінцем.

  • Аналогічна ситуація мала місце в 1948 р. у Донорі (США), де захворіло 43% населення.

  • Лондонські токсичні тумани у грудні 1952 року забрали 3900 людських життів.

  • 1956 р. – описано епідемію під назвою хвороба Мінамата – отруєння метилртуттю. До 1983 року захворіло нею 2723 чол., з них 278 померло.

  • В цей саме період в Японії зареєстроване масове отруєння кадмієм, яке отримало назву хвороби ітай-ітай. Захворіло біля 200 чоловік, з них половина померли.











Передбачає повсякденний контроль за виконанням санітарних норм і правил всіма установами та підприємствами , в першу чергу підприємствами харчової промисловості, громадського харчування, торгівлі і водопостачання.

  • Передбачає повсякденний контроль за виконанням санітарних норм і правил всіма установами та підприємствами , в першу чергу підприємствами харчової промисловості, громадського харчування, торгівлі і водопостачання.



Санітарні правила

  • Санітарні правила

  • Будівельні норми і правила

  • Державні стандарти (ДеСТ)

  • Гранично допустима концентрація (ГДК) – максимальна кількість шкідливої речовини, яка при щоденному впливу протягом необмеженого періоду часу не спричинює тих чи інших хворобливих змінв організмі та несприятливих спадкових змін потомства

  • Гранично допустима доза (ГДД) – найбільше значення індивідуальної еквівалентної дози за рік, яке при рівномірному впливу впродовж 50 років не викликає в стані здоров’я працюючих несприятливих змін

  • Гранично допустимий рівень (ГДР) – нормативне значення надходження та вмісту радіоактивної речовини, її концентрації у воді та повітрі, розраховане на підставі ГДД

  • ГДВ – гранично допустимий викид у атмосферу – науково-технічний норматив, що встановлюється для кожного забруднювача й джерела викиду і який забезпечує дотримання ГДК на території населеного пункту з урахуванням викидів сусідніх підприємств (фонових забруднень)



1. Які є види профілактики?

  • 1. Які є види профілактики?

  • 2. Хто написав Салернський кодекс здоров’я?

  • Відповіді прохання надсилати на :

  • Neonila.Golka@gmail.com




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка