Профілактика туберкульозу. Туберкуліно-діагностика Лектор доц. Шульгай Л. М



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.


Профілактика туберкульозу. Туберкуліно-діагностика

  • Лектор доц. Шульгай Л.М.


Туберкульоз - це хроничне

  • Туберкульоз - це хроничне

  • інфекційне захворювання,

  • збудником якого є мікобактерії

  • туберкульозу, або палички Коха.



Серед хворих із вперше діагностованим туберкульозом соціально незахищені верстви населення складають 66,7%. Із них особи працездатного віку, які не працюють - 51%, пенсіонери - 13,3%, більшість з яких мають пенсії, менші за прожитковий мінімум.

  • Серед хворих із вперше діагностованим туберкульозом соціально незахищені верстви населення складають 66,7%. Із них особи працездатного віку, які не працюють - 51%, пенсіонери - 13,3%, більшість з яких мають пенсії, менші за прожитковий мінімум.



статистика

  • Показник смертності від туберкульозу в Україні становив на 100000 тис. населення в 2001 році - 22,4 (померло - 11021), в 2002 році - 20,4 (9865), в 2003 році - 22,0 (10638). За даними ВООЗ, туберкульозом інфікована одна третина населення нашої планети. Показник захворюванності на туберкульоз в Україні на стан 2008 року сягає 79,8 випадків на 100 тисяч населення, що у 10-12 разів вище за відповідні показники розвинених країн і є найвищим у Європі після Російської Федерації. Щороку від туберкульозу в Україні вмирає понад 10 тисяч осіб.



Очікується, що до 2010 року буде біля

  • Очікується, що до 2010 року буде біля

  • 1 млрд, вперше інфікованих, більш ніж 200 млн. хворих і 70 млн. помре від туберкульозу. Найвищі показники смертності від туберкульозу зареєстровані у Херсонській, Одеській, Донецькій, Дніпропетровській, Луганській та Кіровоградській областях.



Мікобактерії туберкульозу

  • зберігаються в навколишньому середовищі від 3-4 до 8-12 місяців.

  • стійкі до дії кислот, спирту, низьких температур,

  • тривалий час зберігаються у висушеному харкотинні, на постільній білизні, посуді та особистих речах хворого, в сирому молоці хворої на туберкульоз корови.

  • Не переносять дії сонячного опромінення, активного хлору, дезінфектантів.



СКЛАДОВІ ПРОФІЛАКТИКИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ

  • 1) соціальна; 2) санітарна; 3) специфічна; 4) хіміопрофілактика.



Соціальна профілактика:

  • -зменшення шкідливих викидів під час роботи підприємств та від автотранспорту;

  • підвищення матеріального добробуту населення;

  • укріплення здоров'я населення;

  • поліпшення харчування та життєво-побутових умов;

  • необхідно розвивати фізичну культуру та спорт серед дітей, починаючи з дошкільного віку;

  • слід активізувати проведення заходів по боротьбі з алкоголізмом, наркоманією, палінням та іншими шкідливими звичками.



Соціальний стан хворих

  • Соціальний стан хворих

  • на вперше виявлений туберкульоз

  • 20%-50% – хворі на алкоголізм і наркоманію;

  • 10%-20% - особи, котрі повернулись з місць

  • позбавлення волі;

  • 15% - особи, які не мають нормальних

  • житлових умов;

  • 10% - мігранти, переселенці;

  • 2% - бідні,жебраки,безпритульні.



Санітарна профілактика:

  • - передбачає заходи з попередження інфікування мікобактеріями туберкульозу здорових людей і налагодження безпечного контакту з хворим туберкульозом в активній формі (особливо з бактеріовиділювачем).



Санітарна профілактика проводиться:

  • у вогнищі туберкульозної інфекції (в сім'ї й оселі хворого на туберкульоз, який виділяє мікобактерії туберкульозу) проводяться соціальні, протиепідемічні та лікувальні заходи.

  • Для запобігання інфікування дітей в таких сім’ях, необхідна висока загальна культура й санітарна грамотність та відповідальна поведінка хворого, а також оточуючих його людей.



Найбільш небезпечними

  • рахуються вогнища туберкульозу, якщо хворий мешкає в комунальній квартирі або гуртожитку і в сім’ї є діти;

  • якщо родина має погані умови життя,

  • хворий та оточуючі його не дотримуються гігієнічних правил поведінки;

  • якщо в родині хворого є діти, підлітки, вагітні.



метою санітарної профілактики є

  • запобігання інфікуванню здорових дітей шляхом проведення соціальних, протиепідемічних і лікувальних заходів у осередках туберкульозної інфекції.





Для реалізації цієї мети

  • в сучасних умовах епідемії слід суворо дотримуватись своєчасного проведення поточної та заключної дезінфекції в осередках туберкульозної інфекції,

  • проводити санітарно-освітню роботу, спрямовану на підвищення рівня знань щодо туберкульозу й санітарної культури населення,

  • дотримання здорового способу життя із залученням усіх засобів масової інформації, випуском науково-популярної літератури, листівок, буклетів, пам'яток.





Специфічна профілактика

  • - це вакцинація і ревакцинація вакциною БЦЖ. У вакцинованих при народженні дітей імунітет зберігається протягом 5-7 років.



Найдієвішим методом специфічної профілактики туберкульозу у дітей є вакцинація й ревакцинація вакциною БЦЖ.

  • Вперше вакцинація БЦЖ проводиться дітям у віці 3-х днів в пологовому будинку.

  • Перша ревакцинація проводиться у 7-річному віці при умові негативного результату проби Манту

  • друга ревакцинація – в 14 років.



З метою відбору дітей і підлітків (виявлення тубінфікованих дітей ) для вакцинації БЦЖ проводять пробу Манту з 2 –3 ТО.

  • З метою відбору дітей і підлітків (виявлення тубінфікованих дітей ) для вакцинації БЦЖ проводять пробу Манту з 2 –3 ТО.

  • Якщо результат негативний, або інфільтрат не більший ніж 5 мм у діаметрі, здійснюють ревакцинацію.



Протипоказання до вакцинації в пологовому будинку

  • виражені клінічні симптоми пологової травми,

  • диспепсія,

  • шкірні захворювання,

  • грип,

  • різка жовтяниця,

  • недоношеність з масою тала, меншою 2300г.

  • Вакцинація сприяє зменшенню захворюваності дітей на туберкульоз, запобігає розвитку гострих інфільтративних і генералізованих форм.



Протипоказання до ревакцинації

  • позитивна внутрішньошкірна проба Манту,

  • захворювання на туберкульоз,

  • гострі і хронічні інфекційні процеси,

  • період реконвалесценції не менше, ніж 2 міс після зникнення клінічних симптомів,

  • шкірні захворювання,

  • схильність до кровоточивості (ревматизм в гострій фазі, бронхіальна астма, менінгіт, гіпотрофія 2-3 ст.)



Протитуберкульозна вакцинація проводиться з метою вироблення імунітету.

  • Протитуберкульозна вакцинація проводиться з метою вироблення імунітету.

  • Імунологічна перебудова організму внаслідок вакцинації БЦЖ супроводжується появою позитивної туберкульозної проби.



Вакцинація БЦЖ

  • Вакцину для внутрішньошкірного введення випускають в ампулах, які містять 1 мг культури БЦЖ, що становить 20 доз по 0,05 мг. Суху вакцину розводять ізотонічним розчином натрію хлориду





Одна прищепна доза міститься в 0,1 мг розведеної вакцини і становить 0,05 мг культури БЦЖ. Місцеві реакції після щеплення у новонароджених дітей проявляються через 4-6 тижнів. На місці введення вакцини інфільтрат має від 4 до 15 мм у діаметрі із вузликом в центрі з утворенням кірочки. Ці реакції зберігаються 2-3 місяці і більше. Можуть бути випадки лімфаденіту, бецежит (холодний абсцес).

  • Одна прищепна доза міститься в 0,1 мг розведеної вакцини і становить 0,05 мг культури БЦЖ. Місцеві реакції після щеплення у новонароджених дітей проявляються через 4-6 тижнів. На місці введення вакцини інфільтрат має від 4 до 15 мм у діаметрі із вузликом в центрі з утворенням кірочки. Ці реакції зберігаються 2-3 місяці і більше. Можуть бути випадки лімфаденіту, бецежит (холодний абсцес).





Після ревакцинації місцеві патологічні реакції можливі протягом першого тижня після щеплення, розвивається пустула, іноді некроз з серозно-гнійним виділенням, місцеві реакції зазнають зворотного розвитку протягом 4-3 місяців, залишаючи після себе рубчик або пігментацію.

  • Після ревакцинації місцеві патологічні реакції можливі протягом першого тижня після щеплення, розвивається пустула, іноді некроз з серозно-гнійним виділенням, місцеві реакції зазнають зворотного розвитку протягом 4-3 місяців, залишаючи після себе рубчик або пігментацію.







Дітям, у яких визначено віраж туберкулінової реакції або виявлено гіперергічну реакцію на туберкулін, проводиться хіміопрофілактика на протязі не менше 2 місяців за визначенням фтизіатра.

  • Дітям, у яких визначено віраж туберкулінової реакції або виявлено гіперергічну реакцію на туберкулін, проводиться хіміопрофілактика на протязі не менше 2 місяців за визначенням фтизіатра.



Найчастішими ускладненнями вважають:

  • Найчастішими ускладненнями вважають:

  • 1. Підшкірні холодні абсцеси;

  • 2. Виразки до 10мм. та більше в діаметрі на місці внутрішньошкірного введення вакцини БЦЖ;

  • 3. Лімфаденіти регіонарних лімфатичних вузлів ( пахвових, шийних, над- і підключичиних) у разі збільшення лімфатичного вузла до 1,5см та більше у фазі інфільтрації, абсцедування і кальцифікації;

  • 4. Келоїдні рубці до 10мм і більше діаметром у місці введення вакцини.











Хіміопрофілактика

  • – призначення туберкулостатичних препаратів здоровим дітям з метою запобігання захворювання на туберкульоз.



Хіміопрофілактики потребує такий контингент дітей:

  • Усі контактні з хворими, які виділяють мікобактерії туберкульозу – 2 рази на рік;

  • Діти з віражем туберкулінових проб без явищ інтоксикації – щоденне одноразове вживання препаратів протягом 3-х місяців.

  • Діти з позитивними туберкуліновими реакціями, які перенесли кір, кашлюк – одноразовий прийом щодня протягом 2-х місяців.

  • Діти з гіперергічними реакціями на туберкулін (діаметр інфільтрату – 17мм і більше , або у разі меншого розміру інфільтрату під час Манту з 2 ТО) 2 хіміостатичні препарати протягом 2 місяців у добовій дозі 10-15 мг.



до профілактичних заходів слід віднести й своєчасне виявлення хворих на туберкульоз, бо чим раніше виявлено хворого, тим більша ймовірність, що він інфікує меншу кількість здорових осіб.

  • до профілактичних заходів слід віднести й своєчасне виявлення хворих на туберкульоз, бо чим раніше виявлено хворого, тим більша ймовірність, що він інфікує меншу кількість здорових осіб.

  • Профілактику туберкульозу потрібно здійснювати комплексно, у тому числі разом з іншими протитуберкульозними заходами.



Рання діагностика виявляє початкові форми туберкульозу (без розпаду легеневої тканини та виділення паличок Коха).

  • Рання діагностика виявляє початкові форми туберкульозу (без розпаду легеневої тканини та виділення паличок Коха).



Загальноприйняті методи виявлення туберкульозу:

  • туберкулінодіагностика (реакція Манту),

  • флюорографічне обстеження

  • лабораторні методи.



Реакція Манту

  • Позитивна реакція Манту - наявність папули (інфільтрат) діаметром 5 і більше мм.

  • Негативна реакція проби Манту спостерігається у здорових, неінфікованих мікобактеріями туберкульозу людей.



ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНОЇ СЛУЖБИ

  • «ДИСПАНСЕР» - (англ. Dispensation) – РОЗПОДІЛ, РОЗДАЧА.

  • ТАК, В АНГЛІЇ НАЗИВАЛИСЬ ЛІКАРНІ ДЛЯ БІДНИХ І АПТЕКИ, ДЕ ЛІКИ РОЗДАВАЛИСЬ БЕЗКОШТОВНО.



1887 р. - В ЕДИНБУРЗІ З ІНІЦІАТИВИ ФТИЗІАТРА І СУСПІЛЬНОГО ДІЯЧА РОБЕРТА ФІЛІПА (R. Philip) ВІДКРИТИЙ ПЕРШИЙ ДИСПАНСЕР ДЛЯ ХВОРИХ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ. В ОСНОВІ ЙОГО РОБОТИ НЕ ЛИШЕ ЛІКУВАННЯ, А ТАКОЖ АКТИВНЕ ВИЯВЛЕННЯ ХВОРИХ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ І ВИВЧЕННЯ УМОВ ЇХ ЖИТТЯ.

  • 1887 р. - В ЕДИНБУРЗІ З ІНІЦІАТИВИ ФТИЗІАТРА І СУСПІЛЬНОГО ДІЯЧА РОБЕРТА ФІЛІПА (R. Philip) ВІДКРИТИЙ ПЕРШИЙ ДИСПАНСЕР ДЛЯ ХВОРИХ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ. В ОСНОВІ ЙОГО РОБОТИ НЕ ЛИШЕ ЛІКУВАННЯ, А ТАКОЖ АКТИВНЕ ВИЯВЛЕННЯ ХВОРИХ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ І ВИВЧЕННЯ УМОВ ЇХ ЖИТТЯ.

  • 1901 р. – в м. ЛІЛЬ (ФРАНЦІЯ) КАЛЬМЕТ ВІДКРИВ ДИСПАНСЕР, ОСОБЛИВІСТЮ ЯКОГО БУЛО НАДАННЯ ХВОРИМ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ МАТЕРІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ: БЕЗКОШТОВНА ВИДАЧА ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ, МЕДИКАМЕНТІВ І ПРЕДМЕТІВ ДОГЛЯДУ ЗА ХВОРИМИ.



ТИПИ ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНИХ ДИСПАНСЕРІВ

  • САМОСТІЙНИЙ ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНИЙ ДИСПАНСЕР (ОБЛАСНИЙ, МІСЬКИЙ, РАЙОННИЙ).

  • ДИСПАНСЕРНЕ ВІДДІЛЕННЯ АБО КАБІНЕТ В ПОЛІКЛІНІЦІ ЦРЛ, МСЧ.



ФУНКЦІЇ ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНОГО ДИСПАНСЕРУ (МІСЬКОГО, РАЙОННОГО):

  • ПРОВЕДЕННЯ ПРОФІЛАКТИКИ.

  • - СВОЄЧАСНЕ ВИЯВЛЕННЯ ТУБЕРКУЛЬОЗУ.

  • - ОБЛІК ВСІХ ХВОРИХ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ, А ТАКОЖ ОСІБ З ПІДВИЩЕНИМ РИЗИКОМ ЗАХВОРЮВАННЯМ І РЕЦИДИВУ. АКТИВНЕ ЇХ СПОСТЕРЕЖЕННЯ.

  • - ПРОВЕДЕННЯ ПОВНОЦІННОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З МЕТОЮ ДОСЯГНЕННЯ ВИЛІКУВАННЯ.

  • - СИСТЕМАТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТУБЕРКУЛЬОЗУ В РАЙОНІ ОБСЛУГОВУВАННЯ, АНАЛІЗ ЩОРІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНОЇ РОБОТИ.

  • - САНІТАРНО-ОСВІТНЯ РОБОТА.



Групи диспансерного обліку контингентів протитуберкульозних закладів

  • Групування контингентів протитуберкульозних диспансерів базується на лікувально-епідеміологічному принципі. Весь контингент протитуберкульозних диспансерів поділено на 5 категорій. До перших 4-х категорій віднесено хворих на активний туберкульоз різної локалізації, згідно з принципами, встановленими ВООЗ. До 5-ї категорії віднесено усі групи осіб, які вилікувані від туберкульозу або становлять групу ризику захворювання на туберкульоз або його рецидиву.



До 1-ї категорії відносять хворих на вперше діагностований туберкульоз різних локалізацій з бактеріовиділенням (ВДТБ МБТ +), а також хворих з іншими (тяжкими та розповсюдженими) формами захворювання різних локалізацій без бактеріовиділення (ВДТБ МБТ -): міліарним, дисемінованим туберкульозом, менінгітом, плевритом (з тяжким перебігом), туберкульозним перикардитом, перитонітом, туберкульозом кишок, туберкульозом хребта з неврологічними ускладненнями, урогенітальним туберкульозом.     Під розповсюдженою формою слід розуміти поширення процесу на 2 і більше сегменти легень чи 2 і більше органи. До тяжких процесів туберкульозу (у разі відсутності бактеріовиділення) слід віднести такий перебіг, коли є виражена туберкульозна інтоксикація, яка супроводиться фебрильною температурою тіла, визначаються деструкції в легенях, є загроза життю хворого. Граничний строк лікування хворих у 1-й категорії - 2 роки.

  • До 1-ї категорії відносять хворих на вперше діагностований туберкульоз різних локалізацій з бактеріовиділенням (ВДТБ МБТ +), а також хворих з іншими (тяжкими та розповсюдженими) формами захворювання різних локалізацій без бактеріовиділення (ВДТБ МБТ -): міліарним, дисемінованим туберкульозом, менінгітом, плевритом (з тяжким перебігом), туберкульозним перикардитом, перитонітом, туберкульозом кишок, туберкульозом хребта з неврологічними ускладненнями, урогенітальним туберкульозом.     Під розповсюдженою формою слід розуміти поширення процесу на 2 і більше сегменти легень чи 2 і більше органи. До тяжких процесів туберкульозу (у разі відсутності бактеріовиділення) слід віднести такий перебіг, коли є виражена туберкульозна інтоксикація, яка супроводиться фебрильною температурою тіла, визначаються деструкції в легенях, є загроза життю хворого. Граничний строк лікування хворих у 1-й категорії - 2 роки.



До 2-ї категорії відносять хворих з рецидивом туберкульозу різної локалізації з бактеріовиділенням (РТБ МБТ +) та без бактеріовиділення (РТБ МБТ -), а також з вперше діагностованим туберкульозом різної локалізації неефективно лікованим, з бактеріовиділенням (ВДТБ НЛ МБТ +) та без бактеріовиділення (ВДТБ НЛ МБТ -), хворі з перерваним більше ніж на 2 місяці лікуванням (з бактеріовиділенням та без бактеріовиділення). Граничний строк лікування хворих у 2-й категорії - 2 роки.

  • До 2-ї категорії відносять хворих з рецидивом туберкульозу різної локалізації з бактеріовиділенням (РТБ МБТ +) та без бактеріовиділення (РТБ МБТ -), а також з вперше діагностованим туберкульозом різної локалізації неефективно лікованим, з бактеріовиділенням (ВДТБ НЛ МБТ +) та без бактеріовиділення (ВДТБ НЛ МБТ -), хворі з перерваним більше ніж на 2 місяці лікуванням (з бактеріовиділенням та без бактеріовиділення). Граничний строк лікування хворих у 2-й категорії - 2 роки.



До 3-ї категорії відносять хворих з вперше діагностованим туберкульозом без бактеріовиділення, з обмеженим процесом у легенях (з ураженням не більше 2 сегментів та позалегеневим туберкульозом, який не віднесено до 1-ї категорії; а також діти з туберкульозною інтоксикацією (ТІ) та туберкульозом внутрішньогрудних лімфатичних вузлів або первинним туберкульозним комплексом у фазі кальцинації у разі збереженої активноcті процесу. Граничний термін лікування хворих у 3-й категорії - 2 роки.     До 4-ї категорії відносять хворих з хронічним туберкульозом різної локалізації з бактеріовиділенням та без бактеріовиділення. Граничний строк лікування хворих у 4-й категорії не обмежений.

  • До 3-ї категорії відносять хворих з вперше діагностованим туберкульозом без бактеріовиділення, з обмеженим процесом у легенях (з ураженням не більше 2 сегментів та позалегеневим туберкульозом, який не віднесено до 1-ї категорії; а також діти з туберкульозною інтоксикацією (ТІ) та туберкульозом внутрішньогрудних лімфатичних вузлів або первинним туберкульозним комплексом у фазі кальцинації у разі збереженої активноcті процесу. Граничний термін лікування хворих у 3-й категорії - 2 роки.     До 4-ї категорії відносять хворих з хронічним туберкульозом різної локалізації з бактеріовиділенням та без бактеріовиділення. Граничний строк лікування хворих у 4-й категорії не обмежений.



До 5-ї категорії відносять осіб, які вилікувалися від туберкульозу, а також віднесених до групи ризику захворювання на туберкульоз або його рецидиву.   До групи 5.1 відносять осіб із залишковими змінами після вилікування туберкульозу (ЗЗТБ) різної локалізації. Термін диспансерного спостереження залежить від розміру залишкових змін. Особи з малими залишковими змінами спостерігаються 3 роки, з великими - 10 років. Діти та підлітки із залишковими змінами після вилікування туберкульозу спостерігаються до 18-річного віку. Осіб з великими туберкульомами (розміром більше 4 см), поширеним цирозом легень слід спостерігати довічно.

  • До 5-ї категорії відносять осіб, які вилікувалися від туберкульозу, а також віднесених до групи ризику захворювання на туберкульоз або його рецидиву.   До групи 5.1 відносять осіб із залишковими змінами після вилікування туберкульозу (ЗЗТБ) різної локалізації. Термін диспансерного спостереження залежить від розміру залишкових змін. Особи з малими залишковими змінами спостерігаються 3 роки, з великими - 10 років. Діти та підлітки із залишковими змінами після вилікування туберкульозу спостерігаються до 18-річного віку. Осіб з великими туберкульомами (розміром більше 4 см), поширеним цирозом легень слід спостерігати довічно.



Група 5.2 - це особи, які мають контакт з хворими на туберкульоз, що виділяють МБТ, а також із хворими туберкульозом тваринами. До цієї групи відносяться діти молодшого віку, що контактують із хворим активним туберкульозом, які не виділяють МБТ, а також діти, батьки яких контактують із тваринами інфікованими туберкульозом. Осіб цієї групи слід спостерігати протягом усього часу контакту з бактеріовиділювачами (дітей і підлітків також із хворим активним туберкульозом, що не виділяють МБТ) чи з хворими туберкульозом сільськогосподарськими тваринами. Після припинення контакту (смерті чи вибуття хворого, що виділяє МБТ) спостереження продовжується протягом 1 року.

  • Група 5.2 - це особи, які мають контакт з хворими на туберкульоз, що виділяють МБТ, а також із хворими туберкульозом тваринами. До цієї групи відносяться діти молодшого віку, що контактують із хворим активним туберкульозом, які не виділяють МБТ, а також діти, батьки яких контактують із тваринами інфікованими туберкульозом. Осіб цієї групи слід спостерігати протягом усього часу контакту з бактеріовиділювачами (дітей і підлітків також із хворим активним туберкульозом, що не виділяють МБТ) чи з хворими туберкульозом сільськогосподарськими тваринами. Після припинення контакту (смерті чи вибуття хворого, що виділяє МБТ) спостереження продовжується протягом 1 року.



До групи 5.3 відносяться дорослі особи з туберкульозними змінами із невизначеною активністю процесу. Термін спостереження в цій групі 3 місяці. За цей час слід провести ретельне обстеження: багаторазове дослідження матеріалу на МБТ методом мікроскопії та посіву на поживне середовище. У разі необхідності провести курс пробної протитубекульозної терапії з оцінкою в динаміці її результатів.    До групи 5.4 - відносяться діти та підлітки, що інфіковані туберкульозом, а також із груп ризику (віраж туберкулінових проб, гіперергічна реакція на туберкулін, наростання туберкулінової чутливості на 6 мм за рік, а також діти із хронічними соматичними захворюваннями). Термін їхнього спостереження - 1-2 роки. До цієї групи відносяться діти, що не були щеплені БЦЖ у період новонародженості або мають післявакцинні ускладення БЦЖ. Термін їх спостереження 1-2 роки.

  • До групи 5.3 відносяться дорослі особи з туберкульозними змінами із невизначеною активністю процесу. Термін спостереження в цій групі 3 місяці. За цей час слід провести ретельне обстеження: багаторазове дослідження матеріалу на МБТ методом мікроскопії та посіву на поживне середовище. У разі необхідності провести курс пробної протитубекульозної терапії з оцінкою в динаміці її результатів.    До групи 5.4 - відносяться діти та підлітки, що інфіковані туберкульозом, а також із груп ризику (віраж туберкулінових проб, гіперергічна реакція на туберкулін, наростання туберкулінової чутливості на 6 мм за рік, а також діти із хронічними соматичними захворюваннями). Термін їхнього спостереження - 1-2 роки. До цієї групи відносяться діти, що не були щеплені БЦЖ у період новонародженості або мають післявакцинні ускладення БЦЖ. Термін їх спостереження 1-2 роки.



До групи 5.5 - відносять дітей та підлітків, у яких необхідно уточнити етіологію чутливості до туберкуліну (післявакцинна чи інфекційна алергія) або провести диференціальну діагностику змін в легенях та інших локалізацій, а також за наявності туберкульозних змін в органах дихання невизначеної активності. Термін їх спостереження у групі - 6 місяців.

  • До групи 5.5 - відносять дітей та підлітків, у яких необхідно уточнити етіологію чутливості до туберкуліну (післявакцинна чи інфекційна алергія) або провести диференціальну діагностику змін в легенях та інших локалізацій, а також за наявності туберкульозних змін в органах дихання невизначеної активності. Термін їх спостереження у групі - 6 місяців.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка